Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття «заробітна плата», принципи її диференціації 1 page





Заробітна плата — це винагорода (обчислена, як правило, у грошовому виразі), яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 p.). Важливими положеннями цього закону є те, що він містить визначення додаткової та основної заробітної плати, а також ін­ших заохочувальних та компенсаційних виплат і чітко визначає основні пра­вові принципи організації винагороди за працю.

 

На відміну від загального поняття основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування) і посадових обов'язків, тобто у вигляді тарифної ставки (окладу), відрядних розцінок для робітників чи посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати тощо). Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороду за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами чи положеннями тощо. Саме основна та додаткова заробітна плата та інші заохочувальні виплати і становлять структуру заробітної плати.

До основних принципів правової організації винагороди за працю належать:

а) заборона дискримінації в оплаті;

б) визначення державного мінімального розміру оплати праці;

в) визначення винагороди за працю з урахуванням особливостей умов пра­ці, її складності, шкідливості, значення для народного господарства та інших чинників;

г) конкретні форми, системи й тарифи оплати праці, що визначаються колективними договорами та угодами.

Головні відмінності винагороди за працю за трудовим договором від оплати за працю за цивільним договором полягають у тому, що виплата за трудовим договором:

¾ здійснюється систематично за виконану роботу (за цивільним договором — одноразово);

¾ поділяється на основну та додаткову частини (надбавки, доплати, премії тощо);

¾ має встановлений державою мінімальний розмір.

У контексті економічно-правових та організаційних заходів окреме місце посідають форми та системи виплати заробітної плати. У ст. 23 Закону Украї­ни «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. визначено три форми виплати заробітної плати. За першою формою заробітна плата виплачується працівникам у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Другою формою є можливість її виплати банківськими чеками. Згідно з третьою фор­мою, як виняток припускається можливість виплати заробітної плати нату­рою, але вона має реалізуватися через колективні договори й лише частково, а не в повному розмірі.

Системи оплати праці поділяють на види залежно від того, що береться за основу виміру праці. Так, якщо оплата праці нараховується за встановлений відпрацьований час, то це погодинна система оплати праці. Погодинна заробітна плата застосовується тоді, коли результати праці не піддаються точному обліку або коли виробництво продукції диктується ходом технологічного про­цесу (оплата праці на конвеєрах, автоматичних лініях). Нарахування ж заро­бітної плати за кількість виробленої продукції належної якості називають від­рядною системою заробітної плати.

Обидві системи мають певні різновиди. Наприклад, відрядна система поді­ляється на пряму відрядну, відрядно-прогресивну, відрядно-преміальну, акордну. Погодинна ж система оплати праці поділяється на погодинну, поден­ну і помісячну.

При простій погодинній оплаті за відпрацьований час робітники отримують установлену їм тарифну ставку, а інженерно-технічні працівники та служ­бовці — посадовий оклад. Таку систему використовують переважно у закладах освіти. На підприємствах здебільшого застосовують погодинно - преміальну систему, коли робітник крім тарифної ставки чи окладу отримує премію, яку нараховують за досягнення високих кількісних і якісних показників у роботі (зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції, скорочення терміну ремонту обладнання тощо). Керівний склад і службовці одержують премії за високоефективну роботу підприємства.

При прямій відрядній оплаті проводиться виплата за кожну одиницю виробленої продукції за однаковою розцінкою, і заробіток прямо пропорційний виробітку робітника. При відрядно-прогресивній оплаті праця робітника оплачується за вироблену продукцію в межах норми виробітку за основними від­рядними розцінками, і за продукцію, що вироблена понад норму, — за більш високими і поступово зростаючими розцінками. При відрядно-преміальній системі відрядний заробіток доповнюється премією за перевиконання норм виробітку або за високу якість продукції, економію сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо. Особливим різновидом відрядної оплати праці є ко­лективна оплата праці. Вона передбачає визначення групі робітників загальної суми заробітку за той обсяг роботи чи кількості продукції, який має бути досягнутий незалежно від терміну його виконання. Ця система широко засто­совується у будівництві, сільському господарстві і деяких інших галузях.

У деяких країнах (США, Японія, ФРН, Велика Британія та ін.) також широко застосовуються погодинна та відрядна форми оплати праці і такі системи заробітної плати, як тарифні, преміальні, колективні тощо. їх дія спрямована на забезпечення безперебійної роботи устаткування, підвищення кваліфікації працівників, покращення якості продукції, економічне використання матері­альних та енергетичних ресурсів, зростання продуктивності праці. Проте в но­вих галузях з високим технічним оснащенням і прогресивними, новими техно­логіями виробництва підприємці все частіше відмовляються від традиційних систем заробітної плати, коли праця робітників оплачується відповідно до кількості відпрацьованих годин чи обсягів продукції, а службовців — за твер­до встановленою ставкою. Ці системи заміняють різними варіантами індивіду­альної заробітної плати, виходячи з творчої ініціативи робітника, високого по­чуття відповідальності за доручену роботу тощо.

Нині значно розширені права підприємств в організації заробітної плати. Згідно із Законом України «Про підприємства в Україні» № 887-ХІІ від 27 березня 1991 p., підприємство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників. Підприємства можуть використовувати державні тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та умов виконуваних ними робіт.

Правове регулювання оплати праці поряд із зазначеним охоплює гарантій­ні та компенсаційні виплати. Гарантійними називають виплати, коли пра­цівник не виконує трудових обов’язків з поважних причин, передбачених за­конодавством. До таких виплат належать:

а) оплата простою не з вини працівника в розмірі середнього заробітку;

б) оплата праці жінки в розмірі середнього заробітку в разі переведення її на іншу роботу у зв’язку з вагітністю відповідно до медичного висновку;

в) виплата вихідної допомоги в разі звільнення на підставах, передбачених п. 6 ст. 36, п. 1, 2, 6 ст. 40 КЗпП, у розмірі не менше середнього місячного за­робітку та в інших визначених законом випадках.

Компенсаційні виплати — відшкодування витрат працівника, переїзд на роботу до іншої місцевості, використання власного інструменту, транспортних засобів тощо.

 

Особливості оплати праці працівників охорони здоров’я в разі відхилення від звичайних умов

Заробітна плата — винагорода, яку власник зобов’язаний виплачувати пра­цівникам і службовцям відповідно до кількості і якості праці згідно з наперед встановленими нормативами.

Заробітна плата не може бути нижче встановлених Законом мінімальних розмірів. Вона є вираженням системних відносин працівника з власником, а отже — суспільством, державою. Для працівників бюджетних організацій і закладів є дві частини заробітної плати: а) основна (постійна), яка гарантується загальнонародним фондом споживання і залежить від результатів діяльності всього народного господарства (джерело — фонд заробітної плати); б) додаткова (перемінна), яка залежить від успішної роботи підприємства (джерело — прибуток підприємства).

Праця медичних працівників бюджетних організацій і закладів оплачується на основі тарифних ставок (окладів), затверджених у централізованому по­рядку. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів працівни­ків здійснюється адміністрацією згідно з відомчими наказами, у даному ви­падку МОЗ України.

Законодавством передбачені доплати і надбавки за високу кваліфікацію та інтенсивність праці. У бюджетних організаціях та закладах — це система доплати і надбавок за категорії, вчені ступені, премії за результатами праці та за винахідництво й раціоналізаторство. В інших закладах — це доплати й надбавки у вигляді премій з прибутку організації за результатами праці як усього колективу, так і конкретного працівника.

Законодавством передбачені доплати також за роботу в надурочний час. Компенсація у вигляді відгулів, як правило не дозволяється. Надурочні робо­ти виконуються за розпорядженням або з відома адміністрації у зв’язку з крайньою потребою, наприклад у результаті аварії, стихійного лиха тощо, але не­виробничого характеру: не більше як 120 год на рік і не більше як 4 год протя­гом двох днів.

Тривалість робочого часу нормується Законом для всіх працівників і служ­бовців. Згідно з Конституцією України робочий тиждень не може перевищува­ти 41 год. При скороченому робочому тижні для деяких працівників та умов праці — 36 і 24 год.

Закріплений правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності згідно із Законом, порядок розподілу норм тривалості робочого часу і часу відпочинку працівників і службовців упродовж доби, тижня та іншого календарного періоду називається режимом трудового часу.

Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, затвердженими Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і МОЗ України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охоро­ни здоров’я та установ соціального захисту населення» № 308/519 від 5 жовт­ня 2005 p., передбачене право на підвищення посадових окладів деяким кате­горіям працівників.

У зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 до наказу № 308/519, підвищуються на 25 та 15 % відповідно.

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на 60 % (додаток 4 до наказу № 308/519).

 

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), зайнятих оглядом та наданням медичної допомоги тим, хто постраждав у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, підвищують­ся на 25 % (додаток 5 до Наказу № 308/519).

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників госпіталів для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів та спеціальних відділень у складі лікарень підвищуються:

— медичним та фармацевтичним працівникам — на 15 %;

— іншим працівникам — на 10 %.

Посадові оклади (тарифні ставки) медичних працівників дитячих будинків та шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, а також усіх працівників будинків дитини, тарифні ставки яких ви­значені цими Умовами, підвищуються на 20 %.

