Глобалізація. Інформатизація. Цифровий розрив

Глобалізація -становлення єдиного взаємопов'язаного світу, в якому народи не відокремлені один від одного звичними протекціоністськими бар'єрами і межами.

Процеси зближення і взаємопроникнення національних економік, спрямовані на створення єдиних механізмів господарювання, набувають глобального масштабу, пронизуючи різні сторони соціально-економічного, політичного і культурного життя країн, що інтегруються, на основі розвитку комп'ютерних технологій. У цих умовах глобалізація передбачає формування єдиного світового політичного, економічного, культурного, та інформаційного простору.

Виділяють такі основні види глобалізації:

* Глобалізація в сфері економічних відносин;

* Глобалізація в сфері політичних відносин;

* Інформаційна глобалізація (глобальна інформатизація);

* Культурно - ідеологічна глобалізація.

Інформаційна глобалізація включає:

• розвиток комунікацій (у тому числі що використовують космічний простір),

• створення глобальних інформаційних мереж,

• комп'ютеризацію багатьох сфер життєдіяльності людини.

Найважливішим процесом інформаційної глобалізації є інформатизація.

Інформатизація (Informatisation) — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Процес широкомасштабного використання ІТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу держави до інформаційного суспільства.

Інформатизація – є одним із проявів науково-технічного прогресу, що полягає в об'єктивному посиленні ролі достовірного, вичерпного і визначального знання у всіх видах людської діяльності.

Процес інформатизації включає в себе три взаємопов'язаних складових:

• Медіатизацію - процес вдосконалення засобів збору, зберігання і розповсюдження інформації;

• комп'ютеризацію - процес вдосконалення засобів пошуку та обробки інформації;

• інтелектуалізацію – процес підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи використання штучного інтелекту.

Інформаційна нерівність (цифровий розрив) ("digital divide") –

нерівні можливості з огляду на доступ, використання і виробництво інформації і знання, а також використання нових технологій для розвитку.

Такий вид нерівності відображає поєднання загальних соціально-економічних проблем і конкретних проблем недостатнього розвитку інфраструктури, відносно високої вартості доступу до цієї інфраструктури, слабкого розвитку національного і місцевого інформаційного наповнення (контент), а також нездатності основної маси людей отримувати переваги з інформаційно-інтенсивної діяльності.

Причини цифрової нерівності:

· нерівноцінність використання можливостей ІКТ. Нерівноцінний розподіл переваг, що надають ІКТ, між країнами та регіонами;

· неоднаковий доступ до знань у сфері ІКТ на рівні країн, регіонів та груп населення. Нерівний доступ до ІКТ між верствами населення. Недоступність ІКТ для певних етнічних груп в силу традицій;

· формування „е-номенклатури”.

· непорівнянність доходів населення та вартості телекомунікаційних послуг;

· дисбаланс інвестицій у сферу ІКТ;

· розбіжність у преференціях для різних прошарків населення, спрямованих на стимулювання використання ІКТ;

· технічні проблеми з забезпечення повного спектра послуг у країні або регіоні;

· нерозвиненість певних видів послуг (у країнах, що розвиваються, переваги віддаються електронній пошті внаслідок високої вартості широкосмугового зв’язку);

· брак гнучкого законодавства у сфері ІКТ та податкових пільг у певних країнах та регіонах.