Про покликання актора

Перша зустріч студійців з педагогами-майстрами запам’ятовується на все життя. Тому вона повинна бути особливо змістовною і охопити саме потаємне і важливе для початківців. Саме тут доцільно поставити питання: якому мистецтву вони хочуть посвятити себе, що їх цікавить в театральному мистецтві, ким вони (студійці) мріють стати? Що, на їхню думку, може принести акторам і глядачам найвище моральне задоволення.

Нехай відповіді учнів будуть заплутаними й наївними, але вони дадуть поштовх до серйозної розмови про театральне мистецтво.

Педагог повинен розповісти про:

- роль театру в житті кожної людини і суспільства в цілому;

- про його вплив на глядачів;

- про цінність театру в естетичному вихованні глядачів;

- про мистецтво актора як головної фігури в театрі.

В перших бесідах студійців необхідно познайомити із специфікою театрального мистецтва

(синтетичне мистецтво, колективне, про атмосферу театральної творчості, про взаємовідносини і стосунки в театрі).

Педагог повинен розкрити перед студійцями глибокий зміст заповіту К.С.Станіславського: „Любити мистецтво в собі, а не себе в мистецтві”.

Любов до мистецтва об’єднує акторів у міцний колектив, а любов до себе роз’єднує їх, розвалює спільну справу. Той, хто любить мистецтво в собі, – дорожить самим процесом творчості, хто любить себе в мистецтві, - цікавиться більше його результатами.

Важливо з самого початку роз’яснити студійцям думку, що істинне сценічне мистецтво – це перш за все мистецтво художнього ансамблю і розкрити роль ансамблю в створенні вистави.

Студійці повинні добре уявити, які людські і професійні якості їм потрібно виховувати в собі в процесі навчання, щоб найкраще виконати свою місію художника.

З моменту вступу до студії вони повинні привчатися до щоденної систематичної праці, розвивати в собі вимогливість і самокритичність, уважне і доброзичливе ставлення до товаришів, непримиренність до різного роду нездорових явищ у творчому колективі: до лінощів, поганого характеру, егоїзму, прем’єрства, кар’єризму і т.ін.

Кожен член колективу зобов’язаний засвоїти високу етику і свідому дисципліну творчої праці, яка притаманна званню артиста.

Викладач повинен познайомити студійців з основними вимогами етики К.С.Станіславського і підвести до висновку, що: „Творити і проводити наші основні завдання можливо лише при відповідних обставинах, і той, хто заважає їх створенню, здійснює злочин перед мистецтвом, перед суспільством, перед всіма колективними працівниками театру. Ось чому найстрогіша етика і дисципліна дуже необхідні в нашій справі.

До питань етики і дисципліни прийдеться повертатися постійно протягом навчання в студії.