Зміст лекції. 1. Загальні відомості про міжнародну організацію цивільної авіації

1. Загальні відомості про міжнародну організацію цивільної авіації.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) є всесвітньою міжурядовою організацією, створеною на підставі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної у Чикаго 7 грудня 1944 року, з метою сприяння безпечному впорядкованому розвитку міжнародної цивільної авіації в усьому світі (адреса в Інтернеті: www.icao.int). Будучи спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй, вона встановлює міжнародні стандарти і правила, необхідні для забезпечення безпеки польотів, економічності, ефективності та регулярності повітряних перевезень, та є інструментом співпраці у всіх областях цивільної авіації між її державами-учасниками.

За станом на листопад 2011 року кількість країн – 191 (ICAO members), 190 з 193 країн ООН (усі крім Домініки, Ліхтенштейну, Тувалы і Островів Кука). Ліхтенштейн делегував Швейцарію для здійснення договору, щоб зробити його придатним на території Ліхтенштейну.

Штаб-квартира ІКАО знаходиться в Монреалі. ІКАО має регіональні відділення в Бангкоку, Дакарі, Каїрі, Лімі, Мехіко, Найробі і Парижі. Цілі і завдання Організації, викладені у статті 44 Чиказької конвенції, полягають в розробці принципів і методів міжнародної аеронавігації та сприяння плануванню і розвитку міжнародного повітряного транспорту, з тим щоб:

• забезпечувати безпечний і упорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі;

• заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден в мирних цілях;

• задовольняти потреби народів світу в безпечному, регулярному, ефективному і економічному повітряному транспорті;

• запобігати економічним втратам, що викликані нерозумною конкуренцією;

• забезпечувати повну повагу прав держав-членів і справедливі для кожної Договірної держави можливості використовувати авіапідприємства, зайняті в міжнародному повітряному сполученні;

• уникати дискримінації між державами-членами;

• сприяти безпеці польотів у міжнародній аеронавігації;

• надавати загальне сприяння розвитку міжнародної цивільної аеронавтики у всіх її аспектах.

Статутом ІКАО є Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, учасниками якої є всі держави-члени. В ІКАО є суверенний орган, яким є Асамблея, і керівний орган – Рада. Головними посадовими особами є Президент Ради і Генеральний секретар.

Згідно з практикою міжурядових організацій політика організації виробляється на різних багатонаціональних зустрічах.

Розробка політики зазвичай вимагає проведення значного обсягу попередніх досліджень та аналізів, забезпечення проведення зустрічей органів, що займаються розробкою політики, та подальшого втілення в життя і контролю за прийнятими рішеннями. Більшість відповідних завдань, що передбачають участь організації, в основному виконуються Секретаріатом ІКАО, який є постійною організаційною структурою з персоналом, найнятим з країн-учасниць ІКАО. Далі визначаються ті частини цієї структури, які безпосередньо пов'язані з питаннями міжнародного повітряного транспорту, і дається опис їх основних функцій.

Діяльність як органів, що займаються розробкою політики, так і Секретаріату ІКАО забезпечує держав-учасників рекомендаціями, інструктивним матеріалом та інформацією в області політики.

2. Органи, що займаються розробкою політики ІКАО. Асамблея держав – учасниць. Економічна комісія. Рада ІКАО. Авіатранспортний комітет. Авіатранспортна конференція. Спеціалізована нарада. Групи експертів. Дослідна група секретаріату.

Розглянемо органи, що займаються розробкою політики ІКАО.

Асамблея держав-учасників, вищий орган Організації, скликається Радою ІКАО раз на три роки. Крім того, в будь-який час Радою ІКАО або на вимогу не менше 1/5 держав-учасників ІКАО може скликатися надзвичайна сесія.

Робота кожної Асамблеї здійснюється акредитованими делегаціями держав-учасників ІКАО. Кожна держава-учасниця має один голос в Асамблеї та її допоміжних органах. Акредитовані особи реєструються в якості делегатів, осіб, що заміщають делегатів або консультантів, при цьому одна особа в кожній делегації призначається керівником делегації. Спостерігачі від запрошених держав, які не є учасниками ІКАО, та міжнародних організацій можуть брати участь в обговоренні на відкритих засіданнях без права голосу. Представники преси та громадськості можуть брати участь у відкритих засіданнях. Використовувана на Асамблеї документація надається англійською, арабською, китайською, французькою, російською та іспанською мовами. На ці мови також забезпечується синхронний переклад. На ці мови також забезпечується синхронний переклад.

Кожна Асамблея відкривається Президентом Ради та проводить пленарні засідання з метою: вибору президента і віце-президентів з членів делегацій держав-учасників, прийняття порядку денного, створення різних комітетів і комісій, обрання їх голів, вибору держав у члени Ради, розгляду роботи комітетів, комісій, прийняття резолюцій щодо політики, а також прийняття бюджету та програми роботи на майбутнє триріччя.

Економічна комісія є допоміжним органом, який зазвичай створюється на кожній черговій сесії Асамблеї для обговорення та розробки резолюцій з економічних питань (включаючи питання, що стосуються регулювання) у сфері міжнародного повітряного транспорту. Економічна комісія розглядає всі передані їй запитання зазвичай на основі робочих документів, поданих державами-учасниками, Радою, Секретаріатом або акредитованими спостерігачами, і представляє звіти про свою роботу на розгляд на пленарних засіданнях Асамблеї.

Рада є постійним керівним органом ІКАО, підзвітним Асамблеї, що складається з 36 держав-учасників, що обираються Асамблеєю на трирічний термін. Протягом року Рада зазвичай проводить три сесії. Рада обирає свого Президента на трирічний термін і трьох віце-президентів терміном на один рік. Генеральний секретар ІКАО виконує обов'язки секретаря Ради. Будь-яка держава-учасник може брати участь без права голосу у розгляді Радою будь-якого питання, яке безпосередньо зачіпає його інтереси.

Рада подає щорічні звіти Асамблеї, виконує директиви Асамблеї та виконує свої обов'язки і здійснює права відповідно до Конвенції. У галузі повітряного транспорту Рада виконує відповідні резолюції Асамблеї, здійснює політику у відповідності з резолюціями Ради і приймає рішення щодо завдань і пріоритетів ІКАО, пов'язаних з програмою роботи в галузі повітряного транспорту.

Авіатранспортний комітет є постійним допоміжним органом Ради, який розглядає питання повітряного транспорту. Комітет складається з представників держав – членів Ради ІКАО, які призначені Радою і діють згідно з їх повноваженнями. Права та обов'язки Комітету встановлюються Радою у відповідності з Конвенцією. Комітет обирає свого голову і заступників голови терміном на один рік. Директор Авіатранспортного управління Секретаріату є секретарем Авіатранспортного комітету. На засіданнях Комітету часто присутні Президент Ради і Генеральний секретар.

Комітет проводить три групи засідань щороку в період засідань Комітету, у ході кожної сесії Ради, зазвичай це період у кілька тижнів перед проведенням сесії Ради. Будь-яка держава-учасниця може без права голосу брати участь в обговоренні Комітетом будь-якого питання, що зачіпає його інтереси.

Програма роботи Комітету на кожній сесії визначається Радою. Комітет розглядає робочі документи та подає доповіді Раді про свою роботу, коли це необхідно. Час від часу Комітет також розглядає запропоновані зміни в Міжнародних стандартах і Рекомендованій практиці, що містяться в Додатку 9 "Спрощення формальностей" до Конвенції.

Оскільки Комітет підзвітний Раді, його роль в основному є рекомендаційною. Він виступає в якості органу, що займається зондуванням питань, щодо яких Раді необхідно прийняти рішення, шляхом вільного обміну особистими думками членів Комітету і докладного обговорення питань.

Поряд з дипломатичними конференціями і нарадами органів ІКАО, що займаються розробкою політики в галузі повітряного транспорту, час від часу для цих самих цілей ІКАО проводить спеціальні всесвітні наради, на яких може бути присутніми кожна з держав-учасників.

Авіатранспортна конференція є спеціальною світовою нарадою, яка проводиться з метою обговорення питань регулювання в галузі повітряного транспорту. (Перебуваючи на тому ж рівні, як і аеронавігаційна конференція, авіатранспортна конференція не має аналогічних широких масштабів, оскільки вона не охоплює всі питання повітряного транспорту.).

Спеціалізована нарада є спеціальною світовою нарадою, що проводиться для цілей обговорення питань конкретної галузі повітряного транспорту, наприклад статистики або спрощення формальностей.

Порядок денний конференції зазвичай затверджується Радою, а порядок спеціальної сесії – Авіатранспортним комітетом. Спеціальна всесвітня сесії може створювати такі комітети, підкомітети і робочі групи, які вона вважатиме необхідними або бажаними. Голова спеціальної сесії всесвітньої представляє доповідь Раді.

Група експертів є групою кваліфікованих експертів, створюваній для вироблення в межах встановленого часу або на постійній основі вирішення конкретних проблем, які не можуть бути належним чином або швидко вирішені створеними органами ІКАО або Секретаріатом. Обговорення і висновки групи експертів спрямовані на вирішення технічних проблем і мають консультативний характер. При утворенні групи експертів всім державам-учасникам пропонується висувати кандидатури до її складу. Як правило, відбирається 12-15 кандидатів з числа запропонованих для включення в склад групи експертів.

У галузі повітряного транспорту група експертів може створюватися Радою або Авіатранспортним комітетом (як, наприклад, Група експертів з економіки аеропортів і Група експертів з економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування та Група експертів з регулювання повітряного транспорту).

При створенні групи експертів встановлюються її компетенція і програма роботи для того, щоб чітко і однозначно визначити характер і масштаби поставлених завдань. На кожній нараді група експертів обирає свого голову і заступників голови та проводить свою роботу на робочих мовах ІКАО, затребуваних учасниками. Співробітник Секретаріату здійснює функції секретаря групи експертів. Голова передає доповідь кожної наради групи експертів Авіатранспортному комітету, який зазвичай розглядає дану доповідь спільно з документом Секретаріату щодо дій щодо висновків чи рекомендацій, прийнятих на нараді.

Дослідницька група Секретаріату є менш формальною групою, яка призначається Генеральним секретарем з метою надання Секретаріату зовнішньої допомоги та експертної оцінки при виконанні конкретного завдання. (Наприклад, Дослідницька група з автоматизованих систем бронювання (АСБ), створена в 1987 році для надання допомоги Секретаріату у проведенні досліджень, що мають відношення до автоматизованих систем резервування). У деяких відносинах дослідницька група відрізняється від групи експертів: її функція полягає в наданні консультацій Секретаріату; співробітник Секретаріату керує ходом обговорень дослідної групи; наради зазвичай проводяться на одній мові, і звіти дослідної групи представляються призначеним працівником Секретаріату.