Задача 2. Хворий М. звернувся до лікаря зі скаргами на болі в області печінки, зниження апетиту, розлади травлення

Хворий М. звернувся до лікаря зі скаргами на болі в області печінки, зниження апетиту, розлади травлення. Іноді відмічав пожовтіння склер. З анамнезу стало відомо, що пацієнт тривалий період проживав в районі річки Об та часто споживав в їжу солену та в’ялену рибу. При клінічному обстеженні виявлено збільшення печінки, при лабораторному дослідженні фекалій виявлені яйця невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричні, світло-жовтого кольору, майже безбарвні; на одному полюсі є кришечка, а на протилежному – горбок, розміри – 26 – 30 мкм.

а) Який гельмінтоз можна запідозрити?

б) Який паразит викликає дане захворювання? Вкажіть його морфологічні особливості.

в) Яким чином могло відбутись зараження хворого та яка стадія паразита є інвазивною для людини?

г) Як можна пов’язати симптоми хвороби та локалізацію паразита в організмі людини?

Еталон відповіді:

а) Опісторхоз

б) Сисун котячий (Opisthorchis felineus). Статевозріла особина має розміри 8 – 13 мм, два присоски, в задній частині тіла знаходяться два чотири- і п’ятилопатеві сім’яники, розділені вивідною протокою.

в) Зараження хворого відбулося при споживанні в їжу погано просоленої або в’яленої риби, в м’язах якої знаходились інвазивні стадії збудника – метацеркарії.

г) В організмі людини паразит локалізується в протоках підшлункової залози та жовчних протоках печінки, часто викликаючи їх закупорку та запалення. Цим можна пояснити симптоми захворювання у даного пацієнта.

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:

а) Методика проведення заняття:

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

1. У пацієнта, що приїхав з Казахстану, при зондуванні жовчного міхура був виявлений паразит ланцетоподібної форми, розміром 4 -13 мм в довжину, що має два присоски – ротовий і черевний. Гермафродит. Парні сім’яники розміщені в задній частині тіла і відділені один від одного видільним каналом. Поставте пацієнту діагноз:

A. Метагонімоз;

B. Опісторхоз;

C. Клонорхоз;

D. Дикроцеліоз;

E. Фасціольоз.

2. Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути:

A. Церкарії;

B. Метацеркарії;

C. Адолескарії;

D. В + С;

E. А + В + С.

3. Основні прояви патогенної дії при сечостатевому шистосомозі:

A. Механічне пошкодження судин внаслідок міграції личинок;

B. Утворення запальних інфільтратів і виразок у стінці сечового міхура;

C. Поява рубців у сечовивідних шляхах, звуження просвіту сечоводів та зменшення ємності сечового міхура;

D. Вірно В+С;

E. Вірно А+В+С.

4. У хворого, що проживає на Далекому Сході, при дуоденальному зондуванні виявлені дрібні гельмінти (0,5 х 8 мм) ланцетоподібної форми, схожі на опісторхів і клонорхів. Диференціальну діагностику між ними можна провести на підставі наступних морфологічних ознак:

A. Наявності ротового і черевного присосків;

B. Сім’яників, розміщених в задній частині тіла;

C. Сім’яники в клонорха мають розгалужену форму, а в опісторха – лопатеву;

D. Жовтівники розміщені в центральній частині тіла;

E. Матка розгалуженої форми, розміщується перед сім’яниками.

5. Природна осередковість окремих трематодозів забезпечується наявністю:

A. Проміжного хазяїна серед несвійських (диких) тварин, разом із збудником;

B. Остаточного (дефінітивного) хазяїна серед тварин дикої фауни, разом із збудником;

C. Поширення хвороби в певній природно-географічній місцевості;

D. Існування осередку і його збереження без участі людини;

E. Вірні всі варіанти.

6. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і горбок на протилежному. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma yaponicum.

7. В торгову мережу надійшла партія лососевих риб з Далекого Сходу. При мікроскопії м'язів риби паразитологом на плавцях та на лусці були виявлені інцистовані метацеркарії (3 – 4 личинки в полі зору мікроскопа). Вживання такої погано термічно обробленої або просоленої риби могло б бути причиною зараження людини, кішки, собаки:

A. Опісторхозом;

B. Клонорхозом;

C. Метагонімозом;

D. Дикроцеліозом;

E. Шистосомозом.

8. Хвора 34 років, поступила в інфекційне відділення зі скаргами на болі в животі, нудоту, нестійкі випорожнення (пронос до 5 – 6 разів на добу). Такий стан продовжувався понад два місяці. Із епіданамнезу стало відомо, що хвора імігрантка з Кореї, де довгий час працювала на рибокомбінаті. Лікар запідозрив гельмінтоз і направив хвору в лабораторію на овоскопію фекалій. В фекаліях знайдені яйця світло-коричневого кольору, лимоноподібної форми, розміром 26 – 28 х 15 – 17 мкм. На одному полюсі є кришечка, на протилежному – горбик. В центрі яйця знаходиться розвинений мірацидій. Поставте діагноз:

A. Метагонімоз;

B. Шистосомоз;

C. Клонорхоз;

D. Фасціольоз;

E. Опісторхоз.

9. Хвора К., 30 років звернулась до лікаря зі скаргами на біль внизу живота і при сечовипусканні. Пацієнтка працювала в Йємені протягом трьох років на зрошувальних рисових полях. Враховуючи отриману інформацію лікар запідозрив сечостатевий шистосомоз. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторне обстеження на знаходження яєць в:

A. Фекаліях;

B. Харкотинні;

C. Сечі;

D. Біоптаті кишки;

E. Біоптаті шкіри.

10. У студента, що приїхав з Південної Америки в фекаліях знайдені яйця великих розмірів (140 х 60 мкм) з великою шпичкою збоку. З анамнезу стало відомо, що він хворіє протягом шести років з ураженнями шлунково-кишкового тракту. Найвірогідніший гельмінтоз у студента:

A. Шистосомоз сечостатевий;

B. Шистосомоз японський;

C. Шистосомоз кишковий;

D. Нанофієтоз;

E. Метагонімоз.

11. В країнах Азії сечостатевим шистосомозом хворіє близько 50 – 100 тисяч населення. Найефективнішими профілактичними заходами громадського спрямування можуть бути:

A. Охорона малопроточних водойм від забруднення сечею;

B. Знищення або зменшення кількості проміжного хазяїна (молюсків);

C. Своєчасне діагностування хворих;

D. Санітарно-просвітня робота серед населення;

E. Всі варіанти вірні.

12. У пацієнта, який приїхав з Африки. Розвинулось захворювання видільної системи, з’явились сліди крові в сечі. При мікроскопії осаду виявлені великі видовжені жовтуваті яйця розміром 120 – 190 мкм з великим шипом на одному з полюсів. Назвіть вид гельмінта.

А. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma haematobium.

13. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на розпираючий тупий біль в області печінки, нудоту, зниження апетиту. При огляді виявлено незначне пожовтіння склер. З анамнезу відомо, що пацієнт проживає в сільській місцевості поблизу річки Дністер та часто споживає в їжу солену в домашніх умовах рибу. При дослідженні фекалій виявлено яйця овально-витягнутої форми, дещо асиметричні з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 х 10 –15 мкм. Поставте хворому діагноз.

А. Шистосомоз;

В. Парагонімоз;

С. Клонорхоз;

D. Фасціольоз;

Е. Опісторхоз.

14. У пацієнта в дуоденальному вмісті знайдені молочного кольору, приблизно одного розміру, ланцетоподібної форми гельмінти. На передньому кінці тіла видно присоски. Ознаками за якими можна відрізнити опісторха від дикроцеліума є:

A. Розміщення галузистих жовтівників по боках тіла;

B. Розміщення лопатевих сім’яників за черевним присоском, а матки в задній частині тіла;

C. Розміщення матки й сім’яників в передній частині тіла – за черевним присоском;

D. Яєчник і сім’яприймач знаходяться в центрі тіла;

E. Розміщення лопатевих сім’яників відділених один від одного видільним каналом в задній частині тіла.

15. Opisthorchis felineus в своєму циклі розвитку має широке коло хазяїв – дефінітивні: синантропні і домашні тварини (кішки, собаки, лисиці, песець та інші рибоїдні хижаки); проміжні і додаткові хазяї: прісноводний молюск бітінія, коропові риби (плітка, лящ, в’язь та інші). В зв’язку, з цим за наявністю декількох різних імовірних хазяїв його відносять до паразитів:

A. Евриксенних;

B. Моноксенних;

C. Стеноксенних;

D. Ксенопаразитів;

E. Гетероксенних.

Заняття № 28

Teма: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Стьожкові (Cestoidea) – бичачий, свинячий та карликовий ціп’яки – збудники захворювань людини.

І. Актуальність теми. Серед типу Плоских червів одним із найчисельніших класів є Стьожкові черви – цестоди. У людини паразитує близько 30 видів цестод, які викликають захворювання – цестодози (В.Е. Поляков, 2000). На сьогодні частка інвазованих цестодозами людей зростає, в зв’язку з чим згідно наказу № 133 від 19.07.95 МОЗ України ці захворювання внесені до переліку небезпечних інфекційних і паразитарних хвороб людини, при виявлені яких необхідно обов’язково зареєструвати випадок хвороби, провести профілактичні і протиепідемічні заходи і оформити екстрене повідомлення до територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. Цестодози поширені майже повсюдно. Так, райони з високим рівнем ураження населення теніаринхозом (більше 10 %) зустрічаються в Африці, Східному Середземномор’ї, помірне ураження населення відмічається в Європі, Південно-Східній Азії, країнах колишнього Радянського Союзу. Представники класу Стьожкових можуть паразитувати як в порожнистих органах, так і в тканинах організму. Патогенна дія ціп’яків на організм людини пов’язана не лише з пошкодженням органів типової локалізації, а й з токсичним ураженням основних регуляторних систем (нервової, ендокринної, імунної). Крім того встановлено, що при кишкових гельмінтозах відмічається зниження синтезу інсуліноподібного фактору росту, колагену, що сприяє зменшенню процесів всмоктування в кишці, а також призводить до затримки фізичного та розумового розвитку.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль – уміти:

1. Ідентифікувати цестод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.

2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів.

Конкретні цілі - уміти:

1. Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на розповсюдження цестодозів в Україні.

2. Ідентифікувати статевозрілі особини цестод та їх фіни за систематичними ознаками.

3. Співвідносити цикли розвитку свинячого, бичачого та карликового ціп’яків і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

4. Визначити методи лабораторної діагностики теніозу, теніаринхозу та гіменолепідозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів свинячого, бичачого та карликового ціп’яків.

5. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

А. Література

Основна:

1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 469 – 477.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 503 - 510.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 245 – 247, 249 – 252, 255 - 256.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 329 - 335.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.

6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред.. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.251 - 270.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.:іл.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.

Завдання 1.

Назвіть гельмінтів, при паразитуванні яких у людини можлива аутоінвазія:

A. Свинячий ціп’як;

B. Бичачий ціп’як;

C. Карликовий ціп’як;

D. Цистицерк;

E. Вірно А+С.

Завдання 2.

Способом зараження людини теніаринхозом є:

A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни;

B. Поїдання фінозної свинини;

C. Поїдання їжі, забрудненої яйцями збудника;

D. Недотримання правил особистої гігієни;

E. Всі варіанти вірні.

Завдання 3.

Способом зараження людини теніозом є:

A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни;

B. Поїдання фінозної свинини, в якій збереглись живі фіни;

C. Вживання забруднених яйцями збудника овочів, фруктів;

D. Недотримання правил особистої гігієни;

E. Вірна відповідь відсутня.

Завдання 4.

Способом зараження людини цистицеркозом може бути:

A. Вживання забрудненої їжі, води яйцями гельмінта;

B. Недотримання правил особистої гігієни;

C. Аутоінвазія;

D. Поїдання недостатньо термічно обробленої свинини або яловичини;

E. А + В + С.

Завдання 5.

Інвазійною стадією при зараженні людини теніозом є:

A. Фіна цистицерк;

B. Яйце з онкосферою;

C. Онкосфера;

D. Фіна цистицеркоїд;

E. Плероцеркоїд.

Завдання 6.

Інвазійною стадією при зараженні людини цистицеркозом є:

A. Фіна цистицеркоїд;

B. Фіна плероцеркоїд;

C. Онкосфера;

D. Яйце з онкосферою;

E. С + D.

Завдання 7.

Джерелом інвазії при теніозі слугує:

A. Хвора цистицеркозом людина;

B. Хвора теніозом людина;

C. Хвора цистицеркозом собака, кішка, дикі свині;

D. Забруднені яйцями овочі, фрукти, вода;

E. Правильна відповідь відсутня.

Завдання 8.

За походженням розрізняють проглотиди:

A. Юні;

B. Гермафродитні;

C. Зрілі;

D. Яйцеутворюючі;

E. А + В + С.

Завдання 9.

Вказати інвазійну стадію для зараження людини гіменолепідозом:

A. Яйце з онкосферою;

B. Цистицерк;

C. Цистицеркоїд;

D. Процеркоїд;

E. Плероцеркоїд.

Завдання 10.

Пристосуванням до паразитичного способу життя у стьожкових червів є:

A. Органи фіксації (присоски, гачки, ботрії);

B. Кутикула з мікроворсинками і антипротеолітичними ферментами;

C. Багаторазовим повторенням гермафродитної статевої системи і високою продуктивністю статевих продуктів;

D. Відсутність травної системи;

E. Всі варіанти вірні.

Завдання 11.

Стьожкові черви відрізняються від класу сисунів:

A. Стрічкоподібною формою тіла;

B. Стиснутим тілом в спинно-черевному напрямку;

C. Листоподібною формою тіла;

D. Поділом тіла на сколекс, шийку і членисту стробілу;

E. А + D.

Завдання 12.

Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніозом?

А. Раки, краби;

В. Риба;

С. Напівсире м’ясо свиней;

D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби;

Е. Немиті овочі і фрукти.

Завдання 13.

Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніаринхозом?

А. Раки, краби;

В. Риба;

С. Напівсире м’ясо свиней;

D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби;

Е. Немиті овочі і фрукти.

Завдання 14.

Юні проглотиди відрізняються від зрілих:

A. Наявністю лише чоловічої статевої системи;

B. Наявністю чоловічої і жіночої статевої системи;

C. Наявністю лише жіночої статевої системи;

D. Наявністю лише матки, заповненої яйцями;

E. Правильна відповідь відсутня.

Завдання 15.

Зріла проглотида стьожкових червів відрізняється від гермафродитної:

A. Розвиненою чоловічою і жіночою статевими системами;

B. Розвиненою чоловічою статевою системою;

C. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами;

D. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами з лише добре розвиненою маткою;

E. Редукованими статевими системами з лише добре розвиненими сім’яниками і маткою.

IV. Зміст навчання

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:

1. Характеристика класу Стьожкових червів, їх біологічні особливості, пов’язані з паразитичним способом життя.

2. Свинячий ціп'як (Taenia solium): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніозу та цистицеркозу.

3. Бичачий ціп'як (Taeniarhynchus saginatus): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніаринхозу.

4. Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика гіменолепідозу.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості свинячого, бичачого та карликового ціп’яків.

2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.

3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Використовуючи мікропрепарати та ілюстративний матеріал, вивчити і замалювати сколекси, гермафродитні та зрілі членики бичачого і свинячого ціп’яків, відмітивши діагностичні відмінності. На малюнках позначити особливості будови гермафродитних члеників: канал видільної системи, сім’явипорскувальний канал, статевий горбик, цирус, піхву, тільце Меліса, жовтівник, нервовий стовбур, матку, оотип, сім’яники, яєчник, що має дві долі у бичачому на відміну від свинячого ціп’яка, у якого яєчник, крім двох долей основних, має третю – додаткову, а на малюнках зрілих проглотид відмітити різну кількість відгалуджень від головного стовбура матки з кожного боку: в бичачого – 17- 35, в свинячого – 7-12.

2. Розглянути під мікроскопом тотальний мікропрепарат карликового ціп’яка, замалювати його і описати будову. Звернути увагу на особливості будови сколекса (чотири присоска і втяжний хоботок з віночком гачків), тіла, яке складається з близько 200 члеників; зрілі проглотиди містять матку мішкоподібної форми.

3. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.

4. За вказаною формою заповнити таблицю:

Таблиця № 8

Порівняльна характеристика цестод