Порядок виконання роботи. 1. При закритому крані К накачати в балон повітря, щоб у манометрі була значна різниця рівнів рідини (100 – 160 мм)

1. При закритому крані К накачати в балон повітря, щоб у манометрі була значна різниця рівнів рідини (100 – 160 мм). Зафіксувати різницю рівнів h₁, що остаточно встановилася в манометрі після охолодження нагрітого газу до температури навколишнього середовища при стисненні повітря.

2. Відкрити кран К і, коли рівні манометричної рідини зрівняються, швидко закрити його. Через 2 - 3 хв. зафіксувати різницю рівнів h_2. За формулою (162.9) обчислити відношення C_p/C_V для повітря і порівняти з теоретично знайденим, вважаючи повітря двохатомним газом.

3. Дослід повторити не менш, як 6 разів при різних показаннях манометра. Здобуті результати занести в таблицю. Обчислити середнє значення шуканої величини і похибки її вимірювань.

Таблиця 162.1

4. Шукане значення показника адіабати записати у вигляді g = g_сер + Δγ. Зробити висновок, порівнявши дослідне значення γ з обчисленим теоретично за формулою 162.5.

Контрольні питання

1. Які величини називають молярною, питомою теплоємностями? Назвати їх одиниці вимірювання.

2. Чому С_р > С_V?

3. Записати І закон термодинаміки для різних ізопроцесів.

4. Як теоретично визначити γ?

5. Яку величину називають ступенем вільності? Чому дорівнює число ступенів вільності для різних молекул?

Лабораторна робота № 181

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ДИНАМІЧНОЇ В’ЯЗКОСТІ РІДИН МЕТОДОМ СТОКСА

Мета роботи: ознайомитись з одним із методів вимірювання коефіцієнта динамічної в’язкості рідин та визначити коефіцієнт динамічної в’язкості заданої рідини.

Прилади і матеріали: скляний циліндр висотою 70 см, діаметром 3...6 см, закріплений на підставці; досліджувана рідина (гліцерин, машинне масло та ін.); сталеві кульки різного діаметру; мікрометр, секундомір.