Пояснювальна записка 9 page

а) атонія і атрофія;

б) анемія;

в) синкінезії;

г) гіперкінези.

4. Порушення звуковимови має нестабільний характер при:

а) корковій формі дизартрії;

б) підкорковій формі дизартрії;

в) мозочковій формі дизартрії;

г) бульбарній формі дизартрії.

5. При якому виді дизартрії має місце скандоване мовлення?

а) бульбарна дизартрія;

б) псевдобульбарна дизартрія;

в) мозочковая дизартрія;

г) підкоркова дизартрія.

6. Насильницький сміх є одним із симптомів:

а) бульбарної дизартрії;

б) псевдобульбарної дизартрії;

в) коркової дизартрії;

г) підкоркової дизартрії.

7. Ця форма дизартрії виникає під час пошкодження периферичних рухових нервів:

а) бульбарна;

б) псевдобульбарна;

в) коркова;

г) підкоркова.

8. При екстрапірамідній дизартрії пошкоджуються:

а) нижні відділи передньої центральної звилини;

б) ядра, корінці або периферичні відділи черепно-мозкових нервів;

в) корково-ядерні шляхи;

г) підкоркові ядра.

9. Які форми коркової дизартрії виділила Правдіна О.В.?

а) кінетично-апраксична;

б) кінетична премоторна;

в) кінестетична постцентральна;

г) кінетична постцентральна.

10. Дизартрія – це порушення вимовної сторони мовлення, зумовлене:

а) несформованістю фонематичного сприйняття;

б) ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку;

в) недостатністю іннервації;

г) анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату.

11. Стерті форми псевдобульбарної дизартрії часто змішуються з:

а) алалією;

б) дислалією;

в) ринолалією;

г) ФФНМ.

12. Гіперсалівція – це:

а) надмірні мимовільні рухи;

б) збільшення слиновиділення;

в) підвищення м’язового тонусу;

г) підвищена чутливість до тихих звуків.

13. Розлади смоктання, жування входять до структури:

а) синдрому артикуляційних розладів;

б) синдрому голосових розладів;

в) синдрому дихальних розладів;

г) немовленнєвих розладів.

14. При бульбарній дизартрії наявне пошкодження таких черепно-мозкових нервів:

а) V, VII, XI, XII;

б) VII, IX, X, XI;

в) V, IX, X, XII;

г) VII, IX, X, XII.

15. До антропофонічних дефектів звуковимови належать:

а) спотворення звуків;

б) відсутність звуків;

в) заміни звуків;

г) змішування звуків.

16. Відповідно до класифікації дизартрії за ступенем зрозумілості мовлення (Г. Тардієр) анартрія відповідає:

а) першому ступеню тяжкості мовленнєвих порушень;

б) другому ступеню тяжкості мовленнєвих порушень;

в) третьому ступеню тяжкості мовленнєвих порушень;

г) четвертому ступеню тяжкості мовленнєвих порушень.

17. Проявом гіперкінезу є:

а) тремор;

б) назалізація;

в) гіперсалівація;

г) палаталізація.

18. Екстрапірамідна форма дизартрії поділяється на такі форми:

а) спастичну;

б) ригідну;

в) паретичну;

г) гіперкінетичну.

19. Неможливість виконання цілеспрямованих рухових актів при відносній збереженості їх елементарних складових рухів носить назву:

а) агнозія;

б) амузія;

в) апраксія;

г) атаксія.

20. Комплексний підхід при корекції дизартрії не включає:

а) медичний блок;

б) навчальний блок;

в) логопедичний блок;

г) психолого-педагогічний блок.

21. Периферичний параліч (парез) органів артикуляції спостерігається при порушенні:

а) периферичних рухових нервів;

б) ядер периферичних рухових нервів;

в) підкорково-мозочкових ядер;

г) ядер в стволі головного мозку.

