Дозування навантаження за пороговою частотою серцевих скорочень

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 55Следующая ⇒

Дозування навантаження за пороговою частотою серцевих скорочень проводять за тією ж схемою, що і за пороговою фізичною працездатністю.

У вступному розділі процедури (3-5 хв) виконують розминку – педалювання в темпі 40-60 обертів на хвилину з потужність навантаження 25-40% від ЧСС під час порогової ергометрії. Потім темп доводять до 60 обертів за хвилину і потужність навантаження підвищують до досягнення розрахункової тренувальної частоти серцевих скорочень (ТЧСС).

У хворих, які виконали під час діагностичної велоергометрії субмаксимальне навантаження, ТЧСС відповідає їхній ЧСС. У разі виникнення протипоказань для продовження навантаження ТЧСС встановлюють нижче досягнутої на пороговому рівні на 20 уд. за хв.

Основну частину занять можна проводити і перемінним методом. Роботу виконують на рівні ТЧСС 4-5 хв, потім – 2-3 хвилини, коли потужність знижують на 50-70%. Таке чергування повторюють до закінчення часу основної частини. Час основної частини (t) автор пропонує розраховувати за формулою:

(хв).

У заключному розділі (5-6 хв) поступово знижують потужність навантаження та темп педалювання. На курс тренування – 12-15 процедур.

Такі тренування проводять під наглядом спеціально підготовлених працівників, які здійснюють контроль за самопочуттям, пульсом артеріальним тиском і володіють методами надання невідкладної медичної допомоги.

Замість велоергометра можна застосовувати біг, ходьбу та інші тренажери.

Тренування з урахуванням толерантності до фізичного навантаження не можуть замінити гімнастичних форм ЛФК. Вони повинні взаємно доповнюватись, оскільки перші з них в основному підвищують аеробну здатність організму, другі – вирішують спеціальні завдання.

Визначення динаміки досліджуваних показників фізичного стану при повторних обстеженнях дають можливість оцінити ефективність тренувальних програм.

3.4.4. Для визначення рівня готовності до виконання фізичної праці

Визначення фізичної працездатності дає можливість також визначити рівень готовності до виконання фізичної праці. Для цього порогову працездатність зіставляють з професійними енерговитратами.

Енергетичний рівень порогового навантаження розраховують шляхом переведення величини інтенсивності навантаження, вираженої в одиницях потужності, на енергетичні екевіваленти. З цією метою потужність порогового навантаження під час вело- або степ-ергометрії перемножують на коефіцієнт 0,068. Наприклад, толерантність 110 Вт, що в енергетичному виразі складає 7,48 ккал/хв (110 х 0,068 = 7,48). Якщо зіставити отриманий показник з енерговитратами при різних видах фізичної діяльності, які подані в таблиці 3.17, то прийдемо до висновку, що хворому після закінчення реабілітації буде показана фізична праця середньої важкості.

Таблиця 3.17

Енерговитрати при різних видах професійної діяльності

Види фізичної праці Короткочасні професійні енерговитрати

ккал/хв кДж/хв

Легка 2,5-3,0 10,5-21,0

Середньої важкості 5,0 -7,5 21,0 – 31,5

Важка 7,5 – 10,0 31,5-42,0

3.5. Кількісна оцінка рівня фізичного стану

Основними «робочими» функціями організму людини є рух, живлення, захист від фізичних, хімічних, бактеріальних впливів зовнішнього середовища.

Фізичне (соматичне) здоров’я зумовлює високий рівень фізичної підготовленості, фізичного розвитку і працездатності.

Існують різні концепції визначення кількості здоров’я. Найбільш прийнятою методикою вважають ту, яка базується на визначенні МСК. Використовують також систему кількісної оцінки рівня фізичного здоров’я за допомогою експрес-методів. Існує ряд методів експрес-оцінки класу фізичного стану, запропоновані Г.Л. Апанасенком, О.Я. Піроговою, С.А. Душаніним, Л.Я. Іващенко, В.В. Клапчуком, В.А. Шаповаловою, В.Л. Баєвським та ін.

Експрес-оцінки класу фізичного здоров’я за Г.Л. Апанасенком

Відповідно до методики Г.Л. Апанасенка (1992) клас фізичного стану оцінюють сумою балів за масо-зростовим, життєвим, силовим показниками, «подвійним добутком» та часом відновлення пульсу після 20 присідань за 30 с (табл. 3.18, 3.19).

Таблиця 3.18

Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я

за Г.Л. Апанасенком, 1992 (чоловіки)

№ за/п Показники Низький Нижче від середнього Середній Вище від середнього Високий

Маса тіла / Зріст (г/см) 500 і більше 451-500 450 і менше - -

Бали -2 -2 - -

ЖЄЛ / маса тіла (мл/кг) 50 і менше 51-55 55-60 62-65 66 і більше

Бали

№ за/п Показники Низький Нижче від середнього Середній Вище від середнього Високий

Динамометрія кисті × 100, % маса тіла 60 і менше 61-65 66-70 71-80 81 і більше

Бали -1

ЧСС х АТ (сис) % 111 і більше 95-110 85-94 70-84 69 і менше

Бали -2

Час відновлення пульсу після 20 присідань за 30 с 3 хв і більше 2-3 хв 1 хв30 с -1 хв59 с 1 хв – 1 хв 29 с 59 с і менше

Бали -2

Сума балів рівня фізичного здоров’я 4 і менше 5 – 9 10-13 14-16 17-20

Таблиця 3.19

Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я

за Г.Л. Апанасенком, 1992 р. (жінки)

№ за/п Показники Низький Нижче від середнього Середній Вище від середнього Високий

Маса тіла / Зріст (г/см) 451 і більше 351-450 350 і менше - -

Бали -2 -1 - -

ЖЄЛ / Маса тіла (мл/кг) 40 і менше 41- 45 46-50 51-56 57 і більше

Бали

Динамометрія кисті х 100, % маса тіла 40 і менше 41-50 51-55 56-60 61 і більше

Бали -1

ЧСС х А/Т(сис) 111 і більше 95-100 85-94 70-84 69 і менше

Бали -2

Час відновлення пульсу після 20 присідань за 30 с 3 хв і більше 2-3 хв 1 хв 30 с - 1 хв 59 с 1 хв - 1 хв 29 с 59 с і менше

Бали -2

Сума балів рівня фізичного здоров’я 4 і менше 5-9 10-13 14-16 17-20

Експрес-оцінка фізичного стану за О.Я. Піроговою (1989)

Метод передбачає оцінку фізичного стану без проведення функціональних проб (табл. 3.20).

Таблиця 3.20

Експрес-оцінка рівня фізичного стану за О.Я. Піроговою (1989)

№ за/п Критерій Характеристика критерію: Кількість балів

Характер трудової діяльності розумова праця 1 бал

фізична праця 3 бали

Вік 20 років 20 балів

за кожне наступне п’ятиріччя знімають 2 бали

Рухова активність 3 і більше занять на тиждень тривалістю 30 хв і більше 10 балів

менше ніж 3 рази 5 балів

за відсутністю занять 0 балів

Маса тіла особи з нормальною масою тіла одержують (дозволяється перевищення маси на 5 % порівняно з нормою); нормальну масу тіла розраховують так: для чоловіків: 50 + (зріст, см – 150) х 0,75 + вік, роки – 21 для жінок: 50 + (зріст, см – 150) х 0,32 + вік, роки – 21 10 балів

перевищення маси на 6-14 кг 6 балів

перевищення маси на 15 кг і більше 0 балів

Пульс у стані спокою за кожний удар нижче ніж 90 за 1 хв нараховують 1 бал

якщо пульс 90 уд./хв і вище 0 балів

у осіб віком 60 років і старших, у яких пульс нижче ніж 60 за 1 хвилину бали не нараховують

Артеріаль-ний тиск особи з тиском не вище ніж 130/80 мм рт. ст. 20 балів

за кожні 10 мм рт. ст. систолічного або діастолічного тиску понад цей рівень віднімають 5 балів

Скарги за наявності скарг 0 балів

за відсутності скарг 5 балів

Оцінка рівня фізичного стану низький 45 і менше

середній 46-74

високий 75 і більше

Непряме визначення максимального споживання кисню за методом С.А. Душаніна

Метод передбачає комбінацію різних показників, які включають вік, ЧСС, час відновлення пульсу після 20 присідань, визначення об’єму серця (за даними зросту і маси тіла). Далі за формулою визначають МСК і на цій основі – рівень аеробної потужності та функціональний клас. Конкретно методика непрямого визначення максимального споживання кисню за методом С.А. Душаніна описана нижче.

Вік. Кожний рік життя дає 1 бал. Наприклад, у віці 19 років нараховують 19 балів.

Пульс у стані спокою. За кожен удар нижче 95 нараховують 1 бал.

Відновлення пульсу. Після 5 хвилин в положенні сидячи підраховують пульс за одну хвилину. Виконати 20 присідань протягом 40 с і знову сісти. Через 2 хвилини виміряти ЧСС за 10 с і результат помножити на 6. Якщо:

- отриманий результат відповідає початковій величині ЧСС, то нараховують 30 балів;

- при перевищенні пульсу на 10 ударів нараховують 20 балів;

- при перевищенні пульсу на 15 ударів нараховують 10 балів;

- при перевищенні пульсу на 20 ударів нараховують 5 балів;

- при перевищенні пульсу більше ніж на 20 ударів із загальної кількості балів вираховують 10 балів.

Об’єм серця обчислюють за формулою:

Об’єм серця .

Оцінювання: за кожні 100 см³, які перебільшують показники 270 см³, нараховують 5 балів.

Сума балів, яку отримали за кожний показник, використовують у наступній формулі для визначення МСК: МСК = 26 х Σ + 532, де Σ – сума набраних балів, МСК – максимальне споживання кисню, в мм; 532 – сталий коефіцієнт. Отриману у такий спосіб величину МСК в мілілітрах ділять на масу тіла в кілограмах, а результат оцінюють за допомогою таблиці 3.21.

Таблиця 3.21

Функціональні класи та оцінка рівня аеробної потужності

(за С.А. Душаніним)

Функціональний клас Рівень аеробної потужності МСК, мл/хв – ¹/кг-¹

низький менше 5,0

нижче середнього 42,0-41,9

середній 42,0-50,9

вище середнього 51,0-59,9

високий 60,0- і більше

Функціональні проби толерантності серцево-судинної системи до фізичного навантаження

Крім описаних, розроблені інші методиоцінки функціональних можливостей серцево-судинної системи (табл. 3.22).

Таблиця 3.22

Функціональні проби толерантності серцево-судинної системи до фізичного навантаження

Проба Метод проведення (формула розрахунку) Оцінка результатів

Виміряти ЧСС (ЧСС-1) у спокої, 0-3- відмінний

Індекс зробити 20 нахилів вперед і ще 3,1-6-вище

функціонального двічі зміряти ЧСС – відразу після середнього

стану серця — навантаження (ЧСС2) і через 1 хв 6,1-9-середній

ІФСС після навантаження (ЧССЗ) 9,1-12-нижче

(за Пироговою) Розрахувати ІФСС за формулою: середнього

ІФСС=(ЧСС1+ ЧСС2+ЧССЗ) -200 >12 – погано (термінова

консультація кардіолога!)

Адаптаційний -

потенціал АП = 0,011 х ЧСС + 0,014 х АДС + < 2,1 задовільно

системи 0,008 х АДД +0,014хВ + 0,09 х МТ 2,1-3,2-

кровообігу – АП - (0,009 х Р + 0,27) напруження

ЧСС- частота пульсу за 1 хв механізмів адаптації

АДС – систолічний тиск (мм.рт. ст) 3,2-4,3 -

(за Баєвським) АДД-діастолічний тиск (мм.рт. ст) Незадовільно

В – вік (років) > 4,31-зрив

МТ – маса тіла (кг) механізмів

Р – зріст (см) адаптації

12-хвилинний тест циклічне фізичне навантаження - < 1,61 км- дуже

К. Купера біг протягом 12 хвилин по погано

розміченій дистанції 1,61-2 км – погано

2-2,4 км. – задовільно

для старших 35 років:

добре -2,25 км (чол.)

2,1 км /ж/

> 2,8 км – дуже добре

3.6. Методи вивчення і оцінки рухомості в суглобах,

стану м’язів та м’язової сили, складних рухів та координації

Методи вивчення і оцінки рухомості в суглобах

Існує чітко визначена фізіологічна амплітуда рухів у суглобах. При спрямованих тренуваннях можна досягнути її значного збільшення (наприклад, спортсменки, які замаються художньою гімнастикою). З віком амплітуда рухів у суглобах знижується. Регулярні заняття фізичними вправами можуть сповільнити цей процес.

Кожен спеціаліст з фізичної реабілітації повинен знати амплітуду рухів у суглобах, правила її визначення та м’язи, які забезпечують ці рухи (табл. 3.23 - 3.25, рис.3.20, 3.21).

Таблиця 3.23

Вихідне положення для вимірювання кута руху в суглобі

та обсяг рухів в суглобах

Суглоб Вісь Напрямок руху Вихідне положення Об’єм руху (в градусах)

Плечовий Сагітальна Фронтальна Відведення Приведення Згинання Розгинання Стоячи, сидячи ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′-

Ліктьовий Фронтальна Згинання Розгинання ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′-

Променево-зап’ястковий Фронтальна Сагітальна Згинання Розгинання Приведення Відведення Сидячи, рука на столі ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′-

Кульшовий Фронтальна Сагітальна Вертикальна Згинання Розгинання Приведення Відведення Пронація Супінація Лежачи на спині Стоячи Лежачи Лежачи Лежачи Лежачи

Колінний Фронтальна Згинання Розгинання Сидячи на кушетці, стоячи Стоячи

Гомілково-стопний Фронтальна Згинання (підошовне) Розгинання (тильне) Сидячи на кушетці, стоячи ′-//′-//′-//′-

Шийний відділ хребта Фронтальна Вертикальна Сагітальна Згинання Розгинання Ротація вліво Ротація вправо Відведення вліво Відведення вправо Сидячи, руки на поясі ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′- ′-//′-//′-//′-

Поперековий та грудний відділи хребта Сагітальна Відведення/нахил/ ′вліво ′вправо Стоячи ′-//′-//′-//′-

Таблиця 3.24

Правила накладання кутоміра при вимірюванні амплітуди обсягу рухів у суглобах

Рухи в суглобах Положення осі обертання кутоміра (на рис. 3.20. 3.21 точка а) Положення бранш кутоміра

Перша бранша (на рис. 3.20, 3.21 - лінія а-б) Друга бранша (на рис. 3.20, 3.21 - лінія а-в)

Згинання, розгинання, відведення в плечовому суглобі (рис. 3.20 А, Б, В, Г) Головка плечової кістки Акроміон-вища точка плечової кістки Акроміон-вінцевий відросток плечової кістки

Згинання і розгинання в ліктьовому суглобі (рис. 3.20 Д, Е) Вінцевий відросток плечової кістки Вінцевий відросток-акроміон Вінцевий відросток-шилоподібний відросток променевої кістки

Відведення і приведення в променево-зап’ястковому суглобі (рис. 3.20 Ж) Між дистальними кінцями кісток передпліччя Посередині між ліктьовою та променевою кістками Посередині між 3 і 4 пальцями

Згинання та розгинання в променево-зап’ястковому суглобі (рис.3.20 Є) Шилоподібний відросток ліктьової кістки По зовнішньому краю ліктьової кістки По зовнішньому краю V п’ясткової кістки

Згинання та розгинання в кульшовому суглобі (рис. 3.21 А, Б) Великий вертлюг Великий вертлюг-середина пахвової впадини Великий вертлюг-латеральний виросток стегна

Згинання і розгинання в колінному суглобі (рис. 3.21 В, Г) Бічний виросток стегнової кістки Бічний виросток стегнової кістки-великий вертлюг Латеральний виросток стегнової кістки-бічна кісточка малогомілкової кістки

Згинання та розгинання в гомілковостопному суглобі (рис. 3.21 Д, Е) Присередня кісточка Присередня кісточка великогомілкової кісточки-присередній виросток стегнової кістки Присередня кісточка-середина плесно-фалангового суглоба

Таблиця 3. 25

Обсяг рухів у суглобах кінцівок і хребта та м’язи, що їх виконують

Назва руху Назви м’язів

Плечовий суглоб

Відведення Дельтоподібний надостьовий, довга головка двоголового м’яза плеча

Приведення Великий грудний, найширший м’яз спини, великий і малий круглі, підлопатковий, коротка головка двоголового м’яза плеча

Згинання Передня частина дельтоподібного, великий грудний, дзьобо-плечовий

Розгинання Задня частина дельтоподібного, найширший м’яз спини, підостьовий, великий і малий круглі, триголовий м’яз плеча, великий круглий, довга головка триголового м’яза плеча

Пронація плеча Підлопатковий, великий грудний, передня частина дельтоподібного, найширший м’яз спини, великий круглий, дзьобо-плечовий

Супінація плеча Підостьовий, малий круглий, остьова частина дельтоподібного

Ліктьовий суглоб

Згинання Двоголовий м’яз плеча, плечовий, плечо-променевий, круглий м’яз-привертач, довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка

Розгинання Триголовий м’яз плеча, ліктьовий

Пронація передпліччя Круглий м’яз-привертач, квадратний м’яз-привертач, плечо-променевий

Супінація передпліччя Двоголовий м’яз плеча, м’яз-відвертач, плечо-променевий

Променево-зап’ястковий суглоб

Згинання (долонне) Променевий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, довгий долонний м’яз, певерхневий згинач пальців

Розгинання (тильне згинання) Довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, короткий променевий м’яз- розгинач зап’ястка, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка, м’яз-розгинач пальців, м’яз-розгинач мізинця, довгий розгинач великого пальця

Приведення Ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка

Відведення Короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, довгий м’яз, що відводить великий палець

Пронація кисті Променевий м’яз-згинач зап’ястка, квадратний м’яз-привертач

Супінація кисті Плечо-променевий м’яз, довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка

Кульшовий суглоб

Згинання Клубово-поперековий, кравецький, натягувач широкої фасції стегна, гребінний, довгий і короткий привідні, чотириголовий м’яз стегна

Розгинання Великий сідничний, двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий, півперетинчастий, великий привідний, внутрішній затульний м’яз

Відведення Середній і малий сідничні, грушоподібний, внутрішній затульний, натягувач широкої фасції стегна

Приведення Гребінний, великий, довгий, короткий привідні, стрункий

Супінація стегна Клубово-поперековий, кравецький, квадратний м’яз стегна, великий сідничний, внутрішній і зовнішній затульні, грушоподібний, гребінний, близнюковий, великий привідний, середній і малий сідничні (задні пучки)

Пронація стегна М’яз-натягувач широкої фасції, середній і малий сідничні (передні пучки), півсухожилковий, півперетинчастий, тонкий

Колінний суглоб

Згинання Двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий, півперетинчастий, кравецький, тонкий, підколінний, триголовий м’яз литки

Розгинання Чотириголовий м’яз стегна

Пронація гомілки Півсухожилковий, півперетинчастий, кравецький, тонкий, підколінний, ніжний, присередня головка литкового м’яза

Супінація гомілки Двоголовий м’яз стегна, бічна головка литкового м’яза

Гомілковостопний суглоб

Згинання (підошовне) Триголовий м’яз литки, задній великогомілковий, довгий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця, довгий і короткий малогомілкові м’язи, камбалоподібний

Розгинання (тильне згинання) Передній великогомілковий, довгий м’яз-розгинач пальців, довгий м’яз- розгинач великого пальця

Приведення Підколінний м’яз

Відведення Короткий і довгий малогомілкові, передній великогомілковий

Супінація стопи Передній великогомілковий, довгий м’яз-розгинач великого пальця, довгий згинач пальців, задній великогомілковий

Пронація стопи Короткий і довгий малогомілкові, довгий м’яз-розгинач пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця

Рухи в пальцях стопи М’язи стопи і м’язи, що переходять з гомілки на стопу

Шийний відділ хребта

Розгинання При двосторонньому скороченні груднинно-ключично-соскоподібних м’язів, міжостьових, півостьових, остьових м’язів голови та шиї, трапецієподібного м’яза, задніх великих і малих прямих м’язів голови (при фіксованому тулубі), м’язів – підіймачів лопатки (при фіксованих лопатках), ремінних м’язів шиї, м’язів-випрямлячів хребта

Згинання При двосторонньому скороченні передніх, середніх, задніх драбинчастих м’язів, найдовших м’язів голови та шиї, передніх прямих м’язів голови

Нахили При односторонньому скороченні переднього драбинчастого, бічного прямого м’яза голови, верхніх пучків м’яза – випрямляча хребта, трапецієподібного, груднинно-ключично-соскоподібного м’язів, м’яза – підіймача лопатки (при фіксованій лопатці), довгого м’яза шиї, задніх, передніх міжпоперечних м’язів шиї (нахил відбувається в бік скороченого м’яза)

Ротаційні рухи (повороти голови) Ремінні м’язи голови та шиї, задній великий і малий прямі м’язи голови верхній та нижній косий м’язи голови, м’язи – обертачі шиї (при односторонньому скороченні повертають голову у свій бік).

Рис. 3.20. Накладання кутоміра при вимірюванні рухомості в суглобах верхньої кінцівки.

Рис. 3.21. Накладання кутоміра при вимірюванні рухомості в суглобах нижньої кінцівки.

Оцінка м’язової сили

Для оцінки м’язової сили Braddom (1996) запропонував наступну схему (табл.3.26):

Таблиця 3.26

Шестибальна оцінка м’язової сили (Braddom, 1996)

Бал Характеристика рухів У % до здорової Ступінь парезу

Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією Немає

Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння при невеликій зовнішній протидії Легкий

Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння Помірний

Рух в повному обсязі в умовах розвантаження Виражений

Відчуття напруги при спробі довільного руху Грубий

Відсутність ознак напруги при спробі довільного руху Параліч

До спеціальних тестів також належать функціонально-руховий тест для оцінки ступеня рухових порушень і засвоєння навичок самообслуговування, тест на силову витривалість м’язів – спини, живота, м’язів-згиначів, м’язів-розгиначів тощо.

Оцінка складних рухових актів

Повороти з живота на спину та із спини на живіт, перехід в положення сидячи з положення лежачи на спині, вставання з кушетки, ходьба по кабінету і сходах, переміщення з допоміжними засобами, виконання побутових навиків.

Оцінка координації рухів

Тест статичного балансування –СБ (проба Uemura) – стояння на лівій нозі без взуття із закритими очима і руками опущеними уздовж тулуба. Тест завершується у момент досягнення положення нестійкості. Є експрес-методом визначення статики, координації, функціонального стану центральної нервової системи і «біологічного віку» (в роках) за формулою = 100 – час стояння (с).

Контрольні питання і завдання до теми

«ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ХВОРИХ, МЕТОДИ ЇХ ВИВЧЕННЯ

ТА ОЦІНКИ»

Контрольні питання

1. Загальна характеристика функціональних проби і тестів.

План обстеження хворих для проведення фізичної реабілітації. Функції лікаря і методиста з лікувальної фізкультури при цьому.

Завдання функціональні проб і тестів.

Класифікація функціональних проб і тестів.

План проведення функціональних проб і тестів.

2. Функціональні проби.

Правила проведення і оцінки отриманих результатів при проведенні:

- проби з 20 присіданнями (проба Мартіне);

- проби Руф’є;

- проб зі зміною положення тіла;

- проб із затримкою дихання та інших методів визначення функціонального стану апарату зовнішнього дихання.

3. Тести для визначення фізичної працездатності.

Фізична працездатність: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів.

Правила проведення і оцінки отриманих результатів при проведенні:

- субмаксимального тесту PWC_170;

- Гарвардського степ-тесту;

- тесту Наваккі;

- тесту Купера;

- максимального споживання кисню.

4. Застосування показників толерантності до фізичного навантаження в процесі фізичної реабілітації.

5. Кількісна оцінка рівня фізичного стану.

6. Вивчення рухомості в суглобах, стану м’язів та м’язової сили, оцінка складних рухів та координації.

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒

Date: 2015-12-13; view: 870; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию