Матеріали і методи експериментальних досліджень

Так як існує потреба у перевірці доцільності застосування системи «ПАТОНМЕД» для абляційних потреб, то було прийнято рішення проводити эксперимент на свиному серці. Воно найбільш наближене по фізіологічним показникам до людского, має схожу будову, розміри і щільність тканини.

Рис. 2.1 Початковий вигляд свиного серця до проведення експерименту

Головне, на що треба звернути увагу: умови тестування роботи приладу Estech Cobra Revolution і системи для сварки живих тканин «ПАТОНМЕД» повинні бути найбільш ідентичні. Тільки при дотриманні однакових умов середовища (також електричних і фізіологічних показників), можна запобігти великим похибкам і отримати данні, наближені до достовірних. Точність роботи приладу Estech Cobra не визиває сумнівів, так як даний прилад був успішно застосований на практиці. Для того, щоб відтворити точні умови експерименту, а також отримати точне порівняння, експеримент слід проводити і системою Estech. Паспортні данні системи Estech не дозволяють повноцінно порівняти результати тестування систем, адже рекомендована потужність, якою користувались розробники, складає 20-60Вт. До того в пасторті не указано, на якій ділянці серця проводилось тестування системи, чиє було серце і який його вік і фізіологічні параметри. Тому для чистоти досліду експеримент проводився на одному й тому ж серці при однакових умовах як середовища, так і впливу.

Таблиця 2.2 – Результати тестування системи Estech на свиному серці

*с В-мікровибух, що стався на * секунді; пп-перепалювання тканини; о-обвуглення з почорнінням.

Для проведення эксперименту було простерілізовано електрод, що йде у коплекті з генератором. Також було підготовлено свинне серце, яке напередодні эксперименту було поміщено в льод з 1%-ого фізрозчину. Дана процедура виуконувалась для збереження тканинних властивостей і фізіологічних показників органу, таких як густина, насиченість кровью, тепло і електропровідність. Усі умови эксперименту були наближенні до реальних умов, яких дотримуються при проведенні абляції на відкритому серці.

Рис. 2.2 Розміщення серця у кюветці з фізрозчином

Після підготовки інструменту було налаштовано генератор на частоту в 440кГц і виставлено мінімальний режим потужності. Завдяки шприцу виконувалось штучне охолодження зони контакту фізрозчином, що набирався з кюветки, в якій лежало серце.

Рис.2.3 Проведення РЧА в рамках експериментальних досліджень

Таким чином температура фізрозчину для омивання і температура серця були ідентичні. Слід відмітити що перед провденням процедури був витриманний час для нагріву тканин серця до температури оточуючого середовища, яка дорівнювала 20 ⁰C. Эксперимент виконувався для 10 режимів з кроком потужості в 30Вт. Такий крок обумовленний налаштуванням генератору «ПАТОНМЕД», зміна кроку в якому здійснюється лише программно і є недоступною звичайному користувачеві. При витримці такого кроку можна буде порівняти результати тестування обох систем, хоча прилад і використовують лише на потужності в 10-50 Вт. Кожні 10 впливів(згідно режиму потужності) виконувались по 4 часвим відсічкам(5с, 10с, 15с, 30с).

Рис. 2.4 Омивання зони контакту фізрозчином

Подача енергії відбувалась за допомогою нажимної педалі, яка замикала електричний ланцюг. Після провдення процедури абляції встановлювалась товщина абляційного рубця шляхом горизонтального розрізу тканини. До заміру витримувалась пауза в 10 секунд для остаточного охолодження тканини до температури середовища. Після заміру по одній часовій відсічці кожного рубця(замір відбувався за допомогою лінійки), виконувався перевід таймера і прцедура повторювалась на більшому часовому проміжку.

Вибраний електрод був активований натисканням на вимикач на ESU. Подача електроенергії також зупиняється за допомогою цієї кнопки.

Дослідження проводилось по декільком показникам:

· Час, сек

· Початкова ширина тканини,мм

· Потужність, W

· Глубина ураження, мм