Сутність, види та принципи майнового страхування

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Майнове страхування та його розвиток в Україні»

РЕЄСТРАЦІЯ РОБОТИ

номер, дата

ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ:

Київ - 2015

ПЛАН

ВСТУП.. 3

1. Сутність, види та принципи майнового страхування. 5

2. Роль майнового страхування на ринку страхових послуг. 18

3. Аналіз майнового страхування в Україні за 2012-2014 рр. 27

4. Напрями підвищення ефективності майнового страхування в Україні 37

ВИСНОВКИ.. 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 49

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Побудова ринкової моделі економіки шляхом проведення економічних реформ, відновлення приватних засад у господарюванні і формування приватного підприємництва зумовили посилення уваги до інституту страхування як соціально-економічного механізму захисту господарської діяльності від руйнівної дії стихійного лиха, нещасних випадків, несприятливих змін ринкової кон’юнктури тощо. Крім того, небезпека вказаних факторів може зашкодити матеріальним об’єктам життєдіяльності фізичних осіб.

Як засвідчує аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування, зокрема майнового, страхування є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави.

Значний внесок у розв’язання проблем страхових правовідносин був зроблений представницею сучасного періоду М.Я. Шимоновою. Також, питанням страхових правовідносин було присвячено праці В.В. Аленичева, Д.А. Петрова, Є.О. Суханова, В. Д. Базилевича.

В останні роки відчувається значна зацікавленість українських вчених-правознавців проблемами страхових правовідносин. Аналізу страхових правовідносин присвячені праці Є.М. Білоусова, В.В. Луця, В.П. Янішена.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти з питань страхування, аналітичні дані Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, праці вітчизняних та зарубіжних науковців з вивчення галузі майнового страхування. Для написання курсової роботи було опрацьовано матеріали багатьох вчених, зокрема, - В.Д. Базилевича, О.Д. Василика, Т.А. Говорушко, О.Д. Заруби, М.С. Клапківа, Ф.В. Коньшина, В.А. Борисової, С.С. Осадця та ін., присвячені страхуванню в сфері економіки.

Метою написання роботи є аналіз майнового страхування, виявлення проблем розвитку майнового страхування в Україні, та розробка шляхів їх подолання.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- дослідити еволюцію та перспективи розвитку майнового страхування в Україні;

- визначити особливості майнового страхування;

- провести класифікацію майнового страхування;

-провести детальний аналіз структурних елементів майнового страхування;

-розкрити умови та порядок укладання договору майнового страхування.

Об’єкт дослідження: особливості розвитку майнового страхування в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні основи майнового страхування.

Інформаційною базою дослідження є дані про обсяг майнового страхування в Україні та його динаміки.

Обсяг та структура роботи. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 51 найменування.

Сутність, види та принципи майнового страхування

Майнове страхування є однією з галузей страхування. Його значення зумовлене тим, що майно служить обов’язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним у системі страхових відносин.

Існує багато підходів до визначення суті майнового страхування.

В. Д. Базилевич трактує майнове страхування так: галузь страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. [3]

Говорушко Т. А. доповнює попереднє визначення. Майнове страхування галузь страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном юридичних і фізичних осіб, які здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.[12]

Майнове страхування (за Осадець С. С.) — галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. [26]

До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

До майна відносять:

1) матеріальні цінності, речі, що перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні юридичних та фізичних осіб. Речове майно поділяють на дві групи: нерухоме (земля та прикріплені до неї об'єкти) і рухоме (транспортні засоби та інші речі, що можуть переміщуватись у просторі);

2) майнові права і зобов'язання фізичних і юридичних осіб щодо користування землею, водою, корисними копалинами, іншими природними ресурсами, а також будівлями, спорудами, обладнанням і т. ін., товарними знаками, правами, торговельними марками тощо.

3) гроші, цінні папери і т. ін.

Економічне призначення майнового страхування полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки. Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування. Тобто економічний інтерес тісно пов’язаний із страховим ризиком.

