Поняття «заробітна плата», принципи її диференціації 2 page

2.9. Відділення (палати): для опікових хворих; для хворих з гострими отруєннями; гнійної хірургії усіх профілей для лікування хворих з хірургічними гнійними захво­рюваннями та ускладненнями; хірургічні усіх профілей, в яких при оперативних втру­чаннях постійно застосовується рентгенівська апаратура з візуальним контролем, ла­зерні установки; гемодіалізу, для лікування хворих із застосуванням методів гемодіа­лізу, гемосорбції, плазмаферезу та ультрафільтрації, проведення штучного кровообігу; для новонароджених та недоношених дітей; педіатричні, для новонароджених та недо­ношених дітей; неврологічні для хворих з порушенням мозкового кровообігу. Посади лікарів незалежно від їх найменування; професіонали та фахівці, які обслуговують апаратуру відділень гемодіалізу, штучного кровообігу; посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування; посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри - господарки.

2.10. Шкірно-венерологічні диспансери, відділення, палати, кабінети стаціонарів та поліклінік. Посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базо­вою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади мо­лодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні; робітники всіх професій, які обслуговують хворих.

2.11. Фізіотерапевтичні відділення, кабінети, бальнео- та грязелікарні (відділен­ня, кабінети). Посади лікарів незалежно від їх найменування, які передбачені для об­слуговування хворих у приміщеннях сірководневих, сірчистих та вуглеводневих ванн і грязей, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування (за винятком медстатистиків та медреєстраторів), які передбаче­ні: для обслуговування хворих у приміщеннях сірководневих, сірчистих та вуглеводневих ванн та грязей; для працюючих у грязелікарнях; для відпускання радонових ванн; для підготовки озокеритових процедур; для працюючих на генераторах УВЧ будь-якої потужності (при відпусканні на місяць у середньому не менше 10 процедур за зміну), посади молодших медичних сестер усіх найменувань та сестри-господарки, які передбачені: для обслуговування хворих у приміщеннях сірководневих, сірчистих та вуглеводневих ванн і грязей; для відпускання радонових ванн, озокеритових проце­дур; для працюючих у грязелікарнях, що беруть участь у наданні процедур хворим ді­тям на генераторах УВЧ (у середньому не менше 10 процедур за зміну), посади праців­ників, що підігрівають та підвозять грязі, готують штучну сірководневу воду. Професії робітників, які передбачені для постійного обслуговування приміщень: сірководневих, сірчистих, вуглеводневих і радонових ванн; обладнання та поточного ремонту будівель і споруд; приладів фізіотерапевтичних лікарень (відділень), обладнання підвалів, на­грівальних приладів ванних приміщень; насосних станцій, змішувачів і резервуарів, трубопроводів і оголовок бурових свердловин, сірководневих, сірчистих та вуглеводне­вих і радонових вод.

2.12. Рентгенівські, радіологічні та рентгенорадіологічні відділи, відділення, лабо­раторії, групи та кабінети всіх профілів. Відділення рентгеноударнохвильового дис­танційного дроблення каміння (ВРУДДКА). Посади лікарів незалежно від їх наймену­вання; професіонали та фахівці при постійній роботі у сфері іонізуючого випроміню­вання або з радіоактивними речовинами; посади фахівців з базовою та неповною ви­щою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

2.13. Підрозділи (палати) закладів охорони здоров’я, в яких основним методом лі­кування є тривале застосування великих доз хіміотерапевтичних препаратів. Посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування.

2.14. Барокамери та кесони. Підземні відділення (палати) закладів охорони здоров’я, пункти охорони здоров’я, медпункти (у тому числі в спорудах метрополіте­ну). Посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та не­повною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

2.15. Відділення (кабінети) ультразвукової діагностики та ендоскопічні. Посади лі­карів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

2.16. Заклади переливання крові, відділення трансфузіології, заготівлі і переробки крові та її компонентів, відділення кріоконсервування клітин крові та кісткового моз­ку. Посади лікарів незалежно від їх найменування, які передбачені для роботи із заго­тівлі, переробки та збереження в замороженому стані крові, її компонентів та кістково­го мозку; одна із посад інженера та техніка, які передбачені для роботи із заготівлі, переробки та збереження в замороженому стані компонентів крові, кісткового мозку; посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування.

2.17. Патологоанатомічні бюро (відділення, підрозділи). Відділення заготівлі (кон­сервації) трупних тканин, органів. Посади лікарів незалежно від їх найменування, по­сади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найме­нування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, ре­єстратори медичні, водій.

2.18. Психотерапевтичні кабінети амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозді­лів). Лікар-психотерапевт, медична сестра.

2.19. Лабораторії (у тому числі їх підрозділи — відділи, відділення), алергологічні кабінети. Посади лікарів незалежно від їх найменування при роботі: з живим збудни­ком інфекційних захворювань або хворими тваринами; з вірусами, які викликають за­хворювання; з хімічними речовинами, зарахованими до алергенів; посади лікарів - бактеріологів, лікарів-паразитологів та лікарів-лаборантів, передбачені для постійної роботи з постановки реакції іммобілізації блідих трепонем; посади провізорів - аналітиків контрольно-аналітичних лабораторій госпрозрахункових аптек при роботі з хімічними речовинами, зарахованими до алергенів; посади фахівців з базовою та не­повною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування при роботі: з живим збудником інфекційних захворювань або хворими тваринами; з вірусами, які викли­кають захворювання; з хімічними речовинами, зарахованими до алергенів; посади ла­борантів з бактеріології, паразитології та спеціально виділені посади для постійної ро­боти з постановки реакції іммобілізації блідих трепонем; посади лаборантів контрольно - аналітичних лабораторій госпрозрахункових аптек при роботі з хімічними речовина­ми, зарахованими до алергенів; посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні при роботі: з живим збудником інфекційних захворювань або хворими тваринами; посади, які забезпечують роботу лаборантів з бактеріології, паразитології та посади, які передбачені для постійної роботи з поста­новки реакції іммобілізації блідих трепонем.

2.20. Дитячі будинки для сліпоглухонімих дітей та дітей з дефектами слуху і мови. Санаторії та будинки-інтернати для глухих та незрячих. Центр реабілітації глухоні­мих дітей. Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови. Посади лікарів неза­лежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх на­йменувань, сестри-господарки, робітники усіх професій.

2.21. Санаторні школи-інтернати, лісові ніколи, ясла-садки, дитячі садки, дитячі будинки, будинки для дітей, хворих на туберкульоз. Школи-інтернати, дитячі ясла, ясла-садки для дітей з дефектами слуху та мови. Навчальні заклади професійно - технічної освіти з підготовки робітників із числа глухонімих. Школи, школи-інтернати, санаторно-лісові школи, дитячі садки, ясла-садки для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням функції опорно - рухового апарату. Санаторії для інва­лідів війни та праці системи соціального захисту населення. Керівники та їх заступни­ки, посади лікарів усіх найменувань, що передбачені для обслуговування хворих у цих закладах, незалежно від підпорядкування закладу, у штаті якого вони є. Посади фа­хівців з базовою та неповною вищою медичною освітою всіх найменувань, що передбачені для обслуговування хворих у цих закладах, незалежно від підпорядкування за­кладу, у штаті якого вони є. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, що передбачені для обслуговування хворих у цих закладах, незалежно від підпорядкуван­ня закладу, у штаті якого вони є.