22. Подолання гіперсалівації, навчання регуляції тонусу м’язів, розвиток сили і координації артикуляційних рухів – це завдання:

а) виховання навичок керування диханням;

б) формування навичок керування м’язами оральної області;

в) синхронізації дихання з м’якою голосоподачею;

г) розвитку фонематичної системи мовлення.

23. До недоліків вимови задньоязикових звуків призводить порушення рухливості:

а) м’язів губ;

б) м’язів язика;

в) м’язів м’якого піднебіння;

г) м’язів мускулатури обличчя.

24. Збільшення амплітуди рухів – це:

а) гіперкінез;

б) гіпертонус;

в) гіперметрія;

г) гіперрефлексія.

25. Такої форми дизартрії не буває:

а) коркової;

б) екстрапірамідної;

в) гіперкінетичної;

г) псевдобульбарної.

26. Назвати диференціальні діагностичні симптоми стертої дизартрії.

27. Дати визначення: реципрокна іннервація – це.....

28. Напрямами п’ятого етапу корекційної роботи при дизартрії (підготовка дитини з дизартрією до навчання в школі) є...

29. Факторами порушення звуковомови при екстрапірамідній формі дизартрії є.

30. Дати характеристику синдрому порушення мовленнєвого дихання при дизартрії.

Змістовий модуль 5. Системні розлади мовлення (алалія, ЗНМ, афазія)

Варіант 1

1. У сучасній клініко-педагогічній класифікації порушень мовленнєвого розвитку алалія належить до групи порушень:

а) структурно-семантичного оформлення висловлювання;

б) фонетико-фонематичного оформлення висловлювання;

в) фонетико-семантичного оформлення висловлювання;

г) структурно-фонематичного оформлення висловлювання.

2. За сучасною класифікацією виділяють такі форми алалії:

а) моторна, сенсорна, сенсомоторна;

б) моторна, сенсорна;

в) постцентральна, премоторна;

г) сенсорна, акустична, моторна.

3. Патогенезом алалії, зумовленій пошкодженням мовленнєворухового центру, є:

а) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення органічного генезису;

в) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису.

4. Центральним симптомом порушення артикуляційної моторики при моторній алалії є:

а) анартрія;

б) афазія;

в) апраксія;

г) атонія.

5. Сенсорна алалія – це:

а) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

в) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху.

6. Формами сенсорної алалії є:

а) аферентна та еферентна;

б) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання;

в) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням моторного рівня слухового сприймання;

г) еферентна, аферентна, з переважним порушенням синтагматичних мовних систем, з переважним порушенням парадигматичних мовних систем.

7. Чим зумовлено запізнене формування фонематичного розрізнення та розпізнавання фонем при алалії?

а) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та мовленнєворухового аналізаторів;

б) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та рухового аналізаторів;

в) порушенням фонематичного сприйняття;

г) порушення механізму взаємодії фонематичного сприйняття та фонематичного аналізу.

8. Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням – це:

а) замикальна окупатія;

б) персеверація;

в) елізія;

г) контамінація.

9. Хто із учених вперше теоретично обґрунтував ЗНМ?

а) Р. Лєвіна;

б) Н. Жукова;

в) Г. Чиркіна;

г) Т. Філічева.

10. Скільки рівнів ЗНМ виділяють у сучасній логопедії?

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

11. ЗНМ може спостерігатися при таких формах мовленнєвої патології:

а) алалії;

б) афонії;

в) дислалії;

г) дизартрії.

12. Одним із перших завдань корекційної роботи на першому рівні ЗНМ є:

а) корекція неправильної звуковимови;

б) подолання мовленнєвого негативізму і розвиток мовленнєвої активності;

в) робота з формування граматичних систем, спрямована на подолання аграматизмів;

г) розвиток зв’язного мовлення.

13. Третій рівень мовленнєвого розвитку при ЗНМ характеризується:

а) лепітним мовленням;

б) загальновживаним мовленням;

в) розгорнутим мовленням з елементами лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення;

г) наявністю великої кількості аграматизмів.

