Особливості організації виховання і навчання 6-7-річних дітей

Шестирічні діти, які перебували в дитячому садку впродовж трьох років достатньо самостійні. Вони виконуть доручення вихователя, самостійно вдягаються, роздягаються, вмиваються, їдять, причісуються, тримають в порядку свої речі.

Однак, зважаючи на особливості психічного розвитку дітей цієї категорії, вони більше, ніж діти з нормальним розвитком, потребують уваги, ласки, доброзичливості і розуміння.

Основні завдання навчання і виховання дітей спрямовані на формування психологічної готовності до шкільного навчання, яка складається з інтелектуального, соціального, особистісного компонентів. Під інтелектуальною готовністю розуміють певний рівень сформованості пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, а також уміння зрозуміти завдання, інструкцію, керуватися нею.

До соціальної готовності відносять потребу дитини у спілкуванні з однолітками, вміння підкоряти свою поведінку законам дитячої групи, здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.

Особистіснаготовність охоплює пізнавальну мотивацію та певний рівень сформованості вольової поведінки. Остання виявляється у вмінні ставити перед собою мету, приймати рішення, планувати дії та їх виконувати, а якщо виникатимуть перешкоди, докладати певних зусиль для їх подолання, оцінити результати своєї роботи. Наскільки діяльність дитини цілеспрямована, можна робити висновки з того, як вона іде до мети: послідовно, не відволікаючись чи її увага дуже швидко розконцетровується; діє самостійно чи весь час потребує допомоги; потребує постійного спонукання та нагадування чи обходиться без них; доводить розпочату роботу до кінця та інше.

Якщо дитина розвивається нормально, то на кінець дошкільного віку психічний та фізичний розвиток дитини дозволяє її стати школярем. Чи готова дитина до школи, педагоги і батьки можуть робити висновки з того, як у неї сформовані компоненти психологічно готовності до шкільного навчання.