Поняття свідомості, структура свідомості, функції свідомості

Поняття свідомості – це психічне відображення дійсності, незалежно від того, на якому рівні воно здійснюється – біологічному чи соціальному, чуттєвому чи раціональному. Коли говорять про свідомість у такому значенні, то тим самим підкреслюють її сприйняття світу без виявлення специфіки її структурної організації [3, с. 7].
У більш вузькому і спеціальному значенні під свідомістю мають на увазі не просто психічний стан, а вищу, власне людську, форму психічного відображення дійсності.

Свідомість людини - це сформована в процесі суспільного життя вища форма психічного відображення дійсності, що являє собою сукупність психічних процесів, котрі дозволяють йому орієнтуватися в навколишньому світі, часі, власній особистості, забезпечують спадковість досвіду, єдність і розмаїття поведінки [12, с. 89].

До невід'ємних ознаками свідомості належать: мова, уявлення, мислення і здатність створювати узагальнену модель навколишнього світу у вигляді сукупності образів і понять.

До структури свідомості належить низка елементів, кожен з яких відповідає за певну функцію свідомості.

1. Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять). На їхній основі формується сукупність знань про навколишній світі.

2. Розрізнення суб'єкта та об'єкта (протиставлення себе навколишньому світові, розрізнення «Я» і «не Я»). Це самосвідомість, самопізнання і самооцінка.

3. Ставлення людини до себе і навколишнього світу (її почуття, емоції, переживання).

4. Креативна (творча) складова (свідомість формує нові образи і поняття, яких раніше не було в ній за допомогою уяви, мислення та інтуїції).

5. Формування тимчасової картини світу (пам'ять зберігає образи минулого, уява формує моделі майбутнього).

6. Формування цілей діяльності (виходячи з потреб людини, свідомість формує цілі діяльності та скеровує людину на їх досягнення) [15, с. 186].

Основні функції свідомості:

· Відтворююча. Свідомість організовує пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, уявлення, мислення), а також організовує пам'ять.

· Оцінювальна. Свідомість бере участь у формуванні частини емоцій і більшості почуттів. Людина на рівні свідомості оцінює більшість подій і саму себе.

· Креативна. Творчість неможлива без свідомості. Так, довільні види уяви, мислення і споглядання виявляються на свідомому рівні: винахідництво, художня творчість.

· Рефлексивна. Різновидом свідомості є самосвідомість - процес, за допомогою якого людина аналізує свої думки і вчинки, спостерігає за собою, оцінює себе тощо. Одне із значень слова «рефлексія» - це здатність свідомості людини зосередитися на самій собі. Крім того, даним терміном ще позначається механізм взаєморозуміння, тобто осмислення людиною того, як мислять і відчувають інші люди, з якими вона взаємодіє.

· Перетворююча. Людина свідомо визначає більшість своїх цілей і накреслює шлях до їх досягнення. Крім того, вона часто не обмежується колом уявних операцій з предметами і явищами, а виконує і реальні дії з ними, перетворюючи навколишній світ у відповідності зі своїми потребами.

· Часоутворююча. Свідомість відповідає за формування цілісної тимчасової картини світу, в якій є пам'ять про минуле, усвідомлення сьогодення і уявлення про майбутнє. Цим свідомість людини відрізняється від психіки тварин.

Свідомість психічно здорової людини, як правило, є цілісністю. У рамках даної властивості можливі внутрішні конфлікти цінностей чи інтересів. При деяких видах психічних захворювань цілісність свідомості порушується (шизофренія) [22, с. 203].