2.22. Санітарно-профілактичні заклади. Головний лікар у разі відсутності в закла­ді лікаря-епідеміолога; посади: завідувачів відділів (відділень), пунктів: особливо не­безпечних інфекцій, епідеміологічних, протиепідеміологічних, паразитологічних, бактеріологічних, вірусологічних, санітарно-карантинних, санітарно-контрольних, дезінфекційних; лікарів - епідеміологів, лікарів - дезінфекціоністів, лікарів - паразитологів, лікарів - бактеріологів, лікарів - вірусологів; лікарів відділів, відділень, пунк­тів: особливо небезпечних інфекцій, санітарно-карантинних та санітарно-контрольних; завідувачів, санітарних лікарів, інженерів лабораторій електромагнітних полів; сані­тарних лікарів з комунальної гігієни та гігієни праці, інженерів з вентиляції санітарно - епідеміологічних станцій (відділень, груп), метрополітенів; лікарів-лаборантів та ін­женерів, посади яких передбачені для роботи на апаратах з відкритою ртуттю (у тому числі зайнятих обслуговуванням полярографів); лікарів - лаборантів токсикологічних лабораторій; санітарних лікарів з гігієни праці, зайнятих виключно обслуговуванням підприємств гірничорудної, гірничодобувної та хімічної промисловості; інженерно - технічних працівників, яким посадові оклади підвищують у зв’язку з небезпечними умовами праці; посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою неза­лежно від їх найменування відділів (відділень) особливо небезпечних інфекцій, лаборантів з контролю якості дезінфекції, лаборантів з вірусології, паразитології, бактеріо­логії, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою санітарно-карантинних та санітарно-контрольних відділень (відділів, пунктів); дезінфекторів, дезінструкторів; помічників лікарів-епідеміологів, фельдшерів санітарних, техніків та лаборантів лабораторій електромагнітних полів, а також професіоналів та фахівців, які здійсню­ють такий контроль за відсутності лабораторій; фельдшерів санітарних та лаборантів відділень комунальної гігієни та відділень (груп) гігієни праці санітарно - епідеміологічних станцій (відділень, груп), метрополітенів; лаборантів та техніків, посади яких передбачені для роботи на апаратах з відкритою ртуттю (у тому числі зайнятих обслуговуванням полярографів); фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, зайнятих перевезенням інфекційних хворих; лаборантів токсикологічних ла­бораторій; фельдшерів санітарних, зайнятих виключно обслуговуванням підприємств гірничорудної, гірничодобувної та хімічної промисловості; інженерно-технічних пра­цівників, яким посадові оклади підвищують у зв’язку зі шкідливими умовами праці. Посади молодших медичних сестер відділів (відділень) особливо небезпечних інфек­цій; санітарно-карантинних та санітарно-контрольних відділень (відділів, пунктів), які передбачені для роботи на апаратах з відкритою ртуттю (у тому числі зайнятих об­слуговуванням полярографів); токсикологічних лабораторій; паразитологічних та ві­русологічних відділень бактеріологічних лабораторій. Посади (професії): комірників, зайнятих фасуванням дезінфекційних засобів, водіїв автотранспортних засобів при од­ночасному виконанні обов’язків дезінфекторів; працівників віваріїв при роботі із за­раженими тваринами; молодших медичних сестер та водіїв автотранспортних засобів, зайнятих перевезенням інфекційних хворих.

2.23. Багатопрофільні лікарні на 800 і більше ліжок. Лікар-психіатр.

2.24. Заклади охорони здоров’я та установи соціального захисту населення. Поса­ди дезінфекторів, працівників вольєрів для мавп, віваріїв.

2.25. Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, нічліжні будинки, лікарні, центри, відділення «Хоспіс». Посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

2.26. Технікуми-інтернати, ліцеї, професійно-технічні училища-інтернати систе­ми Міністерства праці та соціальної політики України. Посади лікарів незалежно від їх найменування. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою не­залежно від їх найменування. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

3 Заклади, підрозділи і посади, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за двома і більше підставами, що передбачені розділами 1 і 2 цього Переліку, на 30 відсотків:

3.1. Заклади охорони здоров’я та установи соціального захисту населення, їх струк­турні підрозділи. Посади персоналу, зайнятого на роботах, що дають право на підви­щення посадових окладів (ставок) за двома і більше підставами, передбаченими у роз­ділах 1 і 2 цього Переліку. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, зайнятих на роботах, що дають право на підвищення посадових окладів (ста­вок) за двома та більше підставами, передбаченими у розділах 1 і 2 цього Переліку. Посади молодших медичних сестер, сестер-господарок, реєстраторів медичних, зайня­тих на роботах, що дають право на підвищення посадових окладів (ставок) за двома і більше підставами, передбаченими у розділах 1 і 2 цього Переліку. Приклади:

1. Інфекційна лікарня. Посади лікарів-рентгенологів, посади рентгенлаборантів, молодші медичні сестри рентгенівського кабінету (відділення).

2. Психоневрологічна або наркологічна лікарня (диспансер). Посади лікарів (неза­лежно від їх найменування) спеціалізованих відділень для примусового лікування хво­рих на туберкульоз, які страждають хронічним алкоголізмом, наркоманією та психіч­ними захворюваннями; посади фахівців з базовою і неповною вищою медичною осві­тою (незалежно від їх найменування) спеціалізованих відділень для примусового ліку­вання хворих на туберкульоз, які страждають хронічним алкоголізмом, наркоманією та психічними захворюваннями; посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні спеціалізованих відділень для примусового лікування хворих на туберкульоз, які страждають хронічним алкоголізмом, наркома­нією та психічними захворюваннями.

