Музичний словничок

Блюз – (у перекл. з англ. – «меланхолія, журба») на відміну від спірічуелса - сольно – пісенний жанр драматичного спрямування.

У творах цього жанру відображаються особисті хвилювання, емоції та почуття людини, а також розкривається справжнє життя бідних людей Америки. Однак яскравими ознаками блюзу також є гумор, іронія і сатира. Музика і текст мають імпровізаційний характер, тому легко підкорюються таким особливостям викладання, як поліритмії (одночасному поєднанню різних ритмічних малюнках), синкопуванню, специфічному тембровому забарвленню голосу та інструменту.

Більшість виконавців джазу – це видатні майстри – віртуози. Опинившись у центрі уваги публіки, соліст не може просто імпровізувати на теми легких мелодій, оскільки від цього завжди очікують віртуозну гру і справжнє натхнення. Видатними виконавцями джазу були Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Гленн Міллер та інші.

Музичне сприймання. Луї Армстронг «Відпусти мій народ» («Lets my people go»)

Луї Армстронг (1901 - 1971) – американський джазовий трубач, вокаліст і керівник ансамблю. Народився в найбіднішому афроамериканському районі м.Нового Орлеана. Працював з дитинства, щоб допомогти своїй сім’ї: розвозив вугілля, продавав газети. Луї рано почав співати в невеликому вуличному вокальному ансамблі, грав на барабанах і за кілька років натренував слух.

У 14 – річному віці потрапив у міський виправний будинок. Там навчився грати на кларнеті, брав участь у місцевому духовому оркестрі. Після повернення додому грав у вільний від роботи час в аматорських ансамблях. Молодого виконавця помітив місцевий король джазу – Джо Олівер, з допомогою якого Армстронг став професійним музикантом і входив до складу відомих джазових оркестрів тих часів.

З середини 1920 – х років Армстронг записував альбоми з власними студійними ансамблями, найвідоміші з яких «Гаряча п’ятірка» («Hot Fife» 1925р.) і «Гаряча сімка» («Hot Seven», 1927 р.).

Тоді ж починає співати джазовим скетом (ритмічне повторення складів, які співак вигадував безпосередньо під час виконання композиції).

Луї Армстронг створив імпровізаційний виконавський стиль гри на трубі, для якого властиве вільне трактування мелодій. Віртуозний стиліст – трубач довів, що центром джазового ансамблю є особистість, актор, із власними ідеями і переживаннями.

Музикант гастролював країнами Європи, Америки, Африки, Австралії та Японії. Часто знімався в кіно, постійно брав участь у радіопрограмах, музичних і театральних виставах. Разом з Еллою Фіццджеральд брав участь у джазовій версії опери Джорджа Гершвіна «Поргі і Бесс». Не полишаючи інструментально – виконавську діяльність, Армстронг дедалі частіше виступав як співак: його низький, хриплий, наповнений теплом голос легко пізнаваний, як і неповторне звучання його труби. Сьогодні Луї Армстронг - це символ американського джазу в усьому світі.

· Слухання: Луї Армстронг «Відпусти мій народ» («Lets my people go»)

· Г. Міллер, Д. Еллінгтон Джазові композиції.

- У чому виявляються особливості пісні, яку ви прослухали?

- До якого жанру афроамериканської музики, на вашу думку, вона належить?

- Які особливості джазової музики помітили?

- Придумайте ритмічну імпровізацію та виконайте її як супровід до пісні.

- Які мелодичні та ритмічні звороти, характерні для джазу ви помітили?

- Спробуйте відчути пульс музики. Які особливі «прикмети» джазу?

- Які інструменти виконували соло?

Джазу властиві дві важливі ознаки, що вирізняють його з- поміж інших видів музики: імпровізація і свінг. Слово «імпровізація» означає, що музиканти можуть складати музику під час її виконання. Так, вони часто використовують одні й ті самі мелодії і співзвуччя, проте музика, яку вони грають, ніколи не звучить однаково.