Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Пояснювальна записка 3 pageб) порушення інтелекту; в) порушення опорно-рухового апарату; г) розлади поведінки. 9. Для дизонтогенезу за типом загального стійкого недорозвитку найбільш характерною є наступна ознака: а) ранній час ураження, коли має місце виражена незрілість мозкових структур; б) затриманий темп формування пізнавальної та емоційної сфер з їхньою тимчасовою фіксацією на більш ранніх вікових етапах; в) більш пізній (після 2-3 років)патологічний вплив на мозок; г) наявність тяжких порушень окремих аналізаторних систем. 10. Назвіть галузь, яка не входить до структури дефектології: а) сурдопедагогіка; б) логопедія; в) патопсихологія; г) тифлопедагогіка. 11. За часом впливу усі патогенні фактори поділяються на: а) екзогенні, ендогенні; б) пренатальні, екзогенні, ендогенні; в) пренатальні, натальні, постнатальні; г) зовнішні, внутрішні. 12. До екзогенних патогенних факторів відносять: а) внутрішньоутробна гіпоксія, черепно-мозкові пологові травми, асфіксія; б) асфіксія, резус-конфлікт, інтоксикація матері; в) соматичні захворювання матері, нейроінфекції дитини, порушення обіну речовин матері; г) нейроінфекції дитини, черепно-мозкові пологові травми; медикаментозна інтоксикація матері. 13. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії є: а) затримка або уповільнення розвитку нервових клітин; б) загибель або розпад нервових клітин; в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин; г) дисгармонійний розвиток нервових клітин. 14. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при пологових черепно-мозкових травмах є: а) затримка або уповільнений розвиток нервових клітин; б) загибель або розпад нервових клітин; в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин; г) дисгармонійний розвиток нервових клітин. 15. Нормою розвитку індивіда вважають: а) сукупність рис особистосі, які дають їй можливість повноцінно задовольнити свої потреби; б) індивідуальна траєкторія розвитку і відповідність їй; в) поєднання особистості та соціуму, коли вона продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні потреби, при цьому відповідаючи вимогам суспільства відповідно її віку, статі, психосоціальному розвитку; г) поєднання фізичного та пихічного розвитку, яке забезпечує життєдіяльність людини. 16. Під „дефектом” розуміють: а) психічний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини; б) психічний фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини; в) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у соціальному розвитку людини; г) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини. 17. Етіологічні фактори, які призводять до порушень психофізичного розвитку у період від зачаття до пологів, називаються: а) перинатальні; б) натальні; в) пренатальні; г) постнатальні. 18. За вченням Л.Виготського, першопричиною в структурі дефекту (аномального розвитку) є а) соціальна дезадаптація; б) функціональні розлади нервової системи; в) психологічні або психічні розлади; г) органічні або тяжкі функціональні порушення нервової системи. 19. Возміщення недорозвинених або порушених функцій визначається як: а) корекція; б) компенсація; в) реабілітація; г) абілітація. 20. Порушення психічного або (та) фізичного розвитку можуть мати локальний та загальний характер. До одного з видів порушень розвитку загального характеру відносять: а) порушення слухового аналізатора; б) порушення зорового аналізатора; в) порушення мовлення; г) розумову відсталість. 21. Регресом у розвитку функції є: а) припинення розвитку; б) уповільнення розвитку; в) випередження розвитку; г) повернення функції на більш ранній віковий період. 22. Біологічним фактором, що просуває розвиток аномальної дитини, є: а) стан здоров’я дитини; б) родинний вплив; в) власна психічна активність дитини; г) організоване навчання дитини. 23. Які параметри визначають тип дизонтогенезу? а) вплив патогенного фактора, стан здоров’я матері та дитини, розповсюдженість патологічного процесу, умови виховання та навчання аномальної дитини; б) вік матері, стан її здоров’я, час впливу патогенного фактору, родинний вплив, психічна активність дитини, здатність дитини до навчання; в) час і тривалість впливу патогенного фактора, тип патогенного фактора, локалізація та розповсюдженість патологічного процесу; г) стан здоров’я дитини, адекватність соціального оточення, тип патогенного агента, локалізація патологічного процесу в ЦНС. 24. Обсяг знань, умінь і навичок, якими дитина вже володіє має назву: а) зоною внутрішнього розвитку; 25. До постнатальних причин порушення психофізичного розвитку належать: а) несумісність крові матері і дитини за резус-фактором; б) черепно-мозкові травми; в) пологові травми; г) інфекційні захворювання матері. 26. Дати визначення: аномальна дитина – це …. 27. Дати визначення: дефектологія – це …. 28. Предмет сучасної дефектології. 29. Дайте визначення: абілітація – це …. 30. Закономірності психічного дизонтогенезу. Варіант 2 1. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії є: а) затримка або уповільнення розвитку нервових клітин; б) загибель або розпад нервових клітин; в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин; г) дисгармонійний розвиток нервових клітин. 2. Обсяг знань, умінь і навичок, якими дитина вже володіє має назву … а) зоною внутрішнього розвитку; 3. До дисгармонійного варіанту психічного дизонтогенезу входять такі вади розвитку: а) порушення слуху та зору; б) порушення інтелекту; в) порушення опорно-рухового апарату; г) розлади поведінки. 4. Під „дефектом” розуміють: а) психічний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини; б) психічний фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини; в) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у соціальному розвитку людини; г) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини. 5. Порушення психічного або (та) фізичного розвитку можуть мати локальний та загальний характер. До одного з видів порушень розвитку загального характеру відносять: а) порушення слухового аналізатора; б) порушення зорового аналізатора; в) порушення мовлення; г) розумову відсталість. 6. Засновником дефектології як науки є: а) Е. Сеген; б) Г. Сухарева; в) Л. Виготський; г) С. Рубінштейн. 7. Біологічним фактором, що просуває розвиток аномальної дитини, є: а) стан здоров’я дитини; б) родинний вплив; в) власна психічна активність дитини; г) організоване навчання дитини. 8. Етіологічні фактори, які призводять до порушень психофізичного розвитку у період від зачаття до пологів, називаються: а) перинатальні; б) натальні; в) пренатальні; г) постнатальні. 9. До постнатальних причин порушення психофізичного розвитку належать: а) несумісність крові матері і дитини за резус-фактором; б) черепно-мозкові травми; в) пологові травми; г) інфекційні захворювання матері. 10. Назвіть галузь, яка не входить до структури дефектології: а) сурдопедагогіка; б) логопедія; в) патопсихологія; г) тифлопедагогіка. 11. Об'єктом корекційної педагогіки є: а) спеціальна освіта осіб з особливими освітніми потребами; б) виховання як свідомий і цілеспрямований процес; в) дитина, яка має відхилення у розвитку; г) методика організації корекційно-розвивального впливу на особу, яка має порушення у розвитку. 12. Нормою розвитку індивіда вважають: а) сукупність рис особистосі, які дають їй можливість повноцінно задовольнити свої потреби; б) індивідуальна траєкторія розвитку і відповідність їй; в) поєднання особистості та соціуму, коли вона продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні потреби, при цьому відповідаючи вимогам суспільства відповідно її віку, статі, психосоціальному розвитку; г) поєднання фізичного та пихічного розвитку, яке забезпечує життєдіяльність людини. 13. Гетерохронність – це: а) нерівномірність; б) викривленість; в) уповільнення; г) патологія. 14. Як називається галузь дефектології яка вивчає порушення мовленнєвого розвитку? а) педіатрія; б) психолінгвістика; в) логодидактика; г) логопедія. 15. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при пологових черепно-мозкових травмах є: а) затримка або уповільнений розвиток нервових клітин; б) загибель або розпад нервових клітин; в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин; г) дисгармонійний розвиток нервових клітин. 16. Виберіть із запропонованих термінів синонім поняття „аномалія розвитку”: а) анемія; б) дизонтогенія; в) дисплазія; г) астенія. 17. Дефектологія пов’язана з такими науками, як: а) педіатрією, олігофренопедагогікою, психологією; б) невропатологією, педіатрією, патопсихологією; в) логопедією, невропатологією,генетикою; г) фізичною культурою, невропатологією, логопедією. 18. Які параметри визначають тип дизонтогенезу? а) вплив патогенного фактора, стан здоров’я матері та дитини, розповсюдженість патологічного процесу, умови виховання та навчання аномальної дитини; б) вік матері, стан її здоров’я, час впливу патогенного фактору, родинний вплив, психічна активність дитини, здатність дитини до навчання; в) час і тривалість впливу патогенного фактора, тип патогенного фактора, локалізація та розповсюдженість патологічного процесу; г) стан здоров’я дитини, адекватність соціального оточення, тип патогенного агента, локалізація патологічного процесу в ЦНС. 19. За вченням Л.Виготського, першопричиною в структурі дефекту (аномального розвитку) є а) соціальна дезадаптація; б) функціональні розлади нервової системи; в) психологічні або психічні розлади; г) органічні або тяжкі функціональні порушення нервової системи. 20. Теорію системної будови дефекту висунув: а) А. Адлер; б) Л. Виготський; в) С. Рубинштейн; г) О. Лурія. 21. Для дизонтогенезу за типом загального стійкого недорозвитку найбільш характерною є наступна ознака: а) ранній час ураження, коли має місце виражена незрілість мозкових структур; б) затриманий темп формування пізнавальної та емоційної сфер з їхньою тимчасовою фіксацією на більш ранніх вікових етапах; в) більш пізній (після 2-3 років)патологічний вплив на мозок; г) наявність тяжких порушень окремих аналізаторних систем. 22. Возміщення недорозвинених або порушених функцій визначається як: а) корекція; б) компенсація; в) реабілітація; г) абілітація. 23. Регресом у розвитку функції є: а) припинення розвитку; б) уповільнення розвитку; в) випередження розвитку; г) повернення функції на більш ранній віковий період. 24. До екзогенних патогенних факторів відносять: а) внутрішньоутробна гіпоксія, черепно-мозкові пологові травми, асфіксія; б) асфіксія, резус-конфлікт, інтоксикація матері; в) соматичні захворювання матері, нейроінфекції дитини, порушення обіну речовин матері; г) нейроінфекції дитини, черепно-мозкові пологові травми; медикаментозна інтоксикація матері. 25. За часом впливу усі патогенні фактори поділяються на: а) екзогенні, ендогенні; б) пренатальні, екзогенні, ендогенні; в) пренатальні, натальні, постнатальні; г) зовнішні, внутрішні. 26. Закономірності психічного дизонтогенезу. 27. Дати визначення: дефектологія – це …. 28. Дайте визначення: абілітація – це …. 29. Дати визначення: аномальна дитина – це …. 30. Предмет сучасної дефектології.
Змістовий модуль 2. Клініко-педагогічна характеристика дітей з вадами інтелектуального розвитку Варіант 1 1. Розумова відсталість характеризується як: а) недостатність когнітивної діяльності; б) затримка психічного розвитку; в) стійке порушення пізнавальної діяльності; г) порушення емоційно-вольової сфери. 2. Порушення мовлення розумово відсталих дітей має: а) системний характер; б) частковий характер; в) вибірковий характер; г) ізольований характер. 3. Провідним порушенням при олігофренії є: а) порушення здатності до узагальнення та абстрагування; б) порушення мовлення; в) порушення пам’яті; г) порушення уваги. 4. Набута розумова відсталість це: а) астенія; б) деменція; в) затримка психічного розвитку; г) олігофренія. 5. Затримці психічного розвитку є характерним: а) тотальність; б) дифузність; в) мозайність; г) недорозвиток. 6. Формами ЗПР за К.С.Лебединською є: а)ЗПР з психічним, психофізичним та психофізичним інфантилізмом; б) ЗПР з тривалим астенічним церебростенічним станом; в) ЗПР конституційного походження, ЗПР соматогенного походження, ЗПР психогенного пошкодження, ЗПР церебрально-органічного походження; г) ЗПР з тривалим астенічним церебростенічним стапом, ЗПР конституційного походження, ЗПР соматогенного походження, ЗПР органічного походження. 7. Первинним в структурі ЗПР є: а) порушення темпу і характеру протікання основних нейродинамічних процесів в ЦНС; б) уповільнений темп розвитку вищих психічних функцій; в) резидуально-органічне пошкодження мозку у пренатальному, натальному та ранньому постнатальному періодах розвитку; г) недорозвинення пізнавальної діяльності. 8. Затримка психічного розвитку порівняно із затримкою темпу психічного розвитку уявляє собою: а) більш стійку інтелектуальну недостатність; б) рівнозначний ступінь інтелектуальної недостатності; в) зворотній стан інтелектуальної недостатності; г) більш стійке порушення емоційно-вольової сфери. 9. Продовжить ряд: ЗПР конституційного походження, соматогенного походження, психогенного походження, … а) психоорганічного походження; б) дизонтогенетичного походження; в) церебрально-органічного походження; г) церебрастенічного походження. 10. Порушення функцій ЦНС внаслідок мікропошкоджень кори і підкоркових структур головного мозку – це: а) ЗПР; б) ММД; в) РДА; г) ДЦП. 11. В основі структури ЗПР лежить: а) ураження ЦНС; б) депривація; в) педагогічна занедбаність; г) інфантилізм. 12. Найбільш інформативною на сьогодні для психологів і педагогів є класифікація: а) Сухаревої Г.Є.; б) Лебединського В.В.; в) Ковальова В.В.; г) Лебединської К.С. 13. В структурі психічного дефекту із ЗПР розрізняють: а) недорозвинення психічних функцій; б) нерізко виражені інтелектуальні порушення; в) незрілість емоційно-вольової сфери; г) розпад психічних функцій. 14. Який період розвитку є критичним для структур ЦНС? а) перші 12 тижнів розвитку плоду; б) 20 тижнів до та після народження; в) 2 тижні до та після народження; г) останні 12 тижнів розвитку плоду. 15. Інтелектуальна недостатність у дітей з простим інфантилізмом має: а) первинний характер; б) вторинний характер; в) основний характер; г) несуттєвий характер. 16. Найбільш розповсюдженим варіантом конституційної форми ЗПР є: а) простий інфантилізм; б) дисгармонійний інфантилізм; в) психогенний інфантилізм; г) органічний інфантилізм. 17. Інтелектуальна діяльність дітей з органічним інфантилізмом відрізняється: а) нестійкістю; б) інертністю; в) збудливістю; г) загальмованістю. 18. Дисгармонійний інфантилізм відрізняється від простого наявністю в структурі дефекту: а) органічних уражень мозку; б) фізичного інфантилізму; в) психоорганічного синдрому; г) патологічних рис характеру. 19. Діти з органічним інфантилізмом відрізняються від розумово відсталих: а) більш високим рівнем абстрактно-логічного мислення; б) розвитком афективної збудливості; в) пасивністю, психічною невитривалістю; г) здатністю використовувати допомогу в мисленнєвій діяльності. 20. Діти з органічним інфантилізмом відрізняються від розумово відсталих: а) більш високим рівнем абстрактно-логічного мислення; б) розвитком афективної збудливості; в) пасивністю, психічною невитривалістю; г) здатністю використовувати допомогу в мисленнєвій діяльності. 21. Зберігання в організмі і психіці людини характеристик, якостей і властивостей, властивих більш раннім термінам розвитку –це: а) інфантилізм; б) інертність; в) дисфункція; г) дизонтогенез. 22. До медико-біологічних причин виникнення ЗПР відносяться: а) раннє органічне ураження ЦНС; б) обтяжений перинатальний період; в) спадкова неповноцінність ЦНС; г) інфекційні захворювання в ранньому віці. 23. Рівномірне затримання темпу фізичного і психічного розвитку – це: а) органічний інфантилізм; б) психогенний інфантилізм; в) гармонійний інфантилізм; г) дисгармонійний інфантилізм. 24. Психічний інфантилізм частіше діагностується: а) у немовлячому віці; б) у переддошкільному віці; в) у дошкільному віці; г) у шкільному віці. 25. В основі механізму соматогенної форми ЗПР лежать: а) стресові ситуації; б) масивні інтоксикації; в) гіпоксія; г) асфіксія. 26. Дати визначення поняттю. Психічний дизонтогенез – це …. 27. Дати визначення поняттю. Психічна депривація – це …. 28. До ендогенних причин олігофренії відносять: 1)__________________________________________________; 2)__________________________________________________; 3)__________________________________________________. 29. Навести ознаки, які дають можливість розрізнити олігофренію від деменції 1) _________________________________________________; 2) _________________________________________________ 3) _________________________________________________. 30.Навести особливості розвитку дітей з різним ступенем олігофренії. Діти із легким ступенем _______________________________________________ ____________________________________________________________________. Діти із середнім ступенем ______________________________________________ ____________________________________________________________________. Діти із тяжким ступенем _______________________________________________ _____________________________________________________________________. Варіант 2 1. Порушення функцій ЦНС внаслідок мікропошкоджень кори і підкоркових структур головного мозку – це: а) ЗПР; б) ММД; в) РДА; г) ДЦП. 2. До медико-біологічних причин виникнення ЗПР відносяться: а) раннє органічне ураження ЦНС; б) обтяжений перинатальний період; в) спадкова неповноцінність ЦНС; г) інфекційні захворювання в ранньому віці. 3. Дисгармонійний інфантилізм відрізняється від простого наявністю в структурі дефекту: а) органічних уражень мозку; б) фізичного інфантилізму; в) психоорганічного синдрому; г) патологічних рис характеру. 4. Первинним в структурі ЗПР є: а) порушення темпу і характеру протікання основних нейродинамічних процесів в ЦНС; б) уповільнений темп розвитку вищих психічних функцій; в) резидуально-органічне пошкодження мозку у пренатальному, натальному та ранньому постнатальному періодах розвитку; г) недорозвинення пізнавальної діяльності. 5. Діти з органічним інфантилізмом відрізняються від розумово відсталих: а) більш високим рівнем абстрактно-логічного мислення; б) розвитком афективної збудливості; в) пасивністю, психічною невитривалістю; г) здатністю використовувати допомогу в мисленнєвій діяльності. 6. Який період розвитку є критичним для структур ЦНС: а) перші 12 тижнів розвитку плоду; б) 20 тижнів до та після народження; в) 2 тижні до та після народження; г) останні 12 тижнів розвитку плоду. 7. Набута розумова відсталість це: а) астенія; б) деменція; в) затримка психічного розвитку; г) олігофренія. 8. Діти з органічним інфантилізмом відрізняються від розумово відсталих: а) більш високим рівнем абстрактно-логічного мислення; б) розвитком афективної збудливості; в) пасивністю, психічною невитривалістю; г) здатністю використовувати допомогу в мисленнєвій діяльності. 9. Найбільш розповсюдженим варіантом конституційної форми ЗПР є: а) простий інфантилізм; б) дисгармонійний інфантилізм; в) психогенний інфантилізм; г) органічний інфантилізм. 10. В основі структури ЗПР лежить: а) ураження ЦНС; б) депривація; в) педагогічна занедбаність; г) інфантилізм. 11. Зберігання в організмі і психіці людини характеристик, якостей і властивостей, властивих більш раннім термінам розвитку –це: а) інфантилізм; б) інертність; в) дисфункція; г) дизонтогенез. 12. Психічний інфантилізм частіше діагностується: а) у немовлячому віці; б) у переддошкільному віці; в) у дошкільному віці; г) у шкільному віці. 13. Провідним порушенням при олігофренії є: а) порушення здатності до узагальнення та абстрагування; б) порушення мовлення; в) порушення пам’яті; г) порушення уваги. 14. Продовжить ряд: ЗПР конституційного походження, соматогенного походження, психогенного походження, … а) психоорганічного походження; б) дизонтогенетичного походження; в) церебрально-органічного походження; г) церебрастенічного походження. 15. Розумова відсталість характеризується як: а) недостатність когнітивної діяльності; б) затримка психічного розвитку; в) стійке порушення пізнавальної діяльності; г) порушення емоційно-вольової сфери. 16. Затримка психічного розвитку порівняно із затримкою темпу психічного розвитку уявляє собою: а) більш стійку інтелектуальну недостатність; б) рівнозначний ступінь інтелектуальної недостатності; в) зворотній стан інтелектуальної недостатності; г) більш стійке порушення емоційно-вольової сфери. 17. Затримці психічного розвитку характерним є: а) тотальність; б) дифузність; в) мозайність; г) недорозвиток. 18. Порушення мовлення розумово відсталих дітей має: а) системний характер; б) частковий характер; в) вибірковий характер; г) ізольований характер. 19. Найбільш інформативною на сьогодні для психологів і педагогів є класифікація: а) Сухаревої Г.Є.; б) Лебединського В.В.; в) Ковальова В.В.; г) Лебединської К.С. 20. Формами ЗПР за К.С.Лебединською є: а)ЗПР з психічним, психофізичним та психофізичним інфантилізмом; б) ЗПР з тривалим астенічним церебростенічним станом; в) ЗПР конституційного походження, ЗПР соматогенного походження, ЗПР психогенного пошкодження, ЗПР церебрально-органічного походження г) ЗПР з тривалим астенічним церебростенічним стапом, ЗПР конституційного походження, ЗПР соматогенного походження, ЗПР органічного походження. 21. Інтелектуальна недостатність у дітей з простим інфантилізмом має: а) первинний характер; б) вторинний характер; в) основний характер; г) несуттєвий характер. 22. В основі механізму соматогенної форми ЗПР лежать: а) стресові ситуації; б) масивні інтоксикації; в) гіпоксія; г) асфіксія. 23. В структурі психічного дефекту із ЗПР розрізняють: а) недорозвинення психічних функцій; б) нерізко виражені інтелектуальні порушення; в) незрілість емоційно-вольової сфери; г) розпад психічних функцій. 24. Рівномірне затримання темпу фізичного і психічного розвитку – це: а) органічний інфантилізм; б) психогенний інфантилізм; в) гармонійний інфантилізм; г) дисгармонійний інфантилізм. 25. Інтелектуальна діяльність дітей з органічним інфантилізмом відрізняється: а) нестійкістю; б) інертністю; в) збудливістю; г) загальмованістю. 26. Навести ознаки, які дають можливість розрізнити олігофренію від деменції 1) _________________________________________________; 2) _________________________________________________ 3) _________________________________________________. 27. Навести особливості розвитку дітей з різним ступенем олігофренії. Діти із легким ступенем _______________________________________________ ____________________________________________________________________. Діти із середнім ступенем ______________________________________________ ____________________________________________________________________. Діти із тяжким ступенем _______________________________________________ _____________________________________________________________________. 28. Дати визначення поняттю. Психічний дизонтогенез – це …. 29. До ендогенних причин олігофренії відносять: 1)__________________________________________________; 2)__________________________________________________; 3)__________________________________________________. 30. Дати визначення поняттю. Психічна депривація – це …. Психопатологія Тести
Варіант 1
1. Загальна психопатологія вивчає: а) конкретні психічні захворювання; б) функціонально-динамічні розлади психіки; в) деструктивно-анатомічні зміни мозку; г) прояви психічних розладів, їх причини виникнення та закономірності розвитку.
|