Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Право користування надрами
Право користування надрами має виключно цільовий характер і надається в користування лише для визначених цілей.
Суб’єктами права користування надрами відповідно до ст.. 13 Кодексу України про надра є юридичні особи та громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни, які мають спеціальні дозволи та інші документи, необхідні для користування надрами.
Об’єктами права користування надрами є індивідуалізовані на місцевості ділянки надр, що надані в користування користувачам для певної мети. Ці ділянки мають назву гірничий відвід.
Змістом відносин користування надрами є права та обов’язки користувачів надр, які передбачені в ст.. 24 Кодексу України про надра.
Види права користування надрами можна класифікувати за різними підставами. За строками – на постійного користування, тимчасове (до 5 р. або 20 р.). За видами корисних копалин – на загальнодержавного та місцевого значення. В залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням) вони надаються у користування для:
- геологічного вивчення;
- видобування корисних копалин;
- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів;
- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади);
- задоволення інших потреб.
Виникнення відносин користування надрами пов’язане з низкою юридичних фактів.
По-перше, отримання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачено ст.. 16 Кодексу України про надра.
По-друге, отримання державного акту про надання гірничого відводу, що визначено ст.. 17 Кодексу України про надра.
По-третє, отримання земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.. 66 Земельного кодексу України.
Підстави припинення права користування надрами закріплені в ст.. 26 Кодексу України про надра. До них належать: закінчення строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші.
Користування надрами є платним, що визначено ст.. 28-36 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у вигляді:
i. платежів за користування надрами;
ii. відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за кошти державного бюджету;
iii. збору за видачі спеціальних дозволів (ліцензій);
iv. акцизного збору.
Ст. 29 Кодексу України про надра закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами.
3. Управління в галузі використання і охорони надр.
За загальним правилом управління здійснюють державні органи загальної і спеціальної компетенції. Повноваження державних органів загальної компетенції (КМ України, РМАР Крим, обласні і районні державні адміністрації) визначені статтями 8-10 Кодексу України про надра, Конституцією України, законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”.
До державних органів спеціальної компетенції на сьогодні відносяться:
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
- Державна геологічна служба;
- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;
Основними функціями управління в галузі охорони і раціонального використання надр є:
- ведення обліку;
- розподіл і перерозподіл надр;
- державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин;
- лімітування в галузі використання надр;
- інформаційне забезпечення;
- державний контроль і нагляд;
4. Заходи по охороні надр.
Правова охорона надр може розглядатися як комплекс закріплених законодавством організаційних, технічних, економічних, правових заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання надр, недопущення безгосподарного, самовільного надрокористування, запобігання забрудненню надр, збереження запасів корисних копалин, ведення господарської діяльності щодо надр з дотриманням вимог екологічної безпеки.
Відповідно до ст.. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є:
- забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
- додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;
- раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
- недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин;
- охорона родовищ корисних копалин;
- запобігання необґрунтованій і самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
- запобігання забрудненню надр при підземному зберіганню нафти, газу та інших речовин.
5. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
Як закріплено в ст.. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.
Кримінальна відповідальність – ст.. 240 КК України (порушення правил охорони надр).
Адміністративна відповідальність – ст.ст. 57 (порушення вимог щодо охорони надр), 58 (порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр), 91 (перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність проявляється у відшкодуванні збитків, заподіяних підприємствам, організаціям, установам і громадянам внаслідок порушень законодавства про надра.
Дисциплінарна відповідальність застосовується до працівників в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України.
Рекомендована література:
1. Конституція України.
2.Екологічне законодавство України. Офіційні документи.Київ. вид „Істина”- 2007.
6. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р.
7. Н.Р. Кобецька. Екологічне право України. Навчальний посібник. Київ – Юрінком Інтер. – 2007.
8. Земельний Кодекс України від 25.10.2001 р.
9. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р.
Тема 16. Правовий режим охорони і використання водних ресурсів.
- Води як об’єкт правової охорони і використання.
- Правосуб’єктність відносин водокористування.
- Види права водокористування.
- Функції державного управління в галузі використання і охорони вод.
- Правова охорона водних об’єктів.
- Юридична відповідальність за порушення законодавства про води.
1. Води як об’єкт правової охорони і використання.
Вода, водні об’єкти, водні ресурси – одні з важливих компонентів навколишнього природного середовища, необхідна умова життєдіяльності людини. Вода є найпоширенішим природним об’єктом і покриває понад 70% поверхні Землі і утворює її геологічну оболонку – гідросферу.
Правове регулювання водних об’єктів здійснюється Водним кодексом України, прийнятим 6.06.1995 р. та іншими законами і підзаконними нормативно-правовими актами, що регулюють водні відносини.
Як зазначено в преамбулі Водного кодексу України, усі води (водні об’єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об’єктами. Вода виконує екологічні, економічні, культурно-оздоровчі функції.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, води – це усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води. Ум цій же статті дається визначення поняття „водний об’єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Відповідно до ст.. 6 Водного кодексу України водні об’єкти є власністю народу України і надаються іншим суб’єктам лише у користування. Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені природні водойми загальною площею до 3 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Ст.. 3 Водного кодексу України визначає водний фонд України, до якого входять:
- поверхневі води;
- підземні води та джерела;
- внутрішні морські води та територіальне море.
Ст.. 5 Водного кодексу поділяє всі водні об’єкти на два види: водні об’єкти загальнодержавного значення і водні об’єкти місцевого значення.
2. Правосуб’єктність права водокористування.
В об’єктивному розумінні право водокористування – це сукупність еколого-правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу раціонального, ефективного та еколого безпечного використання вод, порядок виникнення та припинення відносин по використанню водних об’єктів, систему прав і обов’язків водокористувачів.
В суб’єктивному розумінні право водокористування – це врегульована законодавством можливість суб’єктів використовувати водні об’єкти та їх ресурси для задоволення своїх різноманітних потреб.
Водний кодекс України у ст.. 1 дає законодавче визначення понять „водокористування” і „використання вод”.
Суб’єктами права водокористування є підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи, особи без громадянства (ст.. 42 Водного кодексу).
Об’єктами права водокористування є водні об’єкти.
Змістом права водокористування є права та обов’язки водокористувачів, що закріплені в ст..ст. 43, 44 Водного кодексу України. Відповідно до ст.. 45 кодексу у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоровя людей та в інших державних інтересах.
Date: 2015-12-13; view: 599; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |