Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сенсорне виховання
⇐ ПредыдущаяСтр 73 из 73
Трикоз С.В.
канд.пед. наук
Пояснювальна записка
Метою впровадження розділу з сенсорного виховання у навчально-виховну роботу з розумово відсталими дошкільниками є підвищення ефективності сенсорного розвитку дітей оскільки це є необхідною умовою подальшого їх пізнавального розвитку та основою становлення всіх видів дитячої діяльності. Розвиток сприймання дитини відбувається у певній послідовності від розрізнення предметів, їх властивостей та відношень до сприймання їх на основі образу, і надалі, до фіксації образа словом, тобто до появи уявлення про предмет, властивість, відношення. Завданнями навчання і виховання дошкільників які вирішуються у межах сенсорного виховання є:
- формування орієнтувально-пошукової діяльності (вміння виділяти, порівнювати, об'єднувати предмети в групи тощо);
- ознайомлення дітей з сенсорними еталонами (форми, кольору, величини), з розмаїттям звуків, фактур, смаків, температур тощо;
- поєднання сенсорного досвіду дитини зі словом, яке позначає власне те, що сприймається, допомагає закріпити в уявленні образи предметів, якостей, властивостей, відношень, що робить їх більш чіткими, систематизованими та узагальненими.
Програма з сенсорного виховання розумово відсталих дошкільників розподілена за роками навчання та виховання. Зміст програми спрямовано на розвиток зорового сприймання, тактильно-рухового сприймання, розвиток сприймання просторових відношень, слухового сприймання, сприймання властивостей предметів на основі розвитку нюху та смаку. Такі заняття проводяться як вихователем (фронтально, підгрупами), так і вчителем-дефектологом і психологом (індивідуально). У роботі з розумово відсталими дошкільниками вкрай важливо протягом всього заняття підтримувати візуальний та ситуативний контакт, допомагати дитини накопичувати та узагальнювати практичний та чуттєвий досвід.
Програма побудований з урахуванням концентричного принципу, який передбачає у запропонованих дітям завданнях поступове ускладнення за змістом. Зміст занять з сенсорного виховання щільно пов’язан із завданнями які вирішуються на заняттях з образотворчої діяльності, навчанні грі, з тематикою занять з ознайомлення з навколишнім світом, мовленнєвим розвитком,
Сенсорний розвиток дітей з інтелектуальною недостатністю характеризується значним відставанням за термінами становлення, за якісними показниками є надзвичайно нерівномірним.
Традиційний підхід до організації сенсорного виховання передбачає роботу з сенсорного розвитку розумово відсталих дошкільників в процесі продуктивних видів діяльності (всі види образотворчої діяльності, праця), в ході дидактичних ігор і вправ, у повсякденному житті, на заняттях з ознайомлення з навколишнім світом і розвитку мовлення, з розвитку математичних уявлень, та не завжди виправдовує себе при використанні в практиці роботи з дітьми з інтелектуальною недостатністю, внаслідок особливостей їх психічного розвитку. У дошкільників з порушенням інтелекту від народження не з’являється активної пізнавальної зацікавленості до предметів та явищ навколишнього світу, не розвивається орієнтувально-пошукова діяльність без спеціально організованих умов виховання.
Виокремлення сенсорного виховання в окремий розділ навчально-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками буде сприяти удосконаленню їх сенсорного розвитку, уваги, пам’яті, наочно-образному мисленню та мовленню. На цих заняттях дітей знайомлять з сенсорними еталонами (форми, кольору, розміру), з розмаїттям звуків, фактур, смаків, температур тощо. Вчать виділяти, порівнювати, об'єднувати предмети в групи за зразком.
Заняття з сенсорного виховання спрямовані на розвиток зорового сприймання та уваги, наслідування, формування цілісного образу предметів; на розвиток слухової уваги та сприймання; на розвиток тактильно-рухового сприймання та орієнтування у межах власного тіла та просторі; на розвиток смакового та нюхового сприймання.
Робота по цих напрямках важлива та необхідна для розвитку розумово відсталої дитини протягом перших трьох років. На четвертому році її перебування у дитячій дошкільній установі більше уваги приділяється формуванню у дітей уявлень у межах зазначених напрямків роботи та у продуктивній і трудовій діяльності.
Завдання першого року навчання:
- формувати емоційно-позитивне ставлення дитини до сумісної діяльності з дорослим;
- вчити дітей виокремлювати основні зовнішні властивості предметів;
- ознайомлювати дітей з сенсорними еталонами;
- навчати дітей таким способам обстеження, які б вимагали використання засвоєних уявлень про властивості предметів в якості сенсорних еталонів;
- вчити дітей співвідносити пласку та об'ємну форми;
- формувати пошукові способи орієнтування - проби, примірювання; навчання способам обстеження предметів: обмацувати, обводити по контуру;
Завдання другого року навчання:
- вчити дітей диференціювати зовнішні властивості, якості предметів;
- вчити дітей виділяти основні ознаки в предметах, відволікаючись від другорядних;
- формувати у дітей образи сприймання, вчити запам'ятовувати і називати предмети та їхні властивості;
- продовжувати формувати пошукові способи орієнтування - проби, примірювання при вирішенні практичних або ігрових завдань;
- навчання способам обстеження предметів: обмацувати, обводити по контуру;
- формувати у дітей цілісні образи знайомих предметів, їх властивості і якості;
- вчити дітей співвідносити пласку та об'ємну форми;
- вчити сприймати та використовувати властивості предметів у різноманітній діяльності: у сюжетній грі з іграшками, будівельних іграх, продуктивної діяльності (конструювання, ліплення, малювання, аплікація).
Завдання третього року навчання:
- вчити дітей співвідносити пласку та об'ємну форми: вибирати об'ємні форми за пласким зразком, пласкі форми - за об'ємним зразком;
- вчити дітей здійснювати порівняння предметів за формою і величиною, перевіряючи правильність вибору практичним примірюванням;
- вчити дітей виокремлювати колір (форму, величину) як ознаку, відволікаючись від призначення предмета та інших ознак;
- ознайомити дітей з просторовими відносинами між предметами: високий - низький, вище - нижче; близько - далеко, ближче – далі; вчити дітей відтворювати просторові відносини за словесною інструкцією;
- вчити дітей впізнавати предмети за описом, з опорою на визначальну ознаку (колір, форма, величина);
- розвивати у дітей координацію руки та ока в процесі навчання способам обстеження предметів: візуально-тактильним - обмацувати, візуально-руховим - обводити по контуру;
- вчити дітей співвідносити дії, зображені на картинці, з реальними діями; зображати дії по картинках;
- формувати у дітей цілісний образ предметів: вчити самостійно складати розрізні картинки з чотирьох частин з різною конфігурацією розрізу;
- вчити дітей сприймати, розрізняти побутові шуми, шуми явищ природи (сигнал машини, дзвінок телефону, дверний дзвінок; шум пилососа, шум двигуна, шум пральної машини; шум вітру, дзюрчання води, шарудіння опалого листя; шум води, що капає з крана, шум водоспаду, шум дощу); формувати уявлення у дітей про звуки навколишньої дійсності;
- продовжувати розвивати у дітей смакову та нюхову чутливість і формувати уявлення про різноманітні смакові якості та запахи.
Завдання четвертого року навчання:
- продовжувати вчити дітей диференціювати кольори і їх відтінки і використовувати уявлення про колір у продуктивній та ігрової діяльності; вчити дітей використовувати різноманітну колірну гаму в діяльності (ігровій, образотворчій, трудовій);
- закріпити у дітей уявлення про колірну своєрідність різних пір року (кожна пора року має свій певний колір: весна зелена, літо червоне, осінь жовта, зима біла);
- продовжувати вчити дітей диференціювати об'ємні форми за зразком (вибір з чотирьох);
- вчити дітей співвідносити форму предметів з геометричною формою – еталоном;
- вчити дітей асоціювати геометричні форми з предметами;
- продовжувати формувати у дітей уявлення про відносність величини: один і той же предмет може бути по відношенню до одних предметів маленьким, а по відношенню до інших - великим (довші - коротше, вище - нижче);
- закріпити у дітей уявлення про орієнтування у схемі власного тіла, продовжувати формувати сприймання простору;
- знайомити дітей з тим, що оточуючі їх предмети мають різні властивості: колір, форму, величину, якості поверхні;
- продовжувати вчити дітей співвідносити дії, зображені на картинці, з реальними діями (вибір з чотирьох-п'яти);
- вчити дітей відтворювати цілісне зображення предмета, вибираючи відсутні частини з чотирьох-п'яти елементів; домальовувати частини або деталі малюнка, яких не вистачає;
- вчити дітей відтворювати цілісне зображення предмета за його частинами, розташованих в безладді: по картинці, розрізаній на дві-три частини (м'ячик, кулька з мотузочком, бублик, кільце);
- вчити дітей запам'ятовувати набори запропонованих слів і словосполучень;
- вчити дітей диференціювати звуки навколишньої дійсності на побутові шуми і звуки явищ природи; вчити дітей групувати предмети за зразком і за мовною інструкцією, виділяючи суттєві ознаки, відволікаючись від інших ознак;
- формувати у дітей цілісне уявлення про предмети: створити умови до розуміння дітей того, що один і той же предмет може мати різні властивості (яблуко - велике і маленьке, солодке і кисле, зелене і жовте);
- формувати у дітей узагальнені уявлення про деякі властивості і якості предметів («Що буває жовтим?» - «Сонце, курча, кульбаба, соняшник, лимон». «Що буває круглим?» - «М'яч, кулька, яблуко, колесо, колечко, помідор» тощо);
Розпочинаючи роботу з сенсорного виховання розумово відсталих дошкільників необхідно з’ясувати наявний рівень сенсорного розвитку дитини, і надалі враховувати його у сенсорному вихованні, з урахуванням корекційної спрямованості існуючої програми.
Програма призначена для педагогічних працівників спеціальних дошкільних навчальних закладів, батьків, студентів і викладачів вищих і середніх педагогічних навчальних закладів, для роботи з дітьми з легкою розумовою відсталістю.
| Перший рік навчання (годин, _____ на тиждень) | ||||
| № з/п | К-сть годин | Зміст навчання та виховання | Орієнтовні показники розвитку | Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
| Розвиток зорового сприймання. Формування у дитини зорової уваги: - зосереджуватись на іграшці, яка знаходиться у власних руках чи у педагога; - брати та утримувати іграшку/предмет однією чи двома руками; - утримувати іграшку/ предмет тривалий час. Спостереженняза діями педагога: - відтворення дитиною дій дорослого без предмету (хлоп-хлоп, топ-топ, тук-тук,); - відтворення дитиною дій дорослого з сюжетними іграшками (коник скок-скок, зайчик плиг-плиг). Виконання простих дій сумісно із дорослим (руки дитини у руках педагога), за наслідуванням за діями педагога: - виконувати прості предметно-ігрові дії протягом яких необхідно виокремлювати предмети за формою: «Знайди, що котиться, а що ні?», «Добери, що котиться», за розміром: «Дай велику кульку, м’ячик, цеглинку тощо», за кольором: «Візьми червоний кубик». Ознайомлення з використанням прийомів накладання, прикладання для отримання результату. Фіксування словом педагога результат дії дитини. Формування вказівного жесту на означений предмет. Виокремленняпредмету із загального фону: «Знайди / покажи машинку, кубик, ляльку…». Звертання уваги дитини на властивостях знайомих іграшок (предметів): - колір (червоний, жовтий); - розмір (великий, маленький); - форму (куля, коло, цеглина, кубик); - фактуру (гладеньке, жорстке). Розрізнення червоного та жовтого кольорів в умовах наслідування діям педагога: ставити кубики один на другий, підбирати іграшковий посуд, одяг для ляльки. Розрізнення кулі, куба (об’ємних фігур) за наслідуванням діям педагога: котиться, не котиться, докоти кулю. Розрізнення пласких форм шляхом накладання: такий – не такий. Співвідношення об’ємної фігури та пласкої форми: проштовхування об’ємних фігур у відповідні прорізи, знаходження коробки і кришки відповідної форми. Розрізнення предметів за загальним розміром (великий, маленький): «Великий … візьмемо двома руками, маленький однією», пізніше: «Великий … візьмемо рукою, а маленький - пальцями». Ознайомлення дітей з трискладовою пірамідкою. Ознайомлення з назвами властивостей: червоний, жовтий, куля, коло, круг, кругла форма, квадратна форма, куб, квадрат, великий, маленькій. Виокремлення (знаходження) дитиною предмета за назвою властивості: «Знайди червоне / жовте, кулю/ кубик, велику/маленьку… тощо» в умовах вибору з двох –трьох предметів. Вибір (знаходження) предмету за зразком (за однією властивістю): «Покажи такий самий …, якого він кольору/ форми/ розміру?» в умовах вибору з двох –трьох предметів. Співвідношення парних іграшок, іграшок із зображенням, співвідношення малюнків - лото (у умовах двох, трьох зразків). Відтворення елементарних пошукових дій: розглядання, перекладання, повертання, накладання, прикладання тощо за наслідуванням діям педагога. Вчити дітей означати чуттєву інформацію, яку отримали протягом обстеження предметів (такий самий, подібний, різний, жовтий, червоний, куля, куб, дрібне/велике тощо). Складання розрізного предметного малюнка з двох частин. Ознайомлення з просторовими відношеннями по вертикалі: у горі, внизу. | Дитина: - зосереджує зорову увагу на діях дорослого; - сумісно із дорослим та за наслідуванням відтворює елементарні предметні дії: показує, бере однією рукою маленький предмет, обома руками великий, котить кулю, м’ячик, ставить кубики один на одний, поруч; - виділяє (показує ручкою) знайомі предмети за назвою на прохання дорослого: «Візьми кубик», «Дай ляльку», «Покажи, де м’ячик» тощо; - виділяє колір як ознаку предмета за зразком: покажи такий, дай такий самий; - здійснює вибір маленьких та великих іграшок в умовах наслідування діям педагога, за зразком з двох, трьох предметів; - на прохання педагога виділяє (показує) великі і маленькі