Перша частина

ПОРАДИ

СТУДЕНТУ-ПРАКТИКАНТУ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ В ЛІТНІХ ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ

м.Вінниця - 2010

Бровчак Л. С., Надкернична Л. І. Поради студенту-практиканту щодо організації роботи в літніх дитячих оздоровчих закладах. Навчально-методичний посібник. – Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2010. – 115 с.

Рецензенти: доц. Холковська І. Л.

доц. Столяренко О. В.

Редакційна колегія: Бровчак Л. С.

Надкернична Л. І.

Навчально-методичний посібник підготовлено для студентів-практикантів педагогічних навчальних закладів та соціальних педагогів в організації продуктивної виховної роботи з дітьми в літній оздоровчий період

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 21.04.2010 року (протокол №11)

ВСТУП

Робота в літніх дитячих оздоровчих закладах дозволяє майбутнім учителям здобути неоціненні навики у спілкуванні з підростаючим поколінням та отримати унікальні можливості самовдосконалення. Літні дитячі оздоровчі заклади – це особливе місце, де діти й дорослі формують незвичайне співтовариство. Для роботи в закладах рекомендується пройти навчання з наступних напрямів: нормативно-правові питання, психологія й педагогіка, адміністрування, ігровий практикум, напрями виховної роботи тощо.

В умовах літніх дитячих оздоровчих закладів змінюються міжособистісні стосунки. Дії вихователя не обмежені вимогами уроку. Він виступає активним учасником творчої діяльності, радником чи просто рівнозначним членом творчого колективу.

Літні дитячі оздоровчі заклади мають певні переваги у вирішенні проблем розвитку творчої особистості:

- у центрі діяльності таких закладів знаходиться не навчальна, а інша робота (спорт, праця, мистецька діяльність тощо);

- оздоровчий заклад надає широкі можливості для роботи з різновіковими групами школярів;

- в умовах закладу змінюються міжособистісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

- організація діяльності літніх дитячих оздоровчих закладах набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості (звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності).

Слід пам’ятати про умови розвитку дитини у виховному процесі у літніх дитячих оздоровчих закладах. Головне: збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Лише здорова дитина спроможна й готова до активної творчої діяльності та розв’язання психологічних проблем, які виникають у житті. Здоров’я – передумова самореалізації особистості.

Які форми та методи можна використовувати під час організації роботи в дитячих оздоровчих закладах? Форми можуть бути індивідуальними, груповими, колективними. Методи – переконання, змагання, виховання на прикладах, психологічні вправи, самовиховання.

Основою розвитку особистості дитини у літніх дитячих оздоровчих закладах є свобода вибору, свобода бажань і дій, задоволення потреби пізнавальної діяльності та спілкування. Прикладом такої діяльності є організація дитячого самоврядування на рівних правах з дорослими.

Тимчасові колективи оздоровчих дитячих закладів мають ряд специфічних особливостей:

- коротка тривалість існування колективів;

- чіткий початок і закінчення роботи оздоровчих дитячих закладів;

- обов’язкова оцінка діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці;

- виховна діяльність проводиться у групах дітей різного віку, різного соціального досвіду, умов життя та різних місцевостей (сільської та міської);

- тимчасовий дитячий колектив має значні виховні можливості: у новому оточенні, під час активного спілкування, інтенсивніше та повніше розкривається особистість дитини, швидше можна помітити те, що у школі залишається прихованим, краще вивчити і зрозуміти дитину;

- значно менше регламентацій, що стримують прагнення до самостійності, більше умов, що стимулюють активність і творчий розвиток дитини.

Повсякденна діяльність повинна чергуватися зі святами, проведення яких сприяє розрядці, запобігає появі одноманітності, байдужості до оточення, підвищує емоційний тонус.

Робота педагога-вожатого, вихователя полягає в тому, що за досить кроткий термін він не тільки повинен потоваришуватися з дітьми, завоювати авторитет, але й згуртувати, об’єднати незнайомих раніше дітей, створити маленький колектив, де б панували взаєморозуміння та взаємопідтримка.

Але, шановний вожатий, ти ще зовсім юний і тільки розпочинаєш свій важкий педагогічний шлях. Чекаєш літа, зустрічей з дітьми, ти готовий експериментувати, вносити креативність у роботу, відкривати разом з дітьми навколишній світ. У тебе виникає багато запитань, мучать сумніви… Повір, все не так страшно!

Пам’ятай головне:

«Усе починається з любові:

І знайомство,

І робота,

Очі квітів,

Очі дитини

Все починається з любові…»

Бажаємо, щоб у твоєму в житті все починалося з любові!

Тож в добрий путь!

І нехай у важкій, але такій цікавій вожатській справі допоможуть тобі наші поради та підказки.

ПЕРША ЧАСТИНА

І. ЩО В ЛІТНІХ ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ ГОЛОВНЕ? ЧОГО ХОЧУТЬ ДІТИ?

Хочу того, не знаю чого,

Але точно знаю, що дуже хочу!

Підлітковий вік – примхливий вік. Не знають чого хочуть, але щоб там не казали, всім дітям хочеться:

- визнання (однолітків);

- любові й турботи (дорослих);

- заохочення та похвали (однолітків і дорослих).

То що ж найголовніше у роботі з дітьми в таборі? Корисний відпочинок!

Діти повинні здружитися, навчитися бути більш самостійними, виявляти любов і повагу до рослинного і тваринного світів (помічати красу квітів, розрізняти голоси птахів тощо), грати у різноманітні ігри, співати пісень, розпалювати вогнище, зустрічатися з цікавими людьми, виховувати у собі чесноту доброти та намагатися бути добрим.

А найголовніша людина в таборі для них – це ти, вожатий!

ІІ. ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЛІТНЬОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЕТАПИ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Літня позашкільна практика є першою самостійною діяльністю майбутніх учителів. У навчальному плані позашкільній практиці відводиться 5 тижнів у 6-му семестрі (спеціальність «Технологічна освіта» - в 4-му семестрі).

Завдання позашкільної педагогічної практики:

1. Поглиблення теоретичних знань на основі практичної роботи в літньому оздоровчому закладі;

2. Формування у студентів психологічної готовності до роботи з дітьми;

3. Оволодіння сучасними методами і формами педагогічної діяльності;

4. Отримання досвіду професійної діяльності, формування портфоліо;

5. Формування творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності.

Етапи організації літньої педагогічної практики:

ІІІ. ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ВОЖАТИЙ

Дитячий літній оздоровчий табір – це комфорт і смачна їжа? Так, але це ще не все! Вируюче життя дитячого колективу, де режисери-постановники є діти та вожаті – ось чого чекають усі. Але це не так просто. Ти можеш зустрітися і з проблемами, які потрібно розв’язати:

- гіперактивість дітей – це імпульсивність, неуважність, бігають туди-сюди, рідко займаються однією справою. Завдання вожатого – захистити дітей від їхніх же дій, залучити до активної участі у звичайній діяльності оздоровчого табору. Деякі діти потребують нагляду лікаря, тому вожатий повинен приділяти їм максимум уваги;

- самотність – це загострене переживання своїх вад. Завдання вожатого –переключити увагу дітей, дати доручення, пов’язані з необхідністю спілкування, може допомогти дитині знайти себе, розкрити свої здібності у певній сфері. Дитина, яка отримає позитивні імпульси до спілкування в літньому оздоровчому закладі, спробує налагодити свої взаємини з колективом і за межами закладу.

- стрес. Завдання вожатого – вчасно розпізнати ознаки стресового стану, повідомити про свої спостереження психологу й намагатися самому не створювати таких ситуацій;

- крадіжництво. Завдання вожатого – поговорити з дитиною, переконати повернути викрадений предмет і допомогти це зробити з вибаченням;

- суїцидальна поведінка. Завдання вожатого – навчитися розпізнавати ознаки депресії, встановлювати симптоми особливої поведінки, яка часто передує такому явищу. Будь-яку ситуацію вихователь повинен розглядати серйозно, але й обережно;

- вандалізм. Завдання вожатого – діяти так, щоб не тільки допомогти дітям зрозуміти їх провину, а й залучити їх до відновлення ушкоджених або знищених речей;

- якщо в загоні є діти з комплексами, фізичними вадами, завдання вожатого допомогти їм адаптуватися до нової ситуації, дотримуючись правил: не наголошувати на вадах дитини; не опікуватись нею надмірно, давати можливість жити повноцінним життям у колективі; проводити індивідуальні бесіди як у загоні, так і з самою дитиною; стежити, щоб дитині не було важко, постійно за нею наглядати;

- непокора дорослим, дії «всупереч», критиканство. Завдання вожатого – спробувати зрозуміти дитину, усвідомити причини такої поведінки і тактовно спрямувати її дії у потрібне русло.

ІV. ДАВАЙ ЗНАЙОМИТИСЬ!

Однією з педагогічних проблем, яка часто зустрічається, особливо в перші кілька днів перебування у літніх дитячих оздоровчих закладах, є завоювання авторитету в загоні і вміле його використання. Дуже часто буває так, що через пасивну поведінку вожатого вже на початку зміни загін починає «розхолоджуватися», не сприймати серйозно його прохання й вимоги. Це може призвести до повної втрати контролю над дітьми.

Натомість, дуже важливо не перейти в іншу крайність – домагатися підпорядкування дітей будь-якими методами, використовуючи підвищення голосу (хоча зовсім без цього – не обійтись) або, ще гірше, фізичний вплив. У такому випадку озлобленості у твою сторону й замкнутості важко домогтися яких-небудь результатів.

Спочатку потрібно сформувати мотивацію перебування дітей в загоні, дати зрозуміти їм, що їхній відпочинок у таборі залежить від вожатого. Після цього необхідно пояснити, що загін – це єдине ціле, і чим швидше вони навчаться виправдовувати цей статус, тим швидше зможуть досягнути успіхів.

Далі обов’язково потрібно ввести систему щодо дисциплінарних моментів. Слід зазначити, що чим більше загін перебуває у твоєму підпорядкуванні, тим довше жорсткою повинна бути ця система.

Проте, особливо на початку зміни, дуже важливо домогтися поваги до себе як до вожатого, поки не з’являться спільні цілі й інтереси усього загону. Не даремно всі методисти табірних зборів радять тримати дітей перші 3-4 дні «у їжакових рукавицях», а вже потім потихеньку відпускати.

У спілкуванні з дітьми вожаті часто впадають у крайності, тому що не знають, як поводитися, яку позицію стосовно дітей зайняти. Найкраще зайняти позицію товариша. Не забувай, що ти вже доросла людина, просто ще молодий. Спробуймо намалювати портрет вожатого:

- доброзичливий (кожна дитина в загоні повинна бути впевнена у гарному до себе ставленні, у жодному разі не можна «воювати» з дітьми, уникай конфлікту всіма способами);

- уважний і тактовний (доросла людина недостатньою увагою легко може скривдити дитину. Постарайся приділити увагу кожному, незалежно від твоїх особистих симпатій та антипатій. Не втручайся в життя дитини, у її внутрішній світ, взаємини з іншими, потрібно заслужити це запрошення);

- вимогливий (якщо твої вимоги розумні, то не бійся вимагати, у «добренького» вожатого - дешевий авторитет);

- справедливий (не забудь, що у дитини є свої погляди і переконання. Важливо, щоб твою думку розуміла і дитина, переконай її у правильності того чи іншого судження, тільки тоді тобі будуть вірити);

- щирий і чесний (діти дуже відчувають фальш, краще, якщо не впевнений у своїх діях, не роби цього);

- бадьорий і життєрадісний (ваші проблеми не повинні стосуватися дітей, вожатий – акумулятор для своїх дітей);

- терплячий і стриманий (вожатий повинен бути емоційно урівноваженим. Діти бачать, чують, думають, розуміють і діють по-своєму, до цього треба пристосуватися).

От яким ти повинен бути, вожатий!

Якщо все перераховане вище буде тобі під силу, то й результат не змусить себе чекати. Адже табір – чи не єдине місце, де можна за короткий термін часу не тільки спробувати на практиці свої педагогічні здібності, але й відчути від цього дуже потужну віддачу, яка буде виражатися в прихильності до тебе дітей, а можливо і щирій любові й повазі, якщо зумієш їх заслужити.

І ще! Ненав’язливо, але наполегливо ти повинен стежити за такими начебто очевидними моментами (це стосується будь-якого віку):

- щоранку чистити зуби, вмиватися;

- мити руки, якщо вийшли з туалету, перед кожним прийомом їжі, після спорту, а взагалі, чим частіше, тим краще;

- увечері, перед сном, мити ноги;

- митися в душі хоча б раз на два дні;

- одягатися відповідно до погоди, чисто й охайно, не забувати розчісуватися;

- брудний одяг складати в мішок (подарунок батькам у батьківський день), можна спробувати випрати самостійно;

- розстеляючи або застеляючи ліжко, необхідно витрусити простирадла;

- усі діри залатати, відірвані ґудзики пришити за допомогою нитки й голки;

- промоклі під час дощу або купання речі не треба складати у шафу. Повісьте їх на батареї, якщо таких речей багато, натягніть мотузку через загонове місце;

- прибирання в кімнатах потрібно робити двічі на день, а вологе - один раз;

- не забувайте, що медичну допомогу повинні надавати лікарі. Якщо тобі здається, що дитина хвора, краще перестрахуватися і завести її в медпункт.

Запам’ятай! Стосунки між дітьми й вожатим будуються на взаємній довірі й повазі, необхідно дати дітям чітко зрозуміти, що вожатий - не «дружок», з яким можна спілкуватися, як заманеться, але й не жорстокий наглядач, якого потрібно боятися. Вожатий - це старший товариш, до якого можна прийти за порадою чи допомогою і обов’язково її отримати.

Підсумуємо наші поради:

1. Не стовбич перед дітьми без роботи!

2. Віддавай свою теплоту, ласку не тим, хто тобі подобається, а тим, кому це вкрай необхідно.

3. Умій бути дитиною. Грайся з дітьми, веселися, жартуй з ними. Сприймай своє учительство, як продовження дитинства.

4. Не соромся своїх помилок. Діти, на відміну від дорослих завжди пробачають нам наші недоліки, адже вони дуже поблажливі до нас.

V. ІЗ ЧОГО ПОЧИНАТИ РОБОТУ ВОЖАТОГО?

Сподобатися дітям – це перше педагогічне завдання, яке ти зобов’язаний вирішити. Це завдання має два етапи:

- перше враження: твій зовнішній вигляд, вираз обличчя, тембр голосу, жестикуляція;

- друге враження: чим цікавим я займався у житті, які в мене є здібності й таланти, що цікавого можу розповісти, чого незвичайного можу навчити.

Головне - сподобатися дітям, а для цього тобі необхідно їх полюбити.

Запам’ятай:

- не буває ідеальних людей. Знайди у кожній дитині щось позитивне і сприйми її, перш за все, через це позитивне;

- перш ніж злитись на дитину, спробуй пояснити і зрозуміти мотиви її вчинку;

- через спілкування, через спільну діяльність передай дітям частину свого розуму і серця.

VІ. ПЕРШІ КРОКИ В ТАБОРІ

Реєстрація – це години, коли формується колектив твого майбутнього загону. Від того, як ти будеш поводити себе під час реєстрації, залежить ставлення до тебе батьків, яке передається дітям.

Під час реєстрації необхідні:

- професійний спокій і професійна посмішка;

- табличка на столі реєстрації із зазначенням номера загону і віку дітей;

- щоденник для запису даних згідно даної таблиці:

- особиста візитка вожатого;

- при розмові з батьками вияснити;

- схильність до алергії, вміння плавати, індивідуальні особливості.

VІІ. НАШІ ПЕДАГОГІЧНІ СЕКРЕТИ