Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальна частина

Загальна частина.

1.1. Характеристика кузовної дільниці ГАЗ-31029. Призначення і які роботи………………………………………………………………………......7

1.2. Технічна характеристика ГАЗ-31029……………………………………......7

1.3. Призначення, будова та принцип дії вузла або агрегату, запропонувати для ремонту……………………………………....………..…..…………........9

2. Технологічна частина.

2.1. Обґрунтувати вихідні і нормативні данні.………………………………..12

2.2. Вибір і корегування нормативів періодичності технічних впливів……...13

2.3. Цикл, метод розрахунок кількості КР і ТО на один ГАЗ-31029 за цикл…….………………………………………………………………………..13

2.3.1. Розрахунок коефіцієнту переходу від цикла до року…. …………...13

2.3.2. Коефіцієнт розрахунку технічної готовності………………………..14

2.3.3. Розрахунок кількості технічних впливів за рік на одиницю ГАЗ-31029. ……………..………………………………………………….14

2.3.4. Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку…………...14

2.3.5. Розрахунковий коефіцієнт використаного парку…………………...14

2.3.6. Розрахунок річного пробігу по парку………………………………..14

2.3.7. Розрахунок добової програми технічних впливів…………………..15

2.4. Визначення річної добової виробничої програми по діагностиці………15

2.5. Корегування трудомісткості технічних впливів…………………………..16

2.6. Розрахунок річного обсягу робіт ТО і ПР…………………………………16

2.7. Розрахунок кількості постів………………………………………………...17

2.8. Схема технологічного процесу на ділянці. ……………………………….17

2.9. Розрахунок річної програми виробничих підрозділів…………………….19

2.10. Розрахунок кількості виробничих робітників……………………………19

2.11. Вибір і розрахунок технологічного обладнання…………………………20

2.12. Розрахунок виробничої площі дільниці………………………………….20

2.13. Обґрунтування прийнятого технологічного планування..………………21

2.14. Розробка технологічної карти……………………………………………..22

Конструкторська частина

 

 


3.1. Обґрунтувати розробництво конструкції, пристроїв, стенду…………….23

3.2. Будова і робота пристроїв, стенду. ………………………………………...23

4. Організаційна частина.

4.1. Вибір методу організаційно-технологічного процесу.……………………25

4.2. Режими роботи ділянки…...……...…………………………………………25

4.3. Організація праці і робочих місць на посту...……………………………..25

Література ……………………..…….…………………………………………27

 


Вступ

Транспорт - одна з найважливіших інфраструктурних галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі і невиробничі потреби народного господарства та населення в усіх видах перевезень. На стан 2014 року найбільший автопарк світу має США у якої налічується більше ніж 250 млн автомобілів. На другому місці знаходиться Китай, який налічує 109,2 млн автомобілів, майже в 2,5 менше від США. На третьому місці ж знаходиться Японія – 76,1 млн автомобілів. На четвертому місці знаходиться Німеччина – 45,5 млн автомобілів. Закінчує список 20-ки країн з найбільшим автопарком світу Іран – 11,920 млн автомобілів. Нажаль Україна не входить навіть в цю 20-ку. По даним на 1 січня 2014 року, загальний парк легкових і легких комерційних автомобілей на Україні складає 8.94 млн. штук і середній вік 19 років. По даним на 2013 рік, довжина автомобільних доріг загального використання в Україні становить 170 тисяч кілометрів, в тому числі з твердим покриттям -- 166 тисяч кілометрів. На стан 1 січня 2012 року легковий автомобільний парк складав 5.72 млн транспортних засобів з віком більше 10 років, що складало 67,88% від загального парку автомобілей (8,42 млн. од.). Самий низький вік автопарку був у Києві (14 років), а самим високим – в Кіровоградській області (23 роки). На стан 1 січня 2010 року на Україні налічувало 6,52 млн легкових автомобілей, серед яких: 1) Вік до 3-х років – 1,39 млн (21%); 2) вік 3-5 років – 714 тисяч (12%); 3) 5-10 років – 1,02 млн (15%); 4) більше 10 років – 3,40 млн (52%). В Україні дуже поширені легкові автомобілі автомобілі. Для того щоб рухомий склад постійно був у справному стані, повинна бути постійно технічна готовність на високому рівні. Легкові автомобілі є пасажирським транспортним засобом, призначеним для перевезення пасажирів і малогабаритних вантажів. Вони забезпечують близько 75% всіх перевезень.

 

 

Щоб була безперебійна робота, повинні бути добрі умови експлуатації і мати виробничу-технічну базу, технології і справність якої повинні відповідати чисельності і потреби рухомого складу. Головним завдання служби технічної експлуатації підприємств є підтримання автомобілів у стані високої експлуатаційної надійності. Від конструктивних якостей, виробничого виконання і організованості виробничо-технічної бази АТП (яке забезпечу ТО, ремонт і зберігання автомобілів) залежить технічний стан рухомого складу, надійність і працездатність, регулярність і собівартість перевезень. Основу вітчизняного парку легкових автомобілів становлять автомобілі Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті (ВАЗ). Це випускалися раніше задньопривідні автомобілі малого класу В«ЖигуліВ» ВАЗ-2101, -2103 і їх модифікації. Сучасні задньопривідні автомобілі В«ЖигуліВ» випускаються з кузовом типу В«седанВ» ВАЗ-2105, -2106 і -2107 з модифікаціями, з кузовом типу "універсал" ВАЗ-2104, вантажопасажирські повнопривідні автомобілі підвищеної прохідності ВАЗ-2121 В«НиваВ» і передньопривідні автомобілі В«СупутникВ» ВАЗ-2108, -2109 і -21099 і т.д. Або ГАЗ (Горьковський автомобільний завод) до якого і відноситься ГАЗ 31029 "Волга".

Загальна частина

1.1. Характеристика кузовної дільниці ГАЗ-31029. Призначення і які роботи

 

Кузовна дільниця призначена для виконання робіт і поточного ремонту кузова а також для відновлення деталей автомобіля зварюванням і наплавленням.

Кузовне дільниця автомобілів призначена для підтримки робочого стану зовнішнього вигляду автомобілів а також усунення дефектів (сколовши, вм'ятин, подряпин, геометрію кузова, затертости тощо). Включає контрольно - діагностичні, кріпильні, фарбувальні, разборочно-складальні та інші види робіт, спрямованих на виявлення та усунення неполадок кузовних деталей автомобіля. Проводять огляд та оцінку стану кузовних деталей автомобіля, перевіряють їх стан і при необхідності усувають несправності.

1.2. Технічна характеристика ГАЗ 31029:

Характеристики:

Кузов
Тип кузова: Седан
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 5
Габарити
Довжина: 4885 мм
Ширина: 1800 мм
Висота: 1476 мм
Колісна база: 2800

 

Колія передня: 1495
Колія задня: 1425
Кліренс: 156 мм
Обсяг багажника мінімальний: 500 л
Споряджена маса автомобіля: 1400 кг
Допустима повна маса: 1800 кг
Двигун

 

Розташування двигуна: Спереду, подовжньо
Об'єм двигуна: 2445 см3
Тип розташування циліндрів: Рядний
Кількість циліндрів: 4
Хід поршня: 92 мм
Діаметр циліндра: 92
Ступінь стиснення: 8.2
Кількість клапанів на циліндр: 2
Система живлення: Карбюратор
Потужність: 100/4500 л. з/про.хв
Крутний момент: 181/2600 н*м
Тип палива: АІ-92
Газорозподільний механізм:
Трансмісія
Привід: Задній
Кількість передач (МКПП): 5
Кількість передач (АКПП): -
Підвіска
Тип передньої підвіски: Подвійний поперечний важіль
Тип задньої підвіски: Нераз'емна балка мосту
Гальмівна система
Передні гальма: Барабанні
Задні гальма: Барабанні
Рульове управління
Тип рульового управління: -
Підсилювач керма: -
Експлуатаційні показники
Обсяг паливного бака: 55 л
Максимальна швидкість: 150 км/год
Час розгону (0-100 км/ч): 19 c.
Витрата палива (міський цикл), л. на 100 км:: 15
Витрата палива (змішаний цикл), л. на 100 км: 12.9
Витрата палива (заміський цикл), л. на 100 км: 9.3
Колеса
Розмір шин: 205/70 R14

1.3. Призначення, будова та принцип дії ГАЗ 31029, запропонувати для ремонту.

Основні робот, які виконуються на дільниці

На дільниці виконуються роботи по ліквідації дефектів у каркасі кузова, здійснюється ремонт облицювання, оперення дверей, підлоги кузова, каркасів сидіння і виготовляються додаткові ремонтні деталі.

Крім цього на дільниці усуваються дефекти в деталях ручною дуговою зварною і на- плавкою, напівавтоматичним зварюванням і наплавлюванням, в середовищі вуглекислого газу, а також дефекти в деталях з алюмінієвого сплаву і чавуну.

Короткий опис технологічного процесу

1. Усунення дефектів у каркасі кузова

Перекоси каркаса усуваються за допомогою розтяжного пристрою.

Якщо в елементах каркаса є іржа або тріщини то ці елементи замінюють на нові або ремонтують постановкою додаткових ремонтних деталей.


 

2. Ремонт облицювання

Вм'ятини на облицюванні витискують за допомогою спеціального інструменту, вибивають, а також шпаклюють, розриви облицювання і роз'їдання іржою усувають постановкою додаткових ремонти деталей.

3. Ремонт підлоги і дверей

Підлогу і двері ремонтують так само, як облицювання. Тріщини в підлозі і дверях заварюють за допомогою газового заварювання або електрозварювання в середовищі вуглекислого газу.

4. Ремонт каркасів сидіння

 


Тріщини в каркасах сидінь заварюють за допомогою газового заварювання. Якщо пошкоджена частина каркаса не підлягає відновленню, то її видаляють (вирізають) І приварюють додаткову ремонтну деталь.

 


5. Усунення дефектів в деталях заварюванням і наплавкою


Дефекти в деталях (тріщини, обломи, знос шийок валів) в залежності від матеріалу і характеру дефект а усувають ручною дуговим або газовим зварюванням.

Ручним дуговим зварюванням здійснюють ремонт кінців колодок гальма, вилок перемикання передач, порушення зварного шва кріплення подушки на корпусі півосі; наплавка зношених торців під вилку важеля вимикання передач, заварюванням тріщин в порогах дверних прорізів.

Газовим заварюванням здійснюють заварювання тріщин на панелях підлоги, стійках прорізів вітрового скла, дверей, на рамці радіатора, капоті,, поверхні крил, конусі зчеплення, кришки коромисел, масляному картері. Тріщини на кінцях засвердлюють.

2. Технологічна частина.

Таблиця 2.1.

Найменування Позначення Значення Обґрунтування
  Автомобіль ГАЗ 31029 За завданням.
  Облікова кількість автомобілів.   За завданням.
  Кількість автомобілів з пробігом до КР, одиниць.     За завданням.
  Кількість автомобіля з пробігом після КР.     За завданням.
  Середньодобовий пробіг автомобіля, км.     За завданням.
  Кількість змін роботи автомобіля на лінії. С     За завданням.
  Середньо-технічна швидкість автомобіля.     За завданням.
  Кількість днів роботи авто за рік.   За завданням.
  Категорія умов експлуатації. КУЕ   За завданням.
  Природно-кліматичний район. Помірний За завданням.
  Нормативний пробіг до КР, км. 400 000 (3) Додаток 9
  Нормативна періодичність ТО-1, км.         (3) Додаток 10
  Нормативна періодичність ТО-2, км.     (3) Додаток 10
  Нормативна трудомісткість ЩО люд*год.   0,50   (3) Додаток 10
  Нормативна трудомісткість ТО-1, люд*год.   2,9   (3) Додаток 10
  Нормативна трудомісткість ТО-2, люд*год.   11,7   (3) Додаток 10
  Нормативна трудомісткість Д-1, люд*год.     (3) Додаток 11
Продовження таблиці 2.1  
  Нормативна трудомісткість Д-2, люд*год.     (3) Додаток 11
  Нормативна трудоміскість ПР, люд*год/1000.   3,2   (3) Додаток 10
  Нормативний простій автомобіля на ТО-2 і ПР, днів/1000.   0,22   (3) Додаток 9
  Нормативний простій автомобіля в КР, днів.   –   (3) Додаток 11

2.2. Значення коефіцієнту корегування нормативів:

Таблиця 2.2  
Коефіцієнт Періодичність ТО Ресурс автомобіля Простоїв ТО і ПР Трудомісткість ТО Трудомісткість ПР
К1 0,8 1,2
К2 1,1 1,15 1,15
К3 1,0 1.0
К4
К5 1.0

= * * * 2.3.

= 400000*0,8*0,85*1,0 = 272000 (км);

= 272000 (км);

= * * 2.4.

= 20000*0,8*1,0 = 16000 (км);

= 16000 (км);

= * * 2.5.

= 5000*0,8*1,0 = 4000 (км);

= 4000 (км).

, , , скорегованість періодичності технічних впливів. – коефіцієнт який враховує категорію умов експлуатації. – коефіцієнт який враховує модифікацію рухомого складу і огранізацію його роботи. – коефіцієнт який враховує кліматичні умови. Для помірного клімату України =1.

2.3. Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобіль за цикл. Визначається відношенням циклу пробігу до даного впливу. Цикловий пробіг приймається рівень пробігу автомобіля до КР, тобто . В розрахунках приймається, що при пробігу рівному чергове останнє ТО-2 не виконується і автомобіль поступає в капітальний ремонт. До ТО-2 входить і обслуговує ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2, тому ТО-1 за цикл не містить ТО-2.

Періодичність прибирально-мийних робіт LПМР вибирається залежно від типу рухомого складу і умов його роботи.

LПМР = LСД 3.1.

LПМР = 350 (км).

Періодичність сезонного обслуговування (LСО) автомобіля – 2 рази на рік.

Розрахунки виконуємо за формулами:

NКР = ; 3.2.

NТО-2 = – NКР; 3.3.

NТО-1 = – NКР – NТО-2; 3.4.

NЩО = C; 3.5.

NПМР = С, де 3.6.

NКР, NТО-2, NТО-1, NЩО, NПМР – кількість відповідно КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, прибирально-мийних робіт; С – кількість змін роботи рухомого складу.

Тоді:

NКР = = 1;

NТО-2 = – 1 =12,6;

NТО-1 = – 1 – 11,75 = 53,4;

NЩО = * 2 = 1088000;

NПМР = * 2 = 1554;

2.3.1 Розрахунок коефіцієнту переходу від цикла до року

Коефіцієнт переходу від цикла до року jР визначається за формулою:

JР = , де 3.2.1.

ДРР – кількість днів експлуатації автомобіля за рік;

ДРЦ – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

ДРЦ = ; 3.2.2.

ДРЦ = = 777 (днів);

jР = = 0,3925

2.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Коефіцієнт технічної готовності визначаємо за формулою:

αТ = , де 3.2.3.

ДПР – сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2, ПР і КР за цикл

ДПР = + ДКР + NКР, де 3.2.4.

ДН – норматив простою в ТО-2 і ПР, дн./1000 км

ДКР – кількість днів простою в КР

ДПР = 166 (днів);

αТ = = 0,6475.

2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Для розрахунку користуємося формулами:

NРКР = NКР jР; 3.3.3.

NРТО-2 = NТО-2 jР; 3.3.4.

NРТО-1 = NТО-1 jР; 3.3.5.

NРЩО = NЩО jР; 3.3.6.

NРПМР = NПМР jР, де 3.3.7.

NРКР, NРТО-2, NРТО-1, NРЩО, NРПМР – відповідно річна кількість КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, ПМР на один автомобіль

NРКР = 1 * 0,3925=0,3925;

NРТО-2 = 12,6 * 0,3925 = 4,9;

NРТО-1 = 53,4 *0,3925 = 15,5;

NРЩО = 1088000 * 0,3925 = 427040;

NРПМР = 1554 *0,3925 = 610.

2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку виконуємо за слідуючими формулами:

ƩNРКР = NРКР АО; 3.4.5.

ƩNРТО-2 = NРТО-2 АО; 3.4.6.

ƩNРТО-1 = NРТО-1 АО; 3.4.7.

ƩNРЩО = NРЩО АО; 3.4.8.

ƩNРПМР = NРПМР АО, де 3.4.9.

ƩNРКР, ƩNРТО-2, ƩNРТО-1, ƩNРЩО, ƩNРПМР – відповідно річна кількість КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, ПМР по парку

АО – облікова кількість автомобілів

Тоді одержуємо слідуючі значення:

ƩNРКР = 0,3925 * 380 = 149;

ƩNРТО-2 = 4,9 * 380 = 1862;

ƩNРТО-1 = 15,5 * 380 = 5890;

ƩNРЩО = 427040* 380 = 162275200

ƩNРПМР = 610 * 380 = 231800.

2.3.5 Розрахунок коефіцієнта використання парку

Розрахунок коефіцієнта використання парку виконуємо за формулою:

αвик = , де 3.5.1.

ДРР – кількість днів експлуатації автомобіля за рік

αвик = = 0,54106.

2.3.6 Розрахунок різного пробігу по парку

Даний розрахунок виконуємо за формулою:

LР = АО LСД ДРР αвик; 3.6.1.

LР = 380 * 350 * 305 * 0,54106 = 21948098 (км).

2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів

Для розрахунку добової програми технічних впливів користуємося слідуючими формулами:

NДТО-2 = ; 3.7.1.

NДТО-1 = ; 3.7.2.

NДЩО = ; 3.7.3.

NДПМР = , де 3.7.4.

ДРР – кількість робочих днів даного підрозділу за рік

Тоді отримаємо:

NДТО-2 = = 6,1;

NДТО-1 = = 19,3;

NДЩО = = 532049;

NДПМР = = 760.

2.4 Визначення річної і добової програми з діагностики

Так як загальна діагностика Д-1 виконується перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, ТО річна програма складає:

ƩNРД-1 = ƩNРТО-1 + ƩNРТО-2 + 0.1ƩNРТО-1; 4.1.

ƩNРД-1 = 5890 + 1862 + 0,1*5890=8341;

Кількість автомобілів, які діагностуються при ПР дорівнює 10% від річної програми ТО-1.

ƩNРПР = 0.1Ʃ NРТО-1; 4.2.

ƩNРПР = 0.1 * 5890 = 589.

Поелементна діагностика Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, що діагностуються при Д-2 приймається рівною 20% від річної програми ТО-2

ƩNРД-2 = 0.2Ʃ NРТО-2; 4.3.

ƩNРД-2 = 0,2 * 1862 = 372.

Добова програма діагностики визначається за формулами:

NДД-1 = ; 4.4.

NДД-2 = ; 4.5.

Тоді одержуємо:

NДД-1 = = 27,3;

NДД-2 = = 1,21.

2.5 Розрахунок скорегованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів автомобілів, що працюють в конкретних умовах не враховують умови категорії експлуатації, модифікацію рухомого складу і т. і., а тому необхідне їх корегування.

Трудомісткість ПМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт пов’язаних з використанням ручної праці, а тому необхідно ввести коефіцієнт корегування, що враховує використання засобів механізації КМ.

КМ = , де 5.1.

М – доля ПМР, що використовується механізованим способом, %.

Сприймається в залежності від організації ПМР від 25 до 75%

КМ = = 0,25;

Для прибирально-мийних робіт скорегована трудомісткість буде рівною:

tПМР = tНЩО K2 K5 Kм; 5.2.

Для ТО-1:

tТО-1 = tНТО-1 K2 K5; 5.3.

Для ТО-2:

tТО-2 = tНТО-2 K2 K5; 5.4.

Для сезонного обслуговування СО:

tСО = 0,5 * ; 5.5.

Для поточного ремонту ПР:

tПР = tНПР K1 K2 K3 K4 K5, де 5.6.

tНПМР, tНТО-1, tНТО-2, tНСО, tНПР – нормативи трудомісткості технічних впливів відповідно ПРМ, ТО-1, ТО-2, СО, ПР;

K1, K2, K3, K4, K5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікацію рухомого складу, кліматичний регіон, пробіг з початку експлуатації, кількість автомобілів на дільниці;

tПМР = 0,50 * 1,15 * 0,25 = 0,143;

tТО-1 = 2,9 * 1,15 * 1,0 = 3.3;

tТО-2 = 11,7 * 1,15 * 1,0 = 13,5;

tСО = 0,5 * 20 = 10.

tПР = 3,2 * 1,2 * 1,15 * 1,0 = 4,4.

2.6 Розрахунок різного обсягу робіт ТО і ПР

Розрахунок різного обсягу робіт по видам технічних впливів виконуємо за слідуючими формулами:

TПМР = ƩNРПМР tПМР; 6.1.

TПМР = 231800 * 0,143 =33058 люд*год;

TТО-1 = ƩNРТО-1 tТО-1; 6.2.

TТО-1 = 5890 * 2,9 = 17081 люд*год;

TТО-2 = ƩNРТО-2 tТО-2; 6.3.

TТО-2 = 1862 * 11,7 = 21785 люд*год;

TПР = ПР; 6.4.

TПР = * 10 = 219480 люд*год.

Крім основних робіт ТО і ПР рухомого складу на дільниці виконуються допоміжні роботи, що складаються із робіт по самообслуговуванню підприємства (ПР будинків і споруд, ремонт технологічного обладнання, інженерних мереж, інвентаря і т.п.) та робіт загальновиробничого характеру (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень і т.і.)

Тдоп = ƩТАТП b, де 6.5.

ƩТАТП – сумарна річна трудомісткість робіт ТО і ПР на дільниці, люд*год;

ƩТАТП = + + + ; 6.2.

ƩТАТП = 17081 + 2185+ 219480 + 33058 = 271804 люд*год;

b – коефіцієнт допоміжних робіт;

Тдоп = 0,25 * 271804 = 67951 люд*год;

Загальний обсяг робіт, що виконуються на дільниці

Тзаг = ƩТАТП + Тдоп 6.3.

Тзаг = 271804 +67951 =339755 люд*год;

2.7 Розрахунок кількості постів

Розрахунок виконується за формулою:

ХП = , де 7.1.

ТР – річний обсяг по даному технічному впливу, люд.год;

КН – коефіцієнт нерівності завантаження постів;

ДРР – кількість робочих днів на рік;

СП – кількість змін роботи поста на добу;

ТЗМ – тривалість робочої зміни, год;

РСР – кількість робітників, одночасно працюючих на посту;

Квик – коефіцієнт використання робочого часу (для найкращих умов організації Квик = 0.85 – 0.90, для середніх – 0.80 – 0.85, для гірших – 0.75 – 0.80);

ХП = = = 2 (поста);

2.8 Схема технологічного процесу на універсальній кузовній дільниці.

Будь яка кузовна дільниця як мінімум повина включати в себе миття, бокс розбирання складання, ділянка кузовного ремонту, ділянка підготовки до фарбування. Спочатку авто потрапляє на мийку, де ретельно відмивається від піску, бруду, солі і т. д.

Після мийки, бокс розбирання, за тим, якщо автомобіль потрапляє в кузовний ділянку. По закінченні кузовного ремонту в подготовочий бокс, звідки, у свою чергу, направляється в фарбувально-сушильну камеру. І далі знову бокс розбирання-збирання та мийка.

Основні ремонтні ділянки.

Ділянка розбирання-збирання.

В боксі розбирання-збирання проводиться розбирання потребують ремонту елементів автомобіля цілком, в залежності від обсягів ремонту.

Для забезпечення швидкого, а головне якісного, розбирання і подальшого складання ділянка повинна бути оснащена всім необхідним інструментом: набір хрестоподібних і плоских викруток різної довжини, набори ріжкових, накидних і торцевих ключів включають в себе різноманітні перехідники, подовжувачі і тріскачки. А так же набір шестигранних ключів і "зірочок".

 

Для забезпечення зручності - важливого чинника в роботі, необхідна переносна лампа на довгому дроті.

На даній ділянці ремонту, як правило, справляється один автослюсар, але для швидкого виконання робіт потрібен напарник.

Бокс кузовного ремонту.

Спочатку оцінюється величина пошкоджень кузова автомобіля або його частин. У разі серйозних пошкоджень автомобіль заганяють на робота, де кузов жорстко закріплюється в спеціально передбачених кріпленнях і починається робота з відновлення початкових геометричних розмірів кузова, а потім замінюють пошкоджені елементи, які не підлягають відновленню. Якщо ж кузов автомобіля не деформувався, відразу приступають до рихтуванні відновлюваних елементів і заміні невідновних.

Для виконання всіх видів кузовного ремонту, даний ремонтний ділянку повинен бути оснащений "роботом", що представляє з себе металеву раму, на яку жорстко кріпитися ремонтований кузов, і, з допомогою гідравліки, витягується в потрібному напрямку. Так само необхідний зварювальний напівавтомат, відрізний інструмент, дриль, кліщі-затискачі, рулетка. Знадобиться набір гайкових і торцевих ключів для того, що б при необхідності послабити підвіску автомобіля.

При наявності всього необхідного інвентарю, на даній ділянці потрібно один «кузовщик» на один автомобіль.

Бокс підготовки до фарбування.

У подготовочому боксі виробляється обробка і підготовка замінених та відновлених елементів кузова до фарбування.

Замінені елементи, як правило, покриті консервуючою грунтом на заводі виробнику. У такому випадку робота починається з видалення консервант або нанесення на нього адгезійної ризики, для подальшого нанесення на поверхню вирівнюючих шпаклівок і порозаполняющих грунтів.

Робота на даному етапі ремонту є найбільш відповідальної і кропіткої, т. к. працівнику необхідно знати і суворо дотримуватися технологію підготовки. Матеріали повинні наноситися в певній послідовності і оброблятися відповідним абразивом. Внаслідок порушення будь-яких пунктів технології підготовки, зовнішній вигляд і якість лакофарбового покриття після фарбування, можуть бути зіпсовані. Що призведе до перефарбовуванню і втрати часу і матеріалів.

Для досягнення якості робіт і скорочення витраченого часу ця ділянка має бути забезпечений всіма видами матеріалів і необхідними інструментами і обладнанням. В роботі необхідні: шліфувальна машинка з передбаченої заміною абразивного матеріалу, інфрачервоний випромінювач для прискореної сушки матеріалів, пнемо пістолети для нанесення ґрунту і рідкої шпаклівки, всі види грунтів і шпаклівок, абразивні матеріали зі всілякими розмірами абразиву, малярний скотч стрічка) і маскувальна плівка. Крім того, кожен маляр-подготовщик повинен мати свій набір шпателів, малярський ніж, спеціальні бруски та рубанки зі змінним абразивом.

Подготовщик - працівник універсальний, він може виконувати великий обсяг роботи поодинці (від рихтування до полірування), тому на один автомобіль, що ремонтується достатньо одного подготовщика.

2.9 Розрахунок річної програми виробничого підрозділу

Виробнича програма дільниці – це обсяг робіт з ТО і ремонту ДТЗ, який виконується за певний період (добу, рік, цикл).

Виробнича програма в трудових показниках являє собою річний обсяг (трудомісткість) робіт ТО і ПР в людино-годинах, визначається на основі річної виробничої програми в кількісних показниках і скорегованої трудомісткості одиниці обслуговування.

Річна програма виробничої діяльності визначається виходячи із річного обсягу робіт ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі зі формулою:

ТРД = , де 9.1.

ТРПР – річний обсяг робіт ПР, люд.год;

В – доля дільничних робіт, що виконуються на даному підрозділі, %;

ТРД = = 1097 люд.год.

2.10 Розрахунок кількості виробничих робітників

Виробничі робітники – це ті робітники, які безпосередньо виконують роботи технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Розрізняють явочну чисельність виробничих робітників РЯ, потрібну для виконання добової виробничої програми і штатну чисельність РШ потрібну для виконання річної виробничої програми.

Явочна і штатна численність виконавців залежить від обсягу робіт на даній дільниці (зоні, посту і фонду робочого часу) і визначається за формулами:

РЯ = ; 10.1.

РШ = , де 10.2.

Фрм – річний фонд часу виробничих робітників, люд.год;

Фвр – річний ефективний фонд часу робітника з урахуванням трудових витрат спричинених хворобою, виконанням державних обов’язків, відпусткою тощо, год;

РЯ = = 0,347 = 1 чол.

РШ = = 0,446 = 1 чол.

2.11 Підбір і розрахунок технологічного обладнання

Обладнання для виконання робіт ТО і ПР приймається у відповідності з технологічною необхідністю, виходячи з умов забезпечення технологічних процесів ТО і ПР у даному виробничому підрозділі. Підібране технологічне обладнання занесено до таблиці.

Відомість технологічного обладнання кузовної дільниці.

