Конкретні цілі

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Вінниця – 2013

Актуальність теми

Запальні захворювання статевих органів жінок (ЗЗСО) займають перше місце серед других позолотій в гінекології і складають 60-—65% серед всіх других позолотій в гінекології і складають 60-—65% серед всіх гінекологічних хворих і більше 30%, які госпіталізуються. Серед хворих запальними процесами статевих органів — 75% жінки, молодші 25 років (від 16 до 25 років), а з них 3/4 тих, що мали пологи.

Запальні захворювання є найчастішою причиною негормонального безпліддя,ектопічних вагітностей, невиношування; відіграють певну роль в розвитку фетоплацентарної недостатності, захворюваннях плода та новонародженого.Треба брати до уваги, що запалення можуть привести до виникнення патології шийки матки (ектопії, дисплазії), матки (лейоміоми).ускладнення еидометріозу.

Таким чином, запальні захворювання перекривають майже весь спектр негормональних захворювань органів репродуктивної системи жінок. Знання причин, методів діагностики та лікування запальних захворювань жіночих статевих органів необхідно лікарю будь-якого профілю у його практичній діяльності

Конкретні цілі

Для формування вмінь студент повинен знати:

1) етіологію та патогенез гострих та хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів;

2) клінічні симптоми запальних гінекологічних захворювань;

3) особливості перебігу запальних гінекологічних захворювань у різні періоди життя жінки (дитячий вік, вагітність, похилий вік);

4) методи діагностики запальних гінекологічних захворювань;

5) диференційну діагностику запальних гінекологічних захворювань;

6) методи лікування та реабілітації запальних гінекологічних захворювань;

7) профілактику запальних захворювань жіночих статевих органів.

У результаті проведення заняття студент повинен вміти:

1) вибрати із скарг та анамнезу дані, які відбивають наявність запального захворювання жіночих статевих органів;

2) провести об'єктивне гінекологічне дослідження хворої із запальним захворюванням геніталій;

3) скласти план обстеження хворої для встановлення діагнозу;

4) провести диференційну діагностику між гострим та хронічним проце­сом, а також із захворюваннями суміжних органів;

5) оцінити результати дослідження хворої та поставити діагноз;

6) скласти та обґрунтувати план індивідуального лікування та реабілітації хворої;

7) виписати рецепти лікарських речовин, які використовують для лікування запальних гінекологічних захворювань;

8) провести експертизу непрацездатності при запаленні статевих органів жінки;

9) визначити заходи профілактики рецидиву захворювання.