Умовні позначки

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Тема: План місцевості. Масштаб. Визначення відстаней та напрямків на плані.

Мета: поглибити та систематизувати знання про види планів умовні позначення; формувати практичні навички і уміння працювати з планом; навчитися визначати різні види масштабів, навчитися обчислювати відстані між точками за планом.

Обладнання: глобус, карти півкуль світу та України, контурні карти, прості олівці, циркуль, лінійка.

План заняття

1. Ознайомитися з основними видами зображення масштабу. Навчитися характеризувати місцевість, користуючись умовними знаками.

2. Навчитися визначати основні елементи місцевості, відображені на плані та карті.

3. Ознайомитися з різновидами планів. Навчитися визначати відстань між точками на плані чи карті

Загальна інформація

Планом місцевості називають креслення, на якому зображений вид з гори невеликих ділянок земної поверхні у зменшеному вигляді. На плані умовни­ми знаками показують ліси, луки, чагарники, посіви, розташовані на місце­вості будівлі.

Таблиця 1

Умовні позначки

Умовні знаки прості для зображення, несхожі між собою і нагадують ті об'єкти, які вони позначають. Так, умовний знак луків – тонкі трав'яні стебла, умовний знак території лісу зелений, як і колір рослинності.

Мал. 1. План місцевості

Щоб скласти план місцевості, необхідно оглянути місцевість з якоїсь точки і позначити на аркуші паперу, прикріпленого до планшету, орієнтири – високе дерево, водойму, будівлю, яр, луки.

Визначте за компасом напрямок на північ і нанесіть його на планшет, позначивши буквами пн. Відстань між орієнтирами можна вимірювати кроками, попередньо визначивши їх довжину.

Унизу планшета позначається масштаб – записується, у скільки разів зменшено справжні відстані в метрах або в кроках.

Коли основні орієнтири нанесено, можна уточнити план, доповнивши його зображенням доріг, стежин, насаджених кущів, автомобільних стоянок і автобусних зупинок.

Масштаб – відношення довжини ліній на плані або карті до відповідних ліній в натурі. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. При зменшенні дійсних розмірів об'єктів числовий масштаб записується як дріб, у якого чисельник одиниця, а знаменник – число, яке показує, у скільки разів відстань на плані менша, ніж на місцевості. Іменований масштаб вказують, наприклад, у такому вигляді: в 1 см – 10 м.

Найбільш зручний вид зображення масштабу – лінійний. Це пряма лінія, поділена на сантиметри. Біля кожної поділки написане число, яке відповідає відстані на місцевості. Велику поділку вліво від 0 ділять на 10 частин – по 1 мм кожна. Кожна маленька поділка теж показує відповідну відстань на місцевості, але ця відстань в 10 разів менша, ніж для великої поділки. Наприклад, на мал. 2 велика поділка відповідає 10 м, а маленька – їм.

Мал. 2. План школи

Наша планета має кулясту форму, тому найбільш точним є зображення її поверхні на моделі, яка відтворює її форму. Ця модель, зменшена в порівнянні з Землею в мільйони разів, дістала назву глобуса. Кожний глобус, звичайно, виконаний у певному масштабі. Числовий та іменований масштаби вказані в нижній частині глобуса. За допомогою глобуса відстані можна визначати так само, як і на плані місцевості, але користуватися слід гнучкою лінійкою або ниткою.

Уважно розглядаючи глобус, можна помітити, що він ніби обплутаний сіткою із синіх взаємно перпендикулярних ліній (мал. 3). Це – градусна сітка, яка складається з паралелей і меридіанів – умовних ліній, яких в дійсності немає на поверхні Землі. На глобусах і картах їх проведено для того, щоб можна було визначити точне місцезнаходження будь-якої точки на Землі.

Меридіани – це кола, проведені через Північний та Південний полюси. За довжиною всі мери­діани однакові. Вони показують напрям північ (вгору) – південь (вниз).

За меридіаном визначають географічну довготу – відстань у градусах від початко­вого меридіана до певного місця. Початко­вим прийнято вважати Грінвіцький меридіан, що проходить через обсерва­торію у місті Грінвіч поблизу Лондона. На захід від Грінвіцького меридіана відлічується західна довгота (від 0° до 180°), на схід - східна (від 0° до 180°).

На однаковій відстані від Північного та Південного полюсів проведена умовна лінія, яка поділяє Землю на дві півкулі – Північну та Південну. Вона називається екватором. Паралельно до екватора проведені паралелі – кола, радіус яких зменшується при наближенні до полюсів. За паралеллю визна­чають географічну широту - відстань у градусах від екватора до певної точки. Відлік широти ведеться від екватора на північ від 0° до 90° (північна широта) та на південь від 0° до 90° (південна широта).

Мал. 3. Градусна сітка

Широту і довготу точки земної поверхні називають географічними коор­динатами цієї точки. Так, Київ має географічні координати 50° пн. ш., 30° сх. д.

Географічна карта – зменшене зображення земної поверхні на площині, на якому географічні об'єкти зображуються за допомогою умовних знаків.

Географічні карти звичайно мають дрібний масштаб, зображення земної поверхні зменшено на них більше ніж у мільйон разів. Карти більшого масштабу (від 1:200000 і більше) називаються топографічними. На таких картах зображено порівняно невелику частинуземної поверхні, практично близьку до площини.Тому на топографічних картах спотворення в порівнянніз дрібномасштабними географічними картами зовсім незначніі їх можна не враховувати.

За допомогою карти можна відшукати місцезнаходження населених пунктів, озер та інших об'єктів, визначити відстань між населеними пунктами, розміри річок чи морів тощо.

За допомогою карти також можна визначити характер земної поверхні, її рельєф. На карті може бути вказана висота тієї чи іншої точки поверхні або глибина водних басейнів відносно рівняСвітового океану (рівень поверхні води в усіх океанах і морях Землі, які входять до складу Світового океану, однаковий). Висота точки над рівнем Світового океану (або, як кажуть, над рівнем моря) називається абсолютною висотою.Якщо точка земної поверхні розташована нижче рівня моря,то перед значенням висоти ви побачите знак мінус (наприклад -300, -100). Крім того, на картіможе бути показана відносна висота, якапоказує, на скільки одна точка земної поверхні вища від другої.