Страховий ризик – це певна подія, з приводу настання якої відбувається страхування. Вона має ознаки ймовірності та випадковості настання. Це означає, що страховим є тільки той ризик, за яким можна оцінити ймовірність настання страхового випадку, визначити розмір спричинених ним збитків, обчислити ціну страхової послуги та можливу частку страхового відшкодування. Таким чином, страхувальник страхує свій майновий інтерес від вірогідного ризику, який може бути реалізованим, а може і не реалізуватися.

Економічний інтерес страхувальника якраз і полягає в тому, що йому вигідніше сплачувати страхові платежі в обмін на право отримувати відшкодування всього обсягу страхової суми (чи частки її) у разі настання страхового випадку, оскільки його страхові платежі страховику значно менші, ніж компенсація збитків з боку страховика.

Якщо особа не має страхового майнового інтересу, вона не буде звертатись до страховика. Але подекуди страхування здійснюють не заради задоволення майнових страхових інтересів, а заради наживи завдяки шахрайству в страхуванні. Наприклад, особа страхує об'єкт, у знищенні якого вона зацікавлена. Щоб запобігти поширенню таких випадків, у страхуванні використовують розподіл відповідальності за спричинені страховою подією збитки між страховиком і страхувальником; звільняють страховика від відповідальності з відшкодування збитків, якщо буде доведено навмисність дій страхувальника, що спричинили страхову подію, та ін.

Пояснюється це тим, що інтерес у майновому страхуванні не може полягати в отриманні зиску, вигоди, приросту від володіння, розпорядження чи користування майном. Страховий майновий інтерес пов'язується в цьому виді страхування виключно зі збереженням майна та мінімізацією збитків від його пошкодження чи втрати. [5]

Майнові інтереси, пов'язані з майном, вартість якого не можна визначити або втрату якого не можна ні довести, ні спростувати, не підлягають страхуванню. Крім того, слід зауважити, що суперечливість майнових інтересів страхувальника і страховика зумовлює віднесення до страхових тільки тих майнових інтересів, які страховик погоджується взяти на страхування за прийнятну для страхувальника плату (добровільне страхування майна), та ті, які закон зобов'язує страховика взяти, а страхувальника сплачувати визначену законодавством плату (обов'язкове страхування). [4]

Класичні принципи майнового страхування:

- наявність страхового майнового інтересу в страхувальника;

- принцип граничної сумлінності або найвищої довіри;

- відшкодування збитків у розмірі, що не перевищує страхової суми;

- перехід до страховика права страхувальника на відшкодування збитків, спричинених винним у настанні страхового випадку (суброгація);

- контрибуція, тобто розподіл відповідальності за збитки між страховиками, за умови страхування одного майнового ризику у двох або більшої кількості страховиків;

- принцип абадону;

- настання страхової відповідальності страховика перед страхувальником виключно у разі настання страхової події, передбаченої страховим договором.

Згідно з принципом страхового інтересу, страхувальник повинен мати законний майновий (фінансовий) інтерес до конкретного об’єкта, що підлягає страхуванню. Цей принцип визначає, що договір страхування передбачає відшкодування конкретних збитків, які заподіяні конкретній особі. Якщо з’ясується, що страхувальник не мав майнового інтересу – не був власником, орендарем, користувачем загиблого майна – відповідно, він не може зазнати збитку і, отже, не може виступати страхувальником. Тоді договір страхування визнається недійсним.

Принцип граничної сумлінності полягає у тому, що обидві сторони договору страхування зобов’язані бути гранично сумлінними стосовно один до одного, тобто вони повинні надати одне одному всі суттєві фактичні дані щодо предмета договору страхування, котрий укладається або був укладений між ними, незалежно від того, вимагаються ці дані іншою стороною чи ні. Принцип діє однаково як на етапі укладання договору страхування, так і при його виконанні сторонами. Замовчування рівноважно перекручуванню фактів. Суперечки, що викликані неточністю страховика, зазвичай, трактуються на користь страхувальника. Принцип граничної сумлінності потребує виконання двох умов. Перша – при укладанні договору страхувальник зобов’язується повідомити про всі обставини, що цікавлять страховика у зв’язку з прийняттям на страхування конкретного об’єкта страхування. Друга – страхувальник зобов’язаний дотримуватися певного стану речей, робити або не робити будь-які дії протягом усього періоду дії договору страхування.

Згідно з принципом відшкодування, страхувальник не повинен отримувати прибуток внаслідок страхування своїх ризиків. Страхове відшкодування повинно лише відновити його майнове положення до того рівня, що був безпосередньо перед настанням страхового випадку. Страхове відшкодування повинно компенсувати лише реально заподіяну страхувальнику матеріальну шкоду, причому на тих умовах, за якими було укладено договір страхування. Щоб страхове відшкодування за договором страхування підлягало сплаті, повинна бути безпосередня причина (іншими словами, першопричина збитку), що прямо призводить до виникнення збитку. Вона повинна бути зафіксована в договорі як страховий ризик, на випадок якого здійснюється страхування.

Принцип суброгації означає, що страховик, виплачуючи страхове відшкодування по договору майнового страхування страхувальнику (вигодонабувачу), після фактичної виплати суми відшкодування отримує у страхувальника (вигодонабувача) право на позов до третьої особи, з вини якої відбулося заподіяння шкоди об’єкту страхування, для компенсації матеріальних витрат страховика в обсязі виплаченого ним страхового відшкодування за рахунок винної сторони. Але спочатку страховик повинен виплатити страхове відшкодування, тобто фактично визнати свою відповідальність за договором майнового страхування, і лише після цього він може одержати право знайти винуватця збитку, законним чином довести його провину і зажадати від нього компенсувати виплачену суму страхового відшкодування

Абандон – це умова, визначена у договорі страхування за згодою страховика і страхувальника, яка передбачає одержання від страховика повної страхової суми в обмін на відмову страхувальника від своїх прав на застраховане майно (як правило, транспортний засіб або вантаж) на користь страховика, після чого останній стає власником об'єкта страхування і розпоряджається їм на власний розсуд (наприклад, утилізує).

Принцип подвійного страхування застосовується якщо страхувальник застрахував той самий об’єкт за договорами майнового страхування у декількох страховиків одночасно, причому загальна страхова сума за всіма договорами страхування перевищує реальну вартість майна, і всі страховики застрахували однакові ризики цього об’єкта. Якщо страховий випадок станеться у період одночасної дії цих договорів, сумарно виплачене всіма страховиками страхове відшкодування страхувальнику не може перевищувати реальну і дійсну вартість збитку (згідно з принципом відшкодування). При цьому будь-який страховик виплачує свою частку відшкодування пропорційно розміру страхової суми за його договором страхування.

У майновому страхуванні страхувальниками можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Види майнового страхування за цим критерієм вказані на Рисунку 1.

Рис. 1.1 Класифікація майнового страхування за суб’єктами

Класифікація майнового страхування за групами ризику:

1) страхування майна від вогневих ризиків і стихійного лиха;

2) страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду, тощо;

3) страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;

4) страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків.

Також виділяють добровільне та обов’язкове майнове страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування", видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:

- страхування залізничного транспорту;

- страхування наземного транспорту (крім залізничного);

- страхування повітряного транспорту;

- страхування водного транспорту;

- страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- страхування іншого майна.

У ст. 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування:

- авіаційне страхування цивільної авіації;

- страхування засобів водного транспорту;

- страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

- страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

- страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

- страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

- страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

- страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;

- страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб. [17]

Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться на випадок:

1. Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;

2. Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;

3. Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.

4. Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;

5. Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.

6. Інших причин. [14]

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які настали внаслідок:

1) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

2) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

3) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

4) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

5) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

6) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переобладнання будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т.д.);

7) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страховик не виплачує відшкодування за збитками, які виникли внаслідок:

- перерви у виробництві і торгівлі;

- втрати надходження орендної або квартирної плати;

- втрати прибутку;

- розчищення території і знесення будівель;

- інші побічні збитки (наприклад, упущена вигода), хоча вони були викликані страховим випадком.

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страхування не поширюється на:

- українську та іноземну валюту (готівку);

- акції, облігації та інші цінні папери;

- рукописи, плани, креслення та інші документи, бухгалтерські і ділові книги;

- моделі, макети, взірці, форми і т. д.;

- коштовні метали та коштовне каміння;

- технічні носії інформації комп'ютерних і аналогічних систем, а саме магнітні плівки і касети, магнітні диски, блоки пам'яті і т. д.;

- марки, монети, грошові знаки і бони, схеми, малюнки, картини, скульптури або інші колекції чи твори мистецтва;

- вибухові речовини;

- майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

- товари на зберіганні або комісії;

- засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогосподарські або інші машини. [8]

Страхування перерахованих вище предметів може бути укладено окремо за згодою сторін і має бути оформлено спеціальними доповненнями до страхового полісу.

Якщо однією з причин пошкодження або загибелі застрахованих будівель і споруд, а також майна, яке знаходиться в них, стала їх старість, довготермінова експлуатація, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тій мірі, в якій старість або довготермінова експлуатація застрахованих будинків і споруд вплинула на розмір збитку. Якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація будівель не вплинула на розмір збитку, обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування зберігається.

Якщо це не обумовлено договором страхування, не виплачується відшкодування за збитками, які виникли внаслідок пошкодження або знищення закріплених на зовнішній стороні застрахованих будинків і споруд предметів, таких як щогли, антени, відкриті електропроводи, світлові рекламні пристрої, плакатні щити, захисні дашки або навіси вітрин і т. д.

Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні відомості про заявлені на страхування об'єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках за встановленою формою, і на розрахунковий рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у Два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок.

Якщо договором страхування не передбачено інше, страхувальник зобов'язаний сплатити перший внесок премії після підписання договору страхування, а наступний внесок — не пізніше, ніж через чотири місяці після часу, вказаного в договорі, якщо інший порядок не обумовлений договором страхування.

У разі укладення договору страхування на термін, менший одного року, премію обчислюють у розмірі 1/12 частини премії за кожний місяць дії договору, якщо інше не передбачено тарифами страхування.

Договір страхування, укладений на термін менше одного року, набуває чинності наступного дня після того, як внесено всю суму нарахованої премії. За майно, яке вибуло під час дії договору, страхову премію не повертають.

Відповідальність страховика за договором страхування закінчується у вказаний у страховому полісі термін.

Розмір збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку. [11]

Страхове відшкодування виплачують:

- при повній загибелі майна — у розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми;

- при частковому пошкодженні майна — у розмірі витрат на відновлення.

У витрати на відновлення включають:

- витрати на матеріали і запасні частини для ремонту;

- витрати на оплату робіт по ремонту;

- витрати за постачання матеріалів до місця ремонту та інші витрати, необхідні для відновлення застрахованого майна до того стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

У витрати на відновлення не включають:

- додаткові витрати, спричинені зміною або покращенням застрахованого об'єкта;

- витрати, спричинені результатами тимчасового або допоміжного ремонту або відновленням;

- витрати, які не є необхідністю.

За договором страхування домашнього майна може бути застраховане:

- усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

- окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.[4]

При страхуванні домашнього майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відео системи, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.

За бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.

Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування за спеціальним договором у розмірі їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.

Дійсну вартість визначають як вартість майна, цілком аналогічного тому, що загинуло, з урахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеного або пошкодженого майна, відповідно до існуючих розрахунків;

Якщо страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою дійсної вартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати відшкодовуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого майна. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного предмета застрахованого майна, або сукупності майна, вказаного в страховому полісі.