іграшки; - співвідносить пласкі та об’ємні форми; - здійснює вибір за зразком форми з двох, трьох предметів (в умовах наслідування діям педагога); - за назвою форми знаходить кулю, круг, коло, кубик, квадратик; - складає трискладову пірамідку; - співвідносить однакові іграшки, іграшки та їх зображення, зображення знайомих предметів (лото); - використовує різні способи та прийоми обстеження властивостей та якостей предметів: розглядання, перекладання, повертання, накладання, прикладання для отримання результату. - складає розрізний малюнок з двох частин. | Концентрація зорової уваги дитини на заданих предметах або їх властивостях у процесі багатократного використання на практиці різноманітних проб, примірювань, на основі використання різноманітних за своїми властивостями об’єктів у різних ситуаціях. Формування уявлень про властивості та якості предметів. Удосконалення зорово-рухової координації на основі спостереження за власними діями. Розвиток мовлення у процесі ознайомлення з назвами ознак та властивостей предметів. Формування цілісності сприймання зображеного об’єкту в процесі складання розрізного малюнка. Формування сприймання простору на основі ознайомлення з поняттями угорі, внизу. Розвиток уяви про предмети за його частинами. | ||
| Розвиток тактильно-рухового сприймання Формування у дітей уваги на тактильних відчуттях: - за фактурою: м’яке, тверде, - за температурою: гаряче, холодне, - за іншими фізичними станами об’єктів: сухий, мокрий, тощо. Ознайомлення дітей з тим, що предмети відрізняються на дотик: вибір за зразком тактильних відчуттів подібних предметів. Ознайомлення з назвами властивостей та якостей предметів: твердий, м’який, мокрий, сухий, гарячий, холодний, великий, маленькій, куб, куля. Вибір за назвою «Покажи тверде…,», «Знайди холодне …» (рушник, кульки, камінчики …). Ознайомлення дітей із сприйманням та диференціюванням на дотик кулі та куба. Сприймання на дотик величини предметів, диференціювання предметів за величиною (у межах двох). Вибір знайомих іграшок на дотик за словом (гра «Чарівний мішечок» (вибір з двох предметів)). Вибір за назвою кулі та кубика у «чарівному мішечку». Розрізнення на дотик величини предметів; проводити вибір з двох предметів (великого, маленького) з пред'явленням наочного зразка; проводити вибір з двох кубиків (великого, маленького) за назвою. Вибір на дотик за розміром і формою: - за зразком (пред'являються кубики або кульки однакові за кольором); - за назвою «Дай великий м'яч», «Дай маленький м'яч».... Відтворення елементарних пошукових дій: обмацування, прогладжування, стискання, перекладання, повертання тощо за наслідуванням діям педагога. | Дитина: - розрізняє на дотик фізичні властивості об’єктів; - за наслідуванням відтворює елементарні пошукові дії: обмацування, прогладжування, стискання; - на прохання педагога або за наслідуванням бере однією рукою маленький предмет, обома руками великий, котить кулю, м’ячик, ставить кубики один на один, поруч; - розрізнює властивості і якості предметів за назвою: мокрий - сухий, великий - маленький, гарячий-холодний, кубик – кулька, великий – маленькій: «Покажи великий…», «Знайди кульку»; - називає або показує знайомі властивості та якості предметів (великий - маленький, гарячий - холодний, кубик, кулька). . | Концентрація уваги дитини на тактильних відчуттях. Формування уявлень про форму, величину предметів на основі тактильно-рухових відчуттів. Формування уявлень про властивості предметів: мокрий, сухий, гарячий, холодний. Розвиток пам’яті на основі інформації отриманої у тактильно-руховий спосіб. Розвиток загальної та дрібної моторики шляхом оволодіння ігровими діями у заданій ситуації. Розвиток мислення у процесі оволодіння діями обстеження та отримання усвідомленого результату власних дій: встановлення відповідності чи не відповідності, знаходження та визначення певних ознак тощо. Розвиток мовлення на основі засвоєння та збагачення словника назвами властивостей та станів предметів. | ||
| Розвиток слухового сприймання Звертання /зосередження уваги дитини на слухових подразниках (свисток, дзвіночок, бубон). Формування реакцій на різні слухові подразники. Ознайомлення дітей із властивостями звуку: голосно – тихо (гра «Хто ближче?)». Ознайомлення дітей із тим, що різні музичні інструменти виробляють різні звуки. Формування зацікавленості до ігор з дорослими на музичних інструментах (синтезатор, бубон, барабан, дудка). Диференціювання звучання(сили звуку) музичних інструментів способом відтворення дії за наслідуванням. Диференціювання звучання музичних інструментів, реагуючи діями на звучання певного інструменту (вибір із двох: барабан, бубон, у подальшому вибір з трьох музичних інструментів). Ознайомлення з іграшками які можуть звучати. Співвідношення іграшки з відповідним звуконаслідуванням: «аа-аа» - лялька-немовля, «ту-ту» – пароплав, «гав-гав» - собака, «няв- няв» - кішка, «ку-ка-рі-ку» - півень, «пі-пі-пі» – курча (гра «Хто голос подає?). Вибір іграшок за звучанням, (вибирати з двох, а надалі з трьох іграшок або малюнків за зразком). | Дитина: - диференційовано реагує (крокує під барабан, плескає в долоні під бубон) на звучання певних музичних інструментів (вибір з двох -трьох); - розрізняє голосне та тихе звучання; - на прохання дорослого відтворює голосні, тихі звуки; -відтворює звук (силу звуку) предмету відображаючи дію дорослого за наслідуванням (вибір з двох-трьох предметів) - показує хто чи що звучить (вибір з двох-трьох предметів або картинок); - наслідує звучання іграшок, тварин. | Розвиток слухової уваги, формування уявлень отриманих на основі слухового сприймання. Розвиток мислення у процесі порівняння та диференціації слухових подразників. Розвиток пам’яті шляхом засвоєння отриманої інформації про музичні інструменти, іграшки і тварини, яким властиві специфічні звуки. Розвиток звуковимови на основі диференціювання та відтворення звуків іграшок та тварин. | ||
| Розвиток смакового сприймання Зосередження уваги дітей на різних смаках продуктів харчування: солодкий, солоний. Ознайомлення дітей з смаковими характеристиками продуктів харчування: солодкий, солоний (цукор,сіль). Ознайомлення дітей з температурою їжі, напоїв (чай – сік): гарячі і холодні. Визначення їжі на смак (солодкий, солоний), називання смаку (гра «Вгадай на смак»). | Дитина: - визначає та диференціює солодкий та солоний смак; - самостійно називає смак: солодкий, солоний; - визначає температуру та диференціює гарячі і холодні напої, їжу. | Розвиток уваги до відчуттів смаку та нюху. Формування уявлень про солодкий та кислий смаки, температуру їжі. Формування уявлень про запах, як властивість об’єкту. | ||
| ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ (годин, _____ на тиждень) | ||||
| Розвиток зорового сприймання. Ознайомлення дітей із зеленим та синім кольорами: - виокремленняпредметів синього та зеленого кольорів із загального фону: «Знайди / покажи машинку, кубик, такого (зразок) кольору…»; - вибір за зразком предметів синього та зеленого кольорів, надалі ще з предметами червоного та жовтого кольорів («Знайди кубик … кольору», «Знайди до клубочків з нитками рукавиці», «Покажи, якого кольору не стало»); - групування кольорових предметів за зразком. Формування у дітей уявлень про колір, як властивість певних предметів: лимон жовтий, помідор червоний тощо. Ознайомлення з назвами кольорів (синій, зелений, жовтий, червоний): - вибір предметів певного кольору за назвою («Знайди синій м’ячик, червону кульку»); - групування кольорових предметів за назвою кольору (спочатку з двох, надалі з чотирьох кольорів). Чергування за зразком двох кольорів при розкладанні предметів у аплікації і конструюванні: «Викладаємо візерунок», «Побудуємо паркан». Ознайомлення з об’ємними фігурами: куб, брусок, трикутна призма. Розрізнення форм у непредметному конструюванні з трьох елементів (куб, брусок, трикутна призма) спочатку за наслідуванням, надалі за зразком та за словесною інструкцією: «Викладаємо в рядок», «Розкладаємо як у мене». Конструювання із знайомих об'ємних форм потягу, вежі, будинку за зразком, а потім за словесною інструкцією. Ознайомлення з новими пласкими формами: трикутник, овал, прямокутник. Вибір за зразком з пари форм: круг – овал, трикутник - квадрат, квадрат – прямокутник «Добери фігуру», «Знайди будинок для форми». Удосконалення навичок обстеження геометричних форм: накладання однієї форми на іншу, прикладання. Групування предметів за формою відволікаючись від призначення предмета «Зберемо в коробку всі предмети, що мають форму кола; все що схоже на коло, а у кошик все що схоже на квадрат». Диференціювання об'ємних та пласких фігур: куля, куб, трикутна призма, коло, квадрат, трикутник, - вибір за зразком, надалі за словесною інструкцією. Вчити дітей проштовхувати фігури у потрібний отвір коробки(рамки з вкладками, іграшки по типу дошки Е.Сегена);. Формування вмінь співвідносити реальний предмет певної форми з його зображенням на малюнку, зліпленим зображенням. Диференціювання предметів за величиною - великий, маленький, найбільший. Формування вміння діяти з урахуванням величини: складання трискладової мотрійки, користуючись методом проб; складання піраміди з трьох-чотирьох кілець, користуючись методом практичного примірювання. Вчити дітей при складанні піраміди розуміти словесну інструкцію: «Візьми велике кільце». Вибір з предметів різних за величиною (спочатку за зразком, надалі за словесною інструкцією). Групування великих і маленьких предметів за зразком. Ознайомлення з простором групової кімнати, формування навичок орієнтуватись у просторі групової кімнати (поруч вікна, біля дверей). Формування сприймання простору між предметами по вертикалі: внизу, нагорі. Розкладання за зразком і за словесною інструкцією предметів одного кольору/ однієї форми унизу від заданої риски, та вгорі предмети іншого кольору/форми: «Поклади вгорі», «Поклади внизу". Ознайомлення дітей з назвами властивостей: синій, жовтий; круглий; великий, маленький, найбільший - відносин предметів: внизу, вгорі. Співвідношення зображених на малюнку/фото дій, з власними діями дитини, зображати дії по картинках. Складання розрізної предметної картинки з двох/трьох частин (розрізаних вертикально, горизонтально, по діагоналі) Групування предметів за однією заданою ознакою - форма, величина чи колір «У цьому будиночку всі іграшки червоні, а тут всі жовті». | Дитина: - має уявлення про зелений та синій колір: - вибирає за зразком предмети зеленого та синього кольору; - групує за зразком предмети жовтого, синього, червоного, зеленого кольорів; - має уявлення про колір як характерну властивість певних об’єктів; - вибирає предмети за назвою засвоєних кольорів; - групує предмети знайомих кольорів за назвою; - використовує у власній мові вивчені властивості та якості предметів («Лимон кислий і жовтий», «Яблуко кругле і солодке»); - за зразком використовує колір у образотворчій діяльності; - має уявлення про об’ємні фігури: куб, брусок, трикутна призма; - вибирає за зразком потрібну фігуру; - з допомогою дорослого конструює з об’ємних фігур у іграх з елементарним сюжетом; - враховує властивості предметів у різноманітній діяльності, у грі з сюжетними іграшками, в будівельних іграх, у продуктивній діяльності; - має уявлення про пласкі форми: трикутник, овал, прямокутник; - розрізняє форми: круг – овал, трикутник - квадрат, квадрат – прямокутник тощо; - використовує прийоми накладання, прикладання при обстеженні геометричних фігур; - здійснює вибір форми за назвою; - групує предмети заданої форми за зразком; - знаходить потрібний отвір для проштовхування фігури; - співвідносить реальні предмети знайомої форми з їх зображеннями; - розрізнює предмети за величиною: маленький - великий - найбільший; - складає трискладову пірамідку; - групує великі та маленькі предмети за зразком; - виконує завдання за вербальною інструкцією, що має просторові відносини між предметами: внизу, вгорі, поруч, на, під («Постав чашку на стіл, стільчик, біля столу»); - співвідносить властивості та назви, які їх означають, самостійно називає деякі вивчені властивості; - розуміє зображені на малюнку дії, може відтворити їх; - складає розрізну предметну картинку з двох/трьох частин; - виконує групування предметів за заданою ознакою (форма, величина, смак, колір). | Розвиток уваги на основі виділення кольору, як ознаки предмета. Удосконалення диференціації відчуттів кольору. Формування уявлень про синій та жовтий колір. Розвиток пам’яті у процесі засвоєння уявлень про колір. Пізнавальний розвиток на основі здійснення групування предметів за зразком вивчених кольорів та за словесною інструкцією. Мовленнєвий розвиток в процесі ознайомлення з назвами кольорів (синій, жовтий). Концентрація уваги на основі виділення форми, як ознаки предмета. Формування уявлень про об’ємні фігури. Формування умінь діяти з предметами з урахуванням їх форми у конструктивній діяльності. Формування уявлень про об’ємні та пласкі геометричні форми. Розвиток мислення в процесі класифікації та групування вивчених геометричних форм за зразком та за словесною інструкцією. Розвиток пам’яті у процесі засвоєння уявлень про форму. Розвиток стійкості та вибірковості уявлень форми. Формування уявлень про величину предметів. Розвиток умінь діяти з урахуванням величини предметів. Розвиток мислення в процесі класифікації та групування предметів за загальною величиною. Розвиток сприймання простору на основі засвоєння понять угорі, внизу. Мовленнєвий розвиток в процесі засвоєння назв властивостей, якостей та відносин між предметами. Удосконалення цілісності сприймання на основі складання розрізних картинок. | ||
