Структура світового господарства. Теорія порівняльної переваги

Структура світового господарства включає такі системи:

— Світовий ринок товарів і послуг.

— Світовий ринок капіталів.

— Світовий ринок робочої сили.

— Міжнародну валютну систему.

— Міжнародну кредитно-фінансову систему.

— Світовий ринок інформації.

— Світовий ринок НДДКР (НДДКР — науково-дослід­ні й дослідно-конструкторські розробки).

Суб'єктами світового господарства виступають: Народногосподарські комплекси країн світового госпо­дарства.

Транснаціональні корпорації. Міжнародні організації та фонди. Теорії абсолютної і відносної перева

ги належать основоположникам класич­ної політичної економії. Перша — Адаму Сміту, друга — Давіду Рікардо. А. Сміт вважав, що в основу міжнародної торгівлі покладено неоднакові абсолютні вит­рати виробництва товарів. Купувати в зарубіжних країнах треба ті товари, що виробляються з меншими витратами, ніж у своїй країні, продавати ті, що коштують дешевше у своїй країні.

Д. Рікардо виходив з іншого посилання. Навіть якщо країна не має абсолютної переваги, вона може для власної вигоди брати участь у міжнародній торгівлі. Бо вона завжди має товар, виробництво якого більш ефективне ніж інших товарів за певного співвідношення витрат в інших країнах. Розглянемо конкретний приклад.

Іспанія — на виловлювання 1 т риби витрачається 4 го­дини; на виробництво 1 т зерна — 2 години.

Норвегія — на виловлювання 1 т риби витрачається 5 годин; на виробництво 1 т зерна — 5 годин.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Альтернативна вартість: Іспанія: 1 т риби — 2т зерна. Норвегія: 1 т риби — 1т зерна. Риба дешевше в Норвегії, зерно — в Іспанії. Вигідний обмін: для Норвегії —1т риби на 1,5 т зерна' для Іспанії — 1,5 т зерна на 1 т риби. Вигода від спеціалізації

Таблиця 21.1

Розглянемо дані таблиці 21.1, де подані вигоди, які одержують обидві країни від спеціалізації. Логічним буде рішення Норвегії спеціалізуватися на виловлюванні риби, Іспанії — на виробництві зерна. Норвегія за 1 тонну риби одержить зерна не тонну, а дещо більше (1,2; 1,5; 1,7 т). Іс­панії тонна риби коштуватиме не 2 тонни зерна, а 1,2; 1,5; 1,7 т. Спеціалізація забезпечує Норвегії споживання того ж обсягу риби і на 50 т більше зерна, Іспанії — того ж обся­гу зерна і на 25 т більше риби. Отже, спеціалізація сприяє і зростанню світового виробництва (у цьому випадку риби й зерна).

Модуль II. Основи макроекономіки