Таблиця 2.11

№ з/п Найменування обладнання Тип, модель Кількість Габаритні розміри в плані, мм Площа, м2
одиниці загальна
  Стіл для контролной плити КТБ   930*560 0,52 0,52
  Преобразователь СТ-500-I   1500*620 0,93 0,93
  Полувтомат для зварки в СО2 ИП97П   960*960 0,92 0,92
  КЕМП М85СБ   660*670 0,43 0,43
  Шліфувальна машина MІ6103   310*250 0,77 1,55
  Ножниці кривошипні з ножем НД-3131   2500*1600    
  Пересувний гідравлічний підіймач TLT240SB   300*150 0,45 0,45
  Стрела поворотна І63   1800*1560 2,8 2,8
  Естакада передвижная 783об   1210*1900 2,3 4,6
  Машина сверлильная ИЄ1033А   480*200 0,96 1,92
  Пістолет для обдува воздухом     220*80 0,17 0,35
  Електроножиці Є4035   270*110 0,3 0,3
  Установка БС123   3855*1775 6,9 6,9
  Стоанок разпилочний ІО905   700*667 0,46 0,46
  всьго 26м2

2.12 Розрахунок виробничої площі дільниці

Площа дільниці визначається сумарною площею виробничого обладнання і щільністю його розташування:

FД = ƩFобл. KЩ, де 12.1.

KЩ – коефіцієнт щільності розташування обладнання;

Якщо передбачений з’їзд автомобіля на дільницю, то її площа визначається за формулою:

FД = (ƩFобл. + Fа ХАМ) KЩ, де 12.2.

Fа – площа одного автомобіля, м2;

ХАМ – кількість автомобільних місць на відповідній дільниці;

В нашому випадку:

FД = (+ 18,7 * 1) * 13,5 = 306

2.13 Обґрунтування прийнятого технологічного планування

Вибір оптимального об’ємно-планувального рішення має велике значення при проектуванні. Планування виробничих зон і дільниць ТО і ПР проводиться у відповідності з санітарно-технологічними вимогами, які визначені ОНТП-01-91 та іншими нормативними документами. План виробничого приміщення – це зображення розміру будівлі, розміщеного уявною горизонтальною площею, що проходить на певному рівні.

Об’ємно-планувальні рішення будівельних приміщень повинні відповідати нормам будівельних вимог. Однією з таких вимог є індустріалізація виробництва, яке передбачає монтаж будівель зі збірних уніфікованих залізобетонних конструкцій. Це забезпечується конструктивною схемою будівель на основі використання уніфікованих сіток колон, які служать опорами будівель. Універсальний пост діагностики розміщується в окремому приміщені виробничого корпусу. Цей пост має висоту колон 5 метрів. Забудова виробничого корпусу, як і приміщення поста має такі параметри:

1) сітка колон 6000мм*9000мм;

2) переріз колони з прямокутного профілю з розмірами 500*500 мм;

3) товщина стін 250 мм;

4) ширина воріт 3000 мм;

5) висота воріт 3500 мм;

1) ширина вікон 1000 мм.

Після визначення площі дільниці, розмірів конструкції будівельних елементів проводимо внутрішнє планування виробничого поста з розташуванням виробничого обладнання.

Для розташування технологічного обладнання треба спиратися на їх зручне використання, щоб робочий процес відбувався максимально раціонально та забезпечував технологічну послідовність, також від розташування цього обладнання залежить і якість виконаної роботи, ця якість повинна задовольняти норми. Щоб спланувати виробничі місця на посту, треба використовувати санітарно-технологічні норми до виробничих приміщень підприємств автомобільного транспорту. Планування універсального поста діагностики зображено в графічній частині на першому аркуші.

2.14 Операційна карта. Операційну карту складають для більш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів, систем і вузлів. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і на робочих місцях.

З допомогою технологічної карти можна визначити обсяг робіт по технічним впливам, також з допомогою карти можна розподілити ТО або ремонт рівномірно між декількома робітниками.

Цю карту роблять на кожне робоче місце з робітником, а також роблять карту на окремі операції. В операційну карту записують послідовність виконання тієї чи іншої операції, місце виконання, також туди входить обладнання і інструменти, які повинні приймати участь в певній операції, затрачення часу на кожну операцію, при яких мовах повинна проводитись операція.

 

3. Конструкторська частина

3.1 Обґрунтувати розробництво конструкції, пристроїв, стенду.

