Порядок заповнення податкової накладної

Тема. Облік податку на додану вартість

1. Порядок заповнення податкової накладної

2. Особливості оформлення зведених і підсумкових податкових накладних

3. Складання розрахунку коригування до податкової накладної

4. Порядок реєстрації податкових накладних та Розрахунку коригування до них в ЄРПН.

5. Облік ПДВ

5.1. Облік податкових зобов'язань

5.2. Облік податкового кредиту

5.3. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

5.4. Облік розрахунків з бюджетом за ПДВ

6. Порядок складання та подання податкової деклара­ції з ПДВ

6.1. Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ

6.2. Особливості заповнення розділу II декларації "Податковий кредит" з 1 липня 2015 р.

7. Внесення змін до податкової звітності

7.1. Порядок заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок

Порядок заповнення податкової накладної

Податкова накладна є первинним документом податкового обліку з ПДВ.

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (ІПН).

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається отримувачем (покупцем) таких послуг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у визначеному порядку електронного підпису та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Обов'язковими реквізитами податкової накладної (визначені ст. 201.1 ПКУ) є:

а) порядковий номер;

б) дата виписування;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця).

У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст.197, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 ПКУ.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення (індивідуальний податковий номер, номер телефону), не повинні містити жодних інших знаків та символів.

Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри), тобто ДДММРРРР. При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з трьох частин:

- у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер (який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду);

- у другій частині (між знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування (сільського, лісового господарства та рибальства);

- у третій частині (після знаків дробу) проставляється цифровий номер філії чи структурного підрозділу.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість у довільних формі та порядку.

Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Якщо платник податку перебуває на загальному режимі оподаткування, у другій частині порядкового номера податкової накладної (між знаками дробу) код діяльності не заповнюється.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку в третій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер такої філії чи структурного підрозділу.

Податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту:

- відсутність факту такої реєстрації;

- порушення порядку заповнення податкової накладної.

У разі відмови постачальника (продавця) товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувач (покупець) таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (продавця) (в порядку, передбаченому п.201.10 ст.201 розділу V ПКУ).

Податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в п.п. 12, 13, 20 Порядку 957, реєструються в ЄРПН та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини:

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Таблиця 1. Особливості заповнення реквізитів у ПН

У випадках, коли Порядком 957 не визначено порядку заповнення окремих рядків заголовної частини податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, такі рядки не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 відсотків, відображаються в окремих рядках податкової накладної (не допускається заповнення в одному рядку одночасно граф 8-11).

У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено статтями 195, 211 розділу V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України за нульовою ставкою, у розділі ІІI та графах 10, 11 проставляється нуль.

До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

Таблиця 2. Порядок заповнення табличної частини ПН

Деякі умовні позначення одиниць вимірювання згідно з Класифікатором ДК 011 – 96 для відображення у графах 5.1, 5.2 податкової накладної

З 2015 року було внесено чимало змін до податкового законодавства. Такі зміни впливають не лише на визначення сум податкових зобов’язань та розрахунки з бюджетом, але й потребують коректного відображення їх в бухгалтерському обліку.

Відповідно до абз. 2 п. 188.1 ПКУ:

- база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів /послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг,

- база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості,

- база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

У разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій — виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною (п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957)

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 9 Порядку 957 (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Заповнення податкової накладної в різних ситуціях та прикладах:

http://www.buhoblik.org.ua/nalogi/nds/1539-zapovnennya-podatkovoji-nakladnoji.html
01 - Податкова накладна на передплату (в т.ч. •ПРИКЛАД•).

02 - Податкова накладна на послуги (в т.ч. •ПРИКЛАД•).

03 - Податкова накладна неплатнику ПДВ (в т.ч. •ПРИКЛАД•).

04 - Податкова накладна - оренда (в т.ч. •ПРИКЛАД•).

05- Податкова накладна нa перевищення звичайної ціни (в т.ч. •ПРИКЛАД•).

06 - Підсумкова ПН за щоденними операціями (в т.ч. •ПPИКЛAД•).

07 - ПН на умовний продаж (в т.ч. •ПPИКЛАД•).

08 - ПН на послуги нерезидента (в т.ч. •ПРИКЛAД•).

09 - ПН на безоплатне постачання (в т.ч. •ПРИКЛAД•).

10 - ПН на пільгове постачання (в т.ч. •ПРИКЛAД•).

11 - Податкова накладна на експорт (в т.ч. •ПРИКЛAД•).

12 - Податкова накладна від філії (в т.ч. •ПРИКЛAД•).

Заповнення ПН у випадку передоплати. Оскільки ні ПКУ, ні Порядок заповнення податкової накладної не зобов'язують до податкової накладної завжди вказувати повну номенклатуру, то, отримавши аванс (часткову передоплату), платник ПДВ може обирати один із зазначених вище варіантів заповнення граф 3 і 6 податкової накладної: 1 - вказати повну номенклатуру постачання і кількість, виходячи з відсотка оплати; 2 - вказати лише частину номенклатури товарів (послуг), вартість яких покривається сумою авансу.

Приклад. За договором продавець з покупцем домовилися про продаж таких товарів: Крісло - 10 шт., вартість без ПДВ 1000,00 грн. Загальна сума - 10000,00 грн., стіл - 5 шт. вартістю 2000,00 грн. на суму 10000,00 грн.

ВСЬОГО: 20000,00 грн. ПДВ: 4000,00 грн. Загальна сума з ПДВ: 24000,00 грн. Аванс отримано в сумі 15000,00 грн.