Граничнодопустимі значення напруженості електричного і магнітного полів

Підлогу слід виконувати відповідно до ДСанПін 3.3.3.007-98, використовуючи покриття на проходах і біля робочих місць з антистатичного лінолеуму.

Користувачам ПК рекомендовано носити одяг з природних матеріалів або з комбінованих. Для зняття електростатичних зарядів з одежі слід використовувати антистатики побутового призначення.

Для небезпеки ураження людини електричним струмом необхідно вжити такі заходи:

- повинно бути захисне заземлення;

- повинно бути захисне занулення;

- повинно бути захисне відключення.

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення для комп’ютерного класу, лабораторії, обчислювального центру відноситься до категорії В. У такій лабораторії передбачена установка типу ОУ, тому що є наявність електричного струму.

6.3. Протипожежна профілактика

6.3.1. Характеристика об'єкту по вибухо-пожежо-небезпеці.

Приміщення з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії пожежонебезпечних (категорія “В” (НАПБ Б. 03.02.2007)) і характеризується тим, що в приміщені знаходяться негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Пожежа на виробництві може виникнути внаслідок причин неелектричного і електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносять:

- несправності виробничого обладнання і недотримання технологічного процесу;

- халатного і необережного поводження з вогнем (куріння, залишання без нагляду нагрівальних приладів);

- неправильне встановлення і несправність вентиляційної системи;

- самозаймання і самозгоряння речовин.

До причин електричного характеру відносяться:

- коротке замикання;

- перевантаження проводки;

- великий перехідний опір;

- іскріння;

- статична електроенергія.

Пожежно-профілактичні заходи розробляються та виконуються не окремо, а в тісному взаємозв'язку з усіма проектними, будівельними та експлуатаційними роботами. Приміщення повинно забезпечуватись протипожежним інвентарем (вуглицевокислотними вогнегасниками типу ОУ-2).

Проходи і вихід не повинні загромаджуватися. У випадку виникнення пожежі перш за все необхідно відключити джерело живлення.

Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного і неелектричного характеру. Одна з причин електричного характеру – коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові та динамічні впливи можуть викликати руйнування електрообладнання та ізоляції.

Профілактичними заходами від короткого замикання є правильний вибір провідників, деталей і апаратури, своєчасні профілактичні огляди, ремонти. Перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормах значення. Для уникнення перевантаження підбирають правильні за значенням поперечного перерізу провідників та контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно значень, наведених в документації по обладнанню.

Дія дуги та іскріння. Може виникнути в місцях підключення обладнання та механічного під’єднання струмонесучих частин. Для уникнення нещільних з'єднань необхідна їх перевірка під час проведення профілактичних робіт.

Для ліквідації невеликих пожеж можна використовувати деякі порошкові матеріали (хлориди лужних металів, соду, пісок і т.п.).

6.3.2. Вибір первинних засобів гасіння пожежі

Виходячи з норм пожежної безпеки [див. "Справочник по ТБ" П. А. Долина], для машинного залу площею 100 м кв. (для нашого випадку біля 40 м кв.) потрібні наступні первинні засоби гасіння пожежі:

один вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-5 чи ОУ-8, за допомогою якого можна гасити загоряння різних матеріалів і установок наругою до 1000 В;

Один хімпіновий ОХП-10 чи повітро-піновий вогнегасник ОВП-5 чи ОВП-10, з допомогою якого можна гасити тверді матеріали і горючі рідини (крім установок під напругою);

Войлок, кошму чи азбест (1х1; 2х1.5,5; 2х2 м).

Рис. 5.2. План евакуації з приміщення

Висновки:

Результати експериментальних робіт дозволяють зробити наступні висновки:

- безпілотний літак «Пегас» показав відповідність заявленим характеристикам, стабільну роботу бортового обладнання;

- захист систем літака та аерофотопристрою забезпечений на належному рівні і дозволяє надійну експлуатацію з непідготовлених майданчиків в реальних умовах сільських населених пунктів;

- дистанційне керування літаком «Пегас» відповідно до запропонованої технології дозволяє в зоні прямої видимості витримувати з прийнятною для задач аерофотографування точністю маршрути довжиною до 1000м на висоті польоту 200 – 500 м.

- стабілізація літака в каналі крену є припустимою, але потребує покращення;

- потребує вдосконалення технологія зльоту з екстримально малих та оточених перешкодами ділянок

- потребує відпрацювання технологія пілотування за відеокрти з борту літака з метою розширення радіусу дії літака;

- доцільна розробка та відпрацювання технології польту літака в напівавтоматичному та автоматичному режимі;

- необхідно забезпечити можливість дистанційного керування орієнтацією фотокамери в автоматичному, або напівавтоматичеому режимі.

Аналіз накидних монтажів дозволяє зробити наступні висновки:

- прямолінійність маршрутів знімання дотримано на прийнятному рівні

- відзначається нерівномірність перекриття знімків та кута зносу, що пояснюється нерівномірністю сили та напрямку вітру на висоті впродовж польоту подекуди спостерігаються короткотермінові кидки літака в каналі крену на величину до 12 градусів, проте через запрограмоване надлишкове перекриття це не вплинуло на загальні результати знімання.