Ведення переношеної вагітності

Потрібно обстежувати жінок з метою встановлення діагнозу пролонгованої або справжньої переношеної вагітності, наявності змін ФПК. Для цього проводять амніоскопію, КТГ, визначення БФПП, доплерометричну оцінку плодового кровотоку. При вагітності 42 тижнів рекомен­дується проводити активне розродження.

Дородову підготовку естрогенами з чеканням довільних пологів небажано проводити як при пролонгованій вагітності, так і при переношеній, Очікувальна тактика може мати місце при пролонгованій неускладненій вагітності (до 42 тижнів), а в інших випадках потрібно проводити активну тактику.

Метод розродження необхідно обрати після визначення біологічної готовності матки до пологів. Зрілість шийки матки визначають за спеціальною шкалою, враховують вираженість 4-х ознак: консистенція шийки матки, її довжина, прохідність цервікального каналу і розміщення шийки матки відносно провідної осі таза. Кожну ознаку оцінюють від 0 до 2 балів (0—2 - незріла шийка матки, 3—4 - недостатньо зріла, 5—6 - зріла), якщо шийка матки готова до родозбудження при 42-43 тижнях вагітності, його необхідно провести.

Застосування простагландинів при незрілій шийці матки дає позитивні результати. З цією метою можна застосовувати внутрішньовенне введення простагландину Е₂ 0,75 мг, розведеного на фізіологічному розчині, який вводиться повільно, 20—30 крапель за 1 хв; чи ендоцервікальний гель, що містить 0,5 мг активної речовини простагландину Е₂ або для піхвового введення (0,75 мг активної речовини).

Існує чимало суперечливих думок щодо найбільш раціонального методу ведення переношеної вагітності при наявності неготової шийки матки; слід відзначити, що аспірація меконію може наступити навіть при розродженні за допомогою операції кесарева розтину.

Для діагностики стану плода використовують: клінічні дані, визначення БФПП, КТГ, амніоскопію, доплерометричну оцінку плодового кровотоку з визначенням індексів опору в середній мозковій артерії і аорті. Простежується чітка залежність перинатальних ускладнень від стану гемодинаміки.

Так, при декомпенсації кровотоку у плода асфіксія спостерігається у всіх новонароджених, у кожної 2-ої дитини в неонатальний період визначається гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС, у кожної 5-ої — синдром меконіальної аспірації.

Таким чином, жінкам з пролонгованою вагітністю, не ускладненою ФПН, для дородової підготовки слід застосовувати простагландини або дотримуватись очікувальної тактики ведення до повних 42 тижнів вагітності, при про­лонгованій вагітності, ускладненій ФПН, — індукція пологів або плановий кесаревий розтин, при справжній переношеній вагітності, не ускладненій ФПН, — індукція пологової діяльності, при справжній переношеній вагітності, усклад­неній ФПН, краще проводити плановий кесаревий розтин.

Кесаревому розтину в плановому порядку підлягають жінки. У яких переношування вагітності поєднується з іншими обтяжливими факторами: непідготовленість пологових шляхів, впершенароджуюча старшого віку, безпліддя в анамнезі, вузький таз, тазове передлежання плода, рубець на матці, великий плід, несприятливі закінчення попередніх вагітностей тощо.

Прояви переношуваності у новонароджених і в плаценті:

1. Слабкий розвиток підшкірної жирової клітковини;

2. Суха, дрябла або «полірована» шкіра, зморщена і порепана шкіра, при сильному переношуванні — мацерація шкіри на долонях і стопах, її висихання;

3. Виражене злущування епідермісу;

4. Зміни кольору шкіри (зелений, жовтий) за рахунок забарвлення меконієм шкіри, оболонок і пуповини;

5. Підвищена щільність вушних раковин;

6. Довгі нігті;

7. Відсутність сировидної змазки або наявність її тільки в зоні шиї і пахових складках;

8. Вузькі шви та тім’ячка;

1. Щільні кістки черепа;

2. Плацента з вираженими явищами кальцинозу і білих інфарктів.