Дидактична гра “ знайди петриківський розпис ”

Країв прекрасних і трудящих

В житті немало знаю я,

Та серед них ти все ж найкраща,

Дніпропетровщина моя!»

Вихователь: Про який край говориться у рядках вірша? (Про Дніпропетровщину).

Вихователь: Так, про Дніпропетровщину, Дніпропетровську область. А чим доводиться Дніпропетровська область для нас? (Це маленька Батьківщина для людей, які в ньому народилися і живуть).

Вихователь: За розмірами Дніпропетровська область стоїть на другому місці в державі. На території області велика кількість поселень – 21 місто та 47 селищ міського типу. Головне місто – Дніпропетровськ. (Розгляд карти).

Вихователь: А як називається селище де ми живемо? (Діти називають селище Широке і знаходять його разом з вихователем на карті).

Вихователь: Дніпропетровська область має свій герб та прапор. (Показ та розгляд герба та прапора).

Вихователь: Запам’ятайте, діти, що 27 лютого виповнилося 80 років Дніпропетровській області від дня її заснування. Це святковий день. Його відзначають жителі кожного міста та селищ нашого краю.

Вихователь: Наша область має славну і давню козацьку історію. Ми горді не тільки за козаків — людей вільнолюбних перейнятих почуттям патріотизму, а й за людей, які працюють на великих, потужних підприємствах в ракетно-космічній галузі. (Розгляд фотографій з альбому «Мій рідний край - Дніпропетровщина»).

Вихователь: Ми маємо гордість і за талановитих, творчих майстрів, які прославили і прославляють Дніпропетровський край на весь світ петриківським розписом. Петриківський розпис особливий вид сакрального мистецтва,в якому закодовані магічні замовлення на добро та щастя нашого народу.

ДИДАКТИЧНА ГРА “ ЗНАЙДИ ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС ”.

Вихователь: На Україні та й в усьому світі майже в кожній оселі є речі, які розмальовані петриківським розписом.

Вихователь: А чому розпис має назву петриківський? (тому що перші майстри петриківського розпису народилися в селищі Петриківка).

Вихователь: Чи любите, діти, ви подорожувати? (відповіді дітей). Тож вирушаємо в захоплюючу подорож в минуле нашого краю. Зручніше займаємо місця в машині часу і вирушаємо в путь (звучить музика, діти переміщаються до зали «Подорож до Петриківки» ).

Дітей, в святково прикрашеній кімнаті, зустрічає дід-козак.

Дід - козак: Доброго дня вам, мандрівники! Ви хто такі будете, звідки і чого завітали до нас в Петриківку?

Вихователь: Ми прибули з далеку, бо дуже хочемо побувати на землі Петриківській, познайомитись з козаками та дівчатами — чепурухами; більше дізнатись про рідний край. Адже так, діти?

А звідки ми, не скажемо, а заспіваємо!