Посадові оклади медичних працівників спеціальних закладів (центрів) для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання, реабілітації та догляду, підвищуються на ЗО %.

Посадові оклади медичних працівників відділень Українського науково - дослідного інституту нейрохірургії, які здійснюють лікування та безпосеред­ньо обслуговують хворих нейрохірургічного профілю з розладами психічної діяльності, підвищуються на 15 %.

Посадові оклади керівників будинків-інтернатів загального типу, до складу яких входять відділення з контингентом підопічних, які мають порушення психіки, підвищуються на 25 %.

Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов’язків та обсягу роботи.

Медичним працівникам передбачені також різні види доплат:

1. Доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасо­во відсутнього працівника та розширення зони обслуговування або збільшен­ня обсягу виконуваних робіт:

— професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, які виконують у тому ж самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово від­сутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться до­плата за суміщення професії (посади) або виконання обов’язків тимчасово від­сутнього працівника в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою.

Конкретний розмір цих доплат установлюється керівником закладу, установи залежно від кваліфікації працівника, складності та обсягу виконуваних робіт;

— доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу ро­біт проводяться у розмірі до 50 % посадового окладу працівника. Зазначені доплати встановлюються працівникам за умови виконання ними роботи меншою чисельністю працівників, ніж за встановленими нормами (нормати­вами);

— керівникам закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту на­селення — лікарям та їх заступникам — лікарям дозволяється вести в закладах, установах, у штаті яких вони є, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою з виплатою їм до 25 % посадового окладу лікаря від­повідної спеціальності.

Зазначена робота керівників закладів охорони здоров’я та установ соціаль­ного захисту населення — лікарів та їх заступників — лікарів повинна відо­бражатись у відповідних медичних документах.

2. Доплати за роботу в нічний час:

— працівникам (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), які залучаються до ро­боти в нічний час, здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Нічним вважається час з 22-ї години до 6-ї години;

— працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, не­відкладної медичної допомоги, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анесте­зіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (аку­шерських) відділеннях, проводиться доплата в розмірі 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

3. Доплата за стаж — згідно з Постановою Кабінету Міністрів України

№ 1418 від 26 грудня 2009 р. «Про затвердження порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я».

— стаж більше 3 років — 10 % посадового окладу;

— більше 10 років — 20 %;

— більше 20 років — 30 %.

Перелік посад та підрозділів, за роботу в яких проводяться зазначені доплати, затверджується керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом. Він не підлягає щорічному перезатвердженню, а в разі потреби до нього можуть вноситися зміни та доповнення у такому самому порядку.


 

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України і МОЗ України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» № 308/519 від 5 жовтня 2005 р. (витяг)

Додаток 3, до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення

 

ПЕРЕЛІК

закладів (підрозділів) та посад, робота в (на) яких дає право на підвищення посадових окладів (ставок) у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці

1. Заклади, підрозділи та посади, робота в (на) яких дає право на підвищення по­садових окладів (ставок) на 25 відсотків у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці:

1.1. Протичумні заклади, підрозділи. Лепрозорії, протилепрозорні відділення, па­лати, ізолятори, кабінети, пункти. Усі працівники.

1.2. Відділення, палати та кабінети для психічно хворих, геріатричні пансіонати, відділення Центрів, відділення, палати та кабінети для лікування та реабілітації дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки. Спеціалізовані від­ділення (палати) лікувально-профілактичних закладів, призначені для надання ме­дичної допомоги особам, які одержали травму внаслідок гострого алкогольного психо­зу або гострого алкогольного отруєння: посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, соціальні працівники, посади молодших медичних сестер усіх наймену­вань, сестри-господарки, реєстратори медичні.

1.3. Групи для дітей з органічним ураженням нервової системи з порушенням пси­хіки. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри - господарки.

1.4. Будинки дитини, ясла, санаторії, відділення для дітей з органічним уражен­ням центральної нервової системи з порушенням психіки. Посади лікарів незалежно від їх найменування. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, соціальні працівники. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри - господарки, реєстратори медичні.