14. Основними прийомами дослідження граматичної будови мовлення у дітей із ЗНМ є:

а) показ дітьми предметів і дій;

б) виконання названих дій;

в) закінчення розпочатої фрази за навідними питаннями;

г) вставка пропущеного прийменника або слова в потрібній відмінковій формі.

15. Для попередження важких форм ЗНМ в дошкільному віці велике значення має:

а) знання причин ЗНМ;

б) рання діагностика;

в) знання рівнів мовленнєвого розвитку;

г) емоційне спілкування з дитиною.

16. Причинами виникнення афазії є:

а) соматичні захворювання матері, генетичні захворювання;

б) асфіксія, гіпоксія, інфекційні захворювання головного мозку;

в) порушення мозкового кровообігу, травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку;

г) нейроінфекції, пологові черепно-мозкові травми.

17. Такі форми афазії, як: акустико-гностична; акустико-мнестична; семантична; аферентна моторна; еферентна моторна; динамічна, виділив:

а) Верніке-Ліхтгейм;

б) Х. Хед;

в) О.Леонтьєв;

г) О. Лурія.

18. Які афазії відносяться до «передніх» форм?

а) еферентна моторна та динамічна афазії;

б) акустико-гностична та акустико-мнестична;

в) семантична та аферентна моторна афазії;

г) семантична та динамічна афазії.

19. Акустико-гностична афазія виникає під час пошкодження:

а) задньої частини верхньоскроневих відділів кори головного мозку;

б) середніх і задніх відділів скроневої області;

в) нижньої частини тім’яно-потиличної області;

г) вторинних зон постцентральних та нижньо-тім’яних відділів кори головного мозку.

20. Провідним симптомом акустико-мнестичної афазії є порушення:

а) фонематичного слуху;

б) артикуляційного праксису;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) внутрішнього програмування висловлювання.

21. Яка форма афазії виникає під час пошкодження тім’яно-потиличної області кори домінантної за мовленням півкулі?

а) динаміна афазія;

б) амнестико-семантична;

в) акустико-мнестична;

г) еферентна моторна.

22. Якому виду афазії характерна жаргонафазія?

а) акустико-мнестичній;

б) акустико-гностичній;

в) амнестико-семантичній;

г) динамічній.

23. «Писемне мовлення відрізняється бідністю, стереотипністю синтаксичних форм, у ньому мало складносурядних і складнопідрядних речень, скорочується вживання прикметників». Якій афазії харектерне таке порушення писемного мовлення?

а) амнестико-семантичній;

б) акустико-гностичній;

в) аферентній кінестетичній моторній;

г) еферентній кінетичній моторній.

24. Провідним симптомом динамічної афазії є порушення:

а) кінетична апраксія;

б) внутрішнього програмування висловлювання;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) фонематичного слуху.

25. При аферентній моторної афазії середнього ступеня тяжкості завданнями корекційно-педагогічної роботи є?

а) розгальмовування або відновлення вимовної сторони мовлення, подолання порушень розуміння, відновлення аналітичного читання і письма, стимулювання елементарного ситуативного мовлення;

б) подолання залишкових артикуляторних труднощів під час вимови складних слів зі збігом приголосних, подолання експресивного та імпресівного аграматизму;

в) закріплення артикуляційних навичок і подолання літеральних парафазій, стимулювання експресивного мовлення, подолання дефектів звуко-буквеного аналізу складу слова, подолання експресивного та імпересивного аграматизму;

г) подолання труднощів знаходження назв предметів, розширення лексичного і синтаксичного складу мовлення хворих, подолання імпресивного аграматизму.

26. Які етапи діагностичного обстеження дітей з алалією виділяють?

1) _________________________________________________;

2) _________________________________________________;

3) _________________________________________________;

4) _________________________________________________.

27. Дати визначення: афазія – це …

28. Дати визначення: ЗНМ, за О. Корнєвим, – це...

29. Дати визначення: алалія – це ….

30. Розкрити провідні завдання корекційно-відновлювальної роботи при акустико-гностичній афазії.

