Поняття зобов’язань, їх класифікація та оцінка

Зобов’язання відповідно до П(С)БО 2 „Баланс” – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства.

Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов’язана виконати вимогу кредитора, - боржником.

Зобов’язання характеризуються:

- конкретними економічними ресурсами (поверненню підлягають ресурси або їх грошовий еквівалент, залежно від умов договору);

- адресністю (ресурси повертаються позикодавцю або іншій третій особі за дорученням позикодавця);

- строком погашення заборгованості;

- винагородою за користування ресурсами;

- санкціями за порушення договірних зобов’язань 9якщо порушені терміни або суми погашення).

Класифікація зобов’язань:

1) за способом погашення:

§ монетарні - відображають суми грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам;

§ немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості

2) за часом виникнення:

§ теперішні – виникають в минулому періоді (придбання товарів, послуг, кредитів – виникнення кредиторської заборгованості та зобов’язання повернути);

§ майбутні – визначаються рішення керівництва придбати активи в майбутньому та не є справжнім зобов’язанням. Однак якщо це базується на щорічних закупках або носить постійних характер, підприємство може визнати майбутні виплати як заборгованість.

3) за терміном погашення:

§ довгострокові – розраховані на термін погашення більше одного року з дня відображення їх в бухгалтерському обліку;

§ короткострокові – задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов’язань (строком до 1 року);

4) за можливістю оцінки:

§ фактичні – виникають внаслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суму можна оцінити досить точно;

§ оціночні – сума не може бути визначена до настання визначеної дати, як правило, дати складання фінансового звіту (наприклад, податки);

§ умовні (неіснуючі, потенційні) – спричинені умовними фактами господарського життя, не обліковуються в основному обліку та не відображаються в фінансовому звіті, а розкиваються у вигляді приміток, якщо:

а) є можливість їх обґрунтованої оцінки;

б) є ймовірність настання подій, що підтверджують існування зобов’язань на звітну дату.

Оцінка зобов’язань за П(С)БО 11 „Зобов’язання”:

І. Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань в процесі звичайної діяльності. Використовується для оцінки поточних інвестицій.

ІІ. Теперішня вартість – дисконтова на сума платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності. Використовується для оцінки довгострокових зобов’язань, на які нараховується відсоток (кредити, облігаційні позики, оренда, векселі).

Економічна сутність дисконтування полягає в припущенні, що сума коштів, яка буде отримана або сплачена підприємством в майбутньому, буде менше суми коштів, отриманих або витрачених підприємством сьогодні. Ця сума визначається або за допомогою спеціальних таблиць або з використанням спеціальних формул.

Зобов’язання, оцінені в іноземній валюті, в звітності відображаються шляхом перерахунку суми в іноземній валюті по курсу НБУ на дату здійснення операції, а в подальшому перераховуються за курсом НБУ на дату погашення зобов’язань.

Види зобов’язань в бухгалтерському обліку за П(С)БО 11 „Зобов’язання”: