Економічна політика в сучасних умовах

Економічна політика — це система прак­тичних заходів, здійснюваних державою урядом у сфері управління економікою для надання економічним процесам спрямованості відповідно до цілей, завдань та інтересів країни. У цьому визначенні просте­жується тісний взаємозв'язок економіки й політики, що вияв­ляється більш реально через позитивну й нормативну функції економічної теорії. Економічна політика виконує переважно практичну, тобто нормативну функцію. Взаємовплив економі­ки й політики завжди суперечливий. Визначальною у су­перечності «економіка — політика» виступає економіка. Вона визначає напрямок діяльності політичних інститутів — уряду, політичних партій, суспільних організацій. Оскільки суспіль­ство — це сукупність класів, соціальних груп людей, кожна з яких має свої економічні інтереси, арбітром, покликаним стримувати двобій інтересів у цивілізованих рамках, є держа­ва. Тому політика, яку вона запроваджує, виступає концентро­ваним вираженням економіки.

Фіскальна політика, що запровад­жується, включає оподаткування й де­ржавні витрати, за допомогою яких уряд

впливає на рівень економічної активності, темпи зростання випуску продукції, підвищення продуктивності праці, за­ощадження сировини і трудових ресурсів. Часто прагнення уряду сформувати бюджет, здатний максимально забезпе­чити державні витрати на соціальні, культурні й освітянські потреби населення, провокує його на збільшення податко­вих ставок не тільки на прибуток від підприємницької діяльності, але й на підвищені доходи фізичних осіб. Однак у практиці господарської діяльності існує правило — збіль­шення доходної частини бюджету за рахунок зростання оподаткування має межі, за якими завдається удар по при­ватному бізнесу, що або розорюється, або відходить у тінь. Приховують свої доходи й фізичні особи. У результаті бюд­жет втрачає навіть оптимальні доходи, які за значно нижчої податкової ставки могла б вільно отримати держава. Вико-

Модуль II. Основи макроекономіки

ристання інструментів грошово-кредитної монетарної полі тики ми вже проілюстрували на прикладі концепції «деше вих» і «дорогих» грошей (тема 18).

Функція держави — фінансування суспільних благ і послуг, гасіння негатив­них зовнішніх ефектів — одна з найваж­ливіших. На відміну від особистого блага, яке є виключно об'єктом суперництва, суспільне благо доступне для всіх без будь-якої плати. Використання суспільних благ у теорії розглядається як ефект безквиткового пасажира, коли лю­дина, маючи вигоду з користування благом, отримує його безкоштовно. її не можна обмежити або вилучити з числа людей, які користуються суспільним благом. Національ­на оборона, певний стандарт безоплатної освіти й охорони здоров'я, світло маяка і святковий феєрверк — це лише ок­ремі приклади суспільного блага. А надаючи їх безкоштов­но, держава зазнає значних збитків. Тому, визначаючи ті чи інші види суспільного блага, їхній обсяг, урядові структури аналізують їх з точки зору витрати-вигоди. Такий аналіз менш точний, ніж за виробництва особистого блага, тому що він зачіпає інтереси великої кількості людей.

У сфері економічної діяльності держави знаходиться проблема зовнішніх ефектів або екстерналій. Екстерналії зачіпають інтереси третіх осіб (не покупців і не продавців). Якщо вони вигідні третім особам, такі екстерналії назива­ють позитивними, якщо завдають їм шкоди — негативні ек­стерналії. Взагалі середня або вища освіта, крім збільшення вартості людського капіталу, підвищує загальний культур­ний рівень населення, сприяючи зменшенню злочинності в країні. Це приклад позитивних екстерналій. Ілюстрацією негативних зовнішніх ефектів може бути забруднення нав­колишнього середовища. Теплові електростанції, що пра­цюють на низькосортному вугіллі, інтенсивно забрудню­ють прилеглу територію. У ціні їх кіловат-години зовніш­ні витрати не відображені, оскільки побічний негативний ефект — збідніння природи, хвороби людей — економісти електростанції не враховують. Отже, ціна електроенергії Для суспільства несе спотворену інформацію, і без зваженої економічної політики уряду тут не обійтися.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс