IX. Могутня сила шкільного колективу

А.С.Макаренко писав, що нова етика повинна починатися з вчення про колектив.

Шкільний колектив^* являє собою організацію, яка доцільно влаштована та виконує важливі соціальні функції. Теорія та психологія колективу розроблена в педагогічних працях Н.К.Крупської, А.С.Макаренко, С.Т.Шацького, В.О.Сухомлинського.

У шкільному колективі, в свою чергу, виділяються педагогічний колектив та колектив учнів. Вони виступають як суб’єкт та об’єкт навчання та виховання. А.С.Макаренко писав: "Колектив вчителів та колектив дітей – це не два колективи, а один колектив і, крім того, колектив педагогічний". Вчитель по відношенню до учнівського колективу виконує роль керівника та наставника, здійснює вплив на формування здорового колективу дітей з позитивними зусиллями та чіткими цінностями, який сприяє всебічному розвитку особистості кожної дитини, готової до самоврядування. Колектив називають "самою могутньою зброєю, відомою людині". Він потенційно є могутнім стимулом, чинником підтримки та натхнення.

Динаміку розвитку учнівського колективу можна розглядати в такому контексті.

ª Вимоги пред’являє педагог, формальний актив його підтри­мує.

ª Вимоги пред’являє педагог та виборний актив.

ª Весь колектив пред’являє вимоги до кожного.

ª Вихованці пред’являють вимоги самі до себе.

У теорії виховання відома загальновизнана інтерпретація стадії розвитку колективу (за методикою самооцінки колективу через емоційно-символічну аналогію (СКЕСА), створеною А.М.Лутош­кіним).

Умови ефективного формування колективу:

ª всі члени групи чітко уявляють собі цілі спільної роботи;

ª вміння кожного учня повинні бути відомі іншим, функції доцільно розподілені;

ª в групі замислюються над удосконаленням методів колек­тивної роботи.

Малюнок 23