Примітка. Працівникам, які займають указані в 1 і 2 розділах Переліку посади, але не мають права на підвищення посадових окладів (ставок) за двома і більше підста­вами, посадові оклади (ставки) підвищуються відповідно до 1 розділу на 25 відсотків або відповідно до 2 розділу — на 15 відсотків. Приклад. Посадові оклади дезінфекто­рів, які працюють у психіатричних (психоневрологічних), наркологічних та інфекційних лікарнях, дезінфекційних та санітарно-епідеміологічних станціях, підвищуються на 15 відсотків.

4 Заклади, підрозділи та посади, робота на яких дає право на підвищення посадо­вих окладів (ставок) на 30 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці (посади усіх працівників незалежно від їх найменування):

4.1.Туберкульозні (протитуберкульозні) лікарні, диспансери; санаторії, відділен­ня, палати, ізолятори закладів охорони здоров’я та відділення клінік при НДІ для хво­рих на активні форми туберкульозу; протитуберкульозні кабінети амбулаторно - поліклінічних закладів (підрозділів).

4.2.Спеціалізовані медико-соціальні експертні комісії, центри (бюро) медико - соціальної експертизи для хворих на туберкульоз.

5 Різне. Професіонали та фахівці (зоологи, ентомологи, психологи та ін.), посадові оклади яких установлені на рівні окладів лікарів або працівників із числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, мають право на відповідне підвищення посадових окладів, установлене для працівників закладів, установ, підрозділів, наве­дених у цьому Переліку.

Додаток 4

до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення

ПЕРЕЛІК

закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків

1. Центри з профілактики та боротьби зі СНІДом.

Таблиця 1

2. Заклади та спеціалізовані відділення (кабінети, палати) закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та BIJI-інфікованих.

Таблиця 2

3. Заклади охорони здоров’я та їх структурні підрозділи, за винятком тих, що пе­релічені в пунктах 1,2.

Таблиця З

4. Лабораторії та групи закладів охорони здоров’я, на які покладено органами охо­рони здоров’я обстеження населення на ВІЛ-інфекцію та дослідження крові, біологіч­них рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Таблиця 4

Примітки:

1. Працівникам, які передбачені в даному Переліку, підвищення здійснюється із посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням кваліфікаційної категорії, завіду­вання, старшинства без урахування інших підвищень, доплат та надбавок.

2. У кожному закладі на підставі цього додатка керівником за погодженням з проф­спілковим комітетом затверджується Перелік посад працівників, яким з урахуванням конкретних умов праці в цьому закладі, структурному підрозділі, на даній посаді по­садовий оклад (тарифна ставка) підвищується на 60 відсотків.

Посадові оклади працівників, зазначених у пунктах 3 та 4, підвищуються про­порційно безпосередньо відпрацьованому з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими часу. Фактичні години цієї роботи реєструються у журналі за підписом керівника структурного підрозділу.

Додаток 5

до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення

ПЕРЕЛІК

закладів та посад, безпосередня робота в (на) яких з надання медичної допомоги тим, хто постраждав унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дає право на підвищення посадових окладів на 25 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці

Таблиця 1

Примітка. Працівникам санаторіїв, що здійснюють оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі дітей, посадові окла­ди підвищуються на 25 відсотків на підставі укладених договорів з органами, що орга­нізують ці оздоровлення, залежно від обсягів цієї роботи

Трудова дисципліна

Термінологічне поняття «дисципліна» означає виховання, розпорядок, що вказує на відповідну поведінку в колективі. Трудова ж дисципліна — це, по - перше, спеціальний напрям, складовий невід’ємний елемент особливої части­ни трудового права. По-друге, трудова дисципліна є необхідною умовою будь - якої колективної праці незалежно від її суспільної організації. Тому в широкому розумінні трудова дисципліна включає:

— виробничу дисципліну, тобто дотримання послідовності процесів виробництва (постачання сировини, дотримання умов праці тощо);

— технологічну дисципліну, тобто дотримання технології виготовлення товарів, продукції тощо;

— дисципліну робочого часу, тобто дотримання розпорядку дня, перерв у роботі, відпочинку тощо. Але як правове явище трудова дисципліна характе­ризується тим, що вона є елементом трудових правовідносин, тобто обов’язком працівника; обов’язковим підпорядкуванням усіх учасників колективної пра­ці встановленому порядку; самостійним інститутом трудового права як сукуп­ності правових норм.

