Дитяче самоврядування

Що таке органи самоврядування в оздоровчому закладі? Це виборчі органи, основне завдання яких – організація різноманітної діяльності. Органи самоврядування потрібні для того, щоб розширити уявлення дітей про демократичність, виховати особисту відповідальність за загальну справу, активну позицію в колективі, формувати загальну думку про загін, розвинути ініціативу та самостійність.

Ти повинен навчити дітей організовувати свою роботу: планувати, розприділяти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця.

Завдання вожатого – вміло поєднати свою допомогу з розвитком самодіяльності колективу.

Самоврядування також передбачає відмову від авторитарно-адміністративних методів, глибоке переконання в силі свого впливу на кожну дитину, високий авторитет, розуміння психологічного настрою колективу, вміння підтримати атмосферу приязні й добра.

Методикою виділяється три типи дитячих організа­цій у таборах відпочинку:

1. Піонерські дружини (з оновленими цілями та зміс­том роботи).

2. Дитячі організації, що імітують держави, республі­ки, міста (органи дитячого самоврядування).

3. Дитячі організації - казкові держави, космічні ко­раблі, флотилії тощо, що «здійснюють» фантастичні подорожі.

Спробуйте створити свій, оригінальний тип дитячої організації. Можливо, це буде незвичайне місто? Нехай загони висунуть свої кандидатури на посаду мера міста. Кандидат продумає програму заходів, які мають про­водитися в таборі. Загони на загальному зборі табору представлять своїх кандидатів (форми різні). Кожний кандидат знайомить «виборців» зі своєю програмою, відповідає на питання (час обмежений). А далі про­водяться випробування для кандидатів. Кожний загін знає свого кандидата і пропонує такий конкурс, у якому він сильний, буде виглядати краще всіх. Конкурс може бути поетичний, технічний, художній та інші. Із всіх кандидатур вибирають одну.

А можливо, ви створите дитячу казкову державу? За­пропонуйте загонам продумати відповіді на запитання:

• Як повинен виглядати острів, щоб вони погодили­ся на ньому жити?

• Назвіть справи та обов'язки, які ви виконували до табору, і які продовжували б виконувати на остро­ві із задоволенням, а від яких би відмовилися?

• Ваші улюблені ігри, в які б ви хотіли грати на острові?

• Оскільки острів буде одночасно і дитячою держа­вою, продумайте, як і хто буде управляти нею? Які права та обов'язки будуть у жителів острова? Як ви його назвете?

На загальному зборі табору можна провести захист проектів «Казкової держави» та обрати кращий.

10. Як вибрати назву загону?

Відомі слова пісеньки Капітана Врунгеля «Як ви човен назвете, так він і попливе» можна застосувати й до назви загону.

Вибираючи назву загону, краще відштовхуватись від якої-небудь теми. Варіантів тут безліч. Наприклад:

- історія (первісні люди, індіанці, вікінги, лицарі);

- професія (моряки, космонавти, винахідники);

- мультфільми (Білосніжка і сім гномів, пригоди барона Мюнхаузена).

Або просто покладися на власну фантазію.

Назву краще вибирати разом з дітьми. Але до початку обговорення у тебе повинна бути одна або кілька власних версій назви, які дітям відразу називати не варто. Якщо на твій погляд твоя версія найбільш вдала, то зроби так, щоб діти запропонували її самі. Тобто направляй обговорення в потрібне русло до досягнення кінцевого результату. Діти будуть більш пишатися назвою загону, якщо виберуть її самі.

Назва загону, девіз повинні:

а) відповідати віку дітей;

б) бути змістовними;

в) бути зручно вимовними;

Коли вибираєш назву загону з молодшими – довго не обговорюй. Через 5-7 хвилин, запропонуй кілька своїх варіантів. Як правило, малеча за них і чіпляється. І відчуття, що вони її разом придумали залишиться.

Для середнього віку використай метод зміни автора (коли видаєш свою ідею за ідею людини із загону), метод відходу від ідеї (коли розвиваючи чужу ідею, змінюєш її до невпізнанності).

Для старшого віку непогано спочатку дати критерії назви загону. Вона повинна бути романтичною, бойовою, яскравою, не дуже довгою тощо. Одним із критеріїв може бути тематика зміни. Домашні заготовки використовуй обережно (якщо впіймають, потім вірити не будуть).

Але те, що діти повинні брати участь у виборі назву – це точно! Адже назва загону впливає на настрій, на виступи загону в різноманітних конкурсах, змаганнях, робить життя дітей в оздоровчому закладі більш цікавим.

VІІІ. ПЕДАГОГІЧНІ СЕКРЕТИ СПІВПРАЦІ

1. Хто твій напарник?

Хто вміє володіти собою,

той може владарювати над людьми

Вольтер

У більшості випадків, чим вдаліша співпраця напарників-вихователів, тим дружніший загін і кращий настрій у дітей, зміна проходить під девізом любові й злагоди. На жаль, не завжди виникає дружба між вихователями-напарниками. Як би не склалися стосунки з напарником, пам’ятай основний постулат вожатського спілкування: при виникненні конфліктів ваші стосунки ніяк не повинні вплинути на дітей. Для них ви завжди повинні залишатися друзями. Якщо налагодити стосунки не виходить, варто звести спілкування до мінімуму, максимально розділивши сфери впливу.

Діти, звичайно, гостро відчувають напруженість між своїми наставниками, тому намагаються так чи інакше помирити дорослих або віддаляються від них. Адже вони втрачають неабияку частку уваги з боку вожатих, оскільки вся енергія вихователів спрямована винятково один на одного, на з’ясування робочих стосунків. Окрім того, якщо дорослі не можуть вирішити свої проблеми, то хіба можна чекати доброзичливої атмосфери між дітьми.

Прислухайтеся один до одного, підтримуйте авторитет свого напарника. Дотримуйтеся в роботі рівноправності і єдиних вимог. Будьте принциповими один з одним (ви працюєте з дітьми!), але в той же час уважними, терпеливими й доброзичливими. Вас двоє, іноді хтось може виспатись (споконвічна вожатська проблема). Розумно розподіляйте роботу, щоб один із вас не був «усю зміну на арені».

При знайомстві зі своїм напарником розкажіть один одному про себе те, що вважаєте за потрібне. Особливості свого характеру й темпераменту, чого від вас можна чекати в критичних ситуаціях у випадку перевтоми й особливо у спілкуванні з дітьми. Який досвід роботи у таборі у вас є, з яким настроєм збирається працювати, які є побоювання.

От кілька порад, як досягти взаєморозуміння між напарниками в оздоровчому закладі:

1. «Довідайся про мене». Починай з банального, довідайся якнайбільше про людину, з якою будеш працювати. Не соромся запитувати.

2. «Я звик…». Довідайся про звички твого напарника й розкажи йому про свої. Будь відвертим, щоб ви знайшли розумний компроміс між вашими уподобаннями.

3. «Робочий стиль…». Скільки існує вихователів, стільки існує й стилів роботи із загоном. Розкажи напарнику, як ти плануєш працювати і яких пріоритетів будеш дотримуватися у спілкуванні з дітьми.

4. Повага – головне правило, яким повинні користуватися напарники. Намагайтеся знаходити компроміс заради спільної діяльності й бути відвертими.

5. Напарники завжди дотримуються однієї точки зору (якщо один сказав «не можна», то інший не має права дозволити). Тому про все слід домовлятися заздалегідь.

6. Важливо вірно розподілити обов’язки між напарниками.

7. «Заборонені» теми для розмов у присутності дітей:

- з’ясування стосунків між вихователями;

- обговорення дітей;

- обговорення поведінки адміністрації оздоровчого закладу, їхніх вказівок;

- вирішення питань особистого характеру.

8. І ще раз – перед приїздом дітей вам з напарником варто домовитися про три складові:

- всі ваші вимоги до дітей мають бути єдиними;

- ви ніколи не повинні з’ясовувати стосунки, скаржитися один на одного, або на керівництво у присутності дітей;

- якщо між вами все-таки, виникли суперечки, поставте вище особистих загонові інтереси, адже тільки взаємна підтримка й витримка дозволять вам із честю вийти з різних складних ситуацій, які часто трапляються в оздоровчому закладі.

9. Запам’ятай! Ви - не напарники, а партнери!

Як тільки в межах видимості з’явиться хоча б одна дитина з вашого загону, ви з напарником стаєте однією командою, що розуміють один одного з півслова!

2. Взаємодія з адміністрацією дитячого оздоровчого закладу

Кілька порад щодо співпраці з адміністрацією:

1. Поводься гідно.

2. На першій педраді познайомся з адміністрацією, визначи, «що можна, що не можна» тощо.

3. З’ясуй, кому з адміністрації (не завжди директорові) подавати пропозиції, скарги.

4. З’ясуй режим дня, умови зберігання цінних речей дітей, обов’язки чергового загону, правила поведінки в їдальні, на дискотеці, під час екскурсій тощо.

5. Уточни графік вихідних днів.

Адміністрація дитячого оздоровчого закладу має право відсторонити студента-практиканта від практики у випадку:

- неодноразового порушення трудової дисципліни та порушення розпорядку оздоровчої установи;

- адміністративного або карного правопорушення;

- аморальної поведінки та непедагогічних дій стосовно дітей, які відпочивають;

- вживання спиртних напоїв та перебування на території закладу в нетверезому стані.

Дотримуйся правил та успіх тобі гарантований!

Перший і найголовніший принцип: будь людиною, але не дозволяй сідати собі на шию. З усіма вітайся. Якщо ти дійсно приїхав у дитячий оздоровчий заклад працювати, якщо ти любиш дітей і хочеш для них кращого, то повага до тебе майже гарантована. Це «майже» виникає через те, що іноді зустрічаються люди, які споконвічно погано ставляться до студентів-практикантів і не змінюють свою точку зору, щоб ти не робив.

«Фішка» у спілкування з персоналом: коли щось просиш, просити для дітей, тобто замість «потрібно мені» використовуй «потрібно дітям».

Якщо у тебе виникли проблеми з кимось із персоналу, не вирішуй їх при дітях.

Якщо на тебе «наїжджають» або поводяться по-хамськи, зберігай спокій і залишайся увічливими.

ІХ. …І ВГОЛОС

1. Як скласти план виховної роботи загону?

Планування – це процес, що триває систематично, постійно. Це організація щоденного життя дітей у таборі.

Зміст особистого плану роботи вожатого:

- виконання доручень з допомогою дітей;

- організація режимних моментів;

- індивідуальна робота з дітьми загону;

- робота з творчими групами щодо підготовки та проведення загонових справ;

- методична робота;

- самоосвіта;

- участь у педрадах.

Схема календарного плану загону:

- на кожну зміну дитячий колектив спільно з вихователями складають календарний план виховної роботи;

- кращою формою такого плану є план-сітка (наприклад, «Наші справи», «Дорога довжиною 21 день» тощо);

- кожна справа, записана у клітинці плану-сітки, може мати художнє оформлення, відповідну емблему;

- путівка дня складається на вечірніх «зборах-вогниках». Оформляється і розміщується на інформаційному стенді (у загоновому куточку).

Зразок путівки дня

Орієнтовний план- сітка роботи табору

2. Як організувати загонову справу?