Порядок розробки, узгодження й затвердження кошторисних нормативів

Розробка, узгодження й твердження кошторисних нормативів здійснюється:

Проекти кошторисних нормативів, які готуються до твердження, розглядаються в наступному порядку:

- розгляд проектів кошторисних нормативів проводиться за участю відповідальних представників організацій-укладачів цих нормативів;

- проекти відомчих кошторисних нормативів і кошторисних нормативів для

окремих будівництв затверджуються й розглядаються в порядку, установленому органами, які їх затверджують.

Кошторисні нормативи повинні затверджуватися розв'язком (постановою, наказом і т.п.) органа, який їх затверджує. Порядок розробки, побудови, викладу й оформлення ресурсних елементних кошторисних нормативів (загальнодержавних, відомчих, для окремих будівництв, індивідуальних) і доповнень до них повинен відповідати вимогам Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.5-93) і ДБН А.1.1-2-93 «Порядок розробки, вимоги до побудови, викладу й оформленню нормативних документів».

Інформація про затверджені Держбудом України кошторисних нормативах і про внесених у них змінах, а також про доповнення до збірників кошторисних нормативів здійснюється Держбудом України шляхом щорічного опублікування Переліку діючих нормативних кошторисних документів, затверджених Госстроем України.

Незважаючи на те, що найчастіше замовникові бажане використовувати або загальнодержавні, або відомчі нормативи, необхідно пам'ятати - перелік матеріальних ресурсів у нормативах повинен бути правильним (реальним), а якщо ні, то буде важко зробити списання матеріалів.

З 2000 року в Україні вартість будівництва визначається, виходячи з ресурсних кошторисних норм і поточних цін.

Розглянемо докладніше нормативи на прикладі РЭСН (ДБН Д.2.2-99) (ресурсних елементних кошторисних норм) на будівельні роботи. Це найпоширеніші нормативи для визначення вартості будівельних робіт на території України. Усі норми на однотипні роботи скомпоновані в збірники по технологічному принципу. “Стіни”, “Покрівлі” і т.д. Один збірник може містити від декількох десятків до декількох сотень норм. Норми об'єднані в групи, групи в збірники.

Опис состава робіт і одиниця виміру наведена для групи в цілому.

0писання робіт, передбачених нормами, містить короткий перелік состава основних процесів виконання робіт. У короткому переліку состава робіт дрібні, допоміжні й супутні операції, як правило, не згадуються, але нормами враховані.

Норми зашифровано трьома числами через тирі, наприклад 8-2-4, де

- перше число – номер збірника РЭСН;

- друге число - номер групи;

- третє число - номер норми усередині групи.

Перед нормою ставиться буквений код для кожного виду нормативів, наприклад:

Е8-2-4. (Е-Будівельні, Р-Ремонтні роботи, М-Монтаж устаткування і т.д.)

Таблиці норм Збірників РЭСН містять дані:

- шифр ресурсу;

- найменування ресурсу;

- витрати праці робітників-будівельників, чіл-година;

- середній розряд робіт, певний для ланки робітників-будівельників;

- витрати праці машиністів, чіл-година;

- час роботи й перелік будівельних машин і механізмів, механізованого інструмента й час їх експлуатації, маш-година;

- норми витрати будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, фізичні одиниці виміру.

Шифр - буквено-цифровий код, що включає номер збірника й порядковий номер розцінки в збірнику;

найменування робіт або витрат - текст, що визначає істота виробленої роботи;

одиниця виміру - найменування одиниці, у якій дана розцінка виміряється: метри, штуки і т.д. і вартість якої визначена числовими даними;

витрати праці робітників-будівельників – кількість людино-годин, необхідне для виконання даної роботи;

середній розряд робіт – це середньоарифметичне від розрядів усіх членів бригади на виконання даного виду роботи;

числові дані - грошове вираження вартості одиниці роботи або витрати в гривнях, матеріалів – у фізичних одиницях виміру, механізмів – у машино-годинах роботи, а витрат праці - у людино-годинах.

Основний показник вартості робіт - прямі витрати на виконувані роботи. Прямі витрати (ПЗ) складаються із заробітної плати основних робітників (ЗП), вартості експлуатації машин і механізмів (ЭМ), і вартості матеріалів, необхідних для провадження робіт (М). У свою чергу, ЭМ містить у собі зарплату машиністів. У такий спосіб:

ПЗ= ЗП+ЭМ+М