Отже, на основі зазначених загальних положень можна дійти висновку, що трудова дисципліна — це сукупність правових норм, що регулюють внутріш­ній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов’язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків.

Головним змістом трудової дисципліни є не лише виконання правових норм у галузі праці, а й свідоме творче ставлення до виконуваної роботи, забезпечен­ня високої якості в роботі, раціональне використання робочого часу, прагнен­ня до співробітництва та взаємоповаги.

Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, є типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підпри­ємств, установ, організацій. На підставі типових правил у колективному до­говорі розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням умов праці цього підприємства, які затверджуються трудовими колек­тивами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним ор­ганом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов’язки адміністрації, робітників і службовців, питання прийняття на роботу і звіль­нення, використання робочого часу, порядок застосування заохочень за сум­лінну працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни. Указані правила нагадують роботодавцю про обов’язок поліпшувати умови праці, дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Важливим стимуляційним чинником у забезпеченні трудової дисципліни є такі правові методи, як заохочення виявлення поваги до працівників; визнання заслуг працівника; виявлення громадської пошани до зразкового та твор­чого виконання працівником трудових завдань. Правова природа заохочення виявляється в тому, що воно застосовується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим комітетом, оголошується на­казом (розпорядженням), заноситься до трудової книжки працівника. До пра­цівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 зі змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР № 871-12 від 20 березня 1991 p.). Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чер­гу переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового об­слуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення жит­лових умов і т. ін.). Таким працівникам надається також перевага при просу­ванні по службі.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, на­грудними знаками і до присвоєння почесних звань та звання кращого працівника за даною професією.

Крім зазначеного до правових методів забезпечення трудової дисципліни належать переконання та виховання, а до несумлінних працівників може застосовуватися метод примусу, який полягає у вжитті до порушників трудової дисципліни заходів дисциплінарного та громадського впливу.

Дисциплінарній відповідальності властиві риси, що виявляються у таких загальнодемократичних принципах, як законність, справедливість, невідворотність і наявність правових гарантій від безпідставного застосування стяг­нень. З урахуванням багатогранності трудового процесу, складності трудових функцій працівників і залежно від їх правового статусу дисциплінарну відпо­відальність поділяють на загальну і спеціальну.

Загальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником трудової дисципліни встановлюється за КЗпП України та правилами внутрішньо­го трудового розпорядку.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником дисципліни встановлюється за такими нормами права: а) спеціальні закони, наприклад Закон України «Про адвокатуру» № 2887-ХІІ від 19 грудня 1992 p., Закон України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 р. тощо;

б) спеціальні дисциплінарні статути чи положення, наприклад Дисциплінар­ний статут прокуратури України, Статут про дисципліну працівників зв’язку, Положення про дисциплінарну відповідальність працівників залізничного транспорту тощо.

Найпоширеніша у трудовому процесі загальна дисциплінарна відповідаль­ність. Її характерні ознаки полягають у тому, що вона охоплює широке коло робітників та службовців і передбачає лише два види дисциплінарних стяг­нень — догану та звільнення з роботи.

До застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов’язкові вимоги:

— виявлення дисциплінарного проступку;

— отримання від порушника письмового пояснення;

— додержання термінів накладення дисциплінарного стягнення — один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником;

— видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисци­плінарного стягнення;

— доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

Особливе місце серед дисциплінарних стягнень належить дисциплінарним

звільненням, які застосовуються за такі проступки:

— систематичне порушення трудової дисципліни;

— прогул;

— поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

— розкрадання за місцем роботи державного або громадського майна.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці, у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у Законі України «Про охорону праці», мають службові особи Державного комітету України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці). Макси­мальні розміри та види штрафів, що можуть бути ними накладені, визнача­ються чинним законодавством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність сторін трудового договору на відміну від дисциплінарної має взаємний характер. Переважна більшість працівників сумлінно та свідомо виконує трудові обов’язки, вимоги правових норм. Але трудовий процес — явище багатогранне, і його порушення може призвести до матеріальної відповідальності як працівника, так і власника підприємства.

Саме це випливає із закону, де записано, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків (ст. 130 КЗпП). Разом із тим, і другу сторону трудового договору — власника підприємства — закон зобов’язує ство­рювати працівникові умови, необхідні для виконання норм роботи і забезпе­чення повного збереження дорученого майна (ст. 131 КЗпП).