Поняття видів забезпечення виконання зобов´язань

Тема 4:ВИДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ´ЯЗАНЬ

1. Поняття видів забезпечення виконання зобов´язань

2. Зобов´язально-правові види забезпечення виконання договірних зобов´язань

3. Речові види забезпечення виконання зобов´язання

Поняття видів забезпечення виконання зобов´язань

Ефективне функціонування економіки будь-якої країни певною мірою залежить від належного виконання договірних зобов´язань суб´єктами господарської діяльності. Римські юристи зазначали: «Pacta sunt servanda» - договори повинні виконуватися. Зазвичай контрагенти добросовісно виконують взяті на себе за договором зобов´язання. Водночас в умовах переходу до ринкової економіки зростає ймовірність невиконання боржником своїх зобов´язань. Відмова держави від диктату в договірній політиці не може обумовити послаблення договірної дисципліни. Причиною невиконання може бути як пряма недобросовісність боржника, так і збіг обставин, внаслідок яких він не зміг виконати зобов´язання, непослідовність економічної, податкової політики, вина третіх осіб перед боржником та інші причини.

Учасники цивільного обороту зацікавлені в застосуванні різного роду гарантій виконання зобов´язань, значення яких незмірно зростає. Зобов´язальне право в об´єктивному розумінні буде більш надійним, якщо воно забезпечує реальне здійснення прав кредитора.

В сучасному цивільному праві розроблена і функціонує спеціальна система засобів, метою яких є забезпечення стабільного становища кредитора в договірних правовідносинах.

Види забезпечення виконання зобов´язань - це сукупність заходів, за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором зобов´язання під загрозою вчинення певних дій, які обумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника, незалежно від того чи понесе кредитор фактичні збитки чи ні.

Види (способи) забезпечення виконання зобов´язання мають виконувати такі завдання:

1) створювати кредитору реальні можливості для задоволення його інтересів у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов´язання боржником;

2) усувати негативні наслідки, які можуть настати для кредитора у зв´язку з невиконанням зобов´язання;

3) попереджувати потенційних правопорушників про негативні наслідки майнового характеру, які можуть настати при невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов´язання.

В ст. 546 ЦК України до видів (способів) забезпечення виконання зобов´язань віднесено: а) неустойку (штраф, пеня); б) поруку; в) гарантію; г) заставу; д) притримання; є) завдаток.

Водночас передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов´язання. Не можна не погодитися з Н.С. Кузнєцовою, що сучасні тенденції розвитку законодавства щодо способів забезпечення виконання зобов´язання передбачають значне розширення кола таких правових засобів, якими може скористатися кредитор з метою встановити додаткові гарантії, спрямовані на забезпечення виконання зобов´язання.

Серед інших видів забезпечення виконання зобов´язання називають «фідуціарну заставу», «умовну продажу»´, «відмовно товарні види забезпечення виконання зобов´язання», під якими розуміють відмову від наданого товару при невиконанні продавцем своїх обов´язків тощо.

Види забезпечення виконання зобов´язань мають спільну мету - надати кредитору додаткову можливість отримати належне йому за зобов´язанням. Кожен із встановлених законом видів (способів) обумовлює виникнення поруч з головним (основним) зобов´язанням нового зобов´язання, яке є додатковим до го­ловного, тобто має акцесорний характер.

Таким чином, виявляється, що додатковим зобов´язанням можна забезпечувати лише дійсні вимоги, тобто такі, які реально існують на момент укладання правочину. Якщо недійсним буде основне зобов´язання, то, відповідно, недійсними стають і будь-які способи забезпечення його виконання.

Види забезпечення виконання зобов´язань встановлюються в інтересах кредитора. Тому при уступці вимоги до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання зобов´язання. Водночас у разі переводу боргу зберігають свою чинність лише ті способи забезпечення зобов´язань, які стосуються зобов´язань між кредитором і боржником (неустойка, завдаток), а не між ними і третіми особами (порука, гарантія).

Залежно від підстав класифікації в юридичній літературі розрізняють такі види (способи) забезпечення виконання зобов´язань:

1. За кількістю учасників забезпечувальних правовідносин:

а) двосторонні (кредитор, боржник);

б) багатосторонні (кредитор, боржник, третя особа - гарант, поручитель).

2. За підставами встановлення:

а) як законом, так і договором (неустойка, застава, завдаток, утримання);

б) виключно договором (порука, гарантія).

3. За формою встановлення:

а) проста письмова (неустойка, порука, застава, гарантія);

б) нотаріальна (застава нерухомості, транспортних засобів).

4. За ступенем визначеності:

а) вид і розмір, визначений на момент укладання договору;

б) розмір залежить від характеру і строку невиконання зобов´язання;

в) вид і розмір сторонами не визначений.

5. За характером забезпечувальних засобів:

а) боржник втрачає заздалегідь визначену грошову суму (завдаток, неустойку);

б) боржник втрачає визначене заздалегідь майно (застава);

в) окрім майна боржника стягнення може бути звернене на майно третіх осіб (поручитель, гарант);

г) виключається можливість володіння, користування та розпорядження боржником певним майном (утримання).

6. За процедурою задоволення інтересів кредитора:

а) стягнення проводиться з майна боржника, яке перебуває у кредитора (застава, притримання);

б) проводяться грошові стягнення (неустойка);

в) до відповідальності притягуються треті особи (поручитель, гарант).

Незважаючи на загальну спільну мету, кожен із способів забезпечення виконання зобов´язань має свої особливості. Завдаток і неустойка забезпечують виконання зобов´язання боржником в натурі під загрозою настання для нього невигідних майнових наслідків.

Порука та гарантія забезпечують кредитору більшу ймовірність задоволення його грошових вимог, оскільки у разі невиконання боржником зобов´язання, є можливість звернутися за їх задоволенням до третьої особи.

Застава, з одного боку, забезпечує виконання боржником зобов´язання в натурі, а з іншого - гарантує кредитору задоволення його інтересів у разі невиконання боржником основного зобов´язання.

Вибір виду забезпечення виконання в багатьох випадках залежить від суті зобов´язання або може передбачатися імперативною нормою закону. Так, для зобов´язань, які виникають з договору позики чи кредитного договору, характерним способом забезпечення є застава, гарантія, порука. Зобов´язання щодо виконання робіт чи надання послуг, звичайно, забезпечуються неустойкою, зобов´язання з участю громадян, що виникають із договорів відчуження майна, забезпечуються завдатком.

Види забезпечення зобов´язань умовно можна поділити на зобов´язально-правові та речово-правові. До першого виду відноситься неустойка, порука, гарантія та завдаток, до другого - застава і притримання.

Для речово-правових видів (способів) характерне те, що інтереси кредитора можуть бути забезпечені за рахунок майна, яке перебуває у володінні кредитора. Зобов´язально-правові способи змушують боржника виконати належно зобов´язання під страхом настання негативних наслідків, які пов´язані із зобов´язальними вимогами.

Види забезпечення виконання зобов´язання є різновидом цивільно-правових зобов´язань. Водночас специфічні ознаки способів забезпечення виконання зобов´язань дозволяють відмежувати їх від схожих цивільно-правових інститутів.

По-перше, юридична природа видів забезпечення виконання зобов´язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні зобов´язання. По-друге, в певних випадках види забезпечення виконання зобов´язань є доказом укладання основного договору (завдаток). По-третє, їх виникнення органічно пов´язане з існуванням головного зобов´язання (неустойка) або ж є передумовою виникнення головного зобов´язання (порука). По-четверте, забезпечувальні засоби дають можливість кредитору отримати майнове задоволення у випадку неналежного виконання голо­вного зобов´язання кредитором. По-п´яте, загроза настання негативних наслідків майнового характеру внаслідок застосування забезпечувальних способів стимулює боржника до належного виконання зобов´язання.