Практична частина. Варіант 5 - порожні скляні мікросфери

Варіант 5 - порожні скляні мікросфери.

Рис. 1.1 Порожні скляні мікросфери: а)мікрофотографія зроблена за допомогою металографічного мікроскопу М2-Р (×100); б) фрагмент зруйнованої мікросфери(×1000).

Порожнисті скляні мікросфери представляють собою білий сипучий порошок, що складається з крихітних тонкостінних кульок діаметром 20-160 мкм і товщиною стінки менше 2 мкм. Склад скла і майже правильна форма мікросфер забезпечують їх дуже високу міцність при стисненні, низьке водопоглинення, малу теплопровідність, високу хімічну стійкість і радіо прозорість. Хороша адгезія порожнистих скляних мікросфер до полімерних зв’язуючих дозволяє створювати композити на їх основі з унікальним комплексом властивостей. Всі ці фактори визначили велику різноманітність областей застосування скляних мікросфер. Це міцні порожнисті тонкостінні частинки сферичної форми, які добуваються шляхом переробки зольних відходів електростанцій, які утворюються при термічній обробці вулканічного скла. Мікросфери із природних силікатів перспективні з точки зору можливості широкого застосування, доступності сировини і низької вартості. Це дає можливість отримання композитів з заданою структурою; можливість отримання легких матеріалів з покращеними тепло-ізоляційними властивостями; можливість заміни азбестових матеріалів; заміна дорогих матеріалів.

Порожні скляні мікросфери використовують у суднобудуванні, атомній та ядерній техніці тощо. Вони є перспективною сировиною для наповнення різних композиційних матеріалів, які характеризуються низькою щільністю, високою питомою міцністю при об’ємному стисканні, жорсткістю, низькими значеннями діелектричної проникності та діелектричних втрат у широкому діапазоні, підвищеною теплоізоляційною здатністю. Традиційно у суднобудуванні порожні скляні мікросфери використовують для виготовлення матеріалів плавучості, а також для виготовлення легких клеїв, шпаклівок, герметиків. Їх уявна густина складає близько 0,21 г/см³, але при температурі 490°С вони починають розм’якшуватися.

Список використаної літератури:

1. Івлієв А.І. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Особливості порошкових матеріалів і виробів»: У 2 ч./А.І. Івлієв, Ю.О. Казимиренко. – М.: НУК, 2006. – Ч.1 – 32с.

2. Карпинос Д.М. Композиционные материалы. Справочник. /Д.М. Карпинос, В.И. Олейник. – К.: Наукова Думка, 1985. - с. 478

3. Орешкин Д.В. Материалы с полыми стеклянными микросферами./Строительство нефтяных и газовых скважин на суше и на море. — 2003, №7. — с. 20-31.