Установка для правки і контролю кузовів БС-123.000 Утановка дозволяє швидко і точно визначити перекоси кузова і усунути їх. Точність розмірів відремонтованого кузова може бути доведена до стандартної точності, з якої виготовляється новий кузов на заводі-виробнику. Дана установка дозволяє визначити три просторові координати базових точок на нижній частині кузова. Крім визначення взаємного розташування найважливіших точок автомобіля конструкція установки передбачає можливість жорсткої і точної фіксації деталей підлоги кузова і лонжеронів протягом усього періоду ремонту. Установка забезпечує вільний доступ до всіх базовим точкам підлоги кузова в процесі ремонту і контролю. 3,2 Будова і робота пристроїв, стенду. Конструктивный принцип установки полягає в тому, що одинадцять опорних точок в нижній частині автомобіля розташовуються таким чином, щоб передня і задня підвіски після ремонту кузова були зафіксовані за координатами базових точок з точністю, визначеної заводом-виробником. Для проведення робіт повинні бути демонтовані деталі та вузли від базових точок підлоги кузова, після чого кузов встановлюють на установку і фіксують за всіма можливими точками. Кузов, не має відхилень за базовим точкам, повинен бути зафіксований на рамі 1 пальцями 9 в спеціальних кронштейнах установки по парних точок кріплення (рис. 1): стабілізатора поперечної стійкості 2, поперечки передньої підвіски 3, важіль коробки передач 5, нижніх поздовжніх штанг 6 задньої підвіски, верхніх поздовжніх штанг 7 задньої підвіски, а також в одній точці кріплення поперечної штанги 8 задньої підвіски. Кронштейн 4 із затиском використовується для закріплення кузова при ремонті. Застосування даної установки забезпечує досить високу ступінь точності контролю підлоги кузова за рахунок жорсткої фіксації базових точок. При цьому дотримуються найважливіші вимоги безпеки автомобіля по правильному розташуванню коліс відносно опорної поверхні і забезпечується правильне взаємне розташування їх відносно один одного.

 

 

4.Організаційна частина

4.1. Вибір методу організаційно-технологічного процесу.

У проектованої мною кузовної ділянці обраний метод спеціалізованих тупикових постів. Сутність методу спеціалізованих постів полягає в тому, що весь обсяг робіт даного виду кузовного і малярної дільниці розподіляється по декількох постів. Посади і робочі на них спеціалізуються за видами робіт (контрольні, кріпильні, мастильні тощо), або по агрегатів, систем автомобіля. СХЕМА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ Прийом---Мийка---Кузовний цех---Збірка---Зона очікування

 

 

4.2. Режими роботи дільниці.

Розподіл робітників за змінами.

Режим роботи технічної служби багато в чому визначає якість і своєчасне виконання технічних впливів, дій.

Режимами роботи характеризується числом робочих днів за рік,тривалістю роботи (число робочих змін,тривалістю і часом початку і закінчення зміни),розподілом виробничої програми по часу її виконання і вибирається із найбільш повного задоволення потреб населення в обслуговуванні та ремонті автомобілів.

Режими роботи кузовної дільниці слідуючі:

- Кількість робочих днів за рік -305;

- Кількість робочих змін -2;

- Тривалість робочої зміни,год.-8;

- Початок першої зміни -8:00,закінчення -16:00;

- Початок другої зміни -16:00,закінчення -24:00;

 

 

4.3.Організація праці і робочих місць на ділянці.

Робоче місце - це закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.

Робочий пост – це частина виробничої полощі,яка призначена для розміщення автомобіля і має одне або декілька робочих місць для проведення технічного обслуговування і ремонту.

Ефективність процесів ТО і ПР на даній ділянці планується підняти заи рахунок запровадження наукової організації праці (НОП).

Планується створення сприятливих умов праці,організація та обслуговування робочих місць.

 

Освітлення та колірне забарвлення виробничих приміщень,устаткування і робочих місць приведенні до існуючих нормативів

 

Раціонально організовані робочі місця відповідають антропологічним і фізіологічним особливостям людини і задовольняють усі естетичні вимоги.

Усі предметі праці і інструмент розміщенні у межах зони досяжності протягнутих рук.

Інструменті і запасні частини розміщенні у зоні роботи на столах,візках,стелажах,верстатках,в ящиках щоб зручно було використовувати необхідний інструмент або деталь витрачаючи при цьому щонайменше рухів і часу.

Показником вдалої організації робочих місць є утримання їх у чистоті.

Передбачено прибирання робочих постів після кожної зміни,а під час обідньої перерви –проміжне прибирання.

 

 

Література:

1.Кудрявцева Ю.В.. «Автомобили «Волга»ГАЗ-31029.Руководство по техническому обслуживанию и ремонту».Издательство «За рулем»,1997-184.

2. Андрусенко С. І. «Технічне проектування автотранспортних підприємств: навчальний посібник», С. І. Андрусенко, В. О. Білецький, П. І. Бортницький; за ред. Проф. С. І. Андрусенка. К: Каравела 2009 – 368.

3. «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту». – К: Мінтранс. Україна, 1998 – 16с — (нормативний документ Мінтрансу України).

4. «Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту», Ю. Ю. Кукурудзяк, О. В. Рудь, Л. В. Кукурудзяк. – Вінниця: 2010 – 338.

5. «Диагностическое обеспечение технического обслуживания и ремонта автомобилей», А. М. Харазов. М: «Высшая школа», 1990 – 207.

6. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП-01-9І. - М.: Гипроавтотранс, 1991. - 184 с. - (Нормативные директивные правовые документы).

7. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспор­тних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. - 16 с. - (Нормативний документ Мінтрансу України).

 

 


<== предыдущая | следующая ==>
Wnioski | Продукция, выпускаемая предприятием

Date: 2016-01-20; view: 760; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию