Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальний Розрахунок навантажень





 

6.1 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вихідному зв'язку

 

Телефонне навантаження, створюване абонентськими і з’єднувальними лініями у найгіршому режимі – у годину найбільшого навантаження (ГНН) - є випадковою величиною, що для найпростішого потоку викликів досить повно характеризується математичним очікуванням (середнім значенням) Yм і величиною відхилення від середнього значення. З огляду на те, що імовірність збільшення навантаження в ГНН від середнього значення багато більша, ніж припустима норма втрат викликів, розрахунок числа приладів необхідно робити по розрахунковому телефонному навантаженню Yр [1].

Величина розрахункового навантаження може бути отримана з математичного очікування Yм як:

 

, (6.1)

 

де Yм – математичне очікування;

t – коефіцієнт, отриманий з нормованої функції Лапласа, значення якого t = 0,674 обрано таким чином, щоб для більшості ГНН величина втрат не перевищувала норми.

Середнє телефонне навантаження Yм дорівнює добутку середнього числа викликів, що надходять за ГНН, на середню тривалість заняття комутаційних чи керуючих пристроїв.

Згідно з [1] джерела навантаження для системи умовно поділяються на 9 категорій (див. табл.6.1):

 

Таблиця 6.1 - Категорії абонентів

i (номер категорії) Назва абонентської категорії
  Абоненти з доступом до ISDN
  Абоненти з підвищеним навантаженням
  Абоненти адміністративно - ділового сектора
  Квартирні абоненти
  Таксофони
  Міжміські таксофони
  Лінії міжміських переговорних пунктів
  Лінії екстрених спецслужб
  Лінії інформаційних спецслужб

 

До категорії 2 можна віднести:

- відповідальних працівників підприємств, заснувань, господарств (незалежно від форми власності), а також державних органів керування;

- абонентів, апарати яких доступні широкому колу співробітників (бухгалтерії, планові відділи);

- абонентів з підключенням у АЛ додатковими терміналами (телефаксу, телефону, відеотексту) і пристроями (диспетчерським пультом, комутатором);

- квартирних абонентів, що використовують свої апарати для керування приватними підприємствами.

На підставі середньостатистичних даних відомо, що у Ворошиловскому районі м. Донецька очікується такий розподіл абонентів по категоріям: близько 20400 тисяч складають квартирні абоненти (категорія 4), близько 1500 приходиться на таксофони (категорія 5), близько 3600 тисяч займають абоненти з підвищеним навантаженням (категорія 2), близько 3600 абонентів приходиться на абонентів адміністративно ділового сектора (категорія 3), близько 450 абонентів приходиться на абонентів категорії 6

У підсумку, при долі квартирних абонентів близької до показника 0,7, ми можемо скористатися даними з таблиці 7.2 для визначення середньої тривалості занять абонентської лінії при вихідний зовнішній tв.i, вхідний зовнішній tвх.i, вихідний внутрішньостанційний tвн.i зв'язку, для автоматичного міжміського зв'язку - вихідної до АМТС tав.i і вихідний від АМТС tавх.i.

 

 

Таблиця 6.2 - Середні тривалості заняття АЛ

tв, с tвх, с tвн, с tав, с Tавх, с
до 0,3          
0,5          
0,7          
0,9          

 

Тому що, найбільше число потенційних абонентів складають квартирні абоненти, то розрахунок будемо робити орієнтуючись на цю категорію.

По [1] при вихідному зв'язку навантаження складається із сум тривалостей занять:

- абонентського комплекту для HOST при установленні внутрішніх з'єднань;

- вихідних з'єднань на АТС

- з'єднань зі спеціальними службами (стіл довідок);

- а також з'єднань із АМТС.

 

(6.2)

 

де – частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл;

– час заняття абонентського комплекту абонентом HOST при внутрішнім з'єднанні двох абонентів закінчившимся розмовою, с;

– те ж при з'єднанні, що не закінчилося розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с;

– часи заняття викликаючим абонентом абонентського комплекту абонентом HOST при вихідному зв'язку з абонентами міський АТС відповідно, що закінчилися і не закінчилися розмовою, с;

– часи заняття викликаючим абонентом абонентського блоку AIU при вихідному зв'язку з АМТС, що закінчилися і не закінчилися розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с;

– час заняття блоку AIU при розмові по лініях спецзв'язку, с;

– середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл;

– середнє число викликів відповідно на АТС і АМТС, викл;

j – частка розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента.

Визначимо час заняття блоку AIU при внутрішнім з'єднанні, закінчившимся розмовою по формулі (6.3):

 

(6.3)

 

де Т – середня тривалість розмови при внутрішнім з'єднанні. При долі квартирних абонентів близько 70% тривалість розмови складає в середньому 75 секунд.

– час установлення з'єднання, с.

Для проектованої ЦАТС 5ESS час установлення з'єднання визначається по формулі (6.4):

 

, (6.4)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції",с ;

– час прослуховування сигналу виклику, с ;

– набір одного знака номера, с ;

У результаті,

Разом,

Визначимо час установлення з'єднання при зайнятості викликуваного абонента:

 

, (6.5)

,

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу зайнято, с ;

– набір одного знака номера, с ;

У підсумку,

У даних розрахунках час внутрішньостанційної комутації, при встановленні з'єднання, не враховується. Для ЕАТС 5ESS-2000 він дорівнює 5 мс, що набагато менше часу встановлення з'єднання.

Час заняття абонентського блоку AIU при вихідному з'єднанні на АТС закінчившимся розмовою визначимо по формулі (6.6):

 

(6.6)

 

де Т – середня тривалість розмови при вихідному з'єднанні на АТС, с;

– час установлення з'єднання, с.

Час установлення з'єднання визначимо по формулі (6.7):

 

, (6.7)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу виклику, с ;

– набір одного знака номера, с ;

У результаті,

Тоді:

Визначимо час установлення з'єднання при зайнятості викликуваного абонента:

 

, (6.8)

, (7.9)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу зайнято, с ;

– набір одного знака номера, с ;

У результаті,

Визначаємо час заняття абонентського комплекту при розмові по лініях спецзв'язку:

 

(6.10)

 

де Т – середня тривалість розмови при вихідному з'єднанні на стіл довідок, с; (Т = 40 с)

– час установлення з'єднання, с.

 

, (6.11)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу виклику, с ;

– набір одного знака номера, с .

Тоді

Визначаємо час заняття абонентського комплекту при розмові з АМТС.

 

(7.12)

 

де Т – середня тривалість розмови при вихідному з'єднанні з АМТС, с;

– час установлення з'єднання, с.

 

, (6.13)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу виклику, с;

– набір одного знака номера, с ;

У результаті,

Тоді

Визначимо час установлення з'єднання при зайнятості викликуваного абонента:

 

(6.14)

 

де – час установлення з'єднання, с.

 

, (6.15)

 

де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ;

– час прослуховування сигналу виклику, с;

– набір одного знака номера, с ;

У результаті,

Разом,

Всі значення, отримані з рівнянть (6.3)-(6.15) представимо у таблиці 6.3:

 

Таблиця 6.3 – Час заняття абонентського комплекту при вихідному з’єднанні

З’єднання Середня тривалість розмови Т,с Час установлення з'єднання , с. Час заняття блоку AIU, при з’єднанні закінчившившимся розмовоюТ1исх, с Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т2исх, с
Внутрішнє з’єднання        
Вихідне з’єднання з АТС        
З’єднання лініями спецзв'язку   17,5 57,5 -
З’єднання з АМТС   17,5 192,5 17,5

 

Необхідно задати середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викликів на АТС і АМТС, а також значення частки розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента.

= 0.05 викл; =0.04 викл; =0.002 викл; j = 0.2

З обліком усіх розрахованих значень, визначимо середнє значення навантаження, що приходиться на один абонента категорії 4 по формулі (7.2):

У підсумку,

Визначимо середнє значення навантаження, що приходиться на один абонента категорії 5 за формулою (6.2). Для цього потрібно врахувати, що дана категорія не має виходу на лінії міжміського зв'язку.

У результаті,

Також необхідно визначити середнє значення навантаження, що приходиться на один абонента категорії 6 за формулою (6.2). Дана категорія абонентів має право виходу тільки на лінії міжміського зв'язку.

Разом,

Далі необхідно розрахувати загальну вихідну навантаження, що враховує в собі кількість абонентів кожної категорії.

Згідно із середньостатистичними даними навантаження, створюване абонентами категорії 2, категорії 3 і категорії 5, складає відповідно в 4.5, 2 і 1.5 рази більше навантаження від абонентів категорії 4.

У результаті, значення навантаження, створене кожною категорією можна представити в наступному виді:

 

, (6.16)

 

де - кількість абонентів i-ої категорії, аб;

- середнє значення навантаження, що приходиться на одного абонента i-ої категорії, Ерл;

Кi – коефіцієнт, що показує відношення навантаження абонентів i-ої категорії до навантаження абонентів категорії 4.

На основі отриманих значень із виразу (6.2) та (6.16), обчислимо значення вихідної навантаження для кожної категорії абонентів. Результати обчислень зведемо в таблицю 6.4.

 

Таблиця 6.4 – Середні значення вихідної навантаження,

створюваної різними категоріями абонентів

№ п-п Категорія абонентів Загальне значення навантаження, Ерл
  Категорія 4 (квартирні) 43,011
  Категорія 2 (з підвищеним навантаженням) 34,155
  Категорія 3 (адміністративно-ділові сектори) 15,18
  Категорія 5 (таксофони) 4,547
  Категорія 6 (міжміськие таксофони) 0.039
Разом: 96,933

 

 

6.2 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вхідному зв'язку

 

Навантаження на одного абонента при вхідному зв'язку визначається по формулі (6.17:)

 

(6.17)

 

де – частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл;

-час заняття абонентського комплекту вхідним з'єднанням абонентом HOST при внутрішнім з'єднанні двох абонентів, закінчившимся розмовою, с;

– те ж, якщо викликуваний абонент зайнятий, с;

– часи заняття абонентського комплекту абонентом HOST при вхідному зв'язку від абонентів міський АТС відповідно закінчившимися і не закінчившимися розмовою, с;

– час заняття блоку AIU при вхідному зв'язку від телефоністки АМТС, с;

– середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл;

– середнє число викликів відповідно від АТС, АМТС, викл;

j – частка розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента.

Особливістю ЦАТС 5ESS є те, що інформація про стан абонента (вільний, зайнятий) зберігається в пам'яті керуючого пристрою. Це дозволяє при вхідному виклику, не займаючи AIU, видати зумер зайнято викликаючому абоненту. Тому час заняття AIU, при зайнятості викликуваного абонента, дорівнює нулю.

Розрахуємо час заняття блоку AIU при вхідному виклику, якщо абонент вільний.

При внутрішнім з'єднанні:

 

(6.18)

 

де Т – середня тривалість розмови при внутрішнім з'єднанні, с;

– час установлення з'єднання дорівнює часу посилки виклику.

Разом,

Час заняття блоку AIU при вхідному з'єднанні від АТС, якщо абонент вільний, визначимо по формулі (6.19):

 

(6.19)

 

де T – середня тривалість розмови при вхідному з'єднанні від АТС, с;

– час установлення з'єднання дорівнює часу посилки виклику, с.

Разом,

Розрахуємо час заняття блоку AIU при вхідному виклику від АМТС.

 

(6.20)

 

де T – середня тривалість розмови по міжміським лініях, с;

– час установлення з'єднання, с.

Тоді: .

Всі значення, отримані з рівнянь (6.18)-(6.20) представимо у таблиці 6.5

 

Таблиця 7.5 – Час заняття абонентського комплекту при вхідному з’єднанні

З’єднання Середня тривалість розмови Т,с Час установлення з'єднання , с. Час заняття блоку AIU, якщо абонент вільний Т1вх, с
Внутрішнє з’єднання      
Вихідне з’єднання з АТС      
З’єднання з АМТС      

 

Середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викликів від АТС і АМТС, а також значення частки розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента.

= 0.05 викл, =0.04 викл, =0.002 викл, j = 0.2

З обліком усіх розрахованих значень, визначимо середнє значення навантаження, що приходиться на один абонента категорії 4 по формулі (6.17).

У підсумку,

Також, згідно із середньостатистичними даними навантаження, створюване абонентами категорії 2, категорії 3 і категорії 5, складає відповідно в 4.5, 2 і 1.5 рази більше навантаження від абонентів категорії 4.

У підсумку, значення навантаження, створюваною кожною категорією можна представити в наступному виді:

 

, (6.21)

 

де - кількість абонентів i-ої категорії, аб;

- середнє значення навантаження, що приходиться на одного абонента i-ої категорії, Ерл;

Кi – коефіцієнт, що показує відношення навантаження абонентів i-ої категорії до навантаження абонентів категорії 4.

На основі отриманих значень із виразів (6.17) та (6.21), обчислимо значення вхідної навантаження для кожної категорії абонентів. Результати обчислень зведемо в таблицю 6.6.

 

Таблиця 6.6– Середні значення вхідної навантаження, що

приходиться на різні категорії абонентів

№ п-п Категорія абонентів Загальне значення навантаження, Ерл
  Категорія 4 (квартирні) 38,54
  Категорія 2 (з підвищеним навантаженням) 30,6
  Категорія 3 (адміністративно-ділові сектори) 13,60
Разом: 82,75

 

У результаті, сумарне вихідне і вхідне навантаження на блоки AIU станційного обладнання можна обчислити на підставі формули (6.22):

 

, (6.22)

 

де Yвх – вхідне навантаження, Ерл;

Yисх – вихідне навантаження, Ерл.

Результати обчислень зведемо в таблицю 6.7:

 

Таблиця 6.7 – Сумарне навантаження на блоки AIU станційного обладнання

Категорія Навантаження, Ерл
п-п абонентів Вихідне Вхідне Сумарне
  Категорія 4 (квартирні) 43,011 38,54 81,551
  Категорія 2 (з підвищеним навантаженням) 34,155 30,6 64,755
  Категорія 3 (адміністративно-ділові сектори) 15,18 13,60 28,78
  Категорія 5 (таксофони) 4,547 - 4,547
  Категорія 6 (міжміські таксофони) 0.039 - 0,039
Разом: 96,933 82,75 179,683

 

 

6.3 Навантаження на вихідні з’єднувальні лінії

 

Середнє навантаження вихідних з’єднувальних ліній визначається для кожного напрямку вихідного зв'язку по формулі 6.23:

 

(6.23)

 

де Т3ИСХ – тривалість заняття з’єднувальної лінії при з'єднаннях, що закінчилися розмовою, с;

Т4ИСХ – те ж для з'єднань, що не закінчилися розмовою, с;

N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб.

Величини Т3ИСХ і Т4ИСХ залежать від способу зв'язку і типу зустрічної станції і визначаються відповідно до процесу встановлення з'єднання поза проектованою станцією.

З обліком того, що проектована станція буде включена в оптоволоконне кільце м. Донецька, розрахунок буде вестися по 16 напрямкам до кожної включеної станції.

Час заняття з’єднувальної лінії, при установленні вихідного з'єднання з АТС, визначимо по формулі (6.24):

 

, (6.24)

 

де – час прослуховування сигналу виклику, с ;

– час обміну інформації між станціями, с. Для цих цілей застосовується міжстанційна сигналізація “СКС7” ;

Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з АТС, с.

У результаті,

Тривалість заняття вихідної з’єднувальної лінії при з'єднаннях з АТС, що не закінчилися розмовою визначимо по формулі (6.25):

 

, (6.25)

 

де – час прослуховування сигналу зайнято, с ;

– час обміну інформації між станціями, с ;

j – частка розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента (j=0.2).

Разом,

Всі значення, отримані з рівнянть (6.24)-(6.25) представимо у таблиці 6.8

 

Таблиця 6.8– Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з АТС

З’єднання Середня тривалість розмови Т,с Час установлення з'єднання , с. Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с
З’єднання з АТС   10,28 85,28 7,28

 

Далі необхідно задати кількість викликів до АТС убік кожного напрямку. Вихідні дані представлені в таблиці 6.9:

 

Таблиця 6.9 – Кількість вихідних викликів до АТС для 16 напрямків зв'язку

Напрямок                
Кількість викликів, вик 0,04 0,35 0,027 0,025 0,031 0,036 0,03 0,029
Напрямок                
Кількість викликів, вик 0,02 0,021 0,024 0,034 0,038 0,027 0,032 0,041

 

На основі отриманих значень, з урахуванням фактора підвищеного навантаження абонентів категорії 2 і категорії 3, необхідно визначити навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АТС для кожного з 16 напрямків по формулі (6.23). Результати обчислень представлені в таблиці 6.10

 

Таблиця 6.10 – Навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АТС для 16 напрямків зв'язку

Напрямок                
Навантаження, Ерл 112,38 98,33 75,85 70,23 87,09 101,14 84,28 81,47
Напрямок                
Навантаження, Ерл 56,19 58,99 67,42 95,52 106,76 75,85 89,9 115,1

 

Далі необхідно зробити обчислення розрахункового навантаження на з’єднувальні лінії до АТС. Для цього скористаємося формулою (6.26) і результати обчислень зведемо в таблицю 6.11

 

, (6.26)

 

де - значення навантаження на з’єднувальні лінії до АТС, Ерл.

 

Таблиця 6.11– Розрахункове навантаження на вихідні з’єднувальні лінії для 16 напрямків зв'язку

Напрямок                
Розрахункове навантаження, Ерл 119,52 105,01 81,72 75,88 93,38 107,92 90,47 87,55
Напрямок                
Розрахункове навантаження, Ерл 61,24 64,17 72,96 102,11 113,72 81,72 96,29 122,4

 

Визначаємо навантаження на з’єднувальні лінії до АМТС по формулі (6.27):

 

(6.27)

 

де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;

– середнє число викликів на АМТС, викл;

ТАМТС – час заняття міжміських ліній, с.

Час заняття міжміських ліній визначимо по формулі (6.28):

 

, (6.28)

 

де – час прослуховування сигналу виклику, с ;

Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з АТС, с.

У підсумку,

Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з АМТС представимо у таблицы 6.12:

 

Таблиця 6.12– Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з АМТС

З’єднання Середня тривалість розмови Т,с Час установлення з'єднання , с. Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття ЗЛ при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с
З’єднання з АМТС       -

 

При заданому числі викликів на АМТС рівному = 0.02 виклика, на підставі формули (6.27) визначимо навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АМТС

У результаті,

Обчислимо розрахункове навантаження на міжміські лінії. Для цього скористаємося наступною формулою

 

(6.29)

 

де - значення навантаження на міжміські лінії;

У підсумку,

Навантаження спецліній визначається по формулі 6.30:

 

(6.30)

 

де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;

– частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл ( =0.02);

СВН – середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл;

ТСПЛ – час заняття ліній спецзв'язку, с.

Час заняття ліній спецзв'язку визначимо по формулі (6.31):

 

, (6.31)

 

де – час прослуховування сигналу виклику, с ;

Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з лініями спецзв'язку, с;

– час установлення з'єднання, с.

У підсумку,

Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з лініями спецзв'язку представимо у таблиці 6.13:

 

Таблиця 6.13 – Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з лініями спецзв'язку

З’єднання Середня тривалість розмови Т,с Час установлення з'єднання , с. Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с
З’єднання з лініями спецзв'язку       -

 

При заданому числі викликів до ліній спецзв'язку рівному СВН = 0.03 виклика, на підставі формули (6.30) визначимо навантаження на вихідні з’єднувальні лінії

У результаті,

Обчислимо розрахункове навантаження на лінії спецзв'язку. Для цього скористаємося формулою і результати зведемо в таблицю

 

(6.32)

 

де -значення навантаження на лінії спецзв'язку.

Разом,

З урахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на усі вихідні з’єднувальні лінії складають 1 496 Ерл.

 

 

Date: 2016-02-19; view: 613; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию