Конструювання власного експериментального зразка зажимного губкового електроду

На основі будови і переваг кожної з систем було прийнято рішення створення власного абляційного зажимного інструменту. Таким чином вдалось обійти одноразовість абляційного електроду Estech Cobra Revolution і перенести його особливості на власну модель (саме унікальна і передова будова губок). За основу для виготовлення інструменту було взято хірургічний зажим «ПАТОНМЕД», який був розглянутий у минулому розділі. Таким чином інструмент, що було виготовлено не потребує використання генератору Estech, що є досить дорогим. Сконструйований інструмент дозволяє використовувати генератор «ПАТОНМЕД ЕКВ№-300», так як роз’єм змінено не було. Прилад бул виготовлено на базі кабінету для обслуговування медичних приладів і систем в інституті Амосова суто власними зусиллями.

Рис. 2.19 Процес виготовлення експериментального зразка

Слід наголосити на тому, що інструмент є тільки першим експериментальним зразком, тому йде мова не о впровадженні його у хірургічну практику, а тільки про перевірку можливості подальшої розробки інструменту, що був виготовлений за допомогою інтеграції одного приладу в інший. На початковому етапі відбувалось відокремлення губок від металічного каркасу електрода Estech Cobra. Горизонтальними зрізом і технічними кусачками було проведено зняття активної частини. Наступним єтапом булла підготовка зварювального електроду до наживлення губок. Виконано зачисту інструменту від іржі і протерто активні поверхні 96% розчином спирту для знежирення поверхні. Після підготовки площини було виконано нанесення термостійкого клею. Ціанокрилатний клей був вибранний як з’єднуючий матеріал так як надійно закріпити гуму на сталі досить важко, використовуючи інші варіанти кріплення. До того ж він володіє наступними перевагами:

· Найкраща адгезія до металів

· Час склеювання до 10 секунд

· Низька ціна

· Міцність 300 кгс / см2

· Робоча температура до 200ºС

· Низька в'язкість

Після нанесення клею було виконано накладання губок і проведена фіксація шляхом тугого зажиму і притискання. Проміжним етапом виконувалась відцентровка губок до застигання клею. Після витримки в 10 хв під притиском для надійної фіксації виконувалось припаювання волокон активної частини губок, які з’єднують головний провід з серпантиновою поверхнею. Відгалуження волокон нагадує шітку і із-за близькості одне до одного ускладнює процес пайки, тому було прийнято рішення про проведення мікропайки волокон і звичайної пайки для загального кабелю. Провід, що підводився до кожної з активних губок електроду для зварювання був від’єднаний і залуджений. Після цього відбувалась пайка розігрітим паяльником з жалом, товщиною в 3 мм. Для з’єднання використовувався припій марки Aksline ПОС-61, 3мм, 100гр, (183°C), а також каніфольна смола. Наступним етапом було встановлення запобіжників в основі ручки для запобігання перегіву кабелю і ручок утримки. Завершуючим етапом було фіксація дротів на корпусі електроду і обмотка ручок ізоляційним матеріалом.

Рис. 2.19 Експериментальний зразок абляційного електроду