| Розвиток тактильно-рухового сприймання Вибір знайомої іграшки на дотик за назвою (вибір з трьох). Розрізнення на дотик за словесною інструкцією предметів різної величини (вибір з трьох предметів). Вибір предмету певного розміру на дотик за наочним зразком, надалі за словесною інструкцією «Дай великий кубик», «Дай маленький кубик» (вибір з двох предметі). Диференціювання на дотик тверді і м'які предмети: пластилін (солоне тісто) і дерево (вибір у межах двох зразків). Обстеження предметів використовуючи прийоми: обмацування, прогладжування, стискання, перекладання, повертання, виділяючи при цьому характерні ознаки. Впізнавання та розрізнення на дотик кулі, овал, куба (зразок пропонується на дотик) в процесі вибору з двох - трьох предметів. Сприймання та диференціація на дотик предметів різної фактури (зразок пропонується на дотик) в процесі вибору з двох предметів. Розрізнення на дотик предметів за температурою (залізо холодне - деревина тепла). | Дитина: - дістає знайомі предмети з «чарівного мішечка» користуючись тактильним зразком (вибір із двох); - диференціює на дотик форму і величину предметів за зразком; - вибирає на дотик предмет певного розміру за словесною інструкцією; - застосовує візуально-тактильне обстеження при сприйманні об'ємних предметів, візуально-рухове - при сприйманні пласких форм або об'єктів; - вибирає на дотик за зразком кулю, куб, овал; - розрізнює та виділяє на дотик предмети різної фактури; - диференціює та визначає температуру предметів. | Розвиток спостережливості у процесі тактильно-рухового сприймання предметів. Уточнення уявлень про форму та величину предметів. Удосконалення тактильних відчуттів та дрібної моторики рук у процесі обстеження предметів. Формування уявлень про різні фактури та температуру предметів. | ||
| Розвиток слухового сприймання Диференціювання звучання трьох музичних інструментів способом відтворення дії за зоровим наслідуванням. Диференціювання звучання трьох музичних інструментів (бубон, барабан, сопілочка) реагуючи на зміну звучання певною дією. Визначення послідовність(відтворення за зоровим наслідуванням) звучання двох-трьох музичних інструментів (барабан, сопілочка; сопілочка, бубон, барабан). Розрізнення (відтворення за зоровим наслідуванням) гучного і тихого звучання одного і того ж музичного інструменту. Ознайомлення із звуками живої природи з опорою на наочність (цвірінькання горобця, каркання ворони, спів солов'я; мукання корови, мекання кози, іржання коня). Диференціювання близьких за звучанням звуконаслідувань: «ку-ка-рі-ку» - «ку-ку», «ко-ко-ко», «ква-ква». Виділення заданого слова із запропонованої фрази і відзначення це дією: оплесками, підняттям руки, прапорця. Виділення інтонаційно виділеного звуку із ряду інших звуків оплесками, підняттям руки, прапорця. | Дитина: - відтворює звук предмету відображаючи дію дорослого за зоровим наслідуванням(вибір з трьох предметів); - диференційовано реагує на звучання певних музичних інструментів (вибір з трьох) реагуючи на зміну звучання певною дією; - визначає (відтворює за зоровим наслідуванням) послідовність звучання музичних інструментів; - розрізняє (відтворює за зоровим наслідуванням) голосне та тихе звучання; - на прохання дорослого відтворює голосні, тихі звуки; - показує хто чи що звучить (вибір з двох-трьох предметів або картинок); - наслідує звучання іграшок, тварин; - виділяє задане слово з фрази. - виділяє інтонаційно виділений звук. | Розвиток слухової та слухо-зорової уваги, диференціація слухових уявлень. Удосконалення диференціації властивостей звуку. Розвиток пам’яті шляхом засвоєння отриманої інформації про музичні інструменти, іграшки і тварини, яким властиві специфічні звуки. Розвиток звуковимови на основі диференціювання та відтворення звуків іграшок та тварин. Розвиток фонематичного слуху шляхом виділення звуку із ряду інших. | ||
| Розвиток смакового сприймання Ознайомлення дітей з продуктами, що мають кислий смак (лимон, слива, аґрус, порічки, квашена капуста), солодкий смак (цукор, цукерка, мед), солоний смак (оселедець, бринза, солоні огірки). Вибір з ряду запропонованих продуктів ті, які мають солодкий смак (яблуко, солодкий чай, печиво). Диференціювання їжі за смаковими ознаками (солодкий, солоний). Диференціювати їжу за смаковими ознаками (солодкий, кислий, солоний). Диференціювання їжі за ознакою температури (гарячий, теплий, холодний). Вчити дітей запам'ятовувати і називати продукти, що мають різні смакові ознаки. | Дитина: - диференціює та визначає солодкий, солоний та кислий смак; - визначає смак продуктів; - знає назви смаку: солодкий, кислий, солоний; - визначає температуру та диференціює гарячі і холодні напої, їжу. | Розвиток уваги до відчуттів смаку та нюху. Формування уявлень про солодкий, солоний та кислий смаки. Розвиток уявлень про температуру їжі, напоїв. Розвиток мовлення протягом засвоєння назв продуктів та їх смаків. | ||
| ТРЕТІЙ РІК НАВЧАННЯ (годин, _____ на тиждень) | ||||
| Розвиток зорового сприймання. Ознайомлення дітей з кольорами: білим, чорним коричневим, оранжевим, блакитним. Визначення знайомих кольорів у навколишньому. Вибір кольорів за словесною інструкцією. Групування кольорів за зразком. Введення в активний словник дітей назв кольорів, з якими вони познайомилися на першому і другому році навчання: червоний, зелений, синій, жовтий. Введення в пасивний словник дітей назв білого, чорного кольорів. Використання в ігровій діяльності кольору у якості сигналу до дії (гра «Світлофор»). Чергування кольорових деталей в аплікації на стрічці за словесною інструкцією. Вибір заданої форми за зразком з кіл, квадратів, прямокутників, овалів, трикутників різного кольору і різної величини. Групування предметів заданої форми за зразком, за словесною інструкцією. Диференціювання об'ємних форм в процесі конструювання за зразком; аналізування зразка. Озвучування власних дій у процесі проштовхування кулі та куба у отвори коробки (попередньо вказавши, в який отвір потрібно опустити предмет). Розрізнення форм у процесі практичної діяльності «Що котиться, що не котиться?», «Що стоїть, що падає?». Вчити дітей використовувати чергування форм в аплікації. Використовувати форму в якості сигналу при проведенні дидактичних ігор. Введення в активний словник дітей назви форм, з якими вони познайомилися на першому році навчання: куля, куб, коло, квадрат. Вибір величини за зразком з трьох запропонованих об'єктів, перевіряючи правильність вибору прийомом практичного примірювання. Співвідношення предметів за величиною «Три ведмеді», «Розстав іграшки у свої будиночки». Використання величину в іграх з дидактичними іграшками: вчити дітей складати піраміду з 6-7 кілець за інструкцією «Бери кожен раз найбільше», використовуючи для визначення величини прикладання кілець один до одного; вчити дітей складати п'ятимісну матрьошку, користуючись зоровим співвіднесенням або примірюванням частин матрьошки. Ознайомлення дітей з відносністю величини, з визначеннями «більше - менше», «довше - коротше». Ознайомлення дітей з визначенням величини (високий - низький) на прикладі росту дітей і дорослих, визначаючи висоту дерев та інших вузьких протяжних об'єктів. Ознайомлення з просторовими відносинами праворуч – ліворуч, з поняттями «далеко - близько». Формування у дітей орієнтування у схемі власного тіла: ліворуч - праворуч (ліворуч - серце, тут ліва рука). Відтворення просторових відносини між елементами при конструюванні за наслідуванням і за зразком (внизу, вгорі, поруч, посередині). Вчити дітей відтворювати просторові відносини за словесною інструкцією: «Постав стіл поруч зі стулом», «Постав червоний кубик на зелений», «Поклади м'яч під стіл» тощо. Вчити дітей орієнтуватися в приміщенні (ігри «Де іграшки?», «Хто перший добіжить до дверей?»). Впізнавання предметів за описом їх кольору, форми, величини. Співвідношення зображеної дії на картинці з реальною дією. Вибір зображеної дії на картинці з ряду запропонованих («Покажи, де дівчинка стрибає, де хлопчик сидить; де дівчинка малює»). Зіставлення предметів з різницею у деталях (відсутність банта у ляльки, наявність черевик). Складання розрізної картинки з трьох-чотирьох частин з різною конфігурацією розрізу. | Дитина: - вибирає за назвою вивчені кольори в дидактичних іграх, в предметах навколишнього; - здійснює групування предметів за зразком кольору; - вибирає вивчені кольори за назвою; - використовує у грі та продуктивній діяльності колір; - виокремлює за зразком, за назвою задану форму; - групує предмети за ознакою форми; - здійснює елементарний аналіз зразка для конструювання: називає загальну форму фігур, їх розташування та розмір; - співвідносить знайомі пласкі та об’ємні фігури; - практично визначає ознаки форми; - використовує форми у продуктивній діяльності та іграх; - самостійно називає вивчені форми; - вибирає за зразком предмети певної величини; - користується прийомами практичного примірювання при визначенні величини предмета в іграх, при складанні пірамідки, матрьошки; - за допомогою дорослого порівнює предмети за параметрами величини: більше-менше, довше-коротше, вище-нижче; - орієнтується у схемі власного тіла: показує праву, ліву руку, ногу; - за допомогою дорослого визначає правий, лівий бік аркуша; - самостійно визначає верхню і нижню частини аркуша; - розуміє словесні інструкції: «Поклади на…, під…. …, поруч…»; - впізнає знайомі предмети за описом їх кольору і форми, форми і розміру; - розуміє зображені на малюнку дії; - за допомогою дорослого порівнює предмети (їх зображення); - складає знайому картинку з трьох, чотирьох частин. | Розвиток уваги на основі виділення кольору, як ознаки предмета. Удосконалення диференціації відчуттів кольору. Формування уявлень про білий, чорний, оранжевий, блакитний колір. Розвиток мислення на основі здійснення групування вивчених кольорів за зразком та за словесною інструкцією. Мовленнєвий розвиток в процесі засвоєння назв кольорів. Розвиток уваги на основі виділення форми, як ознаки предмета. Розвиток мислення у процесі аналізу зразка для конструювання. Формування уявлень про об’ємні та пласкі геометричні форми. Формування умінь діяти з предметами з урахуванням їх форми у продуктивних видах діяльності та іграх. Формування уявлень про відносність величини предметів. Розвиток умінь діяти з урахуванням величини предметів. Ознайомлення з параметрами величини: довжина, висота. Розвиток сприймання простору на основі засвоєння понять ліворуч, праворуч, угорі, внизу поруч, посередині. Мовленнєвий розвиток в процесі понять, які позначають просторові відносини. Удосконалення цілісності сприймання. Розвиток мовлення на основі збагачення пасивного словника прикметниками, прийменниками, дієсловами. Розвиток уваги в процесі визначення різниці у деталях однакових предметів. | ||
| Розвиток тактильно-рухового сприймання Диференціювання на дотик форми предметів (вибір з чотирьох). Розвиток у дітей координації руки та ока, формування у дітей способів обстеження предметів: обмацувати і обводити по контуру. Зорово-тактильного обстеження форми предметів у продуктивних видах діяльності. Диференціювання на дотик предметів різних за величиною за зразком (вибір з трьох). Вибір предметів на дотик за словесним описом ознак цього предмета педагогом. (предмет не називати). Формування у дітей уявлення про різні якості і властивості поверхні предметів. Групування предметів які сприймаються за ознаками поверхні: дерев'яний - залізний, гладкий - шорсткий. | Учень: - вибирає на дотик предмети заданої форми; - за допомогою обстежує предмети: обмацує об’ємні предмети, обводить по контуру пласкі, пояснює у доступний спосіб результати обстеження: форма, розмір предмета; - вибирає на дотик предмети певної величини; - розрізнює та виділяє на дотик предмети різної фактури; - називає фактури предметів; - вибирає на дотик за словниковою інструкцією предметів, спираючись на декілька ознак. | Уточнення уявлень про форму та величину предметів. Удосконалення тактильних відчуттів та дрібної моторики рук у процесі обстеження предметів. Розвиток осмисленості сприймання в процесі визначення та узагальнення декількох ознак. Розширення уявлень про різні фактури поверхонь предметів. | ||
| Розвиток слухового сприймання Розвиток слухової уваги: - ознайомлення з побутовими шумами (звуки працюючих електроприладів, інструментів): пилосос, кавомолка, фен, сигнали телефона, вхідний дзвінок; - ознайомлення з шумами у природі: шум дощу, грім, вітер, шелест листя тощо. Диференціювання звуків з опорою на наочні зразки «Покажи, що шумить», «Що ти чуєш?». Диференціація звукових характеристик: голосно – тихо, близько – далеко, швидко – повільно. «Хто мукає корова або теля?»,«Покажи, як нявчить маленьке кошеня і як дорослий кіт». Розвиток фонематичного слуху: ознайомлення із словами подібними по звучанню. | Дитина: - диференціює шуми навколишнього (показує на малюнку або пояснює); - розрізняє голосне та тихе звучання; - на прохання дорослого відтворює голосні, тихі звуки; - показує хто чи що звучить (вибір з двох-трьох предметів або картинок); - наслідує звучання іграшок, тварин; - виділяє задане слово. | Розвиток слухової уваги, диференціація слухових уявлень. Удосконалення диференціації властивостей звуку. Розвиток пам’яті на основі засвоєння отриманої інформації про шуми та звуки навколишнього. Розвиток фонематичного слуху у процесі розрізнення слів подібних за звучанням. | ||
| Розвиток смакового та нюхового сприймання Цілісне сприймання образу предмета з його характеристиками смаку та запаху: «Вгадай, що з'їв», «Спробуй, що в чашці» (свіжий огірок, цибуля, апельсиновий сік). Ознайомлення дітей з продуктами. Які мають гіркий смак (гіркий перець, гірчиця). Ознайомлення дітей з продуктами, що мають різний смак (Солодкий, кислий, солоний, гіркий): «Назви, що буває солодким», «Намалюй, що буває кислим». Групування продуктів за смаковими ознаками (по два, три продукти кожного смаку). «Покладіть у кошик всі продукти з солодким смаком», «Покладіть у миску всі продукти з кислим смаком», «Покажи на малюнку, що буває солоним». Ознайомлення дітей із характерними запахами предметів та об’єктів живої та неживої природи; з характеристиками запахів: приємні, неприємні, відсутність запаху. (Знайомство починають з співставлення двох подібних об’єктів, однин з яких має запах, інший не має: наприклад, цукрова пудра та ванілін, - мають однакові властивості кольору, сипкі, порошкоподібні). Ознайомлення дітей із запахами об’єктів, які мають характерний аромат (часник, мандарин, парфуми, косметичне мило). Диференціювання запахів об’єктів з опорою на наочний зразок. | Дитна: - диференціює та визначає солодкий, солоний та кислий смак, гіркий; - знає назви смаку: солодкий, кислий, солоний; - називає вивчені продукти та їх смак; - групування продуктів за смаком; - визначає наявність або відсутність запаху, приємний чи неприємний запах; - вибирає предмет за запахом. | Розвиток уваги до відчуттів смаку та нюху. Диференціація уявлень про смак продуктів, розвиток смакової чутливості. Розвиток мовлення протягом засвоєння назв продуктів та їх смаків. Розвиток мислення в процесі класифікації та групування продуктів за смаковими характеристиками. Розвиток нюху на основі диференціації запахів. Формування уявлень про запах, як властивість об’єкту. | ||
| ЧЕТВЕРТИЙ РІК НАВЧАННЯ (годин, _____ на тиждень) | ||||
| Розвиток зорового сприймання. Ознайомлення з відтінками хроматичних та ахроматичних кольорів. Диференціювання кольорів та їх відтінків, використання їх в ігровій та продуктивної діяльності. Введення в активний словник дітей назв кольорів спектру та ароматичних кольорів. Навчання дітей передавати кольором свій емоційний стан в малюнках і аплікаціях. Визначення колірної гаму природних явищ і предметів, позначення певним кольором пір року (осінь жовта, зима біла, літо червоне, весна зелена). Групування предметів за кольором відволікаючись від інших властивостей: величина, форма. Групування предметів за формою, орієнтуючись на зразок. Називання геометричних форм: коло, куля, квадрат, куб, трикутник, прямокутник. Співвідношення форми предметів з геометричною формою – зразок-еталон (вибір з п'яти). Визначення форми в предметах навколишнього (коло - соняшник, колесо; овал - риба; півколо - капелюшок гриба, їжачок). Формування вмінь складати одну геометричну форму з інших форм (квадрат з двох трикутників або з двох прямокутників, чотирьох квадратиків, коло з двох півкіл і т. інш.). Вчити дітей комбінувати кілька геометричних форм для створення цілісних схематичних зображень (будинок, потяг, дерево і т. п.) за зразком. Групування предметів за зразком величини (чотири розміри - великий, трохи менший, маленький, самий маленький). Добирання парних предметів заданої величини серед багатої кількості однорідних предметів (чоботи для тата, рукавички для донечки, шкарпетки для хлопчика). Формування у дітей уявлень про відносність величини (хлопчик низький по відношенню до тата, але високий по відношенню до молодшого брата). Формування умінь використовувати уявлення про величину в різних видах діяльності (грі, аплікації, ліплення, малювання, конструюванні). Закріплювати у дітей уявлення про різноманітність величин оточуючих їх предметів, про те, що визначення «високий - низький», «довгий – короткий» не замінюють визначень «великий», «маленький», а доповнюють їх (великий і маленький будинки можуть бути низькими, але може бути великий високий будинок і маленький низький будинок). Розвиток сприймання простору аркушу паперу (ліворуч, праворуч), виділяючи верх, низ, ліву і праву сторони, середину листа: «Розташуй предмети на аркуші паперу». Орієнтування у просторі знайомих приміщень: «Постав фарби на стіл»,«Віднеси іграшку у спальню, рушник у вбиральню» і т. п.. Закріплення у дітей умінь передавати просторові відношення предметів та їх частин у конструкціях і зображеннях. Порівняння зображень, виділяючи в них схожі і різні елементи і деталі (два-три елементи). Відтворення цілісного зображення предмета, додаючи відсутні частини; домальовуючи частини малюнка, яких не вистачає. Формування у дітей узагальнених понять про деякі властивості і якості предметів (жовтий - сонце, курча, соняшник, кульбаба, лимон; круглий - м'яч, кулька, яблуко, колесо, каблучка і т. інш.). Вчити дітей групувати предмети за зразком і за мовною інструкцією, виділяючи істотні ознаки, відволікаючись від інших ознак. Формувати у дітей уміння створювати цілісний опис предмета на основі уявлень про його різні властивості і якості. Співвідношення дій, зображених на картинці, з реальними діями. Вчити дітей порівнювати сюжетні картинки, що відображають початкову та кінцеву фазу одного і того ж явища чи події (три малюнка). | Дитина: - диференціює кольори і їх відтінки і використовує уявлення про колір у продуктивній та ігровій діяльності; - використовує різноманітну колірну гаму в діяльності; - здійснює групування за зразком кольору; - самостійно називає кольори вивчені у попередні роки; - виокремлює за зразком, за назвою задану форму; - групує предмети за ознакою форми; - співвідносить форму предметів з геометричною формою - еталоном; - складає геометричну форму з двох частин; - складає з пласких форм предметне зображення; - використовує форми у продуктивній діяльності та іграх; - самостійно називає вивчені форми; - вибирає за зразком предмети певної величини; - користується прийомами практичного примірювання при визначенні величини предмета в іграх; - використовує уявлення параметрів величини (висоти, довжини, товщини) у продуктивній діяльності та грі; - називає / вибирає за назвою короткі, довгі, товсті, тонкі, низькі, високі предмети; - орієнтується в просторі, спираючись на схему власного тіла (показує на прохання педагога праву руку, ліву ногу, …); - виділяє (показує) сторони на листі паперу; - правильно виконує інструкції: «постав на…, поклади в …, піди у вбиральню тощо; - виділяє різницю при порівняні знайомих предметів; - використовує узагальнені уявлення про деякі властивості і якості предметів в діяльності; - групує предмети за зразком і словесній інструкції; - описує різні властивості предметів: колір, форму, величину; - розкладає малюнки у певній послідовності. | Формування уявлень про хроматичні, ахроматичні кольори та їх відтінки. Розвиток уваги на основі виділення кольору, як ознаки предмета. Удосконалення диференціації відчуттів кольору. Розвиток мислення на основі здійснення групування вивчених кольорів за зразком та за словесною інструкцією. Мовленнєвий розвиток в процесі засвоєння назв кольорів. Розвиток уваги на основі виділення загальної форми, як ознаки предмета. Розвиток мислення у процесі аналізу та узагальнення предметів певної форми. Розвиток мовлення у процесі самостійного, усвідомленого називання форм. Формування умінь діяти з предметами з урахуванням їх форми у продуктивних видах діяльності та грі. Формування уявлень про відносність величини предметів. Розвиток умінь діяти з урахуванням величини предметів. Розвиток мислення у процесі порівняння, визначення та узагальнення предметів за параметрами величини. Розвиток мовлення шляхом засвоєння назв: довгий, короткий, тонкий тощо. Розвиток сприймання простору на основі засвоєння понять ліворуч, праворуч, угорі, внизу поруч. посередині. Мовленнєвий розвиток в процесі понять, які позначають просторові відносини. Удосконалення цілісності сприймання. Розвиток уваги в процесі визначення різниці у деталях однакових предметів. Розвиток мислення у процесі аналізу та узагальнення властивостей предметів, встановлення послідовності подій. Розвиток мовлення на основі використання слів, що означають різні властивості та якості в процесі описування предметів. | ||
| Розвиток тактильно-рухового сприймання Впізнавання предметів на дотик, визначаючи їх форму, величину, матеріал у процесі тактильно-рухового обстеження. Формування у дітей вміння використовувати результати тактильно-рухового обстеження у продуктивних видах діяльності (аплікації, малюванні, ліпленні). Виділення відмінностей у предметах, близьких за формою, в процесі їх сприймання на дотик (рибка, кулька, яєчко). Малювання предметів, розпізнаних в результаті тактильного обстеження. Описання предметів сприйнятих на дотик: «Назви, що це». Формувати у дітей уміння вибирати предмети на дотик по словесному опису. Групування за ознаками, що визначаються на дотик з урахуванням уявлень про властивості і якості предметів (тепле - холодне, шорстке - гладке, м'яке - тверде). | Учень: - вибирає на дотик предмети заданої форми; - за допомогою обстежує предмети: обмацує об’ємні предмети, обводить по контуру пласкі, пояснює у доступний спосіб результати обстеження: форма, розмір, фактура/ матеріал предмета; - вибирає на дотик предмети певної величини; - розрізнює та виділяє на дотик предмети різної фактури; - називає фактури предметів; - вибирає на дотик за словниковою інструкцією предметів, спираючись на декілька ознак. | Уточнення уявлень про форму та величину предметів. Удосконалення тактильних відчуттів та дрібної моторики рук у процесі обстеження предметів. Розвиток осмисленості сприймання в процесі визначення та узагальнення декількох ознак. Розширення уявлень про різні фактури поверхонь предметів. | ||
| Розвиток слухового сприймання Диференціювання побутових шумів (шурхіт паперу, шум мітли по асфальту; звук падаючої монети, пластмасової іграшки та гумового м'яча).і шумів явищ природи з опорою тільки на слуховий аналізатор при прослуховуванні аудіозаписів (шум вітру, шум морського прибою, шум грози, шум хуртовини; спів різних птахів, голоси тварин, стрекіт коника). Визначення місця розташування та інтенсивність звуку (близько, далеко, поряд; вгорі, внизу; ліворуч, праворуч, зліва, тихо, вгорі, близько). Вчити дітей диференціювати слова, близькі за складовою структурою. Використання звукових сигналів у грі «Де дзвенить?», «Стій, коли почуєш свисток», «Заграла сопілочка - поверни наліво, почуєш бубон - поверни направо» і т. п.. Виділення заданого слово із запропонованої фрази та відзначення цього дією (оплесками, підняттям руки, прапорця). | Дитина: - диференціює шуми навколишнього (показує на малюнку або пояснює); - розрізняє голосне та тихе звучання; - на прохання дорослого відтворює голосні, тихі звуки; - показує хто чи що звучить (вибір з двох-трьох предметів або картинок); - наслідує звучання іграшок, тварин; - виділяє задане слово. | Розвиток слухової уваги, диференціація слухових уявлень. Удосконалення диференціації властивостей звуку. Розвиток пам’яті на основі засвоєння отриманої інформації про шуми та звуки навколишнього. Розвиток фонематичного слуху у процесі розрізнення слів подібних за звучанням. | ||
| Розвиток смакового та нюхового сприймання Формування у дітей уявлень про цілісний образ предмета, спираючись на його смакові характеристики: «Вгадай, що з'їв», «Вгадай, що в чашці». Групувати предмети за певною смаковою ознакою: солодке - кисле, гірка (їжа) - солона (їжа). Вчити дітей передавати образ предмета, сприйнятого на смак, в різних видах продуктивної діяльності: «Намалюй, зліпи, що з'їв». Вчити дітей відгадувати загадки за основними ознаками предмета, в тому числі і спираючись на його смакові характеристики «Соковите і солодке, кругле та росте на дереві». Формування умінь визначати смакові характеристики предмета у власних висловлюваннях (яблуко смачне, солодке, соковите; лимон кислий, соковитий). Ознайомлення дітей з запахами характерними для продуктів харчування: ваніль, кориця, гвоздика, мандарин, яблуко,…. Ознайомлення із запахами лісу: соснова шишка, трава, мох. Диференціація запахів по групам «Чим пахне на кухні, як пахне у лісі» (зразки дитина нюхає). Ознайомлення дітей з запахами природи: квіти (конвалія, мімоза), соснова шишка, трава, мох, синтетичними запахами: гума, машинне масло. Диференціація запахів з опорою на малюнки «Покажи, яка квітка так пахне». | Дитина: - диференціює та визначає солодкий, солоний та кислий, гіркий смак; - знає назви смаку: солодкий, кислий, солоний, гіркий; - називає вивчені продукти та їх смак; - визначає приємний чи неприємний запах; - вибирає предмет за запахом. | Розвиток уваги до відчуттів смаку та нюху. Диференціація уявлень про смак продуктів, розвиток смакової чутливості. Розвиток мовлення протягом засвоєння назв продуктів та їх смаків. Формування уявлень про запах, як властивість об’єкту. Розвиток нюху на основі диференціації запахів. |
Date: 2016-02-19; view: 1048; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |