Лікування. 1. Організувати домашній стаціонар з ізоляцією хворого в окремій кімнаті

1. Організувати домашній стаціонар з ізоляцією хворого в окремій кімнаті.

2. Провітрювати приміщення, конт­ролювати проведення вологого прибирання, підтримання в кімнаті температури повітря 18—20 °С.

3. Скласти охоронний режим з пози­тивним емоційним тлом. Не допускати додаткового інфіку­вання вірусною (ГРВІ) та бактері­альною мікрофлорою.

4. Організувати влітку максимальне перебування на свіжому повітрі. Зимою — прогулянки на свіжому повітрі при температурі повітря до -10 °С.

5. Годувати дитину часто і дрібними порціями.

У спазматичний період кашлюку За призначенням лікаря проводи­ти медикаментозну терапію:

— з метою поліпшити прохідність бронхів використовувати еуфі­лін — 4—5 мг на 1 кг маси тіла на добу;

— антибіотики в перші 3 тижні від початку захворювання еритроміцин або інші макроліди. Тривалість курсу – 14 днів (азитроміцину – 5 днів). Препаратом другого ряду (при непереносимості макролідів): бисептол, гросептол, ампіцилін, які призначаються тривалістю 14 днів.

—. проводити аерозольну терапію: інгаляції натрію гідрокарбона­ту, еуфіліну, новокаїну. Можуть бути використані для зняття бронхоспазму іпрадол, беротек, атровент, дитек тощо;

— застосовувати постуральні дре­нажі з використанням муколітичних засобів; лазолван или амбробене,

— препарати, що подавляють кашльову домінанту: аміназин 1-2,5 мг/кг/добу на 2-3 введення перед денним і нічним сном; седуксен у дозі 0,3 мг на 1 кг маси тіла на добу. Дітям віком понад 2 роки можна давати глаувент у дозі 1 мг на кожен рік життя на прийом 3 рази на добу; кофекс, тусупрекс, синекод, інгаляції з протеолітичними ферментами хімопсином та хімотрипсином, що полегшить відкашлювання харкотиння;

— антигістамінні препарати у вікових дозах;

— у разі виникнення ускладнень застосовувати антибіотики макропен (7 дней) или амоксициллин (флемоксин, оспамокс) - 5 дней. цефалоспорини

При важкому перебігу кашлюку в дити­ни раннього віку – госпіталізація

Медична сестра стаціонару органі­зовує індивідуальний нагляд за дитиною.

1) створити щадний режим;

2) підтримувати температурний режим повітря в палаті;

3) годування дитини відповідно до віку;

4) боротьба з гіпоксією — застосо­вувати кисневий намет ДПК-1 з подачею 40% кисню;штуч­ну вентиляцію легень;

5) для запобігання апное за при­значенням лікаря вводити пред­нізолон — 2 мг на 1 кг маси тіла;

7) за призначенням лікаря проводити заходи з відновлення про­хідності бронхів, боротьби з гіпоксією: вводити еуфілін, кокарбоксилазу, аскорбінову кислоту, токоферол, аерозольні препарати — беротек, атровент, задитек, а також препарати седа­тивної дії — седуксен, літичну суміш, фенобарбітал;

8) у разі необхідності під контро­лем лікаря проводити інфузійну терапію.

Дітям раннього віку з важким пе­ребігом кашлюку доцільно вводити специфічний протикашлюковий імуноглобулін внутрішньом'язово в дозі 1,5—3 мл протягом 3 діб.