VI. Шляхи до творчої діяльності

Епіграфом до цього підрозділу можуть бути слова У.А.Уорда: "Посередній вчитель викладає. Хороший вчитель пояснює. Видатний вчитель показує. Великий вчитель надихає".

Дослідники відзначають безпрецедентну "розмитість", аморф­ність визначення категорії "творча діяльність^*" тапонять, що її обслуговують. Основні положення творчої діяльності педагога викладені в працях К.Д.Ушинського, Н.К.Крупської, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинського, І.А.Зязюна... Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем своєї діяльності через пізнання власної творчої індивідуальності. Нестача творчих здібностей серйозно підриває ефективність педагогічних працівників.

Дехто з вчителів вважає, що особисто їм якраз і не вистачає такої здібності, що взагалі ця здібність рідко зустрічається в практиці. Такий погляд на творчу здібність сам по собі не є творчим. Кожен педагог потенційно володіє творчими здібностями, треба тільки знайти їх в собі, подолати психологічні перешкоди, які обмежують їх розвиток, оволодіти методами творчої діяльності.

Відомі такі рівні творчості (за А.Тейлором):

ª експресивна;

ª продуктивно – наукова та художні продукти;

ª інвентивна (винахідницька);

ª інноваційна – поліпшення за допомогою модифікації;

ª породжуюча – висунення абсолютно нових ідей.

Творчість – це здатність адаптивно реагувати на потребу в нових підходах, здатність осмислено включати в життя щось нове. "Для того, щоб привести всі свої сили до руху, людині необхідно помістити попереду себе яку-небудь благородну ціль, здатну її запалити", – писав Е.Ренан.

Таблиця 21

Характеристика вчителів за рівнем творчого потенціалу

Розглянемо основні бар’єри для творчого підходу до педагогічної діяльності. З великої кількості факторів, які віддаляють нас від творчості, зупинимося на таких:

Людські лінощі. Під лінощами ми розуміємо прагнення людини відмовитися від подолання труднощів, стійке небажання здійснювати вольові зусилля. Ж.Ренар з цієї нагоди висловився так: "Лінь – це звичка відпочивати перед втомою".

Ф.У.Тейлор в своїй роботі "Принципи наукового менеджменту" писав: "Робота з прохолодою відбувається з двох причин: по-перше, від природного інстинкту та схильності людей до неробства, що може бути названо природним прагненням прохолоджуватися, по-друге, від більш складних думок та роздумів, зумовлених суспільними відносинами, що може бути названо систематичною "роботою з прохолодою".

Дійсно, творчість вимагає зусиль та часу. Передчасне послаблення зусиль не дозволяє усунути перешкоди та заважає творчим досягненням. Щоб присвятити себе творчим зусиллям, необхідно виявити дисципліну та подолати рутину.

Антиподом лінощів є діяльність, творчість.

Концептуальна схема творчої життєдіяльності обслуговується такими поняттями:

Потреби à мотиви à цілі à обмеження à проблема à методи вирішення проблеми à результат à критерії оцінки à характеристика результатів.

Сталі звички. Як зазначав І.Кант: "Звичку ніколи не можна визнати добром, навіть звичку до гарних вчинків. Гарне завдяки їй, перестає бути доброчесністю". У кожного з нас виробляються стереотипи в роботі та мисленні, які можуть стати ворогами творчості. Сталі звички потребують постійної "інвентаризації". Тут корисним може бути Ваше питання до самого себе: "Чому саме так, а не інакше?".

Надмірна напруженість. У роботі ми часто зустрічаємося з почуттям невпевненості та збентеження. Відсутність впевненості y своїх успіхах породжує гіпертрофоване почуття напруження. Воно виявляється в фізичних відчуттях (скутість, стриманість) та на емоційному рівні. Вчитель намагається захистити себе від загрози, природа якої ним не усвідомлена. Педагоги, які знаходяться в напруженому стані, намагаються дотримуватися традиційних методик, які раніше забезпечували їм успіх, внаслідок чого їх сили та енергія використовуються не повністю.

Послаблена цілеспрямованість. Творчі дії живуть прагненням до нових змін. Прагнення до нового може бути сформоване як за внутрішніми мотивами, так і під впливом зовнішніх причин. Для того щоб бути творчим, педагог повинен відчувати потребу в змінах, усвідомлюючи недоліки попередньої діяльності.

Недостатні можливості. Практично всі види та форми творчості потребують допомоги з боку оточуючих та зовнішніх ресурсів. Недостатність ресурсів позначається в неповній інформації про педагогічні технології, відсутності необхідних літературних джерел, "живого" спілкування з вченими, неможливості проведення педагогічного експерименту. У таких випадках необхідна впевненість в собі, що є важливим компонентом творчості, оскільки вміле використання часу, сил, ресурсів, організація підтримки відіграють істотну роль в творчому процесі.

Надмірна серйозність. Для вираження самого себе в творчості іноді необхідно "погратися" з ідеями, оскільки часто рішення, які ми шукаємо знаходяться серед самих ексцентричних та самих немислимих пропозицій. Радість від виникнення нової ідеї надихає, а дуже серйозний відгук позбавляє ідею та педагога сил.

Недосконала методологія. Відсутність ефективного підходу до вирішення проблем послабляє творчі зусилля вчителя. Творча робота вимагає новаторського, нетрадиційного мислення.

Творчо працюючі, вчителі відносяться до "самоактуалізованих^* особистостей" (за визначенням А.Маслоу). Вони володіють такими унікальними якостями:

1. Ці вчителі сприймають все таким, яким воно є; вони здатні сприймати самих себе із своїми перевагами та недоліками; вони уміють перетворювати свої недоліки у переваги. Це люди своєї справи.

2. Вони не бояться зближення з іншими людьми. У спілкуванні вони встановлюють глибокі людські стосунки, вони людяні й не бояться відкривати перед іншими свої почуття. Прихильність вони відчувають лише до небагатьох людей.

3. Ці вчителі – умілі оцінювачі (експерти) ситуацій. Уміють виявляти в людях фальш, нещирість, вони відрізняються підвищеною чутливістю до людей.

4. Вони – творці та цінителі. У них ефективна здатність знов та знов щиро насолоджуватися радістю життя – з подивом і обожнюванням кожної його хвилини. Такі вчителі завжди схильні до всього підходити творчо. Вчителі-творці реагують індивідуально, в той час як звичайні – стереотипно.

5. Оптимістичне ставлення до самого себе – основа впевненості в собі. Такі вчителі автономні в думках та в діях. Вони живуть в аурі щастя, вони – "самодостатні".

6. Вони готові вчитися у кожного. Оскільки самореалізовані (самоактуалізовані) вчителі впевнені в собі та розуміють власну цінність, їх не лякає перспектива видатися нерозумними. Їм набагато цікавіше що-небудь зрозуміти, або отримати потрібну інформацію, ніж підтримувати репутацію обізнаної людини.

Кожному вчителеві у творчій діяльності заважає щось своє, тому бажано визначити та вивчити власні перешкоди. Їх корисно обговорити як з колегами, так і з керівництвом школи (довірливо). Певно, що ці перешкоди повністю усунути неможливо, але треба використати методику нейтралізації їх негативного впливу на Вашу творчість. Педагогу недостатньо самому бути творчим, необхідно заохочувати творчість у своїх вихованців, сприяти її розвитку.

У скарбницю сучасного періоду розвитку шкільної педагогіки назавжди занесені імена видатних творчих педагогів-новаторів: В.Ф.Шаталова, Є.М.Ільїна, С.М.Лисенкової, Ш.А.Амонашвілі.

Але крім індивідуальної педагогічної творчості більш важливим для нас є продуктивна колективна творчість освітян. Тут можна виділити декілька типів творчої поведінки вчителя в колективі, декілька типів індивідуальної педагогічної творчості, які відрізняються між собою внутрішньою структурою.

Лідер. Це педагог, який здатен ініціювати яскраву, цікаву, оригінальну педагогічну ідею та успішно повести за собою весь педагогічний колектив (вчительський та учнівський) – соціотип Щетиніна М. П.

Генератор педагогічних ідей.Цей педагог створює нові педагогічні гіпотези, ідеї концептуального порядку, які випробовуються, досліджуються та реалізовуються у власному педагогічному досвіді. Це школа науково-педагогічних ідей з вираженим прикладним характером – соціотип Шаталова В.Ф.

Ентузіаст. Цей педагог захоплений власною педагогічною діяльністю. У своїй "справі" він – професіонал найвищого класу. Екстраверт. Дуже захоплений своїми пошуками, домагається успіху, орієнтований на дітей, залучає їх до пошуків творчих ідей – соціотип Волкова І.П.