Кваліфікаційні вимоги

Провідний інженер з експлуатації аеродромів: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з експлуатації аеродромів I категорії - не менше 2 років.

Інженер з експлуатації аеродромів I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією інженера з експлуатації аеродромів II категорії - не менше 1 року.

Інженер з експлуатації аеродромів II категорії: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з експлуатації аеродромів - не менше 1 року.

Інженер з експлуатації аеродромів: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

6.2. Розробка санітарно-гігієнічних параметрів робочої зони

6.2.1. Забезпечення необхідного мікроклімату у приміщеннях з ПК

У виробничих приміщеннях з ПК параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007 – 98 “Загальні санітарно-гігієнічні до повітря робочої зони” та “Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень” № 4088-86 для категорій робіт 1а. Величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати оптимальним значенням для категорії 1а-1б, при строгому дотриманні параметрів відносної вологості (55-56%). Температура навколишнього середовища повинна бути в межах 18⁰-22⁰С, а швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с. Ефективним засобом створення комфортного мікроклімату для користувачів ПК є кондинціювання повітря, які забезпечують постійність параметрів мікроклімату незалежно від зовнішніх умов.

Користувачі персональних комп’ютерів належать до групи 1а – легкі роботи. Відповідно до цього і до ДСанПін 3.3.3.007-98 вибираємо необхідні метеорологічні умови.

Таблиця 6.1.

Оптимальні і допустимі метеоумови

В приміщенні встановлено обладнання системи водяного опалення, тепловіддача якого в зимовий період року є недостатня. Доцільним є проведення ущільнення конструкцій вікон і дверей, щоб припинити відплив тепла. Необхідно встановити ефективну систему вентиляції, яка повинна забезпечувати обмін повітря без зміни температурного режиму, а також не створювати зайвого шуму при своєму функціонуванні.

6.2.2. Освітлення приміщень і робочих місць ПК

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка стомленість.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

- освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення, фоном, контрастом об’єкту і фону;

- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

- на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

- в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків;

- величина освітленості повинна бути постійною в часі;

- слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення здійснюється через бокові світлові прорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) відповідно з ДБН.В. 2.5.28. – 2006 “Природне і штучне освітлення”, де оцінюються розміри віконних прорізів, вид засклення і рам, їх забруднення, а саме здатність системи природного освітлення пропускати світло.

Необхідно проводити очистку засклених світлових прорізів не рідше ні 2-4 рази на рік, світильників – 4-12 рази на рік.

У приміщеннях з ПК необхідно обмежувати нерівномірність розподілення яскравості у полі зору працюючих.

Для місцевого освітлення застосування світильників без розсіювачів та екрануючих рамок заборонено. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк. Як джерело світла при штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи з індексом кольоропередачі не менше 70. Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках.

Величина коефіцієнту пульсації світла не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорелюючими апаратами (ВЧ ПРА). За умови відсутності ВЧ ПРА слід включати лампи багатолампових світильників загального освітлення на різні фази трьохфазної мережі та використовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Необхідно забезпечити відповідне оформлення інтер’єру, тому що давати відблиски на екранах і сліпити працюючих можуть не тільки вікна, але інші поверхні великої яскравості, у тому числі: стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Світлий і особливо блискучий одяг працюючих вкрай небажаний. Коефіцієнти відбиття робочого стола, корпусу та клавіатури обчислювальної техніки необхідно передбачати 0,2-0,5; стелі – 0,6-0,7; стін – 0,2-0,5; підлоги – 0,1-0,2; шаф, стелажів – 0,25-0,35. Всі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщення повинні бути матовими.

Виконання дипломної роботи проводилося із застосуванням ПЕОМ і відповідало четвертому розряду зорової діяльності (середня точність від 0,5 до 1 мм) згідно з ДБН.В. 2.5.28. – 2006. Нормована освітленість на робочому місці для даного розряду становить 400 – 500 лк. Для забезпечення цієї норми використовують штучне освітлення (газорозрядні лампи).

Розрахунок загального штучного освітлення проведено за методом коефіцієнту використання, який дозволяє знайти світловий потік ламп, необхідно для досягнення заданої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами, стелею і підлогою:

лм. (6.1)

де F_S – загальний світловий потік, (лм);

E_H – нормована освітленість, (лм) (при 4-ому розряді зорової діяльності 450 лк);

S – площа освітлюваного приміщення, (м²);

k – коефіцієнт запасу (для люмінесцентних ламп), k =1,5;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної), z =1,1;

h – коефіцієнт використання світлового потоку, який рівний відношенню потоку який надається на “розрахункову” поверхню до сумарного потоку всіх ламп і визначається за показником приміщення, типом світильника і коефіцієнтом відбиття стін, стелі та підлоги.

Коефіцієнт h вибирається з таблиць за розрахованим значенням коефіцієнта I:

(6.2)

де a – ширина приміщення, = 5 м;

b – довжина приміщення, 9 м;

H – відстань від світильника до робочого столу.

(6.3)

Для світильника типу ОДО при I =1,3, r стелі дорівнює 50%, r стіни дорівнює 30%, r підлоги дорівнює 10%, значення коефіцієнта h = 44%.

Тоді світловий потік буде дорівнювати:

,лм. (6.4)

Кількість ламп у приміщенні визначається за формулою:

,шт. (6.5)

де F_E – світловий потік однієї лампи (для лампи типу ЛД 65-4 світловий потік F_E =3570 лм). При чому заокруглюється у більшу сторону:

ламп. (6.6)

Оскільки у світильнику типу ОДО використовується по дві лампи, ЛД то необхідно 10 (десять) світильників. Переконаємось, що вибрана кількість ламп, забезпечує освітленість і задовольняє вимоги ДБН.В. 2.5.28. – 2006. Для цього визначимо фактичну освітленість:

, лм. (6.7)

Оскільки розрахована нормована освітленість є більшою від допустимої нормованої освітленості, то вимога задовольняється. При розміщенні світильників виконуються наступні умови:

дисплей ПЕОМ не розташовується безпосередньо під світильником або впритул до нього;

освітленість робочого місця не перевищує 2/3 нормальної освітленості приміщення;

стіна позаду дисплея освітлюється приблизно так само, як і його екран.

розміщення світильників на стелі над проходом між рядами комп'ютерів дозволяє задовольнити ці умови.

6.2.3. Забезпечення захисту від шуму

Одним з найбільш поширених факторів зовнішнього середовища, що шкідливо впливає на організм людини являється шум.

Будь-яке джерело шуму характеризується перш за все звуковою потужністю. Потужність джерела Р - це загальна кількість звукової енергії, випромінюваної джерелом шуму в навколишнє середовище за одиницю часу. Шум шкідливо впливає на організм і понижує продуктивність праці. Рівень звукового тиску по відношенню до порогу чутності L = 120 - 130 Дб відповідає порогу больового відчуття. Звуки, які перевищують за своїм рівнем цю межу, можуть викликати болі і пошкодження слухового апарату людини. Шум створює значні навантаження на нервову систему людини, спричинює психологічний вплив.

Джерелами шуму в машинному залі являються механічні, електромеханічні пристрої (принтери, плотери та інші). Людина, що працює при шумі звикає до нього, але тривала дія сильного шуму викликає загальну втому, може привести до погіршення слуху, а інколи і до глухоти, порушується процес травлення, виникає зміна об'єму внутрішніх органів. Ці шкідливі наслідки шуму тим більші, чим сильніший шум і тривалість його дії. Таким чином, шум на робочому місці не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приведені в ГОСТ 12.1.003-83.

Джерелами шуму при роботі з ПК є пересувні механічні частини принтера і вентилятори ПК. Шум, що створюється працюючими ПК, яка забезпечує мікромасштабний шум, постійним з періодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному корегуванню “А” та вимірюватися в дБа.

Допустимі рівні звукового шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83. Загальні вимоги безпеки у приміщеннях, де працюють програмісти і оператори ПК, неповинні перевищувати 50 дБа; в приміщеннях, де працюють ІТП, які виконують лабораторний аналітичний та вимірювальний контроль – 60 дБа; у приміщеннях операторів ЕОМ – 65 дБа.

Зниження рівня шуму здійснюється такими методами:

- заміною матричних голчатих принтерів струменевими і лазерними принтерами, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

- застосування принтерів колективного користування розташованих на відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

- зміною напрямку поширення шуму в протилежну сторону від робочого місця.

Таблиця 6.2

Допустимі рівні шуму