Варіант2

1. Такі форми афазії, як: акустико-гностична; акустико-мнестична; семантична; аферентна моторна; еферентна моторна; динамічна, виділив:

а) Верніке-Ліхтгейм;

б) Х. Хед;

в) О.Леонтьєв;

г) О. Лурія.

2. Акустико-гностична афазія виникає під час пошкодження:

а) задньої частини верхньоскроневих відділів кори головного мозку;

б) середніх і задніх відділів скроневої області;

в) нижньої частини тім’яно-потиличної області;

г) вторинних зон постцентральних та нижньо-тім’яних відділів кори головного мозку.

3. Причинами виникнення афазії є:

а) соматичні захворювання матері, генетичні захворювання;

б) асфіксія, гіпоксія, інфекційні захворювання головного мозку;

в) порушення мозкового кровообігу, травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку;

г) нейроінфекції, пологові черепно-мозкові травми.

4. Яка форма афазії виникає під час пошкодження тім’яно-потиличної області кори домінантної за мовленням півкулі?

а) динаміна афазія;

б) амнестико-семантична;

в) акустико-мнестична;

г) еферентна моторна.

5. Хто із учених вперше теоретично обґрунтував ЗНМ?

а) Р. Лєвіна;

б) Н. Жукова;

в) Г. Чиркіна;

г) Т. Філічева.

6. Одним із перших завдань корекційної роботи на першому рівні ЗНМ є:

а) корекція неправильної звуковимови;

б) подолання мовленнєвого негативізму і розвиток мовленнєвої активності;

в) робота з формування граматичних систем, спрямована на подолання аграматизмів;

г) розвиток зв’язного мовлення.

7. Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням – це:

а) замикальна окупатія;

б) персеверація;

в) елізія;

г) контамінація.

8. «Писемне мовлення відрізняється бідністю, стереотипністю синтаксичних форм, у ньому мало складносурядних і складнопідрядних речень, скорочується вживання прикметників». Якій афазії харектерне таке порушення писемного мовлення?

а) амнестико-семантичній;

б) акустико-гностичній;

в) аферентній кінестетичній моторній;

г) еферентній кінетичній моторній.

9. ЗНМ може спостерігатися при таких формах мовленнєвої патології:

а) алалії;

б) афонії;

в) дислалії;

г) дизартрії.

10. Для попередження важких форм ЗНМ в дошкільному віці велике значення має

а) знання причин ЗНМ;

б) рання діагностика;

в) знання рівнів мовленнєвого розвитку;

г) емоційне спілкування з дитиною.

11. Скільки рівнів ЗНМ виділяють у сучасній логопедії:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

12. Сенсорна алалія – це:

а) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

в) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху.

13. У сучасній клініко-педагогічній класифікації порушень мовленнєвого розвитку алалія належить до групи порушень:

а) структурно-семантичного оформлення висловлювання;

б) фонетико-фонематичного оформлення висловлювання;

в) фонетико-семантичного оформлення висловлювання;

г) структурно-фонематичного оформлення висловлювання.

14. Чим зумовлене запізнене формування фонематичного розрізнення та розпізнавання фонем при алалії?

а) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та мовленнєворухового аналізаторів;

б) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та рухового аналізаторів;

в) порушенням фонематичного сприйняття;

г) порушення механізму взаємодії фонематичного сприйняття та фонематичного аналізу.

15. Основними прийомами дослідження граматичної будови мовлення у дітей із ЗНМ є:

а) показ дітьми предметів і дій;

б) виконання названих дій;

в) закінчення розпочатої фрази за навідними питаннями;

г) вставка пропущеного прийменника або слова в потрібній відмінковій формі.

16. При аферентній моторної афазії середнього ступеня тяжкості завданнями корекційно-педагогічної роботи є:

а) розгальмовування або відновлення вимовної сторони мовлення, подолання порушень розуміння, відновлення аналітичного читання і письма, стимулювання елементарного ситуативного мовлення;

б) подолання залишкових артикуляторних труднощів під час вимови складних слів зі збігом приголосних, подолання експресивного та імпресівного аграматизму;

в) закріплення артикуляційних навичок і подолання літеральних парафазій, стимулювання експресивного мовлення, подолання дефектів звуко-буквеного аналізу складу слова, подолання експресивного та імпересивного аграматизму;

г) подолання труднощів знаходження назв предметів, розширення лексичного і синтаксичного складу мовлення хворих, подолання імпресивного аграматизму.

