Види кошторисних нормативів і область їх застосування

Кошторисні нормативи підрозділяються на наступні види:

- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

- відомчі кошторисні нормативи;

- кошторисні нормативи для окремих будівництв;

- індивідуальні кошторисні норми.

Відповідно до ДБН А.1.1-1-93 “Система стандартизації й нормування в будівництві. Основні положення” кошторисні нормативи ставляться до класу “Д”.

Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами й підприємствами незалежно від їхньої відомчої приналежності й форм власності при визначенні вартості будівництв (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або засобів підприємств, установ і організацій державної власності.

До відомчих кошторисних нормативів ставляться кошторисні нормативи, які розробляються в обґрунтованих випадках, коли по прийнятій для спеціалізованого будівництва технології й організації робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого в загальнодержавних нормах. Дані нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.

Відомчі кошторисні нормативи обов'язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органа виконавчої влади, що затвердив дані нормативи. Для організацій, установ і підприємств, які входять у сферу керування інших міністерств і органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов'язковими за умови прийняття ними відповідного розв'язку. Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх.

Для окремих будівництв в обґрунтованих випадках, коли по прийнятій для цих будівництв технології й організації робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого в загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будівництво. Розв'язок про розробку таких норм ухвалюється забудовником за узгодженням з Госстроем України.

Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються в складі инвесторской кошторисної документації на окремі конструкції й роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), при відсутності відповідних норм у діючих збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Дані норми затверджуються в складі проекту (робочого проекту) обов'язковим проведенням відповідної експертизи й застосовуються тільки для будівництва (об'єкта) по даному проекту.

Розробка зазначених норм здійснюється на підставі «Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм», схвалених розв'язком Науково-технічної ради Госстроя України від 12.04.2002 № 21.

Усі кошторисні нормативи по ступеню укрупнення підрозділяються на елементні й укрупнені.

До елементних кошторисних нормативів ставляться:

- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (РЭСН) (ДБН Д.2.2-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування (РЭСНМО) (ДБН Д.2.3-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (Рэснр) (ДБН Д.2.4-2000);

- ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відбудовні роботи (РЭСНрв) (ДБН Д.2.5-2001);

- ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи (Рэснпн) (ДБН Д.2.6-2000);

- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (РСНЭМ) (ДБН Д.2.7-2000).

До укрупнених кошторисних нормативів ставляться укрупнені ресурсні кошторисні норми (УРСН):

- на будинки й спорудження в цілому;

- на частині будинків і споруджень, конструкції й види робіт.

Кошторисні нормативи повинні відповідати тільки вимогам, які мають пряме відношення до визначення вартості будівництва. Вони повинні:

- відповідати основним завданням кошторисного нормування й ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;

- бути технічно й економічно обґрунтованими, забезпечуючи оптимальні витрати необхідних ресурсів, раціональне використання навколишнього середовища;

- ураховувати досягнення будівельної техніки й передовий досвід, стимулюючи науково-технічний прогрес у будівництві;

- мати максимальну простоту й зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання електронно-обчислювальної техніки й інших засобів автоматизації.

Вихідними даними для розробки кошторисних нормативів є:

- найбільш раціональні технічні розв'язки в проектах;

- технологія будівельного виробництва й будівельні машини й механізми, що відповідають останнім досягненням науково-технічного прогресу;

- діючі стандарти на матеріали, вироби й конструкції, а також устаткування.

Дія кошторисних нормативів зберігається протягом періоду між переходами на нові кошторисні норми. Перехід на нові кошторисні норми обумовлюється змінами в сфері організації будівництва, економічної політики держави й супроводжується переробкою всієї системи кошторисних нормативів.

Кошторисною нормою називається сукупність ресурсів (працевитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), установлена на прийнятий вимірник будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій, виражена, як правило, у натуральні (фізичних) величинах або у відносній формі (у вигляді коефіцієнтів).

Состав і кількість ресурсів у кошторисних нормах повинні відповідати останнім досягненням в області технології й організації будівельного виробництва, сучасному рівню технічного оснащення будівельних і монтажних організацій, відбивати накопичений у будівництві досвід, а також прогресивні проектні розв'язку, матеріали, вироби й конструкції.

Головна функція кошторисних норм - визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт, як основи для наступного перехід до вартісних показників.

У кошторисних нормах врахований повний комплекс операцій, необхідних для виконання певного виду робіт в усереднених умовах.

Кошторисні норми призначені для:

- визначення состава й кількості ресурсів при здійсненні будівництва;

- визначення прямих витрат у вартості будівництва;

- розрахунків за обсяги виконаних робіт;

- розробки укрупнених ресурсних показників по конструктивних елементах і видам робіт на функціональну одиницю виміру.

Кошторисні нормативи можуть також використовуватися при розробці поточних одиничних розцінок, визначенні тривалості робіт, складанні технологічної документації (проекту організації будівництва - ПОС, проекту провадження робіт - ППР і т.п.), установленні норм списання матеріалів.

У необхідних випадках кошторисні нормативи можуть бути використані для економічної оцінки й порівняння окремих проектних розв'язків, а також для аналізу структурних змін капітальних вкладень.

Кошторисними нормами передбачене виконання робіт у звичайних умовах, не ускладнених зовнішніми факторами. При виконанні робіт в ускладнених умовах, наприклад, загазованість, розташування поблизу діючого встаткування, обмежені умови складування матеріалів і т.п., - до кошторисних норм застосовуються коефіцієнти, наведені в загальних положеннях відповідних нормативів.

Коефіцієнти до нормативних показників, наведені в окремих збірниках кошторисних норм, не застосовуються до норм інших збірників кошторисних норм за винятком випадків, обумовлених у технічних частинах відповідних збірників.

Параметри окремих величин (довжина, діаметр, площа й т.п.), наведені в таблицях кошторисних норм із характеристикою «до», слід обчислювати, включаючи зазначену межу.

У кошторисних нормах приводиться середній розряд роботи, використовуваний при визначенні заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також ланки робітників, зайнятих на роботах з доставки, монтажу, демонтажу й на керуванні, обслуговуванні й ремонті (надалі «керування й обслуговування») будівельних машин і механізмів.

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові й матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Інші витрати, які враховуються у вартості будівництва, визначаються не по нормах, а розрахунковим шляхом.

До таких витрат ставляться:

- загальновиробничі витрати;

- засобу на зведення й розбирання титульних тимчасових будинків і споруджень або пристосування й використання існуючих і новоспоруджених будинків і споруджень постійного типу;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період під відкритим небом при температурі зовнішнього повітря більш + 27 ºС;

- інші витрати замовника й підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані зі здійсненням будівництва;

- витрати на зміст служби замовника й авторський нагляд;

- підготовка експлуатаційних кадрів;

- проектні й дослідницькі роботи;

- кошторисний прибуток;

- засобу на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

- засобу на покриття ризику всіх учасників будівництва;

- засобу на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.

Ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розробки поточних одиничних розцінок.

Норми диференційовано відбивають у своєму составі показники працезатрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.

Правила застосування РЭСН, РЭСНМО, РЭСНр, РЭСН рв, РЭСНпн і РСНЭМ при визначенні:

- трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведені в технічних частинах до норм і Вказівках по застосуванню норм.

Кошторисні норми трудомісткості робіт, виконуваних робітниками-будівельниками, монтажниками, і середні розряди робіт, наведені в РЭСН, РЭСНМО, Рэснр, Рэснрв, Рэснпн, розрахункові показники трудомісткості по перевезенню ґрунту й будівельного сміття й розрахункова трудомісткість будівельно-монтажних робіт, які виконуються за рахунок загальновиробничих витрат вартість, що й тече, людино-години відповідного розряду є нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної заробітної плати робітників-будівельників, монтажників і працівників, заробітна плата яких ураховується в загальновиробничих витратах.

Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, у тому числі заробітної плати робітників, зайнятих на керуванні й обслуговуванні цих машин, є:

- кошторисні норми часу роботи будівельних машин і механізмів, наведені в ресурсних елементних кошторисних нормах;

- кошторисні норми ресурсів, необхідних для їхньої роботи, наведені в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів;

- поточні ціни машино-години, які розраховуються на підставі ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин і механізмів.

Кошторисні норми витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, наведені в РЭСН, РЭСНМО, РЭСНр, РЭСН рв їх, що й течуть ціни на, є нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на матеріальні ресурси.

Нормативно-розрахунковою базою для визначення загальної кошторисної трудомісткості будівництва є сума кошторисної нормативної трудомісткості робіт, наведеної в РЭСН, РЭСНМО, Рэснр, Рэснрв, Рэснпн і РСНЭМ, яка враховує працезатрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні й обслуговуванні будівельних машин і механізмів, розрахункової трудомісткості під час перевезення ґрунту й будівельного сміття, яка враховує працезатрати робітників, зайнятих на керуванні й обслуговуванні автотранспортних засобів, і розрахункових працезатрат працівників, заробітна плата яких передбачається в загальновиробничих витратах, засобах на зведення й розбирання титульних тимчасових будинків і споруджень, засобах на сезонні (зимові й літні) подорожчання вартості будівельно-монтажних робіт.

Нормативна кошторисна трудомісткість передбачає виконання робіт у звичайних умовах при плюсовій температурі зовнішнього повітря, але не більш +270 С у літній період під відкритим небом, і помірному вітрі (швидкістю до 10 м/с).

Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат можуть також служити поточні одиничні розцінки на будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставрационно- відбудовні й пусконалагоджувальні роботи, складені на основі РЭСН, РЭСНМО, Рэснр, Рэснрв, Рэснпн, і РСНЭМ, а також поточних цін на матеріали, вироби й конструкції, машино-години будівельних машин і механізмів і поточної вартості людино-години відповідного розряду.

Норми, застосовувані для визначення прямих витрат, передбачають витрату ресурсів при виконанні будівельно-монтажних робіт в умовах плюсової температури зовнішнього повітря, але не більш +27 ⁰ С у літній період під відкритим небом, і помірного вітру.

Визначення додаткових витрат, пов'язаних з виконанням будівельних і монтажних робіт при температурі зовнішнього повітря нижче нуля й сильному вітрі (швидкістю більш 10 м/с), або в літній період під відкритим небом більш +270 С проводяться окремим розрахунками.

У кошторисній документації на будівництво вартість устаткування вказується окремо щодо вартості будівельних і монтажних робіт.