Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Заочна форма начанняКарта самостійної роботи студентів заочної форми навчання Заочна форма навчання: для студентів напряму підготовки ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ галузі знань (спеціальності) ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА
Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань Форма підсумкового контролю — залік за результатами поточно-модульного контролю. Відповідь, яка оцінюється на «ВІДМІННО» має відповідати таким вимогам: Для теоретичних питань: • правильний, повний, розгорнутий, вичерпний виклад змісту поставленого питання або проблеми; • демонстрація глибоких теоретичних знань тем і розділів дисципліни відповідно до основної та додаткової літератури та виявлення творчих здібностей у розумінні та викладенні навчально-програмного матеріалу; • використання новітніх розробок у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволяють більш повно розкрити питання. Для практичних завдань: • надані правильні та повні відповіді на кожне практичне завдання; • продемонстровані вміння інтегрованого застосування теоретичних знань тем і розділів дисципліни під час розв’язання практичних завдань; • обґрунтовано вибір найдоцільнішого методу розв’язання практичного завдання; • наведено пояснення щодо використаних методів та алгоритму розв’язання практичного завдання. Відповідь, яка оцінюється на «ДОБРЕ» має відповідати таким вимогам: Для теоретичних питань: • не виконано одна вимога серед тих, що висуваються до відповіді на найвищий бал; • студент загалом відповів на поставлені запитання, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь конкретними прикладами. Для практичних завдань: • не надані правильні та повні відповіді не більше ніж на 25% практичних завданнь від запропонованих до виконання; • не виконано не більше двох вимог, що висуваються до відповіді на найвищий бал; • під час розв’язування практичних завдань допущено не більше однієї значної помилки, яка впливає на правильність отримуваного результату, або 1—2 незначні помилки, які не впливають на правильність отримуваного результату. Відповідь, яка оцінюється на «ЗАДОВІЛЬНО» має відповідати таким вимогам: Для теоретичних питань: • не виконано не більше двох вимог, що висуваються до відповіді на найвищий бал (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); • одночасно допущені дві чи більше значні помилки під час розкриття відповіді на поставлене питання; Для практичних завдань: • не надані правильні та повні відповіді 25% —40% практичних завданнь від запропонованих до виконання; • не виконано не більше трьох вимог, що висуваються до відповіді на найвищий бал; • під час розв’язування практичних завдань допущено не більше двох значних помилки, які впливають на правильність отримуваного результату, або 3—4 незначні помилки, які не впливають на правильність отримуваного результату. Відповідь оцінюється на «НЕЗАДОВІЛЬНО» за таких обставин: Для теоретичних питань: • не виконано більше двох вимог, що висуваються до відповіді на найвищий бал (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); • одночасно допущені дві чи більше значні помилки під час розкриття відповіді на поставлене питання; • відповідь взагалі відсутня. Для практичних завдань: • не надані правильні та повні відповіді більше ніж на 40% практичних завдань від запропонованих до виконання; • не виконано більше трьох вимог, що висуваються до відповіді на найвищий бал; • одночасно допущені дві чи більше грубі помилки під час розв’язування практичного завдання, або завдання взагалі розв’язано не вірно; • відповідь взагалі відсутня. 7. Рекомендована література. 7.1. Основна література. 1. Бахвалов Н. С., Жидков Н. П., Кобельков Г. М. Численные методы. — М.: Наука, 1987. — 598 с. 2. Бейко И. В., Бублик Б. Н., Зинько П. Н. Методы и алгоритмы решения задач оптимизации. — К.: Вища шк., 1983. — 512 с. 3. Гаврилюк І. П., Макаров В. Л. Методи обчислень. — К.: Вища шк., 2000. 4. Данилович В., Кутнів М. Чисельні методи. — Л.: Кальварія, 1998. — 222 с. 5. Шарапов О.Д., Семьонов Д.Є., Дербенцев В.Д. Дискретний аналіз: Навч.-метод. посбіник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 114 с. 6. Калиткин Н. Н. Численные методы. — М.: Наука, 1978. — 512 с. 7. Коссак О., Тумашова О., Коссак О. Методи наближених обчислень: Навч. посіб. — Л.: БаК, 2003. — 168 с. 8. Мэтьюз Д. Г., Финк К. Д. Численные методы. Использование MATLAB. — М.: СПб.; К.: Издат. дом “Вильямс”, 2001. — 720 с. 9. Самарський А. А., Гулин А. В. Численные методы. — М.: Наука, 1989. — 432 с. 10. Фельдман Л. П., Петренко А. І., Дмитрієва О. А. Чисельні методи в інформатиці. — К.: Вид. група BHV, 2006. — 480 с. 7.2. Додаткова література 11. Бахвалов Н. С., Лапин А. В., Чижонков Е. В. Численные методы в задачах и упражнениях: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 2000. — 190 с. 12. Березин Н. С., Жидков Н. П. Методы вычислений. — В 2 т. — М.: Наука, 1960. 13. Васильев Ф. П. Численные методы решения экстремальных задач. — М.: Наука, 1988. — 552 с. 14. Вержбицкий В. М. Основы численных методов: Учебник для вузов. — М.: Высш. шк., 2002. — 840 с. 15. Волков Е. А. Численные методы. — М.: Наука, 1982. 16. Данилина Н. И., Дубровская Н. С., Кваша О. П. Численные методы. — М.: Высш. шк., 1976. — 386 с. 17. Демидович Б. П., Марон И. А. Основы вычислительной математики. – М.: Наука, 1970. — 664 с. 18. Дьяконов В. П. Mathematica 4: учеб. курс. — СПб.: Питер, 2001. — 656 с. 19. Зеленський К. Х., Ігнатенко В. М., Коц О. П. Комп’ютерні методи прикладної математики. — К.: Академперіодика, 2002. — 480 с. 20. Иванов В. В. Методы вычислений на ЭВМ: Справочное пособие. — К.: Наук. думка, 1986. — 584 с. 21. Литвин О. М. Методи обчислень. Додаткові розділи: Навч. посіб. — К.: Наук. думка, 2005. — 344 с. 22. Поршнев С. В. Вычислительная математика: Курс лекций. – СПб., 2004. — 320 c. 23. Засименко В.М. Основи теорії планування експерименту. Навч. посібник. — Львів: Видав. ДУ «ЛП», — 2000. — 205 с. 24. Адлер Ю. П. Введение в планирование эксперимента. – М. Металлургия, 1968, 155 с. 25. Гутер Р.С. Элементы численного анализа и математической обработки результатов опыта, – М. Наука, 1970. 26. Данилович В. П. Чисельні методи в задачах і вправах: Навч. посібник для студ. спец. "Прикладна математика" — Львів: Державний ун-т “Львівська політехніка”,1995. 27. Каханер Д., Моулер К., Нэш С. Численные методы и программное обеспечение. — М.: Мир, 1998.
|