Постановка звука Р

Логопедичну роботу по виправленню вимови звука р проводять в декілька етапів.
• Спочатку за допомогою спеціальних артикуляційних вправ треба досягнути правильного положення язика (широкий язик піднятий вгору у формі “ківша”). Досягнувши правильного положення язика, отримати так званий фрикативний р, який артикулюється при тому ж положенні язика, що й нормальний, але поки що без вібрації. Для цього дитині пропонується підняти широкий язик до верхніх альвеол і видихнути, включаючи голос, через щілину, що утворилася між кінчиком язика та верхніми альвеолами. Якщо дитина вірно виконала цю вправу вона відчує деяке лоскотіння кінчика язика та почує звук, що нагадує звукосполучення [дж] або [дз].
• Другий вид вправ спрямований на відпрацювання вібрації язика. Якщо дитина правильно вимовляє верхні ш та ж, отримати фрикативний р неважко. Достатньо запропонувати йому вимовити протяжно фонему ж при дещо відкритому роті без округлення губ та перемістити передній край язика трохи вперед, до ясен верхніх різців. Добившись цієї мети, слід закріпляти фрикативний р на матеріалі складів, слів, а потім фраз, не чекаючи засвоєння вібрації. Важливо при цьому, щоб отриманий звук вимовлявся з достатнім напором видихуваного повітря, при мінімальній щілині між переднім краєм язика та яснами.
• Для відпрацювання вібрації слід виходити з швидкого повторення на одному видиху звука д, який артикулюється особливим способом – при дещо відкритому роті та при змиканні переднього краю язика не з різцями, а дещо глибше – з яснами верхніх різців або навіть з альвеолами. Спочатку вправа може складатися з двох- та трьохкратного рівномірного повторення звука д (дд, дд, дд… ддд, ддд, ддд…), потім з тих же повторень, але з підсиленням останнього звуку (дД,дД, дД, ддД, ддД, ддД…) і так далі з багаторазового повторення звука д, як рівномірного (ддддддддд…), так і з ритмічним малюнком (ддД, ддД, ддД). Працювати повинен тільки язик при нерухомому положенні нижньої щелепи.
• Інший прийом відпрацювання вібрації виражений тим, що під час вимови фрикативного р під язик підкладають зонд з кулькою на кінці. Кулька стикається з нижньою поверхнею язика, після чого швидкими рухами зонда праворуч та ліворуч викликається механічне коливання язика, почергове змикання та розмикання його переднього краю з альвеолами. Замість зонда можна використати завчасно вимитий палець самої дитини.
• Після того як вібрація буде досягнута, необхідно шляхом різноманітних вправ на матеріалі складів, слів та фраз, автоматизувати засвоєну артикуляцію.

30.обстеження дітей з ринолалією

1)анамнестичні дані

· Вид незрощення(повне,неповне,піднебіння,губи)

· Сроки хірургічного втручання

· Чи був токсикоз,протікання пологів

· Ранній психічний розвиток(коли підняв голову,сів)

· Чи отримував логопедичну допомогу,і в які сроки

· Заключення спеціалістів

2)логопедичне обстеження

· Стан артикуляційного апарату

Губи,(товсті,тонкі,субмукозне незрощ,),вуздечка(без патологій,укорочена,переключення рухів:достатнє,обмежене,(трубочка,посмішка,хоботок),язик(масивний,малий,роздвоєний),зуби(рідкі,розташовані поза зубн.дугою,діастеми),піднебіння:тверде(низьке,пласке,високе),мяке(вкорочене,потовщене)

· Обсеження органів артикуляції-звертається увага на рухомість мякого-піднебіння,активн. Губ,язика,переключення від однієї пози до іншої,вміння утримувати позу,(вправи:широко відкрити рот,округлити губи і утримувати позу,трубочка,хоботок,посмішка

3)стан голосової функції-Зазначається сила і висота голосу,голосові модуляції,яскравість голосу,глухість,х-р фізіолог.дихання мовленнєвого дихан. 4)фонематична сторона мовлення-виявлення стану звуковимови та складової структури голосу.здійснюється шляхом звукоізольованої вимови,вимова в складі слова-напрчатку,вкінці 5)стан складової структури слова- починається з вивчення умінь відтворювати ритмічні структури різної складності