Клінічні прояви

Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів, найчастіше — 2—7 днів.

Захворювання починається гос­тро. Продромальний період відсутній. Швидко розвиваються такі симптоми інтоксикації: температура тіла підвищується до 38—39 °С; блювання; біль у горлі; головний біль; зниження апетиту; порушення сну; загальне нездужання.

Головним проявом скарлатини є ангіна, яка має перебіг катарального, лакунарно-фолікулярного або некро­тичного процесу. Під час огляду гор­ла спостерігають такі симптоми: яскрава малинова гіперемія; є чітка межа зі здоровими тка­нинами, гіперемія не пере­ходить на слизову оболонку твердого піднебіння; на піднебінні — крапкова енан­тема, інколи з петехіями.

Не пізніше 2-ї доби з'являється скарлатинозна висипка, що має ха­рактерні особливості: вона дрібнокрапкова, яскраво-рожева; з'являється одночасно на всій поверхні тіла; уся поверхня шкіри гіперемована; яскравіше виражена висипка на ліктьових, пахвових згинах, внизу живота, на бічних поверх­нях тулуба;на обличчі елементи висипки зливаються, щоки стають яскраво-рожевими, набряклими, при цьому носо-губний трикут­ник чистий, блідий — симптом Філатова; яскраво виражений білий дер­мографізм; висипка триває від 2 год до 2 днів.

На 3—4-й день можна спостеріга­ти симптом малинового язика. Язик очищується від сіро-білого нальоту і набуває малинового кольору з вира­женими сосочками. Симптом триває 1—2 тиж. На 2-й тиждень на шкірі з'являються світло-коричневі смути пігментації, частіше на животі та в складках шкіри. На 3-й тиждень по­чинається лущення — спочатку там, де шкіра ніжна (вушні раковини, шия), а потім на шкірі всього тулуба і кінцівках. Особливістю скарлатини є висівко­подібне лущення на шкірі тулуба та пластинчасте — на долонях і підош­вах.

Під час пальпації визначають збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, які стають щільними і боліс­ними. Під час об'єктивного обстеження виявляють підвищення тонусу пара­симпатичної системи, на що вказують уповільнення пульсу на 20—40 ударів, збільшення періоду білого дермогра­фізму. З порушенням вегетативної нервової системи пов'язані об'єктивні дані, які діагностуються з боку систе­ми кровообігу:

— тахікардія і підвищення артері­ального тиску в перші дні змі­нюються на брадикардію та зниження артеріального тиску до норми або нижче від норми;

— з 4—5-го дня захворювання визначають роз­ширення меж серця, під час аускультації вислухову­ють слабкість тонів серця, ніжний систолічний шум, акцент II тону над аортою. Зміни з боку серця лабільні й стан дитини не погіршують.

Під час пальпації живота іноді ви­значають гепатолієнальний синдром.

Ускладнення

Ранні токсичні — розвиваються у 1-й тиждень захворювання:

1. "Скарлатинозне" серце — інфек­ційний міокардит.

2. Токсичне ураження нирок — сеча набуває бурого кольору; білок 1—2%; еритроцити до 100; циліндрурія.

3. Синдром геморагічного васку­літу приєднується до висипки на 2-гу добу хвороби. Можуть виникати внутрішні кровотечі — у 99% випадків спостерігають шлунково-кишкові кровотечі.

Гнійно-септичні:

1. Ранні спостерігають на 1—2-му тижні захворювання.

2. Пізні — на 3-му тижні.сепсис із метастазу­ванням у різні органи, виникають: гнійна пневмонія; гнійний отит; бурсити; синусити; гнійний лімфаденіт.

Імунно-інфекційні ускладнення виникають після одужання.

1. Ревматизм.

2. Гломерулонефрит.

3. Хвороба Шенляйна—Геноха.

У крові спостерігають: лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейко­цитарної формули вліво, збільшення ШОЕ. Серологічно – наростання титрів антистрептолізину О в динаміці, У сечі можуть визначатися такі зміни: альбумінурія, мікрогематурія, циліндрурія, олігурія.

Медична сестра повинна визначи­ти ступінь важкості стану хворої ди­тини, і

Оцінюючи легку форму скарлати­ни, медична сестра звертає увагу на добре самопочуття дитини, темпера туру тіла до 38 °С, катаральну ангіну та блідо-рожеву висипку, яка швид­ко зникає.

Оцінюючи форму середньої важ­кості, необхідно звернути увагу на більш виражені симптоми: температура тіла до 39—40 °С; нездужання дитини; головний біль, збудження; блювання; яскраво-рожева висипка поши­рюється на шкіру всього тулуба і кінцівок; лакунарно-фолікулярна ангіна; збільшені і болісні всі групи регіонарних лімфовузлів; виражений синдром "скарлати­нозного" серця.

Оцінюючи важку форму скарла­тини (токсичну або септичну), медич­на сестра звертає увагу на наступні симптоми:

1) токсична форма:

— температура тіла 40—41 °С;

— затьмарена свідомість;

— судоми, менінгеальні ознаки;

— багаторазове блювання;

— рідкі випорожнення;

— геморагічна висипка;

— слабкий пульс, падіння арте­ріального тиску;

— гепатолієнальний синдром.

2) септична форма:

— флегмонозна або некротична ангіна;

— гнійний лімфаденіт, форму­вання аденофлегмони;

— розвиток септичних вогнищ;

— виразковий або некротичний стоматит.

Медична сестра повинна пам'ята­ти про атипові форми скарлатини, які особливо важкі для оцінки стану. Дитину з гіпертоксичною формою скарлатини (стан дитини нагадує менінгоенцефаліт) необхідно негайно госпіталізувати.

Абортивна форма має легкий пе­ребіг без висипки, частіше з нормаль­ною температурою. Головним проявом цієї форми є скарлатинозна ангіна.

Слід пам'ятати, що при ранових та опікових формах скарлатини інкуба­ційний період дуже короткий, слабко виражена інтоксикація, легка ката­ральна ангіна, висипка починається і яскраво виражена біля воріт інфекції.

План сестринського догляду