1.5. Психіатричні (психоневрологічні), наркологічні заклади, їх структурні під­розділи, за винятком відділень, кабінетів, палат, що не призначені для лікування пси­хічно хворих та осіб, які страждають хронічним алкоголізмом і наркоманією. Відділення, палати та кабінети для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хро­нічним алкоголізмом і наркоманією, інших закладів охорони здоров’я. Посади лікарів незалежно від їх найменування, у тому числі для обслуговування хворих у виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах (за винятком посад лікарів відді­лень, кабінетів, палат, які не передбачені для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хронічним алкоголізмом та наркоманією), заступники головного лікаря з економічних питань, завідувачі господарства, професіонали, фахівці та технічні служ­бовці, у тому числі бібліотечні та соціальні працівники, працівники клубу, психологи, юрисконсульти, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою неза­лежно від їх найменування, у тому числі для обслуговування хворих у лікувально - виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах (за винятком посад фа­хівців з базовою та неповною вищою медичною освітою відділень, кабінетів, палат, не передбачених для лікування психічно хворих та осіб, які страждають хронічним алко­голізмом і наркоманією, медичних реєстраторів архіву), посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні, у тому числі для об­слуговування хворих у лікувально-виробничих (трудових) майстернях та підсобних господарствах; професії робітників, які працюють у відділеннях, — перукарі, гарде­робники, ліфтери та ін.; професії робітників, які зайняті обслуговуванням хворих.

1.6. Станції (відділення) швидкої медичної допомоги. Посади лікарів спеціалізова­них бригад з надання медичної допомоги та перевезення психічно хворих. Посади фа­хівців з базовою та неповною вищою медичною освітою спеціалізованих бригад з на­дання медичної допомоги та перевезення психічно хворих. Посади молодших медич­них сестер усіх найменувань, а також водіїв автомобілів спеціалізованих бригад з на­дання медичної допомоги та перевезення психічно хворих.

1.7. Школи, школи-інтернати, санаторно-лісові школи, дитячі садки, ясла-садки та інші заклади освіти для дітей з вадами розумового розвитку та дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки. Посади лікарів усіх наймену­вань, що передбачені для обслуговування хворих у цих закладах, незалежно від підпо­рядкування закладів, у штаті яких вони є. Посади фахівців з базовою та неповною ви­щою медичною освітою всіх найменувань, що передбачені для обслуговування хворих у цих закладах, незалежно від підпорядкування закладів, у штаті яких вони є. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, що передбачені для обслуговування хво­рих у цих закладах, незалежно від підпорядкування закладів, у штаті яких вони є.

1.8. Бароопераційні. Посади працівників, які постійно зайняті на роботі в бароопераційних.

1.9. Бюро судово-медичної експертизи. Посади лікарів незалежно від їх наймену­вання. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, реєстратори медичні.

1.10. Заклади охорони здоров’я. Посади дезінфекторів, які зайняті дезінфекційни­ми роботами в шахтах.

1.11. Лікувально-виробничі (трудові) майстерні при психіатричних (психоневро­логічних), геріатричних закладах охорони здоров’я, установах соціального захисту на­селення, дитячих будинках-інтернатах для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, директори (завідувачі), головні інженери, начальники цехів, старші май­стри та майстри, інструктори виробничого навчання робітників масових професій, об­ліковці, робітники всіх професій, бригадири.

1.12. Підсобні господарства при психіатричних (психоневрологічних) закладах, установах, психоневрологічних інтернатах та геріатричних пансіонатах, дитячих будинках-інтернатах для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, керівники господарств; професіонали та фахівці, у тому числі інструктори виробничого навчання робітників масових професій, обліковці, робітники усіх професій, бригадири.

1.13. Психоневрологічні інтернати та геріатричні пансіонати, дитячі будинки - інтернати для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, центри (комплекси) ранньої реабілітації дітей-інвалідів, центри (відділення) реабілітації інвалідів, керів­ники, посади лікарів незалежно від їх найменування, у тому числі заступники директора, професіонали, фахівці та технічні службовці; у тому числі бібліотечні працівни­ки та працівники клубів, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх на­йменувань, сестри-господарки, реєстратори медичні; робітники всіх професій, що пра­цюють у відділеннях та обслуговують хворих.

1.14. Спеціалізовані медико-соціальні експертні комісії, центри (бюро) медико- соціальної експертизи для психічно хворих, посади лікарів незалежно від їх наймену­вання, у тому числі голови СЦМСЕ, МСЕК, посади фахівців з базовою та неповною ви­щою медичною освітою незалежно від їх найменування, реєстратори медичні, гарде­робники.

1.15. Лабораторія гіпнології та психопрофілактики (клініки науководослідного інституту, центру). Посади лікарів, інших професіоналів, фахівців та технічних служ­бовців, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, посади мо­лодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, робітники.

1.16. Спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (для осіб, які направлені з приймальників-розподільників, місць позбавлення волі та ін.). Усі працівники, які входять до штату установи.

2. Заклади, підрозділи та посади, робота в (на) яких дає право на підвищення по­садових окладів (ставок) на 15 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці:

2.1. Відділення госпіталів для інвалідів війни, санаторії, санаторіїпрофілакторії для хворих із неактивними формами туберкульозу. Посади лікарів незалежно від їх найменування; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі аптек (структурних підрозділів) указаних закладів; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі або їх заступники самостійних госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслуговують указані заклади; професіонали, фахівці та технічні службовці, у тому числі бібліотечні працівники, працівники клубів, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною та фармацевтичною освітою незалежно від їх найменувань, у тому числі завідувачі аптек (структурних підрозділів) зазначених за­кладів; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі або їх заступники самостій­них госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслу­говують вказані заклади; посади молодших медичних сестер усіх найменувань, допо­міжного персоналу аптек (структурних підрозділів) указаних закладів, а також допо­міжного персоналу самостійних госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслуговують указані заклади; сестри-господарки, реєстрато­ри медичні; евакуатори та інші робітники усіх професій.

2.2. Лікувально-виробничі (трудові) майстерні при туберкульозних (протитуберку­льозних) закладах. Посади лікарів незалежно від їх найменування; директор, голов­ний інженер, начальники цехів, старші майстри, майстри, професіонали, фахівці та технічні службовці, службовці, у тому числі інструктори виробничого навчання робіт­ників масових професій. Посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною осві­тою незалежно від їх найменування. Посади молодших медичних сестер усіх наймену­вань, обліковці, робітники усіх професій.

2.3. Інфекційні лікарні (відділення, палати). Посади лікарів незалежно від їх на­йменування; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі аптек (структурних підрозділів) указаних закладів; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі або їх заступники самостійних госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслуговують вказані заклади; професіонали, фахівці та технічні службовці, у тому числі бібліотечні працівники, працівники клубів, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною та фармацевтичною освітою незалежно від їх найменування; у тому числі завідувачі аптек (структурних підрозділів) указаних за­кладів; фармацевтичний персонал, у тому числі завідувачі або заступники самостій­них госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслу­говують указані заклади. Посади молодших медичних сестер усіх найменувань, допо­міжного персоналу аптек (структурних підрозділів) указаних закладів, а також допо­міжного персоналу самостійних госпрозрахункових лікарняних та міжлікарняних аптек, які безпосередньо обслуговують указані заклади; сестри-господарки, реєстрато­ри медичні; евакуатори, робітники усіх професій при роботі у відділеннях, палатах і ті, хто обслуговує хворих.

2.4. Кабінети інфекційних захворювань. Медичні пункти на вокзалах. Посади лі­карів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер.

2.5. Заклади (відділення, палати) для хворих з ураженнями спинного мозку, які супроводжуються паралічем (парезом) нижніх (або верхніх та нижніх) кінцівок та роз­ладом функцій тазових органів, відділення трансплантації кісткового мозку. Посади лікарів незалежно від їх найменування, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки.

2.6. Територіальні центри (відділення, відділи) соціального обслуговування пенсі­онерів та одиноких непрацездатних громадян, будинки дитини та групи в дитячих сад­ках, дитячих яслах, яслах-садках, будинках дитини загального типу: для дітей з ту­беркульозною інтоксикацією, неактивними формами туберкульозу; для дітей з пору­шенням функції опорно - рухового апарату та іншими вадами фізичного розвитку без порушення психіки; для дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, у тому числі дитячим церебральним паралічем, без порушення психіки; для дітей з по­рушенням слуху та мови (глухонімих, оглухлих, приглухуватих); для дітей з пору­шенням мови (тих, хто заїкається, з алалією та іншими порушеннями мови); для дітей з порушенням зору (незрячих і які слабо бачать). Посади лікарів незалежно від їх на­йменування; інженерів, які працюють з апаратами для глухих, ремонтують їх, склада­ють програми для навчання розвитку мови на комп’ютерах; посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, фахівці із со­ціальної роботи (соціальної допомоги вдома), соціальні працівники; посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-господарки, соціальні робітники.

2.7. Санаторії для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням функції опорно-рухового апарату; відділення, палати (групи) лікувально-профі­лактичних закладів для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушен­ням функції опорно-рухового апарату. Посади лікарів незалежно від їх найменуван­ня, посади фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри-госпо­дарки.

2.8. Відділення (групи, бригади) анестезіології, відділення (палати) інтенсивної те­рапії (за винятком лабораторії, групи, що забезпечує експрес - діагностику). Посади лікарів-анестезіологів або лікарів за профілем підрозділу, у тому числі завідувачів, по­сади медичних сестер (фельдшерів) незалежно від їх найменування, посади молодших медичних сестер усіх найменувань, сестри - господарки.

Date: 2015-12-13; view: 435; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию