Баластування трактора

Баластові вантажі застосовують для довантаження як передніх, так і задніх коліс. При роботі з важкими машинами, навешенными позаду, передня частина трактора розвантажується, що веде до погіршення стійкості трактора. Довантаження передньої частини трактора відновлює нормальну керованість трактора, а на тракторах з переднім провідним мостом також сприяє підвищенню тягових якостей передніх коліс.

Для довантаження передніх коліс із метою забезпечення раціональної развесовки трактора по мостах використовуються додаткові вантажі в кількості 10 шт. Маса кожного вантажу (переднього або заднього) 20 кг. Вантажі встановлюють на спеціальний кронштейн (малюнок 7), прикріплений до переднього бруса трактора, і для надійного закріплення стягають струною за допомогою гайки.

Малюнок 7 − Установка додаткових передніх вантажів:

1 − вантаж; 2 − струна; 3 − гайка; 4 − кронштейн

Баластування позаду застосовують при роботі із фронтальними навантажувачами, які викликають значне розвантаження задніх коліс. Залежно від необхідного довантаження на кожне заднє колесо можна закріпити попарно від 2 до 12 вантажів. Першу пару вантажів кріплять до диска колеса болтами й гайками, а кожну наступну пару до попередньої – двома болтами, які вворачиваются в різьбові отверстая вже встановлених вантажів.

У теплу пору року камери шин можна заливати водою, а при температурі нижче плюс 5° С – розчином хлористого кальцію (25 вагарень частин хлористого кальцію на 75 вагових частин води), який має температуру замерзання мінус 32° С.

Для заповнення камер використовують пристосування, показане на малюнку 8. Перед заливанням рідини поддомкрачивают колесо, щоб воно відірвалося від ґрунту. З вентиля знімають ковпачок і металеву втулку разом із золотником. Коли повітря вийде з камери, повертають колесо так, щоб вентиль виявився у верхньому положенні, якщо потрібно заповнити ¾ обсягу).

а б

Малюнок 8 – Схема

а - наповнення камер шин рідиною; б - видалення з камер рідини із шин

1- шина; 2- вентиль; 3 − бак з рідиною 1 − ущільнення; 2 − вентиль; 3- труба

Вентиль і бак з рідиною з'єднують шлангом. При цьому бак установлюють на висоті не менш 1,5 м над рівнем вентиля. Шланг опускають у бак так, щоб він повністю заповнився рідиною. Потім один кінець шланга щільно затискають, виймають із бака, підносять до вентиля й, переконавшись, що рідина надходить, приєднують до вентиля камери. Другий кінець шланга при цьому залишається зануреним у рідину бака. Щоб шланг не випав, його кріплять до бака дротом.

Під час наповнення камери рідиною з неї періодично випускають стиснене повітря, щоб він не створював у шині протитиск. Для цього потрібно від'єднати шланг від вентиля й затиснути, не допускаючи витоку рідини. Коли повітря вийде з камери, знову приєднують шланг до вентиля для заповнення рідиною.

Можна наповнити камеру водою, приєднавши шланг до водопроводу. Після заповнення камери шланг знімають. Вода, налита понад рівень вентиля, випливає з камери. Злив зайву рідину, у вентиль установлюють золотник із втулкою й накачують у камеру повітря до необхідного тиску. Тиск повітря в залитих камерах перевіряють тільки в крайньому верхньому положенні вентиля, інакше рідина, потрапляючи в шинний манометр, може вивести його з ладу.

Коли рідину зливають із камери, колесо встановлюють так, щоб вентиль перебував у крайньому нижньому положенні. Виймають із камери золотник і зливають основну частину рідини. Для повного видалення рідини шину накачують до тиску 0,098-0,147 Мпа (0,1-1,5 кгс/див2), виймають золотник із втулкою з вентиля й швидко вставляють у нього трубку (з ущільненням для запобігання виходу повітря з камери) так, як показано на малюнку 9. Зовнішній кінець трубки відгинають для напрямку струменя рідини. При такому способі можна використовувати будь-яку металеву трубку діаметром до 5 мм і довжиною 350-400 мм.

Обсяги рідини, які можуть уміщати камери шин різних типорозмірів, коли вентиль камери перебуває в крайньому верхньому положенні, зазначені нижче.