Сукупна пропозиція збільшується (зменшується) зі змі­ною загального індексу всіх цін на ринку товарів і послуг

Крива сукупної пропозиції має додатний кут нахилу, про що свідчить графік 14.3.

Графік 14.3 Крива сукупної пропозиції

Більш високий рівень цін стимулює зростання обсягу сукупної пропозиції, зниження цін скорочує обсяг пропози­ції. Рух кривою AS відображує зміни величини сукупної пропозиції під впливом цінового, фактора.

Нецінові фактори сукупної пропози ції такі:

1. Зміна правових норм:

а) державне регулювання;

б) податкова політика.

2. Зміна у продуктивності.

3. Зміна цін на ресурси:

а) ціни на імпортні ресурси;

б) ціни на внутрішні ресурси;

в) монополія на ринку ресурсів.

Під впливом нецінових факторів крива сукупної пропо­зиції зсувається праворуч угору або ліворуч униз. Розгляне-мо графік 14.4.

Графік 14.4 Зсув кривих сукупної пропозиції під впливом нецінових факторів

Наведемо деякі коментарі.

Державне регулювання має суперечливий вплив на ди­наміку AS. Він може бути позитивним, і тоді крива AS зсу­вається праворуч униз, і негативним — крива AS зсувається ліворуч угору. Неокласики однозначно вважають роль де­ржавного регулювання негативною. Кейнсіанський напрям не такий категоричний.

Податкова політика, спрямована на стимулювання ви­робництва, знижує податкові ставки на прибуток корпора­ції, крива AS зсунеться праворуч, бо за тих же цін продукція буде коштувати корпораціям дешевше. Субсидії уряду кор­пораціям будуть мати ті ж наслідки.

Підвищення податкових ставок на прибуток спричинить подорожчання продукції корпорації. Вищі витрати — за тих же цін — нижчий прибуток. Пропозиція зменшиться — кри­ва AS зсунеться в положення AS₂.

Зміна у продуктивності, пов'язана з її зростанням, озна­чає зниження витрат на одиницю продукції, отже, стимулює обсяг пропозиції, крива AS зсунеться в положення AS,. Обернений процес зменшує обсяг пропозицій, зсуваючи AS в положення AS₂.

Зміна цін на ресурси як неціновий фактор викликає зміни витрат, визначаючи динаміку обсягу сукупної про­позиції. Ресурси дорожчають — обсяг AS скорочується (положення AS₂), ресурси дешевшають — обсяг пропозиції зростає (положення AS,).

В економічній теорії аналізуються різні моделі сукупної пропозиції (з ними можна ознайомитися за підручниками з макроекономіки), найчастіше — неокласична та кейн-

Модуль И. Основи макроекономіки

сіанська. Вони розглядають різні відтворювальні ситуації для короткострокових і довгострокових періодів. У корот­костроковому періоді моделі описуються ламаною кри­вою сукупної пропозиції, що складається з трьох відрізків: 1 — горизонтального (кейнсіанського); 2 — висхідного (про­міжного); 3 — вертикального (класичного). Див. графік 14.5.

Горизонтальний відрізок характеризується неповною зайнятістю, спадом виробництва й постійним рівнем цін.

На проміжному відрізку відображується зростання ре­ального ВВП, що супроводжується збільшенням витрат і зростанням цін.

Класичний відрізок характеризується повною зайнятіс­тю, повним залученням до виробництва наявних ресурсів, тому обсяг виробництва не змінюється, ціни зростають. Та­ким чином, вертикальний, тобто класичний відрізок, описує економіку повної зайнятості. Максимальне залучення до ви­робництва всіх ресурсів означає, що економіка знаходиться на вершині своїх виробничих можливостей. Отже, реальний обсяг виробництва залишається стабільним. Спроби окре­мих фірм і корпорацій розширити виробництво можуть Увінчатися успіхом лише тоді, коли вони здійснюються за Рахунок конкурентів. Але такі спроби призведуть лише до зростання цін на ресурси, витрат і товарних цін, але не до Фізичного збільшення обсягів національного виробництва.

Розглянемо графік 14.6 (а, б, в).

На кейнсіанському відрізку (14.6а) зростання сукупно­го попиту з AD, до AD₂ викличе зростання обсягу ВВП з Y₁, до Y₂, ціна залишиться стабільною.

На проміжному відрізку (14.66) зростання AD з AD₍ до AD₂ збільшить обсяг ВВП з Y₁, до Y₂ і ціни з Р₁, до Р₂.

На класичному відрізку (14.6в) обсяг виробництва ВВП залишиться на рівні Y₁, ціни зростуть з Р₁ до Р₂.

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок описує еко­номіку в стані спаду і неповної зайнятості, тобто коли без­робіття перевищує природний рівень, інші ресурси також використовуються неповністю. Кризовий стан економіки навіть за зростаючого залучення ресурсів до виробництва не змінить їхньої вартості для фірм і корпорацій. Отже, не будуть зростати витрати, а з ними і товарні ціни.

Проміжний відрізок ілюструє збільшення реального ВНП за рахунок залучення до виробництва додаткових ре-сурсів, зокрема робочої сили.

Модуль И. Основи макроекономіки