17. Третій рівень мовленнєвого розвитку при ЗНМ характеризується:

а) лепітним мовленням;

б) загальновживаним мовленням;

в) розгорнутим мовленням з елементами лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення;

г) наявністю великої кількості аграматизмів.

18. Провідним симптомом акустико-мнестичної афазії є порушення:

а) фонематичного слуху;

б) артикуляційного праксису;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) внутрішнього програмування висловлювання.

19. Формами сенсорної алалії є:

а) аферентна та еферентна;

б) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання;

в) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням моторного рівня слухового сприймання;

г) еферентна, аферентна, з переважним порушенням синтагматичних мовних систем, з переважним порушенням парадигматичних мовних систем.

20. За сучасною класифікацією виділяють такі форми алалії:

а) моторна, сенсорна, сенсомоторна;

б) моторна, сенсорна;

в) постцентральна, премоторна;

г) сенсорна, акустична, моторна.

21. Які афазії відносяться до «передніх» форм?

а) еферентна моторна та динамічна афазії;

б) акустико-гностична та акустико-мнестична;

в) семантична та аферентна моторна афазії;

г) семантична та динамічна афазії.

22. Патогенезом алалії, зумовленій пошкодженням мовленнєворухового центру, є:

а) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення органічного генезису;

в) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису.

23. Провідним симптомом динамічної афазії є порушення:

а) кінетична апраксія;

б) внутрішнього програмування висловлювання;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) фонематичного слуху.

24. Центральним симптомом порушення артикуляційної моторики при моторній алалії є:

а) анартрія;

б) афазія;

в) апраксія;

г) атонія.

25. Якому виду афазії характерна жаргонафазія?

а) акустико-мнестичній;

б) акустико-гностичній;

в) амнестико-семантичній;

г) динамічній.

26. Дати визначення: алалія – це ….

27. Дати визначення: афазія – це ….

28. Розкрити провідні завдання корекційно-відновлювальної роботи при акустико-гностичній афазії.

29. Дати визначення: ЗНМ, за О. Корнєвим, – це......

30. Які етапи діагностичного обстеження дітей з алалією виділяють?

1) _________________________________________________;

2) _________________________________________________;

3) _________________________________________________;

4) _________________________________________________.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ

Логопедія з історією логопедії

Тести

Змістовий модуль 6. Порушення писемного мовлення

Варіант 1

1. Порушення писемного мовлення на сучасному етапі розвитку логопедії розглядаються як:

а) симптоми в структурі інтелектуальної недостатності;

б) симптоми в структурі нервово-психічних захворювань;

в) самостійні порушення;

г) психічні розлади.

2. Причинами специфічних порушень писемного мовлення є:

а) недорозвиток інтелекту;

б) інтоксикації організму дитини у ранньому онтогенезі;

в) травми головного мозку;

г) генетичні фактори.

3. Вивчення механізмів порушення письма в сучасній логопедії спирається на:

а) комплексний підхід;

б) індивідуальний підхід;

в) психологічний підхід;

г) педагогічний підхід.

4. Писемне мовлення розглядається як:

а) знакова система фіксації мовлення;

б) зорова форма існування усного мовлення;

в) форма мовлення, яка протікає у мисленнєвому плані;

г) різновид усного мовлення.

5. Дислексія, за О.М. Корнєвим, - це:

а) специфічний розлад процесу читання;

б) несформованість психо-моторних операцій, що беруть участь забезпеченні процесу читання;

в) стан, що характеризується стійкою вибірковою нездатністю оволодіти навичкою читання, не дивлячись на достатній для цього рівень інтелектуального і мовленнєвого розвитку, відсутність порушень функціонування аналізаторів та оптимальні умови навчання;

г) стан, основним проявом якого є специфічні помилки, які зумовлені несформованістю психомоторних операцій, що беруть участь у процесі читання.

6. Етапамами оволодіння навичкою читання за Т.Г. Єгоровим є:

а) читання буквами, читання складами, читання словами, читання словосполученнями;

б) засвоєння букв, читання складами, синтетичне читання;

в) засвоєння звуко-буквенних позначень, поскладове читання, перехід до синтетичних прийомів читання, синтетичне читання;

г) засвоєння звукобуквенних позначень, побуквенне читання, поскладове читання, синтетичне читання.

7. Механізмами дислексії є:

а) порушення аналізаторів;

б) порушення усного мовлення;

в) затримка психічного розвитку;

г) білінгвізм.

8. У залежності від порушених операцій процесу письма Р.І. Лалаєва виділяє такі форми дислексії:

а) акустична, оптична, моторна;

б) фонематична, оптична, оптико-просторова, семантична, мнестична;

в) семантична, оптична, фонематична, мнестична, аграматична, тактильна;

г) дислексії, зумовлені порушенням усного мовлення, дислексії, зумовлені недостатніми просторовими уявленнями, змішені випадки дислексії, еволюційна дислексія.

9. Симптомом семантичної дислексії є:

а) порушення розуміння прочитаного тексту;

б) заміни букв під час читання;

в) порушення фонематичного сприйняття;

г) перестановки букв.

10. Фонематична дислексія зумовлена:

а) недорозвитком функцій сприйняття та розпізнавання звуків мовлення;

б) порушенням зорової функції;

в) порушенням запам’ятовування фонем;

г) порушенням граматичної будови мовлення.

11. Оптична дислексія проявляється у вигляді:

а) труднощів засвоєння букв та їх змішуванні внаслідок нерозрізнення звуків, що ними позначаються;

б) труднощів засвоєння букв на основі подібності графічних елементів;

в) перестановок та пропусків букв;

г) спотворення звуко-складової структури слів.

12.Тактильна дислексія, спостерігається у дітей із таким видом дизонтогенії, як:

а) глухота;

б) ДЦП;

в) сліпота;

г) синдром Дауна.

13. Симптомами дислексії є:

а) спотворення звуко-складової структури слів;

б) порушення розуміння прочитаного;

в) бухштабування;

г) порушення граматичного оформлення слів.

14. Для позначення розладів процесу письма використовують терміни:

а) порушення операцій письма;

б) дизорфографія;

в) еволюційна дисграфія;

г) аграфія.

15. Психофізіологічні механізми процесу письма формуються завдяки взаємодії 4-х аналізаторів, а саме:

а) мовленнєворухового, рухового, зорового, чуттєвого;

б) мовленнєвослухового, зорового,чуттєвого, рухового;

в) рухового, зорового, мовленнєворухового, дотикового;

г) мовленнєворухового, мовленнєвослухового, рухового, зорового.

16. Мозкова організація процесу письма представлена такими зонами, як:

а) потилична, скронева, тім’яна, передні ділянки кори головного мозку;

б) премоторна, лобні відділи, потилична, скронева, передні ділянки кори головного мозку;

в) лобні відділи, скронева, премоторна, тім’яна, передні ділянки кори головного мозку, тім’яно–скронево-потилична підділянка, потилична зона;

г) тім’яна, передні ділянки кори головного мозку, тім’яно–скронево-потилична підділянка, лобні відділи.

17. Який аспект вивчення порушень читання розглядає дислексію як порушення різних операцій процесу читання:

а) психолінгвістичний;

б) педагогічний;

в) психологічний;

г) психолого-педагогічний.

18. На основі несформованості певних операцій письма виділяють такі форми дисграфії:

а) акустична, оптична, моторна;

б) артикуляторно-акустична, на основі несформованого фонемного розпізнавання, на основі порушення мовного аналізу та синтезу, аграматична, оптична;