Характеристика галузевої структури економіки Росії

Економіка Російської Федерації представляє складний господарський механізм, що сформувався з урахуванням соці ально-экономического розвитку, міжрайонного территориального поділу праці та інтеграційних процесів. Сучасний етап економічного розвитку Російської Федерації пов*язаний з корінними змінами, визванными переходом до ринкових відносин. Формування ринкової економіки передбачає створення соціально ориентованної економіки, що означає переорієнтування усього виробництва на запити споживача.

Галузева структура – це сукупність галузей народно господарського комплексу, що характеризуються певними пропорціями і взаємозв*язками. У галузевому плані структура єдиного народногосподарського комплексу представлена двома сферами: матеріального виробництва та нематеріального виробництва.

Для сучасної структури народного господарства Росії характерной рисою служить наявність як галузевих, так й міжгалузевих комплексів.

Під територіальної структурою розуміється розподіл системи народного господарства щодо територіальних утворень – зон, районів різного рівня, промисловим центрів.

Становлення ринкової економіки Росії вимагає реше вирішення найважливішої завдання – вдосконалення її галузевої структури, яка характеризується високим попитом на вагу паливно-сировинних галузей при порівняно низькому попиту на сектора високотехнологічних, наукомістких виробництв. У зв*язку з цим необхідний перехід від обтяженою базовими галузями економіки до господарської структурі, оріентирований на задоволення потреб населення.

Сучасна промисловість характеризується високим рівнем спеціалізації. Для кількісного визначення рівня спеціалізації економічних районів використовуються такі показники, як коэффициент локалізації та коефіцієнт міжрайонної товарності.

Однією з найпрогресивніших форм територіальної организації промисловості на етапі є комбінування виробництва

Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність створення нової виборчої системи інвестування промисловості, що призвело до формування нової інтегровані структури, способної саморозвиватися у сприйнятті сучасних економічних умов. Однією з цих систем є фінансово-промислові групи.

Однією із нових форм, які отримали свій розвиток в останнє десятиліття, є розвиток технополісів і технопарків. Технопарки і технополіси найефективніше створювати у місцях зосередження великих наукових центрів - і университе тов, відомих своїми науковими традиціями та сучасного навчальної базою, поблизу великих промислових підприємств й у місцях концентрації висококваліфікованих специали стов, околицях з розвиненою транспортної мережею, високим лантух турным рівнем населення Криму і територій з сприятливими природно-кліматичними умовами.