Навантаження на вхідні з’єднувальні лінії

Середнє навантаження вхідних з’єднувальних ліній визначається для кожного напрямку вхідної зв'язку по формулі (6.33):

(6.33)

де Т_3ВХ – тривалість заняття з’єднувальної лінії при з'єднаннях, що закінчилися розмовою, с;

Т_4ВХ – те ж для з'єднань, що не закінчилися розмовою, с;

N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;

С_ВХ – число вхідних викликів, що надходять до кожного абонента проектованої АТС у ГНН по лініях розглянутого напрямку, викл.

Час заняття з’єднувальної лінії, при установленні вхідного з'єднання з АТС, визначимо по формулі (6.34):

, (6.34)

де – час прослуховування сигналу виклику, с ;

– час обміну інформації між станціями. Застосовується, с ;

Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з АТС, с.

У результаті,

Тривалість заняття вхідної з’єднувальної лінії при з'єднаннях з АТС, що не закінчилися розмовою визначимо по формулі (7.35) в секундах:

, (6.35)

де – час прослуховування сигналу зайнято, с ;

– час обміну інформації між станціями, с .

Разом,

Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АТС представимо у таблиці 6.14:

Таблиця 6.14 – Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АТС

З’єднання	Середня тривалість розмови Т,с	Час установлення з'єднання , с.	Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття ЗЛ, при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с
З’єднання з АТС		10,2	85,2	7,2

Далі необхідно задати кількість викликів від АТС для кожного з 16 напрямків зв'язку. Вихідні дані представлені в таблиці 6.15:

Таблиця 6.15 – Кількість вхідних викликів від АТС для 16 напрямків зв'язку

Далі, з урахуванням підвищеного навантаження абонентів категорії 2 і категорії 3, необхідно визначити навантаження на вхідні з’єднувальні лінії від АТС для кожного з 16 напрямків по формулі (6.33). Результати обчислень представлені в таблиці 6.16:

Таблиця 6.16 – Навантаження на вхідні з’єднувальні лінії від АТС для 16 напрямків зв'язку

Далі необхідно зробити розрахунок розрахункового навантаження на з’єднувальні лінії від АТС. Для цього скористаємося формулою 6.36 і результати обчислень зведемо в таблицю 6.17:

(6.36)

де - значення навантаження на з’єднувальні лінії від АТС.

Таблиця 6.17 – Розрахункове навантаження на вихідні з’єднувальні лінії для 16 напрямків зв'язку

Визначимо навантаження на з’єднувальні лінії від АМТС по формулі (6.37):

(6.37)

де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;

– середнє число викликів на АМТС, викл;

Т_АМТС – час заняття міжміських ліній, с.

Далі визначаємо час заняття з’єднувальних ліній при вхідному з'єднанні від АМТС закінчившимся розмовою.

, (6.38)

де Т – середня тривалість розмови при вхідному з'єднанні від АМТС, с;

– час установлення з'єднання, с.

Час установлення з'єднання визначимо по формулі (6.39):

(6.39)

У підсумку,

Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АМТС представимо у таблиці 6.18:

Таблиця 6.18 – Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АМТС

З’єднання	Середня тривалість розмови Т,с	Час установлення з'єднання , с.	Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с	Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с
З’єднання з АТС		14,5	189,5	-

При середнім числі викликів на АМТС рівному = 0.002 виклика, навантаження на міжміські лінії за виразом (6.37) дорівнює Ерл.

Розрахункового навантаження на міжміські лінії визначається по формулі (6.40):

(6.40)

де - значення навантаження на міжміські лінії, Ерл.

У результаті,

З урахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на усі вхідні з’єднувальні лінії складають 1 492 Ерл.

Загальне навантаження на з’єднувальні лінії, що містить у собі вихідну і вхідні навантаження складають 2988 Ерл.

Розрахунок кількості з’єднувальних ліній по кожнім напрямку виробляється з умовою 1 Ерл = 1 з’єднувальна лінія [1]. Це означає, що для нормального функціонування з урахуванням утрат необхідно використовувати 2988 з’єднувальних ліній. Кількість з’єднувальних ліній у кожному з 16 напрямків дорівнює відповідному значенню навантаження в цьому напрямку.

7 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

При проектуванні багатофункциональної системи зв'язку також необхідно зробити розрахунок надійності, який проводиться таким чином: на основі показників кожного блоку, що входють в систему визначити загальний показник надійності [12].

У загальному випадку, існує три вигляду розрахунків:

- Уточнений, який передбачає урахування різних режимів і умов роботи комплектуючих спроектованої системи;

- Орієнтовний, який виконується в тому випадку, коли відомі номенклатура виробів, що входять в блоки системи;

- Прикидочний, що дозволяє провести швидку орієнтовну оцінку показників надійності спроектованої системи на початковій стадії її розробки.

Так як при проектуванні системи не використовувалися принципові схеми станції 5ESS, а також з урахуванням того, що ці дані є закритими, то зробити уточнений розрахунок в цьому випадку не представляється можливим.

Розглянемо загальну структуру системи, що проектується. Вона складається з 3 основних блоків:

- Блок станційного обладнання;

- Блок з'єднувальних ліній;

- Блок абонентських ліній.

Блок станційного обладнання не включається в розрахунок загальної надійності системи. Це обумовлене тим, що обладнання є дубльованим і його надійність значно вище за надійність інших блоків, що розглядаються.

Блок з'єднувальних ліній являє собою сукупність всіх міжстанційних з'єднувальних ліній, які прокладаються для кожного напряму зв'язку і вмикаються в блок DLTU станції. Кількість з'єднувальних ліній вибирається в залежності від значення навантаження в ГНН, а також від ємності ІКМ-тракту в кожному напрямі. Кількість ІКМ-трактів для кожного напрямку зв'язку представлена в табл. 7.1:

Таблиця 7.1 - Кількість ІКМ-трактів для кожного напрямку зв'язку

Блок абонентських ліній являє собою сукупність всіх ліній, що з'єднують абонентів з АТС 5ESS, включених в 9 інтегральних блоків доступу AIU, кожний ємністю по 3584 АЛ.

Блоки з'єднувальних і абонентських ліній являють собою паралелльно-послідовні структури, які також між собою включаються послідовно. Загальна схема системи приведена на мал. 7.1: