Вибір методів дослідження

Вибір методів дослідження обумовлений перш за все особливостями об’єкту, предмету дослідження та його метою.

Наприклад, дослідження феномена полезалежності-поленезалежності може проводитися за допомогою різних конкретних методик: а) тесту «Приховані фігури»; б) методики «Хрест – рамка»; в) методики «Стрижень – похила кімната» і т.д. У першому випадку дослідник використовує в роботі олівець, бланк тесту Віткіна – Готшальтда і секундомір. Удругому випадку краще проводити автоматизований експеримент за допомогою комп'ютера, пред'явлення стимульного матеріалу реалізуючи на дисплеї, а дії досліджуваного реєструючи за допомогою джойстика. Нарешті, третій варіант вимагає спеціального устаткування експериментальної камери.

У психологічному дослідженні може застосовуватися різноманітний методичний інструментарій, в тому числі психофізіологічна апаратура. Необхідно лише уникати перевантаження досліджуваного надлишковими для дослідження тестами.

При виборі методик слід враховувати можливості і обмеження кожної з батареї методик, насамперед, за точністю й надійністю фіксації вираження якостей, що досліджуються.

Безумовно, слід віддавати перевагу тим методикам, які достатньо повно описані в керівництві по їх застосуванню, а саме, повинно бути представлено достатньо розгорнута інтерпретація шкал, описана апробація методики, наведені рекомендації відносно форми та змісту заключення. Методика обов’язково повинна пройти повну психометричну перевірку. Доцільно користуватися тими вказівкам, які складені автором методики або психологами, які мають тривалий особистий досвід роботи з методикою.

Інколи психолог-дослідник стикається з тим, що необхідних для задуманого дослідження методик, досить пророблених і перевірених, не існує, і тоді вибираються ті методики, які перебувають ще на стадії вдосконалення. Але в цьому випадку треба вирішувати самостійно, це потребує додаткового часу та зусиль. Обмеження, які пов’язанні з можливістю реалізувати конкретні методи, інколи вимагають змінити предмет дослідження та переглянути його мету.

Для вивчення будь-якого психічного явища та поглиблення його розуміння необхідно, щоб в отриманих даних воно було представлено в якісних та кількісних характеристиках, в зіставленні актуального статусу та загальних тенденцій розвитку.

При складанні набору методик доцільно керуватися принципом додатковості. Дані якісного і кількісного характеру, суб’єктивні і об’єктивні показники повинні доповнювати один одного. Використання методик, що дозволяють отримати результати якісного характеру, і методик, які дозволяють отримати дані кількісного характеру, полегшує інтерпретацію. Нерідко складно, особливо на перших кроках аналізувати та інтерпретувати результати, що отримані за допомогою проективних методик, що надають інформацію якісного характеру. Значно легше почати наукову роботу з накопичення емпіричного матеріалу, який має кількісні показники. Часто найбільш цікавими і обґрунтованими сприймаються дослідження, в яких використані і відомі, досить поширені, і нові, оригінальні, методики.

Наведемо приклад опису методичного інструментарію дослідження мотиваційних чинників емоційного самоконтролю старшокласників.

Особливості прояву самоконтролю в життєдіяльності старшокласників ми вимірювали за допомогою опитувальника Г.С.Нікіфорова, В.К.Васильєва, С.Ф. Фірсова. Він дозволив нам визначити рівні прояву самоконтролю в емоційній сфері, в процесі здійснення діяльності та поведінці старшокласників […]. Далі повинно бути представлено достатньо розгорнута інтерпретація шкал методики, описані рекомендації відносно форми та змісту заключення.

З метою вивчення мотиваційних чинників, що детермінують емоційний самоконтроль ми використали методику визначення компонентів мотиваційної структури особистості В.К.Гербачевського […] та методику діагностики домінуючої мотивації – прагнення до успіху або уникнення невдачі – А.Мехрабіана […]. Далі повинно бути представлено достатньо розгорнута інтерпретація шкал методики, описані рекомендації відносно форми та змісту заключення.

Для виявлення характеру зв’язку між емоційним самоконтролем та зазначеними особливостями мотиваційної сфери старшокласників ми провели кореляційний аналіз за Пірсоном.