Електричні механізми виникнення та особливості виконання радіочастотної абляції при фібриляції передсердь

Фібриляція передсердь (ФП), останнім часом, проявляться у 1-2% населення. Встановлено, що в розвитку ФП беруть участь два основних процеси - підвищення автоматизму в одному або декількох фокусах швидкої деполяризації і рі-ентрі в одній або більше петлях збудження (рисунок 1.1).

Передсердні ектопічні вогнища з швидкою імпульсацією, найчастіше розташовані в області верхніх легеневих вен, можуть ініціювати ФП у сприйнятливих пацієнтів. У хворих може бути більше 1 фокусу, здатного ініціювати аритмію, в області легеневих вен. Такі фокуси також зустрічаються в правому передсерді і рідше у верхній порожнистій вені або вінцевому синусі, зв'язці Маршала.

Гіпотеза наявності множинних дрібних хвиль збудження в основі виникнення ФП за типом рі-ентрі була висунута GK Мое і співавторами (1959 р.), припустившими, що розсіювання фронту хвиль по мірі їх просування по передсердям призводить до виникнення самопідтримуючих "дочірніх хвиль".

На відміну від інших аритмій, при яких зазвичай визначається одна петля рі-ентрі, в генезі ФП можуть брати участь декілька петель. Довжина шляху, по якому повинен пройти фронт хвилі деполяризації, а також швидкість проведення і рефрактерність визначаються ступенем збільшення передсердь, що є фактором ризику розвитку ФП [8].

Рис. 1.1 Електричний контур у пацієнтів з ФП [4]

При фібриляції передсердь суть радіочастотної абляції полягає в ізоляції легеневих вен, тобто створення блоку-перешкоди для входження в передсердя фокусів збудження з легеневих вен (рисунок 1.2).

Рис. 1.2 Процедура РЧА при ФП [4]

Радіочастотне лікування фібриляції передсердь має дві технології клінічного застосування: трансвенозний доступ до ендокарду та зовнішня деструкція тканин передсердь (операція Maze).