Визначення сфер спостереження

2. Вибір індикаторів раннього попередження, які можуть указувати на розвиток того чи іншого негативного процесу.

3. Розрахунок межових значень індикаторів і безпечних інтервалів їх змін.

4. Формування завдань для центрів обробки інформації.

5. Формування інформаційних каналів для забезпечення інформаційного зв’язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами.

У якості індикаторів раннього попередження можуть бути обрані:

загальноекономічні показники, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку економіки в цілому;

ринкові показники, які дають змогу виявити тенденції на ринках, де здійснює свою діяльність підприємство;

технологічні показники надають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо;

соціальні показники, які характеризують демографічну ситуацію в країні, вартість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати тощо;

політичні індикатори, які відображають зміни в законодавстві, політики протекціонізму тощо;

внутрішні показники фінансово-господарської діяльності підприємства, які визначаються на основі даних управлінського та фінансового обліку.

Бюджетування – це сукупність взаємопов’язаних процесів планування, контролю, аналізу діяльності як усього підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів.

Головними функціями бюджетування на підприємстві є такі:

забезпечення досягнення стратегічних цілей у процесі поточного планування розвитку підприємства;

визначення потреб у фінансових ресурсах та оптимізація грошових потоків підприємства;

координація – узгодження діяльності різних підрозділів підприємства;

комунікація – доведення планів до усвідомлення керівниками різних рівнів;

мотивація – стимулювання керівників підрозділів на досягнення цілей підприємства;

контроль і оцінка ефективності діяльності структурних підрозділів та всього підприємства на основі аналізу планових і фактичних показників діяльності.

Зведений (генеральний) бюджет – сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

Операційні бюджети – сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток.

Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.

Бюджетний контроль – це процес порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою розробки пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства.

До основних елементів системи контролю належать:

об’єкти контролю – бюджети структурних підрозділів, функціональні та зведені бюджети;

предмети контролю – окремі показники витрат і доходів, надходжень і видатків;

суб’єкти контролю – служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетів та відповідальні за виконання бюджетів окремі підрозділи чи працівники;

інструменти контролю бюджетів – методи, процедури, які використовуються у процесі бюджетного контролю.

Для обґрунтування рішень в системі контролінгу застосовуються загальноекономічні та специфічні методи.

До загальноекономічних методів відноситься спостереження, аналіз, порівняння, групування, систематизація, синтез, прогнозування.

До специфічних методів контролінгу належать аналіз межі беззбитковості, функціонально-вартісний аналіз, портфельний аналіз, бенчмаркінг, SWOT-аналіз, АВС-аналіз, а також методи фінансового прогнозування