Гематокрит понад 42;

8) Фібріноген Б — позитивний (++) або різко позитивний (+++);

9) Креатинін понад 300 мкмоль/л.

Клінічна діагностика прееклампсії тяжкого ступеня базується також на класичних симптомах:

1) Головний біль у ділянці лоба і потилиці, резистентний до аналгетиків,
може вказувати на набряк мозку, часто передує судомам;

2) Біль в епігастрії або в правому верхньому квадранті живота може бути
наслідком розтягнення або надриву капсули печінки внаслідок її набряку або
крововиливу в печінку. Дана ознака є симптомом тяжкої прееклампсії, може
бути передвісником судом;

3) Порушення зору — від миготіння мушок і сітки перед очима до повної
сліпоти. Вони пов'язані з вазоспазмом, ішемією і петехіальними геморагіями
в корі головного мозку, а також зі спазмом артеріол сітківки, її ішемією і на­
бряком до відшарування сітківки;

4) Відчуття закладеності носа (периваскулярний набряк). Зовсім не
обов'язково, щоб при кожному конкретному ступені тяжкості преек­
лампсії абсолютно всі показники були у вказаних межах. Цілком достат­
ньо для встановлення діагнозу того чи іншого ступеня тяжкості преек-
лапсії поєднання у встановлених межах двох-трьох показників. Наприк­
лад: при АТ 150/90 мм рт.ст., протеінурії 3,3 г/л, набряках нижніх
кінцівок, кількості сечі за 6 годин 250 мл, тромбоцитів 180 тис, гематок­
риту 40, креатиніну 360 мкмоль/л, фібріногену Б (+++) необхідно ставити
діагноз тяжкої прееклампсії. Якщо параметри тріади Цангемейстера вкла­
даються в характеристику прееклампсії легкого ступеня, а хоча б один із
додаткових методів дослідження дає дані, характерні для прееклампсії
тяжкого ступеня — слід встановлювати діагноз прееклампсії середнього
ступеня тяжкості при виключенні відповідної гематологічної чи ниркової
патології.

Наявність "поєднаної" форми пізнього гестозу дає підставу для оцінки тяжкості процесу на порядок вище. Якщо при "чистій" формі гестозу отри­мані параметри обстеження відповідають прееклампсії середньої тяжкості і ми встановлюємо такий діагноз, то ці цифрові параметри при гестозі на фоні серцево-судинної, ниркової, ендокринної й іншої патології дають під­ставу для діагнозу тяжкої прееклампсії на фоні встановленої екстра-генітальної патології.

Ступінь тяжкості так званих рецидивуючих гестозів при повторному над­ходженні в стаціонар варто оцінювати також на порядок вище. Приєднання церебральної симптоматики (головного болю, нудот, блювоти, пелени перед очима, миготіння мушок) до клініки прееклампсії легкого чи середнього сту­пеня тяжкості варто розглядати як тяжку прееклампсію і відповідно змінювати лікувальну тактику.

Обсяг обстеження, основні напрямки терапії та тактика ведення вагітних при пізніх гестозах

Повноцінне обстеження і лікування всіх форм пізніх гестозів можна про­вести лише в умовах акушерського стаціонару. Це пов'язано з тим, що кожна з наведених у класифікації форм є маніфестуючою клінічною ознакою розви­нутого патологічного процесу в комплексі мати — плацента — плід. Обсте­ження і терапія при всіх формах пізнього гестозу мають бути своєчасними, достатніми і комплексними.

Обсяг обстежень при гіпертензивних станах і набряках у вагітних

1. Загальне обстеження вагітних (ЗОВ).